Ухвала суду № 138195645, 14.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/848/26

Провадження № 2/591/1367/26

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Ромась І.М., представника третьої особи Лаврик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, вул. Садова, буд. 33, м. Суми, ЄДРПОУ 40456009,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління архітектури містобудування та охорони культурної спадщини Сумської міської ради, вул. Садова, буд. 33, м. Суми, ЄДРПОУ 46059689,

про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення компенсацій,

установив:

Позивачка ОСОБА_1 03.02.2026 звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд:

- визнати незаконним її звільнення з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради у зв`язку з переведенням;

- поновити її на посаді головного спеціаліста в Департаменті забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення до дня поновлення на роботі. Розмір якого буде визначений відповідно до посадового окладу, рангу, вислуги і т.д. головного спеціаліста відділу «Служба містобудівного кадастру» Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, або за даними бухгалтерії Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

Ухвалою суду від 09.02.2026 справу передано за підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми.

Ухвалою суду від 13.03.2026 справу передано за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.

06.04.2026 до Зарічного районного суду м. Суми за підсудністю надійшла цивільна справа № 591/848/26.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 14.07.2026.

24.06.2026 від третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір пов`язаний з проходженням позивачкою публічної служби, а тому має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

03.07.2026 позивачка подала до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір є трудовим, вона не оскаржує рішення про прийняття на публічну службу, проходження публічної служби, присвоєння рангу, проведення конкурсу чи інші владні управлінські рішення суб`єкта владних повноважень, спір виник внаслідок припинення трудових відносин.

06.07.2026 від третьої особи повторно надійшло клопотання про закриття провадження у справі, даний учасник наполягає на тому, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

07.07.2026 від третьої особи до суду надійшли для долучення до матеріалів справи документи на підтвердження того, що позивачка дійсно була державним службовцем.

13.07.2026 відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі через те, що даний спір має бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням.

За клопотанням позивачки вона приймала участь у розгляді справи у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.07.2026, представники відповідача та третьої особи підтримали подані заяви про закриття провадження у справі.

Позивачка підтримала свою позицію щодо відсутності підстав для закриття провадження у справі, наголошувала, що спір пов`язаний із захистом її трудових прав.

Розглянувши матеріали справи, а також документи, які додатково надійшли від сторін, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №712/9272/17, провадження №14-345цс19).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Як вбачається з наказу № 7-к від 05.01.2027, позивачку прийнято на посаду головного спеціаліста відділу «Служба містобудівного кадастру» управління архітектури та містобудування Сумської міської ради на підставі статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». 06.01.2017 позивачка склала Присягу. Наказом № 21-к від 11.01.2023 позивачку призначено на посаду головного спеціаліста відділу «Служба містобудівного кадастру» управління архітектури та містобудування, підтверджено 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах шостої категорії посад.

Таким чином спірні правовідносини у позивачки із роботодавцем виникли під час та у зв`язку із проходженням нею публічної служби, а відтак, даний спір є публічно-правовим, тому не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У свою чергу, нормою пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України підлягає з`ясуванню, чи належить справа до юрисдикції суду загальної юрисдикції згідно зі статтею 19 ЦПК України. Відповідно, підставою для закриття провадження у справі згідно з вказаною нормою, є віднесення розгляду справи іншим судом у порядку іншого судочинства.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що позивачка була звільнена з посади державної служби, спір про визнання наказу про звільнення позивачки з та її поновлення на посаді носить публічний характер, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

При цьому суд вважає за доцільне роз`яснити позивачці, що вона не позбавлена права звернутись із заявленими у даній справі позовними вимогами до Сумського окружного адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 255, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Заяви представника відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення компенсацій.

Роз`яснити позивачці - ОСОБА_1 право звернутись з даними позовними вимогами за правилами адміністративного судочинства до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складений 14.07.2026.

Суддя Ю.О. Зеря