Рішення № 138195314, 14.07.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/871/26 Справа №447/696/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

14.07.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

26.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 у розмірі 53585,94 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №237418896 на суму 15000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MN6Y63K. Заповненням анкети заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, а якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 15000,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 92829,00 грн. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 53 585,94 грн, яка складається з: 37 022,31 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 563,63 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, у зв`язку з чим представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53585,94 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

27.02.2026 із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Крім цього витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію.

Ухвала суду від 02.03.2026 була надіслана судом відповідачу за місцем його проживання, та така була ним одержана, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

31.03.2026 від представника АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду надійшов лист, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону НОМЕР_3 на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період 30.08.2021-20.09.2021, 22.09.2021-16.10.2021, 23.10.2021-31.10.2021 не був/не є фінансовим, не знаходиться/не знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Номери телефонів, які знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 . По рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму: 15000 грн. за період 30.08.2021-20.09.2021, 500 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 650 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 2676 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 550 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 1150 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 1450 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 8630 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 1000 грн. за період 30.08.2021 по 20.09.2021, 17993 грн. за період 22.09.2021 по 16.10.2021, 16100 грн. за період 22.09.2021 по 16.10.2021, 2350 грн. за період 22.09.2021 по 16.10.2021, 1550 грн. за період 22.09.2021 по 16.10.2021, 3200 грн. за період 22.09.2021 по 16.10.2021, 300 грн. за період 22.09.2021 по 16.10.2021, 4750 грн. за період 23.10.2021 по 31.10.2021, 5700 грн. за період 23.10.2021 по 31.10.2021. Крім цього, долучено виписку по рахунку з якої встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами.

17.04.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. Покликається на те, що у матеріалах справи не міститься копії договору факторингу між первинним кредитором та первинним фактором у повному обсязі (28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс»), також договір факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. Проте, лише 2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії. Тобто, договір факторингу було укладено ще до виникнення кредитних первинних правовідносин між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, на момент укладення договору факторингу дійсне право вимоги не виникло у ТОВ «Таліон плюс». Крім цього, зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що позичальник виконав умови пункту 3.2 кредитного договору та продовжив строк кредитування. Вважає, що додаткова угода втратила чинність з моменту її укладення. Таким чином, строк кредитування за вказаним кредитним договором становить 30 днів від дати отримання першого траншу; нарахування відсотків на період понад строку кредитування є незаконним. Відповідач звернув увагу суду, що він є військовослужбовцем, який бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Таким чином, правовідносини, що виникли між відповідачем та позивачем регулюються не лише ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», але й Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в силу обставин, наведених вище а тому при нарахуванні мені заборгованості за Договором, необхідно враховувати положення п.15 ст. 14 Закону, де закріплено, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. ОСОБА_1 вказав, що йому не було відомо, про те, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку. Таку інформацію не було викладено у паспорти споживчого кредиту. Вважає, що первинний кредитор не дотримався вимог про належне повідомлення споживача про умови кредитування. Щодо розміру денної процентної ставки зазначив таке. Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Разом з тим, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових або електронних), які б відповідали вимогам процесуального законодавства, перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача. Заявлена сума витрат позивачем у розмірі 7000,00 грн. на правову допомогу не відповідає критеріям реальності, з огляду на те, що даний спір є спором незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити; зменшити витрати на правову допомогу до 2000,00 грн.; зменшити проценти за користування кредитними коштами; у разі неявки у судове засідання, просив відкласти розгляд справи.

17.04.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування зазначає таке. Нарахування відсотків здійснювалось з 30.08.2021 по 27.05.2022, тобто як в межах несення Відповідачем військової служби так і поза. Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідач не заперечує щодо укладання Кредитного договору № 237418896 від 30.08.2021, щодо отримання грошових коштів, а отже, підтверджує невиконання взятих на себе зобов`язань. Позивач, діючи добросовісно та з повагою до прав Відповідача, не заперечує проти зменшення позовних вимог, а саме з дати 29.04.2022(коли ОСОБА_1 став військовим) по 27.05.2022(кінцева дата нарахування відсотків). Звертає увагу суду, що аргумент Представника відповідача про неправомірність нарахування відсотків є безпідставним та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Зокрема, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», на яку посилається Відповідач, набрала чинності лише 24.12.2023 року, тоді як кредитний договір між сторонами укладено 30.08.2021 року, тобто до набрання чинності зазначеною нормою. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 92 829,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення з відміткою Товариства, які долучені до матеріалів справи. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Отже, Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 37022,31 грн. В свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Звертає увагу суду, що підготовлені розрахунки не суперечать один одному та узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 23/0224-01 від 23.02.2024 та № 15/07/25-Е від 15.07.2025. Наголошує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118 01 від 28.11.2018. Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір №237418896 від 30.08.2021 укладено 05.05.2022, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач. Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок Відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу. 23.02.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 53585,94 грн (копія долучена до позовної заяви). 15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №15/07/25-Е. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 53585,94 грн (додаток долучено до позовної заяви). На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025. представник позивача звертає увагу суду на те, що Позивач набув право вимоги до Відповідача на підставі Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025. Хоча перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки факт переходу прав вимоги підтверджується підписанням відповідного реєстру боржників, як це прямо передбачено умовами зазначеного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначила, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. Представник позивача просить с тягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 року у розмірі 44 885,81 грн., яка складається з наступного: 37022,31 грн. заборгованість за кредитом; 7 863,5 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 покласти на Відповідача.

