Ухвала суду № 138189917, 14.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження

14 липня 2026 року Київ Справа № 320/1743/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та рішень, визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2020 № 655 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )";

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2020 № 655 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )";

3. Визнати протиправними та скасувати:

- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0019844203 від 05.03.2020 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 58403,08 грн. та штрафних санкцій 17520,92 грн.,

- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0019824203 від 05.03.2020 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в розмірі 170,00 грн.,

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 № Ф-59099-17 зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн.,

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 10.05.2019 № Ф-59099-17У зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн.,

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 № Ф-102У зі сплати єдиного внеску в розмірі 58403,08 грн.,

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 № 0019734203,

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 № 0019744203,

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 № 0019764203,

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 № 0019794203

- податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.06.2021 № 0044909-1306-2651.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 вказана позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності позову ч. ч. 3,4 ст. 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, представником позивача 25.02.2025 подано до суду заяву щодо усунення недоліків, а саме заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення та поновлення строку та квитанцію про сплату судового збору за звернення до суду № 17 від 25.02.2025 на суму 5394,30 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

22.04.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача в якій прохається залишити позовну заяву без розгляду з підстав пропуску процесуального строку на звернення до адміністративного суду із позовом.

У вказаній заяві представник відповідача зазначає, що повідомлення про проведення перевірки, наказ, акт перевірки та оскарженні рішення були направлені контролюючим органом рекомендованими поштовими відправленнями саме за податковою адресою фізичної особи-підприємця, за якою позивач перебував на обліку у контролюючому органі.

27.04.2026 від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві додаткові докази щодо направлення позивачу спірних рішень.

02.06.2026 та 09.06.2026 від відповідача надійшли витребувані судом докази.

Розглянувши надані матеріали справи суд вважає, що передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладений в ухвалі про відкриття провадження у зв`язку із чим, позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Також, частиною четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, судом встановлено, що спірні рішення направлено за місцем проживання, за яким ОСОБА_1 перебуває на обліку у контролюючого органу, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до скан-копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, спірні рішення повернулися відповідачу за закінченням терміну зберігання у 2019, 2020 та 2021 роках.

Водночас, позивач звернувся із позовом до Київського окружного адміністративного суду лише 26.05.2024, тобто, в порушення встановленого законом строку для звернення до суду із адміністративним позовом.

Як зазначалося вище, приписами ч. 4 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про передчасність висновку про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, викладеного в ухвалі про відкриття провадження, у зв`язку із чим позовна заява залишається без руху на підставі ч. 4 ст. 123 КАС України.

Указані недоліки повинні бути усуненні шляхом надання суду повторно:

- обґрунтованої заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із належними доказами поважності причин такого пропуску.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та рішень, визнання протиправними дій залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, в частині позовних вимог, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява в цій частині буде залишена без розгляду відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Войтович І. І.