Рішення № 138195472, 13.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/10299/25

Провадження 2/465/188/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б.,

з участю секретаря судового засідання Пони Ю.Л.,

представника позивача Заставного Р.А.,

представника відповідача Безпалова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Адвокатське об`єднання «Автопоміч» звернулося до Франківського районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 27 січня 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням Центр допомоги при ДТП Автопоміч було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №Ж179, за умовами якого адвокатським об`єднанням «Атопоміч» надано відповідачу юридичний аналіз справи з метою визначення: спричинених наслідків в результаті ДТП; кола осіб, що мають право на відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП; відповідальної особи за відшкодування шкоди; характеру вимог до страхової компанії; суми по кожній вимозі; переліку документів для підтвердження вимог, а також складання проектів повідомлення про ДТП та заяви про виплату страхового відшкодування; юридична консультація клієнта щодо збору та надання необхідності документів; складання інших необхідних документів.

Позивачем було проаналізовано всі обставини справи та встановлено, що відповідач не отримував відшкодування по страховому випадку. Позивачем було встановлено, які документи необхідно подати для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника та із витратами на поховання. Позивачем було також сформовано в інтересах відповідача заяви від 09 лютого 2024 року на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника та пов`язаного із витратами на поховання. Всі необхідні документи були скеровані МТСБУ, на підставі яких було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування шкоди та 23 травня 2024 року здійснено ОСОБА_1 виплату відшкодування шкоди в розмірі 101 300,00 гривень. Зазначає, що після того як позивачем було надано юридичні послуги, підготовлено всі необхідні документи, надано консультації та вчинено всі необхідні дії для отримання ОСОБА_1 страхового відшкодування, відповідач отримав таке відшкодування.

Згідно із п.4.1 договору та п.1 Додатку №1 до Договору, вартість послуг виконавця за надання послуг становить суму, що дорівнює 30 % від суми отриманих виплат.

Таким чином, сума заборгованості відповідача згідно умов Договору становить 30 390,00 грн. (101 300 грн. х 30%= 30 390 грн.).

У зв`язку із вище викладеним просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Атопоміч» 30 390,00 гривень заборгованості згідно договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж179 від 27.01.2024 року та понесені судові витрати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено дату судового засідання 13.01.2026.

Судові засідання у справі неодноразово відкладались за заявами представника відповідача - адвоката Безпалова Олексія Сергійовича. Зокрема:

- 12 січня 2026 представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання/заяву про перенесення розгляду справи, оскільки потрібний час на ознайомлення із матеріалами справи в підсистемі «Електронний суд». Ухвалою суду від 13.01.2026 розгляд справи відкладено на 18.02.2026;

- 13 лютого 2026 року представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат зайнятий в іншому судовому засіданні. Ухвалою суду від 18.02.2026 розгляд справи відкладено на 17.03.2026;

- 11 березня 2026 року представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат зайнятий в інших судових засіданнях. Ухвалою суду від 17.03.2026 розгляд справи відкладено на 24.03.2026. Окрім цього відповідно до телефонограми, складеної секретарем судового засідання Арбузом Р.В. від 17.03.2026 року, наступну дату розгляду справи, а саме 24.03.2026 о 10:00 год. було погоджено із представника відповідача - адвокатом Безпаловим О. С.;

- 23 березня 2026 року представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат зайнятий в інших судових засіданнях. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 16.04.2026 та попереджено представника відповідача про недопустимість зловживання процесуальними правами;

- 15 квітня 2026 року представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою отримання відповіді на адвокатський запит.

- 16 квітня 2026 року представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки у місті Херсоні півністю зникло світло, що позбавляє можливості участі у відеоконференцзв`язку;. Розгляд справи відкладено на 28 травня 2026 року.

В судовому засіданні 28.05.2026 представник позивача повністю підтримав позовну заяву та виклав обставини аналогічні тим, які зазначенні в позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2026 задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання для допиту свідка ОСОБА_2 .

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2026 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку оголошенням повітряної тривоги у м.Херсон.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2026 задоволено клопотання представника відповідача та оголошено в судовому засіданні перерву до 16.06.2026 о 16:00годин. Вказана дата та година судового засідання погоджена із представником відповідача секретарем засобами телефонного зв`язку.

16 червня 2026 року представник відповідача - адвокат Безпалов Олексій Сергійович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат зайнятий у виконанні судового доручення у кримінальному затриманні. До клопотання долучено Доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги... від 16.06.2026, відповідно до якого адвоката Безпалова О.С. зобов`язано забезпечити надання безоплатної вторинної правничої допомоги та прибути 16.06.2026 12:00год до м.Херсон, вул.Бериславське шосе,10Б.

Разом з цим, суд вчергове відклав розгляд справи на 10.07.2026 о 10:30год. Вказана дата та година судового засідання погоджена із представником відповідача секретарем засобами телефонного зв`язку, що підтверджується телефонограмою секратря судових засіданнях Ю.Пони від 22.06.2026.

В судовому засіданні 10.07.2026 представнк відповідача позовні вимоги заперечив з підстав розірвання договору між відповідачем та позивачем.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 27 січня 2024 року між ОСОБА_1 було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж179.

Відповідно до п.1.1. Договору сторони визначили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту послуги по стягненню грошової компенсації за шкоду спричинену клієнту або особам в інтересах яких Клієнтом було укладено цей договір за подією, що мала місце 01.01.2024 року в результаті якої загинув ОСОБА_3 в порядку та на умовах визначених цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу.

Згідно з п. 3.1.3 Договору, клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги Адвокатського об`єднання на умовах даного Договору.

У відповідності до п. 4.1 Договору, у додатку до договору погоджено об`єм та вартість послуг адвокатського об`єднання.

Відповідно до п.5.1. Договір, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.1 Додатку №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж179 від 27.01.2024 року, вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором становить суму, що дорівнює 30% від суми отриманих виплат.

Під сумою отриманих виплат відповідно до п.1 цього Додатку вважаються кошти, що сплачені відповідальною особою у якості грошової компенсації за спричинену шкоду, що стосується події описаної в Предметі Договору або іншою особою, які отримав Клієнт або уповноважений ним представник або треті особи в інтересах яких було укладено Договір, у тому числі кошти отримані в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, протягом всього терміну дії Договору (п.2 Додатку).

Згідно п. 5 Додатка до Договору, Клієнт зобов`язаний оплати послуги Адвокатьського об`єднання не пізніше 5-ти банківських днів після виплати компенсації за спричинену шкоду.

В рамках виконання вказаних договорів в інтересах відповідача, позивачем було проаналізовано всі обставини справи, зібрано документи для подання в страхову компанію для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та долучено документи до такого повідомлення, заяви на виплату страхового відшкодування, долучено документи для виплати страхового відшкодування, проведено юридичну консультацію та здійснено адвокатські запити, тощо.

Отже, внаслідок вжитих позивачем заходів відповідач отримав від МТСБУ страхове відшкодування в розмірі 101 300 гривень.

Згідно листа Вих. №3-01а/22418 від 09.09.2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України на підтвердження регламентованої виплати по справі №100540, надало представнику позивача платіжну інструкцію №886787 від 08.05.2024 року та платіжну інструкцію №887765 від 23.05.2024 згідно якої ОСОБА_1 отримав страхове відшкодування в сумі 85 200,00 гривень та 16 100,00 гривень відповідно.

Адвокатське об`єднання «Автопоміч» скеровувало ОСОБА_1 вимогу про необхідність сплати гонорару у розмірі 30 390,00 гривень, яка залишена без задоволенння з посиланням на відсутність будь-яких договірних відносин між ним та адвокатським об`єднанням.

У заяві від 15.05.2026 представник позивача зазначає, що будь-яких послуг позивач відповідачу не надав, а виплата страхового відшкодування відповідачу здійснена на підставі заяви ОСОБА_1 за участі правової допомоги адвоката Дубогрій Д.М. 28.07.2025 ОСОБА_1 написав заяву про розірвання договору про надання правничої допомоги між ним та позивачем, яка скерована на адресу позивача згідно накладної №0505345771748, відтак, між сторонами відсутні будь-які договірні відносини.

Згідно відповіді МТСБУ від 16.04.2026, наданої на адвокатський запит адвоката Беспалова О.С., зазначено, що оскільки в заяві на отримання відшкодування від 09.02.2024 АО "Центр допомоги при ДТП "Автопоміч" в інтересах ОСОБА_1 та в заяві від 17.04.2024 безпосередньо від ОСОБА_1 зазначена одна і та сама особа, яка має право на відшкодування, МТСБУ прийняло рішення та сплатило ОСОБА_1 101300грн. виплати по відшкодуванню шкоди у зв`язку із смертю ОСОБА_3 , відповідно до наявних у справі документів.

Тобто, даним листом МТСБУ підтвердило факт отримання від позивача пакету документів, необхідних для виплати страхового відшкодування відповідачу, що спростовує твердження представника відповідача про те, що жодних послуг позивачем надано не було.

Разом з цим, згідно п.5.2. договору, такий може бути розірванио з ініціативи клієнта за умови попередження про такий намір не менше ніж за 120 днів до очікуваної дати розірвання та попередньої оплати послуг адвокатського об`єднання. Розрахунок витратчених год н надається адвокатським об`єднанням.

Натомість, заява про розірвання договору підписана відповідачем та направлена на адресу позивача вже після отримання страхового відшкодування, тобто після виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Таким чином, на момент отримання відповідачем страхового відшкодування договір не був розірваний, проте відповідач в порушення умов Договору та вказаних норм ЦК України не виконав своїх зобов`язань перед позивачем та не сплатив вартість наданих послуг, передбачених Договором.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2018 р. у справі № 401/1466/15-ц відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду товариству, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

Верховний суд у постанові від 11.02.2019 року у справі №643/13788/15-ц вказує, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Оскільки, страхова виплата становила у розмірі 101 300,00 грн., то відповідач має здійснити виплату позивачу кошти відповідно у розмірі 30 390,00 гривень (101 300,00 х 30%= 30 390,00 грн.).

За таких обставин, оскільки грошове зобов`язання перед позивачем не виконано відповідачем відповідно до умов Договору, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3028 гривень сплаченого судового збору.

Також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Професійну правничу допомогу позивачу надавало АО «ГРАНД ГРУП ПАРТНЕРС» адвокат Заставний Роман Андрійович на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №0151 від 23 січня 2024 р., укладеного між Позивачем та Адвокатським об`єднанням "ГРАНД ГРУП ПАРТНЕРС", ордеру серії ВС №1409251 від 21.10.2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001328.

Як вбачається з детального розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2025 р. загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги замовнику становить 5 годин 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг становить 4000,00 грн.

Таким чином, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 4000,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволено повністю, клопотання від відповідача про зменшення витрат на правову допомогу до суду не надходило, а тому відповідно до задоволених вимог стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3028 гривень сплаченого судового збору та 4000грн. витрат на надання правничої допомоги.

Керуючисьст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути ОСОБА_1 користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 30 390 (тридцять тисяч триста дев`яносто) гривень 00 копійок заборгованості згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж179 від 27.01.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Адвокатське об`єднання «Автопоміч», ЄДРПОУ:43154234, місце знаходження, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 33, оф.501.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Кушнір Б.Б.