17.04.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»- військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. Представник позивача вказав, що не заперечує проти зменшення позовних вимог, а саме з дати 29.04.2022(коли ОСОБА_1 став військовим) по 27.05.2022(кінцева дата нарахування вітсотків). Просив зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 у розмірі 44885,81 грн., яка складається з наступного: 37022,31 грн. - заборгованість за кредитом; 7863,5 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 покласти на Відповідача.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо заочного рішення не заперечує.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Суд встановив:

30.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №237418896 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора MN6Y63K. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» » надало відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів. За користувания кредитом відповідач зобов`язаний сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.9. за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 514,65 (п`ятсот чотирнадцять цілих шістдесят п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,41 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 525,10 (п`ятсот двадцять п`ять цілих одна десята) процентів річних, що становить 1,44 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

Пунктом 1.9.3. передбачено, якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 4 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

У заявці на отримання коштів у кредит від 30.08.2021 зазначені персональні дані ОСОБА_1 , адреса його проживання.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір №237418896 від 30.08.2021 ідентифікований ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Акцепт договору позичальником підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6Y63K, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_9 .

У паспорті споживчого кредиту встановлено інформацію та контактні дані кредитодавця, контактні дані посередника, основні умови кредитування, порядок повернення кредиту, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру права вимоги №175 від 05.05.2022, від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру права вимоги №1 від 23.02.2024, ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників №б/н від 15.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 53585,94 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 26.12.2025 становить 53585,94 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 37022,31 грн., прострочена заборгованість за процентами - 16563,63 грн. Станом на 26.12.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена.

Оцінка суду.

Відповідно до частини 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 укладеним між відповідачем із первісним кредитом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

17.04.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 у загальному розмірі 44 885,81 грн. (з яких: 37 022,31 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 863,50 грн - заборгованість за відсотками). Зменшення вимог обґрунтоване виключенням нарахування відсотків за період перебування відповідача на військовій службі з 29.04.2022 по 27.05.2022.

Суд вважає, що вказана заява подана у відповідності до вимог ст. 49 ЦПК України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому заяву про зменшення позовних вимог слід задовольнити, і судовий розгляд здійснювати в межах зменшених позовних вимог.

30.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №237418896 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MN6Y63K.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний із застосуванням одноразового ідентифікатора, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно з наданою АТ КБ «Приватбанк» інформацією на виконання ухвали суду, на ім`я відповідача емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку за період з 30.08.2021 по 31.10.2021 зараховано кошти на загальну суму 92 829,00 грн (зокрема, перший транш 15 000,00 грн зараховано 30.08.2021). Виписка по рахунку підтверджує факт активного користування відповідачем вказаними коштами та здійснення часткових платежів на погашення кредиту.

Заперечення відповідача щодо неотримання коштів чи непідписання договору спростовуються банківською випискою та фактом часткового добровільного виконання умов договору, що свідчить про визнання ним зобов`язань.

Відповідач у відзиві зазначав про передчасність укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (укладеного раніше, ніж виник кредитний договір від 30.08.2021), через що право вимоги, на його думку, не виникло.

Суд відхиляє ці доводи з огляду на таке. Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України, договором факторингу може бути передбачено відступлення фактору як теперішньої, так і майбутньої грошової вимоги. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до умов Договору факторингу №28/1118-01, передача права вимоги здійснюється на підставі відповідних Реєстрів прав вимоги (додатків до договору). Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022, право вимоги до відповідача за Кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» саме 05.05.2022, тобто після виникнення боргу.

Надалі право вимоги переходило на підставі належних договорів факторингу та відповідних реєстрів: 23.02.2024 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Договір №23/0224-01, Реєстр №1 від 23.02.2024); 15.07.2025 до ТОВ «ФК «ЕЙС» (Позивача) (Договір №15/07/25-Е, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 15.07.2025).

Отже, позивач на законних підставах набув статусу кредитора у спірних правовідносинах в порядку ст. 512, 514 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та з 29.04.2022 бере участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, проценти за користування кредитом та штрафні санкції не нараховуються.

Розрахунок заборгованості за відсотками здійснювався за період з 30.08.2021 по 27.05.2022. З урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, відсотки за період перебування відповідача на військовій службі (з 29.04.2022 по 27.05.2022) виключені з розрахунку. Заявлений до стягнення розмір відсотків за період користування кредитом до моменту призову на військову службу (з 30.08.2021 по 28.04.2022) становить 7863,50 грн.

Вказане нарахування відсотків є правомірним, оскільки здійснювалося у період, коли відповідач не мав статусу військовослужбовця, та відповідає умовам кредитного договору. Посилання відповідача на обмеження денної відсоткової ставки в 1% (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування») є безпідставними, оскільки ця норма набрала чинності 24.12.2023 і не має зворотної сили в часі до договору, укладеного у 2021 році.

Заборгованість за тілом кредиту становить 37022,31 грн. та є підтвердженою.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 44885,81 грн. (37 022,31 грн. - тіло кредиту, 7863,50 грн. - відсотки) є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» в особі директора Полякова О.В. 20.08.2025 укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 з адвокатом Соломкою О.В.

Відповідно до протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, зазначені послуги адвоката та їх вартість.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Позивачем заявлено до стягнення 7000,00 грн витрат на правничу допомогу. Відповідач просив зменшити їх до 2000,00 грн., посилаючись на незначну складність справи.

Керуючись ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд має оцінити співмірність витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Враховуючи, що справа розглядалася у спрощеному провадженні, є типовою та не потребувала значного обсягу аналізу законодавства, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає за необхідне частково задовольнити вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн., що є співмірним із виконаною роботою.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки зменшення позивачем розміру позовних вимог відбулося з поважних причин - з метою приведення розрахунку у відповідність до вимог закону щодо пільг військовослужбовців, суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265, ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 у розмірі 44885 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 81 копійка, яка складається з: 37022,31 грн. - заборгованість за кредитом; 7863,5 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Повний текст рішення складено 14.07.2026.

Суддя Павлів В. Р.