Ухвала суду № 138192626, 10.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5537/24

1-кс/308/3877/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю представника заявника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого, про відмову у визнанні потерпілим,-

встановив:

Заявник представника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на постанову слідчого, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12023070000000371 від 01.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що Підставою для внесення відомостей до ЄРДР служив рапорт працівника УСБУ в Закарпатській області, згідно якого в ході здійснення заходів отримано дані щодо можливих протиправних дій з боку посадових осіб ТОВ «Катіон Інвест» в частині привласнення та розтрати корисних копалин, які видобуваються вказаним суб`єктом господарювання на Тереблянському родовищі. Зокрема отримано інформацію про те, що посадові особи ТОВ «Катіон Інвест» частину видобутої солі не відображають у фінансово-господарській звітності підприємства, після чого не обліковану продукцію реалізовують третім особам, а кошти привласнюють, таким чином впродовж другого півріччя 2023 року було реалізовано продукції без зазначення у бухгалтерських документах товариства на загальну суму понад один мільйон гривень.

ОСОБА_4 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест» (код ЄДРПОУ 39508760) та володіє часткою у розмірі 5% його статутного капіталу.

Так, з інформації, що наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123812338) йому стало відомо, що ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12023070000000371 від 01 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Як зазначав ОСОБА_4 в одному з інтерв`ю (https://nadra.info/2024/11/ihor-gerey director-of-kation-invest-paralyzed-salt-production-ukrrudprom/) ОСОБА_5 (кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Катіон Інвест» з непрямим вирішальним впливом та комерційний директор з правом першого підпису) здійснює продаж солі поза балансом, не проводячи це через офіційні документи, а направляючи ці кошти прямо до себе в кишеню.

З порушенням положень чинного законодавства та Статуту Товариства щодо щорічного звітування директора перед учасниками ТОВ «Катіон Інвест» жодних Загальних зборів учасників директором ОСОБА_6 , протягом 2021 2023, 2025 років скликано не було, у зв`язку з чим ОСОБА_4 не володів інформацією щодо фінансово-господарської діяльності Товариства. Принаймні його жодного разу до 2024 року, не запрошували на Загальні збори Учасників Товариства.

Це може свідчити про можливе здійснення господарських операцій поза офіційним обліком Товариства, що, у свою чергу, завдає шкоди майновим інтересам ТОВ «Катіон Інвест» та порушує права ОСОБА_4 як його учасника.

З огляду на це, ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області із клопотанням визнати його, ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ), потерпілим у рамках кримінального провадження за №12023070000000371 від 01 грудня 2023 року.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_7 від 04.05.2026 року було відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №12023070000000371 від 01 грудня 2023 року.

Вважає, що рішення про відмову у визнанні потерпілими прийняті слідчим без належного встановлення та дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження. Зібраним у провадженні доказам не надано належної оцінки, обставини провадження досліджені неповно, а тому постанову про відмову у визнанні потерпілим є передчасною та необґрунтованою.

У зв`язку з вищенаведеним просить постанову слідчого скасувати.

У судовому засіданні заявник представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 ОСОБА_8 скаргу підтримала та просила суд таку задовольнити. Вказав, що постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим є немотивованою, передчасною. Зазначила, що ОСОБА_4 як учаснику ТОВ «Катіон Інвест» вкказанм кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, оскільки останній вважає, що директор товариства здійснює продаж солі поза балансом, не проводячи це через офіційні документи, а відповідно він як учасник товариства несе майнові збитки.

Слідчий в судове засідання не з`явися, подав заяву про розгляд скарги у його відсутності, у задоволенні скарги просив відмовити, надав слідчому судді на дослідження матеріали кримінального провадження. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті відповідно до ст. 306 КПК України.

Заслухавши пояснення заявника, розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема: рішення слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнані потерпілим.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2023 року внесено відомості у кримінальному провадженні № №12023070000000371 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191, відомості внесено на підставі матеріалів правоохоронних органів, оскільки останніми отримано данні щодо можливих дій з боку посадових осіб ТОВ «Катіон Інвест» в частині привласнення та розтрати корисних копалин, які видобуваються вказаним суб`єктом господарювання.

Як встановлено слідчим суддею ОСОБА_4 подав заяву до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнати його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні в порядку ч. 2 ст. 55 КПК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_7 від 04.05.2026 року було відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №12023070000000371 від 01 грудня 2023 року.

Вказана постанова мотивована тим, що Згідно інформаційно-аналітичної довідки ГУ ДПС у Закарпатській області від 15.08.2024 встановлено, що ознак порушень податкового законодавства та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій ТОВ «Катіон Інвест» відсутні.

Внаслідок проведення під час досудового розслідування слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій не здобуто будь яких доказів, які вказували на те, що посадові особи ТОВ «Катіон Інвест» реалізовують видобуту сіль без відображення у фінансово-господарській звітності підприємства.

Таким чином слідчим в процесі досудового розслідування слідчим станом на день прийняття постанови не встановлено факту спричинення майнової шкоди.

Судом встановлено, що з вказаною постановою ОСОБА_4 не згідний.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 24 КПК України гарантує потерпілому право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Це право є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють досудове розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Чинний КПК України дає чіткий перелік кола рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час провадження досудового розслідування, а також надає вичерпний перелік осіб, що мають право оскаржити те чи інше рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді. З метою забезпечення цього права слідчий зобов`язаний забезпечити можливість його реалізації, тобто роз`яснити потерпілому порядок оскарження: яким чином, у яких випадках і до кого може звернутися заявник із вимогою про усунення допущених відносно нього порушень. Найважливіше право потерпілого, що передбачене чинним КПК України це право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Слідчі судді зобов`язані здійснювати належний контроль за дотриманням гарантій, встановлених нормативно-правовим актом, метою якого є захист осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Відповідності до п.33 рішення ЄСПЛ «Шмалько проти України та п.44 рішення ЄСПЛ «Далбан проти Румунії» визначено, що термін «потерпілий» у сенсі ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду. При цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди.

Згідно ст. 55 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, є потерпілим у кримінальному провадженні. Права та обов`язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Частиною першою вказаної норми закону визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушення завдано моральної шкоди.

Відповідно до ч.5 ст. 55 КПК України, За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Аналіз вказаної частини 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважені вирішувати питання пов`язані з визнанням особи потерпілою або відмовою у такому визнанні.

На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтованості та посилання на положення КПК.

Дослідивши постанову слідчого від 04.05.2026 року, слідчий суддя приходить до висновку, що така відповідає вимогам ч.5 ст. 110 КПК України. Вона є вмотивованою, у ній наведені мотиви, на підставі яких слідчий прийшов до такого висновку, наведені докази, якими слідчий доводив свій мотив і належне обгрунтування цьому.

Разом з тим, нормами статті 307 КПК України, встановлений вичерпний перелік рішень, які може прийняти слідчий суддя за результатами розгляду скарги.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).

Вказане, узгоджується із нормою ч.5 ст. 40 КПК України, відповідно до якої слідчий є самостійним у своїй діяльності.

Слідчий суддя, розглянувши скаргу та керуючись п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, має право зобов`язати слідчого вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону, однак при цьому не втручаючись у межі його повноважень у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя враховує і позиції Верховного суду, викладену у постановах від 01.12.2022 року у справі № 522/7836/21 та від 14.02.2023 року у справі № 405/680/22.

Тому, слідчий суддя позбавлений можливості зобов`язати слідчого визнати особу потерпілим, а має обов`язком лише здійснити контроль, щодо дотримання вимог закону, слідчим при прийнятті рішення.

Як вже було зазначено слідчим суддею, постанова слідчого від 04.05.2026 року відповідає вимогам ч.5 с. 110 КПК України, а повноважень зобов`язати слідчого прийняти те чи інше рішення слідчий суддя не має.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 306-307, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді. Повний текст ухвали складено та проголошено 14 липня 2026 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1