Ухвала суду № 138192092, 10.07.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

1-кс/405/2154/26

УХВАЛА

10.07.2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід від розгляду клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023110100000011 від 23.10.2023, слідчого судді ОСОБА_8 ,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_8 від розгляду клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023110100000011 від 23.10.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід та в обґрунтування заяви вказав, що у відповідності до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно п.10 рішення ЄСПЛ Олександр Волков проти України (Заява №21722/11), п.66рішення ЄСПЛ «Бочан проти України» (Заява №7577/02) безсторонність має визначатись в сенсі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі. Є довіра, яку суд повинен всиляти суспільству та учасникам судового процесу. Так, 10.07.2026 о 10:552 год. йому зателефонувала особа жіночої статті, чи помічник, чи секретар слідчого судді ОСОБА_8 та повідомила, що сьогодні будуть розглядатись клопотання слідчого про продовження строків досудового розслідування та продовження строку дії обов`язків по запобіжному заходу о 12:00 годині. На що він повідомив особу жіночої статті, що це занадто короткий строк для нього і він не встигне підготувати заперечення на клопотання слідчого, оскільки його підзахисному інкримінують тяжкий злочин. Після чого, він почув як вона почала радитись з чоловіком, це був голос слідчого судді ОСОБА_8 , який сказав, «Що якщо вони будуть «юліть», то суд буде поступати по іншому». Вважає, що цей вираз є упередженим та вважає, що йому, як адвокату, надано недостатньо часу для підготовки до судового засідання, оскільки повідомлено про засідання не за три дні. Також зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_8 своїм висловом порушив рівність учасників перед законом, змагальність сторін про доведеність перед судом своїх переконань та порушив його законні права як захисника. Вважає, що дана обставина викликає сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_8 при розгляду клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку адвоката.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви про відвід та вказала, що підстав, передбачених положеннями ст.75 КПК України для відводу немає.

Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_8 не з`явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд за його відсутності.

Заслухавши позицію адвоката, думку прокурора та слідчого, дослідивши матеріали справи за клопотанням про продовження строку досудового розслідування, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ст. 75 КПК України встановлено перелік підстав, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Судом встановлено, що в провадженні слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_8 знаходиться клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадження за №72023110100000011 від 23.10.2023 (справа 405/1540/26, провадження №1кс/405/2149/26).

Так, адвокат ОСОБА_3 у заяві про відвід вказує на те, що слідчим суддею ОСОБА_8 порушено його права як захисника на підготовку до судового розгляду клопотання слідчого, оскільки повідомлено про судове засідання менше, ніж за три дні.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 4952, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У справі Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» Європейським судом з прав людини зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі чи навпаки. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Стосовно об`єктивного критерію безсторонності у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07) Європейський суд з прав людини констатував, що об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною.

За вищенаведеною практикою ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Попри це, заявлений адвокатом ОСОБА_3 відвід не містить належних об`єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_8 , що передбачені ст.ст.75, 76 КПК України, а зводиться до незгоди заявника із порядком проведення судового засідання слідчим суддею.

Водночас, в ході розгляду заяви про відвід встановлено, що мотиви заявника щодо упередженого ставлення слідчого судді, ґрунтуються виключно на суб`єктивній думці самого заявника, яка фактично пов`язана з його припущеннями та непогодженнями з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді. Однак, такі доводи не можуть бути беззаперечною законною підставою для усунення слідчого судді від участі у розгляді справи.

Виходячи з вищенаведеного, приходжу до висновку, що доводи заявника наведені в судовому засіданні ґрунтуються виключно на припущеннях і його суб`єктивній думці, яка ґрунтується на непогодженні з процесуальними рішеннями та діями слідчого судді, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а факти які встановлюють упередженість слідчого судді в ході розгляду заяви не знайшли свого підтвердження. Таким чином, такі доводи не можуть бути беззаперечною та законною підставою для усунення слідчого судді від участі у розгляді справи.

Отже, обставин, які передбачені ст. 75,76 КПК України та які б унеможливлювали участь слідчого судді у розгляду цієї справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України,

постановив:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід від розгляду клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023110100000011 від 23.10.2023, слідчого судді ОСОБА_8 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_9