Ухвала суду № 138193135, 13.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

13 липня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/8528/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області ( Київський майдан, 6,м. Луцьк,Волинська область,43027 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 27.04.2026 № 914380855229 про відмову у перерахунку / поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 20.04.2026 № 14832;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.05.2026 № 914380855229 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 11.05.2026 № 15656;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 нарахування та виплати раніше призначеної пенсії за віком після встановлення її особи за результатами відеоконференцзв`язку та подання заяв про поновлення виплати пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.09.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.09.2014 року по день фактичного поновлення виплати пенсії, з урахуванням усіх передбачених законодавством перерахунків, підвищень, індексацій, мінімальних гарантій та раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Ухвалою суду від 01.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

01.05.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доказом доплати судового збору, частиною витребуваних судом доказів, а також заявою про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначила, що предметом спору є поновлення виплати вже призначеної пенсії, яка була припинена/призупинена з 01.09.2014 в умовах збройної агресії, тимчасової окупації та неможливості нормального доступу до органів ПФУ. У матеріалах, наявних у позивачки, відсутній доказ належного доведення їй у 2014 році індивідуального рішення ПФУ про припинення виплати пенсії із зазначенням підстав, порядку та строків його оскарження. Сам факт припинення виплати пенсії не означає, що особа була належно повідомлена про правову підставу такого припинення та порядок захисту права. Позивачка не була бездіяльною після появи реальної та зрозумілої процедури дистанційного підтвердження особи та поновлення виплати. Вона звернулася із заявою на відеоідентифікацію 13.03.2026, пройшла відеоконференцзв`язок 26.03.2026, після чого орган ПФУ 27.03.2026 прийняв рішення про встановлення її особи. Надалі Позивачка подала заяви через вебпортал ПФУ від 20.04.2026 та 11.05.2026, однак отримала відмови. По-четверте, причина пропуску строку є поважною, оскільки обумовлена не небажанням реалізувати право, а сукупністю об`єктивних перешкод: проживанням/ реєстрацією на тимчасово окупованій території, похилим віком позивачки, тривалим воєнним станом, обмеженим доступом до сервісних центрів ПФУ та фактичною залежністю від процедур, запроваджених державою для дистанційної ідентифікації.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду у цій справі, суд приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отож, зважаючи на те, що пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі позивач мав довідатись після неодержання пенсійної виплати за вересень місяць 2014, тобто принаймні у жовтні 2014 року.

Звернувшись до суду з цим позовом 26.06.2026, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 01.09.2014 по 25.12.2025 (більше 10 років).

Відповідно до ст. 46 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ця норма в частині щодо виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком застосовується тільки у випадку невиплати з вини держави пенсії, яка була нарахована.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, Верховний Суд в постанові від 29.11.2023 у справі № 620/978/21.

При цьому, пенсія відповідачем не нараховувалась з 01.09.2014.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987 "Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", м. Донецьк (зареєстроване місцепроживання позивача) з 07.04.2014 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, а с. Бугас, Волноваський р-н, Донецька обл. (фактичне місцепроживання позивача) був територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 09.03.2022, з 10.03.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Позивач не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду за період з принаймні до 24.02.2022 та не надала відповідних доказів.

Відтак, в такому випадку не підлягає застосуванню норма ст. 46 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду, оскільки позивач почала вчиняти конкретні дії щодо поновлення виплати пенсії через 11,5 років з моменту припинення виплати пенсії 13.03.2026, а з позовом до суду звернулась лише 26.06.2026.

Позивач не отримуючи пенсію як щомісячну виплату у кожен місяць періоду з 01.09.2014 по 25.12.2025 мала можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після неотримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо підстав припинення її виплати звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.

Доводи позивача про те, що їй не доведене належним чином рішення органу Пенсійного фонду України про припинення виплати їй пенсії більше 11,5 років тому за критеріями логічності та розумності, не є поважним причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач, як пенсіонер обізнана про той факт дійсності, що упродовж 11,5 років не отримувала пенсію щомісяця.

Цей спір не стосується обрахунку пенсії, а стосується припинення виплати пенсії, тобто є очевидною для позивача факт, що вона таку пенсію перестала отримувати 11,5 років назад, а отже мала достатній час проявити активну поведінку для того, що дізнатись про своє порушене право та почати здійснювати захист своїх прав.

Триваюча пасивна поведінка позивача, з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі №175/1665/17 зазначив, що перебіг строку звернення до суду з вимогами про виплату пенсії у певному розмірі за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, суд дійшов висновку про повернення позову в частині вимог за період з 01.09.2014 по 25.12.2025.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

В іншій частині позовних вимог адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.

Підстави для повернення позовної заяви в іншій її частині, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи предмет позову та вимогу наведеної норми, ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Беручи до уваги викладене, для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи є необхідність витребувати від відповідача додаткові докази у справі.

Керуючись статтями 9, 171, 256, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву в частині вимог за період з 01.09.2014 по 25.12.2025 - повернути позивачеві.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/8528/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 26.12.2026.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що в іншій частині вимог відкрите провадження, і неможливо виокремити матеріали справи в частині відкритих та повернутих позовних вимог, то матеріали справи фактично не повертаються позивачу, а залишаються у справі для розгляду судом.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Надати відповідачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії:

- рішень про відмову у перерахунку пенсії позивачу, а також заяв із усіма доданими документами, що подавала позивач для перерахукну пенсії;

- рішення про призначення пенсії позивачу та всіх протоколів (відомостей) перерахунку пенсії позивачу;

- копії заяви позивача про взяття на облік у 2014 році, довідки ВПО позивача (за наявності);

- документ, який підтверджує підстави для зупинення виплати пенсії позивачу 01.09.2014 та письмові пояснення з обґрунтуванням цих підстав;

- довідку про нараховані, фактично виплачені та невиплачені суми пенсії з 01.09.2014 по день надання відповіді суду, помісячно, із зазначенням підстав невиплати;

- відомості щодо проходження позивачкою ідентифікації, зокрема заяву від 13.03.2026, протокол відеоідентифікації, рішення про встановлення особи № 1387131 від 27.03.2026 та всі пов`язані службові записи;

- відомості та копії заяв позивачки, поданих після 01.09.2019 до органів ПФУ, у тому числі через вебпортал, щодо взяття на облік, поновлення/продовження виплати, перерахунку або підтвердження неотримання пенсії від РФ;

- відомості про наявність/відсутність у ПФУ інформації щодо отримання позивачкою пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації;

- довідку про актуальний розмір пенсії Позивачки з урахуванням усіх масових перерахунків, індексацій, підвищень та мінімальних гарантій, які мали бути застосовані з 01.09.2014 по дату фактичного поновлення виплати;

- інших матеріалів пенсійної справи у частині, що стосується цього позову;

- докази направлення відзиву позивачу.

Витребувані докази надати у строк для подання відзиву на позов.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повідомити учасників справи, що:

з 05.10.2021 розпочинається функціонування підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку;

адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в обов`язковому порядку; інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в підсистемі "Електронний суд" в добровільному порядку;

реєстрація в Електронному кабінеті (https://id.court.gov.ua/) здійснюється виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису;

процесуальні права та обов`язки визначені статтями 44, 47 КАС України;

письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України;

копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;

у разі невиконання процесуальних обов`язків суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу;

інформація у справі розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Надати учасникам справи дозвіл на подання до суду заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів у паперовій формі.

Надіслати відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання

Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині ухвала не оскаржується.

Суддя В.І. Бевза