Рішення № 138194981, 13.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8735/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року. м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Райхеля Романа Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Райхеля Романа Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23000, 00 грн, мотивуючи її тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном задоволено повністю. Зобов`язано ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні приміщенням вбиральні, під літ. II, розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , площею 2,3 кв. м., та знаходиться в загальному користуванні, та зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від дверей вбиральні за вказаною адресою. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 1211,20 грн. Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Представник позивача зазначає, що між позивачкою та адвокатом Райхелем Р.П. 06.09.2025 року було укладено договір №21/0925 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого: Замовник доручає, а Уповноважений бере на себе зобов`язання надати юридичні послуги (правову допомогу ) по питаннях пов`язаних із захистом прав та інтересів Замовника, пов`язаних із володінням, користу- ванням і розпоряджанням майном за адресою: АДРЕСА_2 , а також, в разі потреби та за згодою сторін - у всіх пов`язаних справах. Предметом даного договору є виключно надання юридичних послуг, а не їх результат. Відповідно до п. 3.1. Розмір гонорару за правову допомогу за даним договором встановлюється за домовленістю сторін виходячи із вищевказаних критеріїв та базової величини вартості роботи адвоката 2000,00 гри гривень за одну годину роботи в звичайному режимі (без терміновості), та 4000,00 грн. за годину роботи в терміновому режимі. Згідно з рахунком-фактури № 03/0326-Н1 від 28.03.2026 року за договором №21/0925 про надання правової допомоги від 06.09.2025 р., загальна вартість наданої правової допомоги становить 23 000,00 гривень. Враховуючи наведене, представник позивача вважає, що всі судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу мають бути стягнути з відповідача.

Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у її та відповідача відсутності, проти задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу заперечує, просить відмовити в задоволенні заяви. Вважає, що сума витрат, заявлена представником позивача, значно перевищує встановлені діючим законодавством та нормативно-правовими актами граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, крім того така сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, яка віднесена судом до малозначних справ, а тому в разі наявності підстав для компенсації цих витрат, їх сума підлягає зменшенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За п. 3 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору №21/0925 про надання правової допомоги від 06.09.2025 року; копію рахунку-фактури № 03/0326-Н1 від 28.03.2026 року за договором №21/0925про надання правової допомоги від 06.09.2025 року згідно з яким загальна вартість наданої правової допомоги становить 23 000,00 гривень; копію ордеру №1409456 на надання правничої допомоги від 12.11.2025 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, заявлені витрати в розмірі 23000,00 грн. є сумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву представника позивачки про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 23 000, 00 грн., тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст.ст.259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 461/8735/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 23 000, 00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Р.Юрків.