Ухвала суду № 138193254, 14.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6975/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якій просить:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку пенсії без врахування найбільш вигідного періоду заробітку за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неналежного проведення індексації пенсії із заниженням та незастосуванням у повному обсязі коефіцієнтів підвищення, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року, №172 від 21.02.2025 року та №161 від 18.02.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 28.10.2023 перерахунок пенсії із застосуванням найбільш вигідного періоду заробітку за 60 календарних місяців страхового стажу підряд з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести належне нарахування та виплату індексації пенсії з урахуванням усіх передбачених законодавством коефіцієнтів підвищення за 2024, 2025 та 2026 роки із застосуванням накопичувального принципу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити різницю між фактично виплаченою та належною до виплати пенсією однією сумою з урахуванням проведених перерахунків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, позовну заяву в частині позовних вимог за період з 28.10.2023 по 29.11.2025 повернуто позивачу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/6975/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні згідно статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

02.07.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме:

- копію рішення (розпорядження, постанови чи іншого документа), на підставі якого було здійснено перерахунок моєї пенсії та зменшено її розмір з 11 358,07 грн до 10 735,49 грн. при однаковому страховому стажі до 25.06.2026 та після 25.06.2026

- повний розрахунок пенсії, який був виконаний до внесення змін, та повний розрахунок після внесення змін із зазначенням усіх показників, коефіцієнтів, формул і складових, використаних при обчисленні пенсії.

- письмові пояснення щодо:

1. правових підстав проведення повторного перерахунку пенсії;

2. дати прийняття рішення про такий перерахунок;

3. посадової особи, яка прийняла відповідне рішення; причин, з яких позивача не було повідомлено про зміну розміру пенсії;

4. причин, з яких при збільшенні суми коефіцієнтів заробітної плати з 320,86191 до 324,14176 розмір пенсії був зменшений;

5. конкретних змін, внесених до розрахунку заробітної плати за період з 01.12.1994 по 30.11.1999, із зазначенням, які саме показники були змінені, на підставі яких документів та відповідно до яких норм законодавства.

6. невиконання та незастосування відповідачем імперативних вимог частини 2 статті 42 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (яка є актом вищої юридичної сили) в частині щорічного збільшення з 1 березня показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення моєї пенсії, на повний коефіцієнт індексації; правових підстав заміни відповідачем встановленого законом механізму індексації на підзаконні обмеження та занижені коефіцієнти (4,6% та 6,1%), які прямо суперечать ст. 42 Закону № 1058-IV.

7. зобов`язати відповідача надати суду документи, що підтверджують повідомлення позивача про прийняття рішення щодо зменшення розміру пенсії або пояснити причини відсутності такого повідомлення.

8. у разі відсутності будь-якого із витребуваних документів зобов`язати відповідача письмово повідомити суд про причини його відсутності із зазначенням нормативних підстав ненадання такого документа.

В обгрунтування клопотання зазначено, що "Під час ознайомлення з відзивом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області мені стало відомо, що відповідачем під час підготовки матеріалів до суду було здійснено повторний перерахунок моєї пенсії 25.06.2026 р., внаслідок чого її розмір було зменшено з 11 358,07 грн до 10 735,49 грн.

При цьому жодного рішення про перерахунок пенсії, повідомлення, розрахунку або іншого документа, який би містив правові підстави такого перерахунку та його мотивування, мені не надсилалося і не вручалося.

До відзиву відповідач додав документ під назвою « ОСОБА_2 . Заробіток приведений у відповідність з 01.12.1994 по 30.11.1999», однак цей документ не містить пояснень щодо причин внесення змін, правових підстав їх здійснення, методики проведених розрахунків та не дає можливості перевірити законність зменшення розміру моєї пенсії.

Також відповідачем до матеріалів відзиву було додано документ «Сімонян Е.

Заробіток у період з 01.07.1995 по 30.06.2000», у якому здійснено розрахунок заробітної плати за 60 календарних місяців з 01.07.1995 по 30.06.2000 року. Однак із цього розрахунку безпідставно виключено суму 20 643,00 грн, нараховану 30.06.2000 року, як компенсація за невикористану відпустку, що підтверджується архівною довідкою № 02-06/1/1546-С від 24.10.2023 року. відповідач стверджує, що «про зменшення розміру пенсії позивачу повідомлено письмово». Проте фактично перерахунок було проведено 25.06.2026 року, а станом на день подання цих пояснень жодного письмового повідомлення чи рішення про зменшення пенсії позивач не отримував.

Також слід звернути увагу суду, що до проведення перерахунку 25.06.2026 року мій страховий стаж становив 29 років 11 місяців 18 днів. Після проведення зазначеного перерахунку страховий стаж залишився незмінним 29 років 11 місяців 18 днів. Незрозуміло, з яких підстав відповідач стверджує про врахування додаткового страхового стажу, якщо загальна тривалість страхового стажу до проведення перерахунку та після нього залишилася однаковою 29 років 11 місяців 18 днів.

Разом із тим виникає ще одна суттєва суперечність. У доданих відповідачем алгоритмах розрахунку пенсії « ОСОБА_2 . Заробіток у період з 01.07.1995 по 30.06.2000» та « ОСОБА_2 . Заробіток приведений у відповідність з 01.12.1994 по 30.11.1999» кількість місяців заробітної плати становить 178 місяців, тоді як ще 29.05.2026 року у попередньому розрахунку вона становила 171 місяць.

Відповідач не пояснив, з яких підстав кількість місяців заробітку, що враховуються при обчисленні пенсії, збільшилася зі 171 до 178 місяців та чому це призвело до зменшення, а не збільшення розміру пенсії.

Відповідач не пояснив суду, з яких підстав кількість місяців заробітної плати збільшилася на сім місяців, які саме періоди були додані до розрахунку, які саме додаткові періоди були включені до розрахунку та на підставі яких документів. Також чому внаслідок такого збільшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати, навпаки пенсія зменшилася.

Крім цього, у відзиві від 30.06.2026 року відповідач зазначає: «Для обґрунтування найвигіднішого періоду заробітку з 01.12.1994 по 30.11.1999, згідно довідки від 24.10.2023 № 02-06/1546-С, надаємо проведений розрахунок пенсії з урахуванням іншого періоду заробітної плати, а саме: з 01.07.1995 по 30.06.2000 року.

При цьому до розрахунку заробітку суми заробітної плати за червень 2000 року враховані без урахування сум компенсації за невикористану відпустку».

Таке пояснення викликає обґрунтовані сумніви щодо його правомірності.

По-перше, відповідач фактично посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 18.05.1998 року, хоча зазначена постанова втратила чинність з 01.01.2011 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1232 від 22.12.2010 року. Одночасно архівна довідка № 02-06/1/1546-С була видана лише 24.10.2023 року, Відповідач не пояснив, на підставі яких чинних норм законодавства у 2026 році було виключено із заробітної плати суму компенсації за невикористану відпустку, якщо архівна довідка була видана у 2023 році, а її достовірність підтверджена самим Пенсійним фондом в Полтавській області у 2024 році.

По-друге, сам відповідач серед додатків до відзиву надав Акт № 1600-0903-1/356 (180) перевірки обґрунтованості видачі архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.01.2024 року, у якому прямо зазначено, що суми, наведені в архівній довідці № 02-06/1/1546-С від 24.10.2023 року за період з 01.09.1993 по 30.06.2000 року, повністю відповідають сумам, зазначеним у графі «Всього нараховано» розрахункових відомостей підприємства.

Більше того, зазначеним актом підтверджено, що за червень 2000 року до архівної довідки включено суму 20 643,00 грн як «премія, компенсація за невикористану відпустку», а також зазначено, що із цієї суми було утримано внесок до Пенсійного фонду України у розмірі 431,86 грн.

З цього виникає питання на підставі яких норм чинного законодавства у 2026 році відповідач здійснив перегляд розрахунку пенсії та виключив із заробітної плати суму компенсації за невикористану відпустку, яка міститься в архівній довідці №02- 06/1/1546-С від 24.10.2023 року, якщо зазначена довідка була перевірена самим Пенсійним фондом, а її достовірність підтверджена Актом перевірки від 17.01.2024 року.

Таким чином, документи, подані самим відповідачем, підтверджують правильність архівної довідки та спростовують доводи про необхідність виключення зазначеної суми із заробітної плати при обчисленні пенсії.

За таких обставин відповідач не навів жодного належного правового обґрунтування внесених змін до розрахунку пенсії, а подані ним документи містять взаємні суперечності, які свідчать про необґрунтованість здійсненого перерахунку та потребують належної правової оцінки суду.

Більше того, з алгоритму розрахунку, доданого самим відповідачем, вбачається, що сума коефіцієнтів заробітної плати збільшилася з 320,86191 на 29.05.2026 р до 324,14176 на 25.06.2026, однак, незважаючи на це, розмір пенсії був зменшений.

Причини такої невідповідності відповідачем не пояснені".

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною другою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

За змістом частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд враховує, що позивачем при поданні до суду позовної заяви не було подано клопотання про витребування доказів у справі, а заява про зобов`язання відповідача надати відповідні документи, подана лише 02.07.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною другою статті 79 КАС України.

Крім того, предметом спору у справі №440/6975/26 є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при здійсненні перерахунку пенсії позивача станом на 28.10.2023 із застосуванням найбільш вигідного періоду заробітку за 60 календарних місяців страхового стажу підряд з 01.07.1995 року по 30.06.2000 та виплати індексації пенсії з урахуванням усіх передбачених законодавством коефіцієнтів підвищення за 2024, 2025 та 2026.

У свою чергу заявлене позивачем клопотання, зокрема, пов`язано із здійсненням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахунку пенсії з 25.06.2026.

За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, заява-клопотання про зобов`язання відповідача та надати відповідні документи задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.О. Удовіченко