Рішення № 138192868, 14.07.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7106/25

Провадження № 2/331/1151/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

ВСТАНОВИВ :

05.12.2025 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 24 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходиться особова справа ОСОБА_1 , отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

05 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.08.2022, Відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.08.2022 №2301-5001967471.

Після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, 05.08.2022 року Відповідач подав до управління заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином ОСОБА_1 оформив на себе допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі починаючи з серпня 2022 року у сумі 2000,00 грн. щомісячно.

17 серпня 2022 року Відповідач знявся з обліку як ВПО, проте не подав заяву на припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

У вересні 2023 року спеціалістами управління було встановлено, що Відповідач 17 серпня 2022 року був знятий з обліку за заявою у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжувала отримувати по серпень 2023 року включно. Виплата допомоги була зупинена, та на підставі пункту 29 Порядку 332 (в редакції на момент виявлення обставин), проведений розрахунок неправомірно отриманих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з вересня 2022 р. по серпень 2023 р. в сумі 24 000,00 грн.

Відповідачу було скеровано повідомлення з пропозицією добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак станом на момент подання позовної заяви належна до повернення сума заборгованості, яка становить 24000,00 грн. повернута не була.

Отже, враховуючи вищенаведене, та те, що Відповідач свідомо отримав надмірно виплачену допомогу за період з вересня 2022 по серпень 2023, загальний розмір якої становить 24 000,00 гри., по причині особистого зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи, та неподання заяви про припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, при цьому добровільно не повернув надмірно виплачені суми допомоги.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з вересня 2022 по серпень 2023 в розмірі 24000,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. (а.с. 28-29)

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте надав заяву щодо проведення слухання справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі; просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час день та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідачі повідомлені про час та місце слухання справи за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради перебувала особова справа ОСОБА_1 , отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

05 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.08.2022, Відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.08.2022 №2301-5001967471.

Після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, 05.08.2022 року Відповідач подав до управління заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином ОСОБА_1 оформив на себе допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі починаючи з серпня 2022 року у сумі 2000,00 грн. щомісячно.

17 серпня 2022 року Відповідач знявся з обліку як ВПО, проте не подав заяву на припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

У вересні 2023 року спеціалістами управління було встановлено, що Відповідач 17 серпня 2022 року був знятий з обліку за заявою у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжувала отримувати по серпень 2023 року включно. Виплата допомоги була зупинена, та на підставі пункту 29 Порядку 332 (в редакції на момент виявлення обставин), проведений розрахунок неправомірно отриманих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з вересня 2022 р. по серпень 2023 р. в сумі 24 000,00 грн.

Відповідачу було скеровано повідомлення з пропозицією добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак станом на момент подання позовної заяви належна до повернення сума заборгованості, яка становить 24000,00 грн. повернута не була.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі, надані стороною позивача, та перевіривши їх відповідність вимогам ЦПК України, взявши до уваги письмову заяву представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 24 000,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі Запорізький обласний центр зайнятості сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 3 028,00 грн. (а.с. 1), а тому, оскільки позов задоволено в повному обсязі сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по справі.

Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, бул. Вячеслава Зайцева, буд. № 14) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. № 3, ЄДРПОУ 37573438) надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. № 3, ЄДРПОУ 37573438) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 14 липня 2026 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва