Рішення № 138195170, 06.07.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2773/24

провадження № 2/445/101/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 липня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Скочко І.Я.

представника третьої особи Іваськів Х.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Скочко І.Я., звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 21.11.2014 у Перегноївській сільській раді Золочівського району Львівської області вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Від цього шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вказує позивач, відповідач під час їх спільного проживання почав зловживати спиртними напоями, при цьому одночасно в нього проявлялась агресія до позивача, яка виражалась в словесних образах і погрозах фізичної розправи, на що боляче реагували діти. 11.04.2023 року, ОСОБА_3 вчинив по відношенню до ОСОБА_2 домашнє насильство, за яким Золочівським районним судом у межах розгляду справи № 445/864/23 від 26.04.2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після вищевказаного інциденту позивач вирішила розлучитися з відповідачем. Після розлучення відповідач проживає разом із матір`ю в с. Кривичі. Малолітній син позивача ОСОБА_5 під час літніх канікул часто лишався на декілька днів проживати з батьком та бабцею, яка за цей час налаштувала його агресивно по відношенню до матері, створювала по відношенню до онука режим вседозволеності без будь-яких зобов?язань, в результаті чого з середини серпня він перестав приходити до ОСОБА_2 взагалі. З врахуванням даних обставин позивач звернулась до органу опіки та піклування Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, яка прийняла висновок, який було затверджено Рішенням виконавчого комітету Глинянської міської ради від 27.09.2024 року, про рекомендоване місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання позивача. У зв`язку з наведеним, та виходячи з того, що до червня 2024 року, увесь час дитина проживала з позивачем, яка займалася його вихованням та піклуванням, в свою чергу відповідач ніколи не виявляв проявів самостійного виховання сина, навіть в період, коли вони проживали разом, позивач просить суд визначити місце проживання дитини разом з матір`ю.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечили.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Відзив на позов, заяви про поважні причини неявки чи про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходили. Тому у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Глинянської міської ради у судовому засіданні не заперечила проти задоволення позовних вимог.

Допитана у судовому засіданні педагог ОСОБА_6 дала наступні пояснення: дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проживання разом із матір`ю - ОСОБА_2 регулярно відвідував школу, сумлінно виконував домашнє завдання, мав охайний зовнішний вигляд та був доглянутим. Мати систематично відвідувала батьківські збори та цікавилась успіхами у навчанні сина. Під час проживання разом з батьком у ОСОБА_5 погіршилась успішність, він почав пропускати шкільні заняття, до школи приходити неохайним та порушувати правила поведінки. Участь батька у вихованні сина є непомітною.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 21.11.2014 у Перегноївській сільській раді Золочівського району Львівської області, про що складено відповідний актовий запис № 07.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як встановлено з акту обстеження матеріально - побутових умов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 від 18.06.2024, проведеного в складі старости Перегноївського старостинського округу Ониськів С.І., начальника служби у справах дітей Глинянської міської ради Іваськів Х.Т. та фахівця з соціальної роботи Комунального закладу "Центр надання соціальних послуг" Глинянської міської ради Поручинська О.Р., ОСОБА_2 проживає у власному житловому будинку разом зі своїми синами, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (на час обстеження проживає з батьком), підтверджено наявність відповідних умов для розвитку та виховання дітей.

Як встановлено з акту обстеження матеріально - побутових умов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_2 від 10.09.2024, проведеного в складі старости Перегноївського старостинського округу Ониськів С.І., начальника служби у справах дітей Глинянської міської ради Іваськів Х.Т. та фахівця з соціальної роботи Комунального закладу "Центр надання соціальних послуг" Глинянської міської ради Поручинська О.Р., ОСОБА_3 проживає без реєстрації разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_8 та сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено наявність відповідних умов для розвитку та виховання дітей.

Згідно характеристики, виданої Перегноївським старостинським округом Глинянської міської ради Львівського району Львівської області 08.10.2024 за № 264, за місцем проживання ОСОБА_2 за час проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони. Виховує двох неповнолітніх дітей. Веде здоровий спосіб життя. Скарг і усних заяв на ОСОБА_2 про порушення нею громадянського порядку на території с.Кривичі не поступало.

Згідно довідки про склад сім`ї № 265 від 08.10.2024, виданої Перегноївським старостинським округом Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, склад сім`ї ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , такий: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Також, згідно характеристики ФОП ОСОБА_10 , судом встановлено, що ОСОБА_2 офіційно працевлаштована, має регулярний заробіток, за місцем роботи характеризується позитивно.

Встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За приписами ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Положеннями частин 1, 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Положеннями ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування № 136 від 27.09.2024 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Глинянської міської ради Львівського району Львівської області № 136 від 27.09.2024, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Глинянської міської ради рекомендує визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

У свою чергу поняття «розлучення дитини та матері» не є тотожним поняттю «визначення різних місць проживання матері та дитини», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.

Таким чином, положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини є перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 31 ЦК України, малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц (провадження № 61-13272св18).

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. Наведена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №640/2670/17.

Відтак, при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховуючи тривалість проживання малолітньої дитини з матір`ю, добросовісне виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, а також висновок органу опіки та піклування, який рекомендує визначити місце проживання дитини разом з матір`ю, приходить до висновку про обґрунтованість позову та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю - ОСОБА_2 .

При цьому суд вказує на те, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір`ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.

На підставі ст.ст. 153, 157, 160 СК України, керуючись ст.ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 1211.20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 10.07.2026.

Суддя В. М. Сивак