Ухвала суду № 138190503, 14.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/15648/25

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання рішення суду

14 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 2 аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до 2 аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Спортивна, 44; ЄДРПОУ: 14372923), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність 2 аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 04 червня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

зобов`язати 2 аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 04 червня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

визнати протиправною бездіяльність 2 аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, щодо не підготовки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років, оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

зобов`язати 2 аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області видати на ім`я ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 2 аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 04.06.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано 2 аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Спортивна, 44; ЄДРПОУ: 14372923) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 29.01.2020 по 04.06.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу 2-го Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 380/15648/25 - без змін.

Рішення суду набрало законної сили 09.02.2026.

18.05.2026 представник позивача подала заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просила зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року по справі № 380/15648/25. Заява обґрунтована тим, що після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду від 16 жовтня 2025 року по справі № 380/15648/25, змінено структуру грошового забезпечення, зокрема шляхом зменшення відсоткового розміру премії, що призвело до зменшення загального розміру грошового забезпечення після перерахунку, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021. Також, виплати інших складових грошового забезпечення не вказані до виплати в повному обсязі.

Ухвалою від 08.06.2026 клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано відповідача протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №380/15648/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

Представник відповідача Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Львів» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (попереднє найменування 2 аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області) 06.07.2026 подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що перерахунок грошового забезпечення на рішення суду позивачу було здійснено із урахуванням листа ДСНС України від 18.08.2023 № 20-15603/201 Про виконання рішень судів щодо перерахунку розмірів грошового забезпечення та інших виплат. Під час розгляду справи №380/15648/25 суд не досліджував питання числового значення сум, які підлягають виплаті позивачу, і не встановлював їх остаточного розміру. При цьому, питання обчислення конкретних сум на виконання судового рішення покладено на відповідача. Рішення суду виконано виключно в межах покладених зобов`язань та відповідно до чинного на момент виконання судового рішення законодавства.

Представник позивача своїм правом на подання заяв чи заперечень щодо звіту відповідача про виконання судового рішення не скористалась.

При розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду суд виходить із такого.

Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до звіту викладені у частинах 2-3 статті 382-2 КАС України.

Відповідно до частин 1-3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.

Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що як вбачається із перерахунків грошового забезпечення, наявних у звіті про виконання судового рішення, відповідачем було проведено перерахунок з 29.01.2020 по 04.06.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та інших додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Після здійснення порівняльного розрахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 04.06.2021 нарахуванню та виплаті підлягає перерахована сума грошового забезпечення у розмірі 637,73 грн. Вказана сума була виплачена на банківський рахунок позивача 18.02.2026, з відрахуванням податків і зборів, що підтверджується платіжними інструкціями №34, №35 та №36. При цьому, як встановлено судом із наявних у матеріалах справи перерахунків грошового забезпечення, відповідачем були застосовані наступні відсоткові розміри грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби з січня по березень 2020 року у розмірі 24%, у квітні 2020 року у розмірі 26%, у травні 2020 року у розмірі 30%, з червня по грудень 2020 року у розмірі 35%, у січні 2021 року у розмірі 30%, у лютому 2021 року у розмірі 31%, з березня по травень 2021 року у розмірі 35%, у травні 2021 року в розмірі 50% та премія з січня по лютий 2020 року у розмірі 20%, у березні 2020 року в розмірі 25%, у квітні 2020 року в розмірі 24%, у травні 2020 року в розмірі 22%, з червня 2020 року по січень 2021 року в розмірі 15%, в лютому 2021 року в розмірі 18%, з березня по травень 2021 року в розмірі 21%, у червні 2021 року в розмірі 61%.

Щодо вказаного суд зазначає, що під час ухвалення рішення по адміністративній справі №380/15648/25 питання про конкретні відсоткові показники складових грошового забезпечення, таких як надбавка за особливості проходження служби та премія не вирішувалось. Предметом вказаної адміністративної справи був спір про наявність у позивача права на перерахунок грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного календарного року.

Суд звертає увагу представника позивача, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не може підміняти собою розгляд та вирішення справи по суті або застосовуватися до правовідносин, які не були предметом оцінки судом під час розгляду справи.

Враховуючи вказані умови, суд не може давати оцінку вказаним діям відповідача, вчинених після виконання рішення суду від 16.10.2025 у справі №380/15648/25, оскільки вказане виходить за межі правовідносин, на які поширює свою дію вказане рішення суду.

За таких умов суд приходить до висновку, що неприйняття звіту про виконання судового рішення та подальше здійснення судового контролю за його виконанням не буде ефективним способом забезпечення виконання рішення суду, не усуватиме юридичний конфлікт та не відповідатиме об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Дії відповідача щодо визначення розміру складових грошового забезпечення, є новими правовідносинами, оцінка правомірності яких може бути предметом нового судового провадження.

На думку суду лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку виконання судового рішення надає право суду встановлювати судовий контроль. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність застосування такого заходу.

Суд наголошує, що питання відсоткового значення складових грошового забезпечення позивача не було предметом дослідження у даній справі з огляду на відсутність спору в цій частині на момент розгляду справи, а прийняте судом рішення не містить зобов`язання відповідача щодо визначення конкретних розмірів додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, що виключає можливість здійснення судового контролю щодо таких правовідносин.

З наведеного суд констатує вжиття відповідачем усіх необхідних заходів з метою виконання рішення суду від 16.10.2025 у справі №380/15648/25 у визначених межах, а тому вважає за необхідне прийняти звіт про його виконання.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд

у х в а л и в:

прийняти звіт Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Львів» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Спортивна, 44; ЄДРПОУ: 14372923) про виконання рішення суду від 16.10.2025 у справі №380/15648/25 за позовом ОСОБА_1 до 2 аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали скерувати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Чаплик І.Д.