Рішення № 138190488, 14.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 рокусправа № 380/7503/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірського квартирно - експлутаційної частини ( району), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Самбірського квартирно-експлутаційної частини ( району), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Самбірської КЕЧ ( району) щодо неподання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Самбірську квартирно - експлуатаційну частину (району) подати до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львіської області клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.12.2025 житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 прийняла рішення надати квартиру АДРЕСА_1 шляхом виключення її з числа службового житла Міністерства оборони України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2025 року №911ад затверджено протокол засідання житлової комісії. У лютому 2026 року ОСОБА_1 подав заяву до Самбірської квартирно - експлуатаційної частини ( району) з вимогою подати до Новокалинівської міської ради клопотання (листа) про виключення з числа службових вказаної квартири. Відповідач відмовив у задоволенні заяви та відповідне клопотання не подав. Вказує, що ОСОБА_1 має право обрати будь - який спосіб для забезпечення житлом, оскільки вказаним Порядком не передбачено, що Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району) уповноважена вирішувати, яким чином забезпечити військовослужбовців житлом. Фактично протиправна бездіяльність відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права ОСОБА_1 на житло, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 22 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 12.05.2026 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 .

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та зазначив, що у листі Самбірської КЕЧ (району) від 04.03.2026 № 688 «відмова» позивачу у задоволенні його вимоги щодо подання до Новокалинівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 відсутня. Вказує, що відповідач не має, ані наміру, ані повноважень без документів, передбачених законодавством, вирішувати питання виключення житла з числа службового, про що стверджує позивач у абз. 7 ст. 6 позовної заяви. Стверджує, що лише після того, як: а)військова частина надішле облікову справу позивача з іншими, передбаченими Інструкцією № 380 документами, до Самбірської КЕЧ (району); б) Самбірська КЕЧ (району) надішле отримані документи із списком надання жилої площі для постійного проживання до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю для вирішення питання погодження надання постійного житла; в) погоджений Комісією список подано на затвердження заступнику Міністра оборони України; г) заступником Міністра оборони України затверджено зазначений список - Самбірською КЕЧ (району) оформляється подання до виконавчих органів міської ради для видачі ордеру на постійну житлову площу. Зазначає, що без затвердженого заступником Міністра оборони України списку надання постійного житла - у Самбірської КЕЧ (району) відсутні правові підстави подавати до виконавчих органів міської ради документи для видачі ордеру на постійну житлову площу. Вважає позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність Самбірської КЕЧ (району) щодо подання клопотання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області про виключення з числа службових квартири незаконною, оскільки відповідно до Інструкції № 380 Самбірська КЕЧ (району) не вирішує та не здійснює надання житлових приміщень, а лише на підставі отриманих документів готує та направляє до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю Список надання житлової площі для постійного проживання. А на підставі затвердженого заступником Міністра оборони України Списку надання постійного житла, подає до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документи для видачі ордеру на постійну житлову площу. Стверджує, що у відповідача не виникав обов`язок щодо подання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, оскільки вони фактично відсутні у нього, відтак, вказана позовна вимога є необґрунтованою та передчасною. Вказує, що Самбірська квартирно-експлуатаційна частина як орган, що створений Міністерством оборони України та є йому підзвітний, за належністю зобов`язаний дотримуватись та виконувати рішення Міністра оборони України, зокрема від 17.12.2025 року № 7571/3/2. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 надала до суду письмові пояснення на позов. Зазначає, що Позивач помилково вважає, що Самбірська КЕЧ (району) є одноосібним органом, який за власною ініціативою може звернутися до Новокалинівської міської ради з клопотанням про виключення квартири з числа службових. Насправді КЕЧ є лише виконавчим та транзитним органом у багаторівневій системі Міноборони. Згідно з абзацом 4 пункту 3 розділу VII Інструкції № 380 первинним суб`єктом, який взагалі запускає процес зміни статусу житла на постійне, є саме військова частина, де військовослужбовець перебуває на обліку. Процедура виглядає так: житлова комісія військової частини приймає рішення; командир в/ч видає наказ про надання житла для постійного проживання; лише після цього військова частина формує та направляє облікову справу військовослужбовця до КЕЧ. Стверджує, що Самбірська КЕЧ (району) позбавлена правової можливості самостійно, без відповідного пакету документів та правових підстав від Військової частини НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо житла Позивача. Позивач вимагає від Відповідача вчинення дій, які безпосередньо залежать від інших суб`єктів владних повноважень (включаючи Комісію з контролю МОУ та заступника Міністра оборони України). Клопотання КЕЧ до органу місцевого самоврядування є фінальним етапом цієї процедури (пункт 7 розділу VII Інструкції № 380), якому обов`язково передує затвердження списків заступником Міністра оборони України. Станом на сьогоднішній день відомча процедура перевірки та погодження зміни статусу житлового приміщення Позивача на рівні вищих контролюючих органів Міністерства оборони України не завершена, затверджений заступником Міністра оборони України список, який би став юридичним тригером для дій КЕЧ, до Самбірської КЕЧ не надходив. Зобов`язання Відповідача подати клопотання до міської ради «в обхід» затвердженого Міністерством оборони порядку є прямим порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України. Оскільки обов`язок звертатися до міської ради у КЕЧ виникає виключно після отримання затвердженого Списку з МОУ, наразі факт протиправної бездіяльності з боку КЕЧ повністю відсутній. Позовні вимоги є передчасними, оскільки право Позивача не порушено, а перебуває на стадії реалізації згідно з визначеним законом алгоритмом.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

05.06.2020 підполковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом а (закінчення строку контракту) відповідно до пункту другого частини п`ятої ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 у загальній черзі з 25.11.1998.

Позивач забезпечений службовим житлом (однокімнатною квартирою) за адресою: АДРЕСА_1 .

25.12.2025 житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 прийняла рішення надати ОСОБА_1 для постійного проживання квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення її з числа службового житла Міністерства оборони України.

Наказом військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2025 року №911ад «Про надання житлових приміщень для постійного проживання (виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання)» надано ОСОБА_1 для постійного проживання квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення її з числа службового житла.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 подав заяву до Самбірської квартирно - експлуатаційної частини (району) з вимогою подати до Новокалинівської міської ради клопотання (листа) про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

4.03.2026 Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району)№ 688 роз`яснила позивачу порядок виключення квартир з числа службових та повідомила ОСОБА_1 що у зв`язку з відсутністю необхідних документів не може реалізувати свої повноваження щодо подання до Новокалинівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 .

Не погодившись з бездіяльністю Самбірської КЕЧ (району) щодо неподання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області клопотання про виключення з числа службових квартири, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.91 (далі - Закон №2011-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 1 та 4 пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Отже, право військовослужбовця з вислугою на військовій службі 20 і більше років на отримання жилого приміщення для постійного проживання прямо передбачене спеціальним законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Пунктами 2-3 вказаного Порядку визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 №1020/32472, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

До членів сім`ї військовослужбовця належать особи, які внесені в особову справу військовослужбовця в порядку, визначеному Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року за №611/25388.

Пунктом 4 вказаної Інструкції встановлено, що військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Пунктом 1 розділу II Інструкції №380 передбачено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі військова частина) утворюються житлові комісії (далі житлова комісія військової частини).

До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.

Згідно із абзацом 4 пункту 6 розділу II Інструкції №380 відповідно до визначених завдань житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) надає дані до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за формами, які встановлені Порядком ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2011 року №238, стосовно військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

На підставі абзацу 4 пункту 7 розділу II Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Пунктом 8 розділу II Інструкції №380 визначено, що рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Згідно з абзацом 1 пункту 11 розділу VI Інструкції №380 на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформлюється облікова справа. До облікової справи додаються документи, передбачені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, а також витяг з наказу командира військової частини та копія протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про зарахування на облік.

Пунктом 1 розділу VII Інструкції №380 передбачено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Інструкції №380 для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Згідно з пунктом 4 розділу VII Інструкції №380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Пунктами 6-8 розділу VII Інструкції №380 унормовано, що ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п`яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує список надання постійного житла у Збройних Силах України та надає його до ГУКВ.

ГУКВ протягом одного дня подає список надання постійного житла заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків), який затверджує цей список протягом десяти робочих днів з дня його надходження.

Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Ордер та рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про зняття з обліку є підставами для видання наказу командира військової частини про забезпечення житловими приміщенням для постійного проживання та зняття з обліку.

Відповідно до пункту 10 VII Інструкції №380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3 - 7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Відтак, нормами статті 12 Закону №2011-XII, пункту 11 Порядку №1081 та пункту 10 розділу VII Інструкції №380 прямо передбачено право військовослужбовця з вислугою 20 років та більше, який перебуває на квартирному обліку, на забезпечення житлом для постійного проживання у спосіб надання житла, виключеного із числа службових.

При цьому, виключення квартири з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. Тобто у даному разі за клопотанням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №636/1514/19 погодився з правовим висновком суду першої і апеляційної інстанції та підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов`язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Харків) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №640/10473/19, від 03.02.2021 у справі №636/1480/19, від 04.03.2020 у справі №636/1514/19, від 23.02.2022 у справі №953/17339/20, від 17.09.2024 у справі №520/14989/23.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з матеріалами справи суд встановив, що позивач проходив військову службу, є учасником бойових дій, має вислугу років у календарному обчисленні понад 20 років та перебуває на квартирному обліку.

25.12.2025 житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 прийняла рішення надати ОСОБА_1 для постійного проживання квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення її з числа службового житла Міністерства оборони України.

Наказом військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2025 року №911ад «Про надання житлових приміщень для постійного проживання (виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання)» надано ОСОБА_1 для постійного проживання квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення її з числа службового житла.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 подав заяву відповідача з вимогою подати до Новокалинівської міської ради клопотання (листа) про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач в повному обсязі дотримав процедуру щодо виключення з числа службових квартири для постійного користування, а отже, наявні усі визначені пунктом 10 розділу 7 Інструкції №380 умови для реалізації права на виключення житла, яке займає сім`я позивача, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.

Враховуючи викладене у відповідача виник обов`язок для подання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд критично оцінює посилання відповідача на рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025, яким передбачено до набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації», командирам військових частин (установ, організацій), начальникам квартирно-експлуатаційних підрозділів, житловим комісіям (об`єднаним житловим комісіям), комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового здійснювати виключно стосовно осіб з інвалідністю І чи II групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025 за своєю правовою природою є відомчим актом індивідуального або організаційно-розпорядчого характеру, який не є нормативно-правовим актом у розумінні законодавства, не встановлює нових правових норм та не може змінювати чи обмежувати обсяг прав, визначених законами України.

Відповідно до загальновизнаного принципу верховенства права та ієрархії нормативно-правових актів, підзаконні акти, у тому числі відомчі рішення, не можуть звужувати зміст та обсяг прав і свобод, гарантованих законами. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який наголошує на недопустимості обмеження соціальних гарантій військовослужбовців підзаконними чи внутрішніми актами.

Право військовослужбовців, які мають вислугу 20 і більше років, та членів їх сімей на забезпечення постійним житлом прямо передбачене положеннями Закону №1081, Порядком №1081 та Інструкцією №380, прийнятими на його виконання. Таке право є імперативним та не ставиться у залежність від прийняття будь-яких додаткових відомчих рішень чи внутрішніх розпорядчих документів. Будь-які рішення суб`єктів владних повноважень повинні ґрунтуватися на законі та відповідати йому, а в разі суперечності застосуванню підлягають акти вищої юридичної сили.

Отже, рішення Міністра оборони України № 7571/з/2 від 17.12.2025 не може змінювати чи обмежувати передбачене Законом право позивача на отримання постійного житла.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Самбірської КЕЧ (району) щодо неподання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивачів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області клопотання про виключення з числа службових квартири та зобов`язати відповідача подати таке клопотання.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 293, 295, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Самбірської КЕЧ (району) щодо неподання до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Самбірську квартирно-експлуатаційну частину (району) подати до виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львіської області клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович