Ухвала суду № 138194141, 14.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3254/2026 Справа № 643/7437/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кожихової Ганни Володимирівни у справі № 643/7437/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

13.04.2026 директор ТОВ «Коллект Центр» М.Ткаченко, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0504005509 від 14.06.2019 в розмірі 34 080,75 грн, що складається із: 3 300,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 30 780,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 14.04.2026 вищевказану цивільну справу передано за підсудністю Слобідському районному суду міста Харкова.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 08.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 09.07.2026 заяву представника позивача ТОВ «Коллект Центр» Німченко Анастасії Русланівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 10.07.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

13.07.2026 судове засідання у вказаній справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 223 ЦПК України протокольною ухвалою суду було відкладено у зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме спочатку через нестабільність зв`язку та його переривання, а в подальшому через неможливість встановлення зв`язку із представником відповідача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

13.07.2026 до Слобідського районного суду міста Харкова надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючому у справі судді Кожиховій Г.В.

Заяву обґрунтовує тим, що суддя Кожихова Г.В. не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу, оскільки її поведінка під час підготовки та розгляду справи містить ознаки упередженого ставлення до сторони відповідача, передчасної оцінки доказів та сторін, а також демонструє відсутність рівного ставлення до учасників процесу. Вважає, що наведені обставини, зокрема передчасна оцінка доказів, нерівне ставлення до сторін свідчать про наявність сумнівів у неупередженості Кожихової Г.В., в зв`язку з чим просить відвести її від розгляду справи та передати справу для повторного автоматизованого розподілу між іншими суддями. Зокрема, зазначає, що судове засідання 13.07.2026 було призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (підсистема ВКЗ) на 11:30. Представник відповідача завчасно авторизувався в системі, проте суд здійснив підключення лише о 12:37 (із затримкою понад 1 годину) без попередження та мотивування причин зміни графіка. Після початку засідання, коли представник відповідача почав обґрунтовувати свої повноваження, суддя почала імітувати відсутність звуку, внаслідок чого зв`язок було перервано. Згідно з офіційною інформацією ДП «ІСС», технічний збій із передачею пакетів даних під час сеансу відеоконференції № 6766640 зафіксовано виключно на боці суду, тоді як інтернет-з`єднання представника відповідача було стабільним (понад 100 Мбіт/с). Заявник стверджує, що суддя навмисно зманіпулювала технічними засобами з метою зриву засідання та безпідставного перенесення справи на 30 липня 2026 року. Зазначає, що представник позивача (ТОВ «Коллект Центр») у судове засідання не з`явився, замість вирішення питання про залишення позову без розгляду через неявку позивача без поважних причин (відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України), суддя розпочала «допит» представника відповідача щодо його повноважень. На думку заявника, суддя діє в інтересах колекторської компанії, покриваючи її неявку. Також зазначив, що суддя демонструє стійку тенденцію до ігнорування документів сторони захисту, зокрема задовольнила клопотання позивача про витребування банківської таємниці . Зазначає, що попри те, що повноваження представника підтверджені КЕП при вході в систему та наявними в матеріалах справи документами, суддя у засіданні вимагала паспорт, що заявник розцінює як штучну димову завісу для зриву процесу.

Вивчивши заяву представника позивача та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що на час подання представником відповідача заяви про відвід судді наступне судове засідання призначено на 30.07.2026, вирішення питання про відвід має здійснюватися суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якщо суд дійде висновку про необгрунтованість заявленого відводу.

В даному випадку суд дійшов випадку про необгрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як встановлено із заяви представника відповідача про відвід судді, підставами для такого відводу представник відповідача вважає інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Керуючись завданнями та принципами цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, заявником не надано жодного доказу у розумінні приписів ЦПК України на підтвердження обставин щодо необ`єктивності судді Кожихової Г.В. при розгляді справи № 643/7437/26.

Отже, доводи представника відповідача, викладені у заяві про відвід судді Кожихової Г.В. про те, що її дії містять сумнів в об`єктивності ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій судді.

