Рішення № 138191755, 09.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7263/26

Провадження № 2-о/344/269/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Романишин К.В.,

представника заінтересованої особи Ковальчука В.А.,

представника заінтересованої особи Заріцької І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Романишин Карина Всеволодівна, звернулася із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що 13.08.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. У шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015 у справі № 344/14212/14-ц даний шлюб розірвано, неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_1 . Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015 у справі № 344/14212/14-ц про розірвання шлюбу «судом встановлено, що розлад сім`ї є стійким і тривалим, сторони тривалий час разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть». Крім цього, як вбачається зі змісту цього рішення, ініціатором позову (позивачем) у справі був саме ОСОБА_2 , який у позовній заяві сам просив суд «…дітей залишити на проживання з відповідачем». Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 фактично повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків: не цікавився і цікавиться дітьми, не бере участі у їх вихованні, не відвідує заклади освіти, не підтримує контакт з дітьми, тобто, ухилявся і ухиляється від батьківського обов`язку виховувати та утримувати своїх дітей. З часу розірвання шлюбу (і навіть задовго до цього) діти проживали і проживають зі своєю матір`ю, та фактично перебувають на її вихованні та на повному її утриманні. Матір самостійно вирішує всі питання щодо їхнього навчання, лікування, дозвілля, забезпечує їх усім необхідним: житлом, продуктами харчування, одягом, засобами гігієни тощо, постійно цікавиться навчанням дітей, спілкується з учителями, відвідує батьківські збори та шкільні заходи.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2016 у справі № 344/3237/16-ц ухвалено з 16.03.2016 стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У відділі державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 344/3237/2016, виданий 04.05.2016 Івано-Франківським міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 500 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття (виконавче провадження № 51150876 від 18.05.2016). 18.02.2019 на підставі заяви стягувача від 07.02.2019 виконавчий документ було повернуто. Зазначена заява була подана у зв`язку із зверненням боржника та його запевненнями щодо добровільного виконання обов`язку по утриманню дітей, а також з метою уникнення накопичення заборгованості та врегулювання питання в позасудовому порядку. Однак після повернення виконавчого документа боржник свої зобов`язання належним чином не виконував, аліменти у добровільному порядку не сплачував, у зв`язку з чим фактичне утримання дітей здійснювалося заявником самостійно.

Таким чином, після ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 року діти фактично залишились проживати, виховуватись та утриматись з матір`ю.

Зазначено, що з того часу ОСОБА_2 , як батько, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків: не брав участі у вихованні дітей, не спілкувався з ними, не цікавився їхнім життям, станом здоров`я та розвитком, не надавав жодної матеріальної чи моральної підтримки, обов`язки щодо виховання, догляду та матеріального забезпечення дітей, у тому числі ОСОБА_3 , заявниця здійснює самостійно, одноосібно та на постійній основі, без будь-якої участі батька. Таким чином, фактично повне утримання та виховання ОСОБА_3 здійснюється виключно його матір`ю ОСОБА_1 .

Так, з відомостей, які містяться у Витязі з реєстру територіальної громади, ОСОБА_3 з 10.09.2008 (фактично зі свого народження) зареєстрований та проживає за однією адресою зі своєю матір`ю (заявницею у справі).

Листом Ліцею № 19 Івано-Франківської міської ради від 20.02.2026 № 01-22/42 (на адвокатський запит адвокатки Романишин К.В.) підтверджено факт здобуття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , базової загальної середньої освіти в даному ліцеї у 2023 році. З листа ліцею також вбачається, що саме матір ОСОБА_3 займалася шкільним життям сина, виключно ОСОБА_1 була зазначена контактною особою учня у документації ліцею. Окрім вказаного листа, відповідно до доповідної класного керівника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 (доданої до листа Ліцею № 19 Івано-Франківської міської ради від 20.02.2026 № 01-22/42), за увесь час навчання ОСОБА_3 з вересня 2019 року по червень 2023 року батьківські збори відвідувала його мама - ОСОБА_1 , яка спілкувалася з вчителями, була членом батьківського комітету класу. Відповідно до довідки від 01.10.2025 № 205, виданої Вищим художнім професійним училищем № 3 м. Івано-Франківська, ОСОБА_3 навчається на третьому курсі денної форми навчання у Вищому художньому професійному училищі № 3 м. Івано-Франківська за професією «Столяр; верстатник деревообробних верстатів» з 01.09.2023 по 30.06.2026. Даною довідкою також підтверджено, що навчальним процесом ОСОБА_3 опікується тільки його мати ( ОСОБА_1 ), саме вона приймає безпосередню участь у навчанні та вихованні сина, здійснює постійний контроль за відвідуванням занять, успішністю та поведінкою сина, співпрацює з класним керівником та педагогами закладу, сприяє створенню належних умов для навчання та розвитку дитини.

Крім цього, виключно матір ОСОБА_3 опікується його здоров`ям. Відповідно до відповіді вих. № 1/02.26 від 02.03.2026 ФОП ОСОБА_7 , керівниці дитячої медичної клініки «Nobi Nobi» (ЄДРПОУ 3538504665), медичними послугами якої користується ОСОБА_3 , останній звертався до медичної дитячої клініки «Nobi Nobi» за отриманням медичних послуг в супроводі законного представника ОСОБА_1 . Клінікою повідомлено, що Договір про надання медичних послуг укладався (10.02.2024) та переукладався (17.11.2025) саме із законним представником ОСОБА_1 . Оплата медичних послуг, наданих ОСОБА_3 поза передбаченим пакетом послуг «Первинної медичної допомоги Національної служби здоров`я», здійснювалась також законним представником ОСОБА_1 .

Зазначається, що постійне регулярне утримання заявницею свого сина ОСОБА_3 , окрім вищезазначеного, підтверджується також наступними документами: довідкою (випискою) АТ КБ «Приватбанк» від 19.02.2026, в якій відображені регулярні міжрахункові перекази коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 на рахунок на ОСОБА_3 ; довідкою від 04.03.2025, виданою ПП «Інфологос» (індифікаційний код 32633368), в якій підтверджено факти оплати коштів за навчання ОСОБА_3 саме заявницею.

Сукупність наведених доказів підтверджує, що всі без винятку аспекти життя дитини - місце проживання, навчання, виховання, медичне обслуговування та матеріальне забезпечення - протягом тривалого часу забезпечуються виключно матір`ю. Зазначені обставини мають системний, безперервний характер та охоплюють усі сфери життєдіяльності дитини, що свідчить не про окремі прояви піклування, а про фактичне виконання заявницею повного обсягу батьківських обов`язків самостійно.

Таким чином, встановлені факти у своїй сукупності підтверджують саме юридичний факт самостійного (одноосібного) виховання та утримання дитини матір`ю, а не лише її активну участь у житті сина.

Також як зазначено, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.12.2015 у справі № 344/16489/15-ц, за позовом матері заявниці ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою, останнього визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_8 у позовній заяві зазначила, що приблизно в липні 2014 року ОСОБА_2 покинув свою сім`ю та постійне місце свого проживання за адресою АДРЕСА_2 . Отже, рішенням суду 17.12.2015 у справі № 344/16489/15-ц встановлено факт того, що ОСОБА_2 (станом на момент розгляду справи № 344/16489/15-ц) за місцем реєстрації не проживає більше одного року, а станом на момент подання до суду даної заяви - більше 10 років.

Водночас, заявниця зі слів спільних знайомих знає про те, що батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 виїхав за кордон ще у 2023 році та більше до України не повертався. Проте їй невідомо у якій країні він перебуває, адже будь-яке спілкування ні з нею, ні з дітьми, у тому числі з ОСОБА_3 , він не підтримує.

У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали подану заяву, просять задовольнити вимоги заяви.

Від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 ОСОБА_9 надійшла заява, у якій зазначено наступне: « ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 відомо про розгляд Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання нею неповнолітнього сина ОСОБА_3 . ОСОБА_2 проти задоволення заяви не заперечує. ОСОБА_2 підтверджує, що протягом останніх років фактично перебуває за межами України та не проживає разом із сином. Також підтверджує, що після розірвання шлюбу з 2014 року ОСОБА_3 фактично проживає разом із матір`ю - ОСОБА_1 , а питання його повсякденного виховання та утримання здійснюються матір`ю самостійно. Будь-який спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо проживання, виховання чи утримання дитини відсутній. Заяву ОСОБА_2 подає добровільно, зміст заяви йому зрозумілий. Просить розляд справи здійснювати без його участі.».

