Рішення № 138191368, 14.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2063/26

Номер провадження2/205/2844/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 849543417 на суму 7 000 грн., який укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора CUYA-4624. 15 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/4, на виконання якого підписано реєстр прав вимоги №бн від 15 жовтня 2024 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 28/0525-01, на виконання якого підписано реєстр прав вимоги №1 від 28 травня 2025 року, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №16/07/25-Е, та відповідно до реєстру боржників № 1 від 16 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 119 328,02 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 119 328,02 грн., яка складається з: 24 994,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 94 333,57 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. На підставі вищезазначеного представник позивача звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року в розмірі 119 328,02 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, а також витребувано інформацію в АТ КБ «Приватбанк».

01 червня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутністю їх позивача, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

14 липня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 849543417 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а також підписано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 849543417 від 26 серпня 2023 року (а. с. 43-54).

У довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яка сформована 26 серпня 2023 року, ОСОБА_1 зазначений як позичальник, сума кредиту 12 000 грн., строк кредиту 6 (шість), процентна ставка 2,10% в день, акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором CUYA-4624 відбулося 26 серпня 2023 року о 00:02:41 годин (а. с. 26-27).

В матеріалах справи також наявне платіжні доручення від 26 серпня 2023 року, 28 серпня 2023 року, 04 вересня 2023 року з яких вбачається, що платником - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано отримувачу ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 суму грошових коштів у розмірі 12 000 грн., 7 000 грн., 5 000 грн., 1 000 грн., з призначенням платежу: «переказ коштів згідно договору № 849543417 від 26.08.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer» (а. с. 13-20).

На виконання ухвали суду АТ КБ «Приватбанк» від 13 травня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260507/49117-БТ надано відповідь про те, що ОСОБА_1 є клієнтом банку і на його ім`я відкрито запитувану картку маска якої № НОМЕР_3 , а також надано виписку про рух коштів по рахунку/карті за період з 26 серпня 2023 року по 09 вересня 2023 року з відображенням зарахування коштів у сумі 12 000 грн., 7 000 грн., 5 000 грн., 1 000 грн. (а. с. 121-123).

З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року судом встановлено, що до сплати ОСОБА_1 нараховано 76 737 грн. (а. с. 66-72).

Матеріалами справи підтверджено, що 15 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/4, де відповідно до реєстру прав вимоги № б/н від 15 жовтня 2024 року, в якому під № 290 значиться ОСОБА_1 за яким рахується заборгованість за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року на загальну суму 56 017,47 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 24 994,45 грн., по відсоткам 31 023,02 грн., що підтверджується витягом з вказаного реєстру.

В матеріалах справи наявний лист № 2503 від 14 липня 2025 року щодо підтвердження сплати фінансування в повному обсязі згідно з договором факторингу № МВ-ТП/4 від 15 жовтня 2024 року за відступлення прав вимоги, визначених у реєстрі прав вимог до вказаного договору у сумі 3 929 586,08 грн.

Також судом встановлено, що 28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 28/0525-01, де відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 28 травня 2025 року до договору факторингу № 28/0525-01 від 28 травня 2025 року в цьому реєстрі під № 1249 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року на загальну суму 119 328,02 грн., з яких: 24 994,45 грн. заборгованість по основному боргу, 94 333,57 грн. заборгованість за відсотками.

Також долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію №749 від 02 червня 2025 року на суму 5 477 979,40 грн. у рахунок плати за відступлення права вимоги згідно з реєстру прав вимоги №1 від 28 травня 2025 року та договору факторингу № 28/0525-01 від 28 травня 2025 року.

В подальшому, 16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступає, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні права вимоги до боржників, які зазначені в реєстрі боржників.

Також долучені до матеріалів справи платіжні інструкції: №413, № 414 від 04 листопада 2025 року на суми 1 000 000 грн. і 497 336,12 грн.; №419 від 06 листопада 2025 року на суму 600000 грн.; №421, № 422 від 07 листопада 2025 року на суми 1 000 000 грн. і 400 000 грн.; №424 від 10 листопада 2025 року на суму 1 000 000 грн.; №438 від 14 листопада 2025 року на суму 500000 грн.; №439 від 17 листопада 2025 року на суму 476 814,51 грн. у рахунок оплати за відступлення права вимоги згідно з договору факторингу № 16/07/25-Е від 16 липня 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 16 липня 2025 року до договору факторингу № 16/07/25-Е від 16 липня 2025 року, ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача, де в цьому реєстрі під № 2630 значиться ОСОБА_1 за яким нараховується заборгованість за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року на загальну суму 119 328,02 грн., з яких: 24 994,45 грн. заборгованість по основному боргу, 94 333,57 грн. заборгованість за відсотками.

Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 вказаного закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 зазначеного закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи 26 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 849543417 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Зазначений правочин вчинено відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стороною відповідача не надано доказів щодо не укладання відповідного кредитного договору в електронній формі, а вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому факт укладення між первісним кредитором і відповідачем кредитного вищевказаного кредитного договору є доведеним.

Крім того, відповідно до платіжного доручення від 26 серпня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів, а листом АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду підтверджено успішне перерахування коштів на карту відповідача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами, а відповідачем визнано вказаний факт та неспростовано невиконання обов`язку щодо повернення грошових коштів у встановлені кредитним договором строки у повному обсязі.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи викладене, стороною позивача доведено факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до позивача - ТОВ «ФК «Ейс».

До позовної заяви додано відповідні реєстри прав вимоги та акт прийому-передачі реєстру боржників, які є належними доказами на підтвердження відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Ейс».

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року, заборгованість відповідача становить 119 328,02 грн., з яких: 24 994,45 грн. прострочене тіло; 94 333,57 грн. прострочені відсотки (а. с. 63).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, який укладений між ТОВ «ФК «Ейс» і АБ «Соломко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Соломка О.В., який діє на підставі статуту, свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 7073/10 від 19 жовтня 2018 року, довіреності від ТОВ «ФК «Ейс» від 11 серпня 2025 року, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; додатковою угодою № 25771010738 від 11 вересня 2025 року до договору надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року щодо представництва інтересів ТОВ «ФК «Ейс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , актом приймання-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року, яким визначено вартість години роботи адвоката, детальним переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу, на загальну суму 7 000 грн. (а. с. 55-62).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 7 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено частково, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу, розмір яких не доведено представником позивача, тому необхідно стягнути витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 2 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 849543417 від 26 серпня 2023 року в загальному розмірі 119 328,02 грн., з яких: 24 994,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 94 333,57 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко