Ухвала суду № 138194795, 14.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 0820/1669/2012 4-с/335/50/2026

про відмову у відкритті провадження у справі

14 липня 2026 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Шалагінова А. В., ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південного МУМЮ (м. Одеса) Косінова Ігоря Вікторовича щодо накладення штрафу та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 43658918 та скасування розрахунку заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південного МУМЮ (м. Одеса) Косінова Ігоря Вікторовича щодо накладення штрафу та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 43658918 та скасування розрахунку заборгованості.

Вивчивши скаргу з доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Звертаючись до суду із скаргою ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косінова І. В. від 29.06.2026 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП 34658918, а також зобов`язати вказаного державного виконавця провести перерахунок заборгованості по аліментах у межах вказаного виконавчого провадження.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15(провадження № 12-93гс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 906/515/17 (провадження № 12-246гс18), від 16 січня 2019 року у справі № 910/22695/13 (провадження № 12-277гс18), від 07 лютого 2019 року у справі № 927/769/16 (провадження № 12-273гс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 925/138/18 (провадження № 12-74гс19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), та постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568 цс 19) вказано, що «імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 522/11565\21 (провадження № 61-10738 св24), від 26 лютого 2025 року у справі № 289/245/23 (провадження № 61-17457/св23).

Отже, скарга ОСОБА_1 в частині вимог щодо оскарження дій та постанови державного виконавця про накладення штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), зокрема постанови державного виконавця про накладення штрафу в межах виконавчого провадження, може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Вимога скарги ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця провести перерахунок заборгованості по аліментам є похідною від вищезазначених вимог, оскільки у скарзі відсутність підстав для накладення штрафу скаржник мотивує саме відсутністю поточної заборгованості по аліментам та тим, що заборгованість станом на 01.01.2026 виникла не з його вини.

Крім того, в силу вимог ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що у відкритті провадження за скаргою слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, роз`яснивши скаржнику, що розгляд його вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду за правилами підсудності, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 353, 447, 453 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південного МУМЮ (м. Одеса) Косінова Ігоря Вікторовича щодо накладення штрафу та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 43658918 та скасування розрахунку заборгованості.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд вимог, заявлених у цій скарзі, віднесено до юрисдикції адміністративного суду за правилами підсудності, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

У разі скасування цієї ухвали скарга вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Суддя А. В. Шалагінова