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вказала, що згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , останній повідомив, що продовж останніх років перебуває за межами України та не проживає разом із сином. Після розірвання шлюбу (у 2014 році) син ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 . Усі питання, пов`язані з вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням дитини здійснюється матір`ю самостійно. Зі слів ОСОБА_2 , саме матір забезпечує належні умови для проживання, розвитку та виховання їх сина. Заперечень щодо встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини ОСОБА_3 матір`ю ОСОБА_1 немає. ОСОБА_10 подав Службі у справах дітей пояснення, у яких вказав, що повідомлений про заяву матері повністю підтримує, вказав, що мама завжди поруч з ним, у всьому йому допомагає, тато ніяк не підтримує зв`язок з ним, не допомагає матеріально, не цікавиться ним. Під час візиту працівниками Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради сім`ї ОСОБА_11 за фактичним місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що умови проживання належні. Квартира облаштована меблями та побутовою технікою, наявне водо-, електро-, газопостачання, опалення автономне, дотримуються чистоти та порядку. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови для проживання та розвитку дитини.

Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 у судовому засіданні не заперечував щодо вимог заяви.

У судовому засіданні допитано свідків: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які повідомили суд про відомі їм обставини даної справи.

Так, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказала, що добре знає заявницю, вони сусіди. Свідку відомо, що ОСОБА_2 пішов з дому і не повертався протягом тривалого періоду часу. ОСОБА_14 постійно сама забезпечує дітей, піклується про них, батько їм не допомагає, не телефонує.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що є сестрою ОСОБА_2 . Знайомі із заявницею більше 20 років. Свідок вказала, що ОСОБА_14 сама виховує та утримує дітей, працювала на двох роботах. Під час спілкування з нею діти казали, що навіть не хочуть чути про їхнього батька.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19-20).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 35).

Зареєстроване місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою місця проживання його матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с. 23).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015 у справі № 344/14212/14-ц даний шлюб розірвано, неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 22).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2016 у справі № 344/3237/16-ц ухвалено з 16.03.2016 стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25-26).

Відповідно до доповідної класного керівника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , за увесь час навчання ОСОБА_3 з вересня 2019 року по червень 2023 року батьківські збори відвідувала його мама - ОСОБА_1 , яка спілкувалася з вчителями, була членом батьківського комітету класу (а.с. 27).

Відповідно до довідки від 19.02.2026 № 42, виданої Вищим художнім професійним училищем № 3 м. Івано-Франківська, ОСОБА_3 навчається на третьому курсі денної форми навчання у Вищому художньому професійному училищі № 3 м. Івано-Франківська за професією: «Столяр; верстатник деревообробних верстатів» з 01.09.2023 по 30.06.2026. Навчальним процесом ОСОБА_3 опікується тільки його мати та приймає безпосередню участь у навчанні та вихованні сина. Здійснює постійний контроль за відвідуванням занять, успішністю та поведінкою сина, співпрацює з класним керівником та педагогами закладу, сприяє створенню належних умов для навчання та розвитку дитини (а.с. 28).

Відповідно до відповіді вих. № 1/02.26 від 02.03.2026 ФОП ОСОБА_7 , керівниці дитячої медичної клініки «Nobi Nobi» (ЄДРПОУ 3538504665), ОСОБА_3 звертався до медичної дитячої клініки «Nobi Nobi» за отриманням медичних послуг в супроводі законного представника - ОСОБА_1 . Клінікою повідомлено, що Договір про надання медичних послуг укладався (10.02.2024) та переукладався (17.11.2025) із законним представником ОСОБА_1 . Оплата медичних послуг, наданих ОСОБА_3 поза передбаченим пакетом послуг «Первинної медичної допомоги Національної служби здоров`я», здійснювалась законним представником ОСОБА_1 (а.с. 29).

Довідкою від 04.03.2025, виданою ПП «Інфологос» (індифікаційний код 32633368), вказано про факти оплати коштів за навчання ОСОБА_15 (а.с. 32).

Із наданої суду виписки АТ КБ «Приватбанк» від 19.02.2026, вбачається, що у ній відображені регулярні перекази коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 на рахунок на ОСОБА_3 (а.с. 8-16).

Також, як слідує з пояснень Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: «19.05.2026 року фахівцем із соціальної роботи КЗ «Міський центр соціальних служб» Івано-Франківської міської ради відвідано сім`ю ОСОБА_11 за адресою проживання: АДРЕСА_2 та проведено оцінювання потреб сім`ї. За результатами оцінювання встановлено, що складні життєві обставини наявні. У ході відвідування з`ясовано, що ОСОБА_1 виховує неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_2 проживає окремо, АДРЕСА_3 . Зі слів матері батько не цікавиться життям сина, не підтримує матеріально. Базові потреби неповнолітнього сина: житло, їжу, одяг, предмети побуту, медичну допомогу та умови для розвитку мати забезпечує самостійно.

25.05.2026 працівниками Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відвідано сім`ю ОСОБА_11 за фактичним місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на 6-му поверсі шестиповерхового будинку, складається з трьох житлових кімнат, кухні, коридору, роздільного санвузла. Умови проживання належні. Квартира облаштована меблями та побутовою технікою, наявне водо-, електро-, газопостачання, опалення автономне, дотримуються чистоти та порядку. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови для проживання та розвитку дитини. У хлопця окрема кімната, облаштована меблями (наявне спальне місце, шафа для одягу, робочий стіл). ОСОБА_16 забезпечений технічними пристроями для навчання (ноутбук, телефон), одягом та взуттям відповідно для віку та сезону. Владислав додатково відвідує заняття з ММА, репетиторів з української мови та літератури, які оплачує мама. За даною адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житло належить ОСОБА_1 . Стосунки у сім`ї дружні, довірливі, люблять проводити разом час, разом відпочивати, діти довіряють мамі свої внутрішні переживання, таємниці. Зі слів ОСОБА_16 , з батьком він не спілкується, востаннє розмовляв з батьком в телефонному режимі 15.08.2025 року на день народження хлопця, зустрічався ще у 2025 році за ініціативою ОСОБА_16 .

Відповідно до інформації від 26.05.2026 року, наданої Івано-Франківським РУП ГУНП в Івано-Франківській області, гр. ОСОБА_1 , 1986 р.н., та ОСОБА_2 , 1986 р.н., до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалися, на лінію «102» не звертались, а також звернення відносно останніх не надходили.

25.05.2026 року ОСОБА_10 подав Службі у справах дітей пояснення, в яких вказав, що повідомлений про заяву матері, повністю підтримує її в цьому, вказує, що «мама завжди поруч зі мною, у всьому мені допомагає, тато ніяк не підтримує зі мною зв`язок, не допомагає матеріально, ніяк мною не цікавиться. Останній раз я розмовляв з татом 15.08.2025 року, якщо і було спілкування, то тільки у телефонному режимі, гроші я отримував тільки на день народження як подарунок». Зі слів дитини, тато «у ньому не зацікавлений».

Відповідно до характеристики від 25.05.2026 року № 01-15/059, наданої адміністрацією ВХПУ № 3 м. Івано-Франківська, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) навчається на 3 курсі у Вищому художньому професійному училищі № 3 м. Івано-Франківська за професією столяр, верстатник деревообробних верстатів з 01.09.2023 року. ОСОБА_3 навчається на достатньому рівні, відповідно до своїх можливостей. За період навчання ОСОБА_16 зарекомендував себе як спокійний та врівноважений учень. До навчального процесу ставиться відповідально, виконує поставлені завдання, проявляє старанність у роботі. У поведінці дисциплінований, дотримується правил внутрішнього розпорядку навчального закладу. До зауважень педагогів ставиться адекватно, робить відповідні висновки. Не пропускає заняття без поважних причин. ОСОБА_16 бере активну участь в громадському житті училища з повагою ставиться до викладачів, з одногрупниками підтримує дружні стосунки, комунікабельний, легко знаходить спільну мову з оточуючими. Конфліктних ситуацій не створює, у протиправних діях помічений не був. Вихованням ОСОБА_16 займається мати, яка приділяє увагу його розвитку, навчанню, підтримує постійний зв`язок з класним керівником та майстром виробничого навчання, завжди присутня на батьківських зборах, відвідує навчальний заклад при потребі. З батьком учня класний керівник та майстер зв`язку не мають, оскільки зі слів ОСОБА_16 він за кордоном і його контакти хлопцеві не відомі. Результати психологічної діагностики, проведеної з учнем щодо вивчення особливостей сприйняття стилю батьківського виховання, визначення характеру емоційної взаємодії в сім`ї, рівня прийняття, контролю, критики, автономності та послідовності у виховному процесі демонструють високий фактор емоційної близькості з матір`ю, підтримки, поваги та безпеки, що свідчить про сформовану надійну прив`язаність. Мати є значущою, авторитетною фігурою для підлітка. Взаємини з батьком характеризуються дистанційованістю та недостатнім емоційним контактом. За словами підлітка, спілкування з батьком відсутнє, останній контакт відбувався близько року тому.

