Рішення № 138195201, 03.07.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/880/26

провадження № 2/445/1273/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття обтяження та вилучення запису про обтяження,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Маркін А.В., звернувся до суду із позовною заявою до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить зняти обтяження та вилучити запис про обтяження за реєстраційними номерами: 4503320, 4503348, 4503373, зареєстровані 15.02.2007 Золочівською державною нотаріальною конторою. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач звернувся до приватного нотаріуса Золочівського нотаріального округу Білінського І.І. При цьому, з`ясувалося, що реєстрація його права власності на спадкове майно, а саме будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить покійній матері позивача, в Державному реєстрі речових прав є неможливою, оскільки на даний об`єкт нерухомості накладено обтяження у вигляді заборони. Зазначена заборона не дає позивачу реалізувати свої спадкові права, у зв`язку з чим, останній змушений звернутися в суд з даним позовом.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

22.04.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування відзиву зазначає, що зняття обтяження відбувається після виконання всіх умов або зобов`язань, які призвели до його виникнення. Також, як вбачається із матеріалів справи, приватний нотаріус Золочівського нотаріального округу Білінський І.І., який відкрив спадкову справу на майно спадкодавця, не виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Окрім того, зазначив, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяву, в якій просили справу розглядати у їхній відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З долучених до справи доказів підтверджується, що позивач є сином ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії заповіту, складеного та посвідченого 11.01.2007 приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Швець О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 91, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла все своє майно своєму сину ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивач 21.03.2024 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 14.04.1997, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності ОСОБА_2 .

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на прізвище ОСОБА_2 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є наступні записи про обтяження, зареєстровані за номерами: 4503320 від 15.02.2007, 4503348 від 15.02.2007, 4503373 від 15.02.2007.

З листа Львівського державного нотаріального архіву про надання інформації № 814/01-17 від 29.04.2026, вбачається, що в реєстрі Золочівської державної нотаріальної контори для реєстрації заборон, які накладаються на будівлі за 1968-1990 роки міститься запис: №13, назва банку, номер і дата повідомлення Золочівський Держбанк, дата одержання повідомлення - 31.05.1978, дата накладення заборони - 31.05.1978, позику одержала ОСОБА_2 , місце знаходження будівлі - АДРЕСА_1 .

Також Львівським державним нотаріальним архівом повідомлено, що документи, які стали підставою для накладення заборони відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , на зберігання до архіву не передавалися.

Станом на 30.03.2026 обтяження речових прав на нерухоме майно накладені та зареєстровані на майно, належне матері позивача, не знято, не припинено (не вилучено) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується вищезазначеними Відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.03.2026.

Вищезазначені обтяження щодо належного матері позивача нерухомого майна обмежують реалізацію позивачем його прав.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 04.06.2009 щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою: установи банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», підставою для реєстрації обтяжень є в тому числі визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та те, що вищевказана заборона спадкового майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки, унеможливлює прийняття ним спадщини та повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, позивач позбавлений у позасудовому порядку зняти обтяження, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та, відповідно, заборона у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вчинена Золочівською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 4503320 від 15.02.2007, 4503348 від 15.02.2007, 4503373 від 15.02.2007 підлягають зняттю та обтяження нерухомого майна припиненню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України,ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття обтяження та вилучення запису про обтяження - задовольнити.

Зняти обтяження, а також вилучити запис про обтяження (тип обтяження: заборона (архівний запис)) з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4503320, 4503348, 4503373, зареєстровані: 15.02.2007 року, реєстратором: Золочівська державна нотаріальна контора, 80700, Львівська обл., Золочівський р., Золочів, вул. Валова, 4,

Апеляційна скарга на рішення може бути протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 03.07.2026.

Суддя В. М. Сивак