Жодних об`єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді при здійснені правосуддя в ході розгляду даної заяви не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Так, згідно з матеріалами справи 13.07.2026 в часовому проміжку 12.38 - 12.45 відбулося судове засідання у справі № 643/7437/26 за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання у вказаній справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 223 ЦПК України було відкладено протокольною ухвалою суду зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме спочатку через нестабільність зв`язку та його переривання, а в подальшому через неможливість встановлення зв`язку із представником відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Водночас переривання зв`язку відбулося з причин, які не залежали безпосередньо від судді, адже суддя не є відповідальною особою за стабільну роботу інтернет - зв`язку та наявності технічних недоліків в роботі системи відеоконференцзв`язку та серверів. В даному випадку в судовому засіданні було втрачено технічну можливість забезпечення проведення відеоконференції, позаяк за наявності інтернет з`єднання в суді на запрошення про під`єднання представника відповідача до участі в засіданні в режимі відеоконференції в системі було зазначено, що останній перебуває "офлайн". Водночас вказане не свідчить про неупередженість судді, а є наслідком технічних недоліків в роботі відеоконференцзв`язку.

Щодо доводів представника про проведення судового засідання із запізненням, то суд зазначає про те, що 13.07.2026 роботу суду було призупинено у зв`язку із надходженням до суду повідомлення про замінування суду. В період часу з 10:08 до 11:19 13.07.2026 в місті Харкові було оголошено повітряну тривогу. Після відбою повітряної тривоги суд розпочав розгляд справ в порядку черговості їх призначення. Після розгляду кримінального провадження у справі 641/4238/26 та оголошення перерви в судовому засіданні, суд розпочав судове засідання у справі № 643/7437/26.

Слід зазначити, що за статистичними даними Харківської міської ради тільки за період з 06.07.2026 по 12.07.2026 в місті Харкові було оголошено 64 сигнали повітряної тривоги загальною тривалістю 100 год 51 хв та зафіксовано 35 випадків обстрілів, в яких постраждало 92 особи.

Відтак суд змушений був розпочати судові засідання з урахуванням оголошеної в місті Харкові тривоги із запізненням, що свідчить не про недоліки в організації роботи, а про те, що судочинство в місті Харкові в умовах воєнного стану та регулярних повітряних тривог відбувається з дотриманням суворих безпекових протоколів, але з обов`язковим забезпеченням доступу до правосуддя.

Щодо доводів представника відповідача про протиправність дій судді в частині вимоги надати паспорт для встановлення особи представника, то суд зазначає, що до ч. 4 ст. 217 ЦПК України одразу після початку судового засідання головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Оскільки в поданому клопотанні представником відповідача, окрім довіреності сформованої в електронній формі, не долучено інших документів, що ідентифікують особу, з метою перевірки можливості бути представником ( відповідно до ст. 60 ЦПК України представником може бути особа, яка досягла 18 років), з огляду на необхідність ідентифікувати особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом в ухвалі суду від 10.07.2026 було запропоновано завчасно надати до суду скріплені електронним цифровим підписом скановані копії документів, що посвідчують особу (паспорту тощо). Жодних вимог щодо пред`явлення оригіналу на відео не висувалося, позаяк від незалежних від суду причин було втрачено технічну можливість проведення відеоконференції. В подальшому представником відповідача долучено до матеріалів справи копію паспорту.

Щодо доводів представника відповідача про те, що судом не було винесено жодного процесуального документа з приводу відкладення судового засідання, то слід зазначити, що ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання було відкладено судове засідання у вказаній справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 223 ЦПК України. Копія журналу наявна в матеріалах справи.

Щодо доводів представника відповідача щодо безпідставного задоволення клопотань про витребування доказів, то суд зазначає що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, наведені представником відповідача підстави для відводу судді є необгрунтованими та не доведеними, жодних даних про те, що суддею в порушення принципу рівності, надається перевага іншій стороні (зокрема в даній справі позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») не виявлено.

За встановлених обставин, заява про відвід головуючого судді Кожихової Г.В. є необгрунтованою, що є підставою передання матеріалів справи № 643/7437/26 щодо відводу судді Кожихової Г.В. уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Визнати відвід судді Кожиховій Ганні Володимирівні, заявлений представником відповідача ОСОБА_2, необгрунтованим.

Матеріали справи № 643/7437/26 щодо відводу судді Кожихової Г.В. передати уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. В. Кожихова