Постанова № 138191630, 14.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1185/26

14 липня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який не працює, має інвалідність II групи,

за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

05 липня 2026 року близько 18 години ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: розбив склопакет у металопластиковому вікні в господарстві ОСОБА_2 та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не оспорював, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 розбив склопакет у металопластиковому вікні та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 , фактичні обставини вчиненого правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №440562 від 14 липня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; довідкою Старобогородчанської сільської ради; відеозаписом, на якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення; світлокопіями фотознімків пошкодженого склопакета; рапортами працівників поліції.

З огляду на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, не оспорював фактичних обставин справи, потерпіла ці обставини підтвердила, а учасники справи не наполягали на безпосередньому оголошенні кожного письмового доказу та повному відтворенні відеозапису, суд не вбачав необхідності в їх детальному дослідженні у судовому засіданні.

Водночас суд перевірив наявні матеріали на предмет їх належності, допустимості та узгодженості з фактичними обставинами, визнаними особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та підтвердженими потерпілою. Суперечностей між змістом протоколу, поясненнями учасників і рештою матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суддя оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у вчиненні дій, які за своїм характером демонструють явну неповагу до загальноприйнятих правил поведінки, порушують громадський порядок і спокій громадян.

Установлені судом дії ОСОБА_1 не обмежилися побутовим конфліктом або висловленням особистої неприязні, оскільки супроводжувалися нецензурною лайкою, киданням каміння та пошкодженням склопакета в господарстві потерпілої, унаслідок чого було порушено громадський порядок і спокій громадян.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої, перевіривши матеріали справи й оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства, а його дії правильно кваліфікованими за статтею 173 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до статей 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Визнання ОСОБА_1 своєї вини та неоспорювання ним фактичних обставин справи суд ураховує при визначенні виду й розміру адміністративного стягнення як його ставлення до вчиненого.

Разом із тим суд ураховує умисний, демонстративний і зухвалий характер дій правопорушника, які супроводжувалися нецензурною лайкою, киданням каміння та пошкодженням чужого майна.

Санкція статті 173 КУпАП передбачає накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи, виправні роботи або адміністративний арешт.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи.

Відповідно до частини третьої статті 30-1 КУпАП громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи. Згідно із частиною другою статті 32 КУпАП адміністративний арешт також не може застосовуватися до осіб з інвалідністю першої і другої груп.

ОСОБА_1 не працює, тоді як виправні роботи відповідно до статті 31 КУпАП відбуваються за місцем постійної роботи правопорушника, у зв`язку із чим застосування до нього такого виду стягнення є неможливим.

Зважаючи на характер учиненого правопорушення, спосіб і обстановку його вчинення, пошкодження чужого майна, особу правопорушника, який раніше судимий, характеризується за місцем проживання негативно та необхідність запобігання вчиненню ним нових правопорушень, суд вважає, що накладення штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією статті 173 КУпАП, є необхідним, справедливим і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення осіб з інвалідністю I та II груп від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, судовий збір із нього стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 23, 27, 30-1, 31-35, 40-1, 173, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Штраф підлягає сплаті на рахунок: UA938999980313050106000009556; отримувач - ГУК в Ів.-Фр. обл./ТГ Ст.Богор./21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету - 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету - «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Копію постанови вручити ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачено не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення йому копії постанови, а в разі її оскарження - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 238 (двісті тридцять вісім) гривень, та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілою, її представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: