Рішення № 138195831, 14.07.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/943/26 Провадження № 2/724/590/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 липня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.,

за участі секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

30.03.2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» 10.07.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 546802-КС-001 про надання кредиту. 10.07.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 546802-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1580, на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, 10.07.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №546802-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 26000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №546802-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором №546802-КС-001 на загальну суму 16853,20 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором №546802-КС-001 про надання кредиту в розмірі 70475,60 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25480,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 32104,80 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 11980,80 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 910,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №546802-КС-001 про надання кредиту від 10.07.2025 року, що становить 70475,60 грн. та судовий збір.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано у АТ АТ «Ощад Банк» (ЄДРПОУ: 00032129, місце реєстрації: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г) наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 10.07.2025 року (дата видачі кредиту) по 25.12.2025 року (дата закінчення терміну кредитування) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

13.05.2026 року на адресу суду надійшов лист від АТ «Ощад Банк», в якому повідомляє, що в установах АТ «ОщадБанк» зазначена в ухвалі банківська платіжна картка не емітувалася. Разом з тим повідомляє, що вказана банківська платіжна картка емітована іншим банком.

02.06.2026 року на адресу суду від представника позивача Виноградова Ю.Е. надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить поновити Позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) письмові докази, які становлять банківську таємницю.

Ухвалою Хотинського районного суду від 22 червня 2026 року витребувано у АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю:

- письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості, що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку);

- письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та по-батькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_2 ;

- письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 10 липня 2025 року включно по 15 липня 2025 року включно.

На виконання ухвали суду від 22.06.2026 року судом 06.07.2026 року одержано від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» інформацію, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 10.07.2025 року було зараховано грошові кошти в сумі 26000,00 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду від 26 червня 2026 року призначено судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Дармограй А.Т. в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з будь-якими заявами і клопотаннями до суду не звертався, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, але судова повістка не вручена у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 10.07.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 підписали пропозицію (оферту) на укладання договору про надання кредиту у електронній формі. Після чого, 10.07.2025 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1580 та укладено із ТОВ «Бізнес Позика» Кредитний договір № 546802-КС-001 в електронній формі.

Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 26000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Згідно п.п. 2.3-2.12 договору, встановлені наступні умови кредитування: строк кредитування 24 тижні, стандартна процентна ставка 1% в день фіксована, комісія за видачу кредиту 5200 грн., загальний розмір кредиту 26000 грн., строк дії договору до 25.12.2025 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 64303,81 грн., загальні витрати за кредитом 38303,81 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,32%, денна процентна ставка 0,87%.

Дата видачі кредиту 10.07.2025 року, дата повернення кредиту 25.12.2025 року, мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (п.п.2.13-2.15 договору).

Розділом 3 кредитного договору сторонами погоджено технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладення електронних підписів.

Згідно п. 7.5 договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем 10.07.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2322, у якому також визначені та погоджені сторонами істотні умови надання кредиту.

Відповідно до анкети клієнта, наданої ТОВ «Бізнес Позика», встановлено наступні дані: позичальник - ОСОБА_1 , фінансовий номер позичальника НОМЕР_1 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_2 .

Судом також досліджено надані позивачем Правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Згідно довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» ініціювало переказ коштів на картковий рахунок відповідача 10.07.2025 року в сумі 26000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 , призначення переказу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №546802-КС-001 від 10.07.2025 Без ПДВ, що являється доказом видачі кредитних коштів.

Крім цього, згідно відповіді на ухвалу суду АТ «Державний експортно-імпортний банк» від 30.06.2026 року №БТ/0025800/3875-26, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , та згідно наданої виписки по рахунку за період з 10.07.2025 року по 15.07.2025 року по вказаній картці вбачається, що відповідачу 10.07.2025 року на картку зараховано кошти в сумі 26000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості станом на 19.02.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №546802-КС-001 від 10.07.2025 року становить 70475,60 грн., з яких: 25480,00 грн. - заборгованість за кредитом; 32104,80 грн. - заборгованість по відсотках; 910,00 грн. - заборгованість по комісії; 11980,80 грн. - заборгованість по відсоткам за ст. 625 ЦК України. 22.07.2025 року, 08.08.2025 року та 22.08.2025 року відповідачем ОСОБА_1 було здійснено часткову оплату заборгованості за Договором №546802-КС-001 на загальну суму 16853,20 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2024 року у справі № 496/3134/19.

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Комісія за надання кредиту передбачена умовами кредитного договору (п.2.5 Договору), який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.

Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд приходить до висновку, що наявна заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача за кредитним договором №546802-КС-001 від 10.07.2025 р. на загальну суму 58494,80 грн., яка складається із: 25480,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 32104,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 910,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про повне погашення заборгованості у добровільному порядку. Матеріали справи не містять доказів щодо звернення відповідача із позовом про визнання недійсним договору про надання кредиту.

Крім того, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, судом встановлено, що такий не суперечить умовам кредитного договору та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом (основним боргом) в розмірі 25480,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 32104,80 грн., простроченої комісії у розмірі 910,00 грн. є обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення процентів в порядку ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Умовами кредитного договору встановлено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000% (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1 (один) відсоток від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п.7.5 договору).

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Нараховані позивачем проценти в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 11980,80 грн. суперечать наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 процентів, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, в розмірі 11980,80 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №546802-КС-001 від 10.07.2025 року підлягають частковому задоволенню на загальну суму 58494,80 грн., яка складається із: 25480,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 32104,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 910,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (83,00%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 70475,60 грн., а задоволено 58494,80 грн., тобто на 83,00 % (58494,80 грн х 100 % /70475,60 = 83,00%).

А саме, позовні вимоги задоволені на 83,00%, - 2662,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 83,00% = 2209,79 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (зареєстроване місце знаходження: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором №546802-КС-001 про надання кредиту від 10.07.2025 року, що становить 58494 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (зареєстроване місце знаходження: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2209 (дві тисячі двісті дев`ять) гривень 79 копійок.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», зареєстроване місце знаходження: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 14 липня 2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