Відповідно до інформації від 29.05.2026 року № 210526, наданої медичним закладом ФОП ОСОБА_7 структурним підрозділом «Дитяча клініка Nobi Nobi» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має укладену декларацію у структурному підрозділі «Дитяча клініка Nobi Nobi» медичного закладу фізичної-особи підриємця ОСОБА_7 . Спостереження за дитиною проводить сімейний лікар ОСОБА_17 . Звертався за допомогою 07.01.2026 та 09.03.2026 з діагнозами: цистит, гострий отит. На всі медичні огляди та під час звернень за медичною допомогою дитина приходить самостійно або його супроводжує мати ОСОБА_1 , яка забезпечує належний догляд за сином, своєчасне виконання медичних призначень та контроль за станом його здоров`я.

26.06.2026 року через систему обміну повідомлень «Вайбер» ОСОБА_2 надіслав письмові пояснення, у яких повідомляє, що продовж останніх років перебуває за межами України та не проживає разом з сином. Після розірвання шлюбу (у 2014 році) син ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 . Всі питання, пов`язані з вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням дитини здійснюється матір`ю самостійно. Зі слів ОСОБА_2 , саме матір забезпечує належні умови для проживання, розвитку та виховання їх сина. Заперечень щодо встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини ОСОБА_3 матір`ю ОСОБА_1 немає.».

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Встановленими судом обставинами даної справи вбачається, що заявниця просить встановити факт самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітнього сина. Заявлені вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу матері, яка самостійно виховує та утримує дитину, і можливістю у зв`язку з цим звільнитися з військової служби на підставі ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказала, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що в питаннях захисту і безпеки дитини національні органи влади повинні вживати всіх заходів, спрямованих на забезпечення їх «найкращих інтересів», які складаються з двох аспектів: по-перше, в найкращих інтересах дитини необхідно зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. При цьому, будь-які спори між батьками, у які залучена дитина і які вирішуються органом опіки та піклування або судом, завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку і суперечать принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним.

При цьому суд вважає, що найвищі інтереси дитини є пріоритетними як для суду, так і для батьків, оскільки дитина в силу свого віку не може самостійно захищати свої інтереси та вказаний обов`язок покладається не лише на батьків, а й на державу також.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положеннями статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Як визначено статтею 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Під час судового розгляду встановлено, що вихованням та утриманням дитини займається мати. ОСОБА_2 безпричинно уже тривалий час не користується своєю батьківською правосуб`єктністю, зокрема не здійснює щодо дитини прав та не виконує обов`язків, пов`язаних з її вихованням та утриманням.

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні та вихованні лише своєї матері - ОСОБА_1 , оскільки батько дитини самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання своєї дитини, проживає за кордоном, не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям.

Заявлені вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за заявником певного соціально-правового статусу матері, яка самостійно виховує та утримує дитину та можливістю у зв`язку з цим дотримання інтересів дитини, яка може залишитися без батьківського піклування.

Встановлення факту самостійного виховання та утримання заявницею неповнолітнього сина не є перешкодою для спілкування дитини з батьком та участі його у вихованні останнього, оскільки він не позбавлений батьківських прав щодо дитини, законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи вище викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання нею неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтована та підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 76, 268, 293, 315, 259, 268, 317, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.