Постанова № 138193819, 13.07.2026, Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/952/26 Провадження № 3/941/264/26

Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Колесник С. І., за участю прокурора Савостікова Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , як директор Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за порушення вимог п. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, під час виконання своїх службових повноважень, порушила обмеження встановленні п. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів зумовленими сімейними стосунками, а саме, видала та підписала Наказ №59-К від 22.09.2025 року «Про надання грошової винагороди працівникам закладу освіти», відповідно до якого вчителю української мови та літератури ОСОБА_2 , яка є її донькою, надано грошову допомогу у розмірі 660 гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, під час виконання своїх службових повноважень порушила обмеження встановленні п. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів зумовленими сімейними стосунками,а саме, видала та підписала Наказ №85-К від 19.12.2025 року «Про надання грошової винагороди працівникам закладу освіти», відповідно до якого вчителю української мови та літератури ОСОБА_2 , яка є її донькою, надано грошову допомогу у розмірі 952,38 гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, під час виконання своїх службових повноважень порушила обмеження встановленні п.п.1,2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів зумовленими сімейними стосунками,а саме видала та підписала Наказ №59-К від 22.09.2025 року «Про надання грошової винагороди працівникам закладу освіти», відповідно до якого вчителю української мови та літератури ОСОБА_2 , яка є її донькою, надано грошову допомогу у розмірі 660 гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, під час виконання своїх службових повноважень порушила обмеження встановленні п.п.1,2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів зумовленими сімейними стосунками,а саме видала та підписала Наказ №85-К від 19.12.2025 року «Про надання грошової винагороди працівникам закладу освіти», відповідно до якого вчителю української мови та літератури ОСОБА_2 , яка є її донькою, надано грошову допомогу у розмірі 952,38 гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому, суд вважає за можливе об`єднати адміністративну справу №941/952/26 (провадження №3/941/264/26), адміністративну справу №941/953/26 (провадження №3/941/265/26), адміністративну справу №941/954/26 (провадження №3/941/266/26), адміністративну справу №941/955/26 (провадження №3/941/267/26), щодо притягнення ОСОБА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, об`єднати в одне провадження, присвоївши справі №941/952/26 (провадження №3/941/264/26).

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєному за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, визнала та щиро розкаялася, просила врахувати ці обставини та призначити мінімальне покарання.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення.

Заслухавши думку прокурора та пояснення особи, дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП, з огляду на наступне.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Законузобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 (далі - Методичні рекомендації), основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобов`язанні дотримуватись правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до примітки ст.172-7КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП в судовому засіданні підтверджена поясненнями самої ОСОБА_1 , а також дослідженими доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 12.06.2026 року, рішенням Петрівської селищної ради Кіровоградської області №2521/8 від 24.09.2021 року, рішенням Петрівської селищної ради Кіровоградської області №238/8 від 21.01.2021 року, додатковою угодою від 21.01.2021 року, наказом директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №92-К від 24.09.2021 року, рішенням №4014/8 від 28.07.2022 року «Про зміну назви Козацької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області», посадовою інструкцією директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради, затвердженого начальником відділу освіти 06.02.2023 року, наказом відділу освіти Петрівської РДА №66-к від 16.08.2000 року, повідомленням Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №01-16/14-1 від 19.03.2026 року, положенням, затвердженим директором ліцею, довідкою про склад сімї №13-21/81/6 від 20.03.2026 року, актовим записом про народження №851 від 23.11.1977 року, актовим записом про шлюб №12 від 28.10.2000 року, наказом директора Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №59-к від 22.09.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.04.2026 року.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839 у контексті наведених виключень (п.3 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції») слід зауважити, що незважаючи на те, що вказані у них суб`єкти не підпадають під дію обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, це не означає, що на них не поширюється загальні вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням особливостей їх статусу. Відтак, вказаним особам варто вживати заходів, передбачених Законом для його врегулювання. При цьому, до них в залежності від конкретної ситуації може бути застосований будь-який із передбачених Законом захід врегулювання конфлікту інтересів.

Таким чином, директор Козацького ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єктом відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» та Примітки до ст. 172-7 КУпАП та на неї поширюється дія цього Закону, і вона зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ст. 28 Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 КУпАП.

Під час виконання службових повноважень у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками із ОСОБА_2 , яка є її донькою, а також наявним майновим інтересом у вигляді надання можливості отримати додаткові грошові кошти, та її службовими повноваженнями, вираженими у одноосібній службовій можливості ОСОБА_1 приймати на роботу, переводити, чи звільняти, призначати за сумісництвом, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення.

Отже, судом встановлено наявність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, що підтверджено дослідженими належними та допустимими доказами.

У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що датою виявлення вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7КУпАП є дата складання адміністративних протоколів, тобто 12.06.2026 року.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП суддею не встановлено.

Строки накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 за ст.38 КУпАП не закінчилися. При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі «№ 149/2498/17 від 28.02.2019 року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні стягнення, врахувавши характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий та сімейний стан, ступінь вини, обставину що пом`якшує відповідальність щире каяття, обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність призначення стягнення у межах санкції частини 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто у межах санкції статті за більш серйозне правопорушення із скоєних особою, та яке буде необхідне і достатнє для виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 279, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-7,ч.2 ст.172-7КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Роз`яснити порушнику, що виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено судом за його заявою за наявності відповідних обставин, що утруднюють виконання рішення.

Реквізити для сплати штрафу:

ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК у Кіров.обл./тг Петрове/21081100;

КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 37918230;

БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП);

КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998;

РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA758999980313000106000011507;

КОД класифікації доходів бюджету: 21081100.

Реквізити для сплати судового збору назва платежу:

Надходження від стягнення судового збору на користь держави;

номер рахунку UA908999980313111256000026001;

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя С.І.Колесник