Ухвала суду № 138189762, 14.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

14 липня 2026 року Київ Справа № 320/11566/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,

розглянувши позовну заяву в адміністративній справі

за позовомЗаступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах державидоДержавної служби геології та надр України Державної комісії України по запасах корисних копалинпровизнання протиправним та скасування рішенняТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Видобування»;

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10.02.2017 №3837;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 07.03.2019 №69 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Гранд Видобування» згідно з п. 12 Додатку 1 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615»;

- визнати протиправними та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.05.2021 №6514, виданий ТОВ «Гранд Видобування».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2024 року для розгляду справи №320/11566/24 визначено суддю Білоноженко М.А.

В той же час, згідно з актом від 21 червня 2024 року матеріали справи передані судді лише 21 червня 2024 року, у зв`язку з великим навантаженням в суді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху після відкриття та надано позивачу строк на усунення недоліків, а саме запропоновано позивачу надати заяву про поновлення пропущеного строку в якій необхідно навести інші (відміні) підстави для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року про залишення позову без розгляду скасовано, а справу №320/11566/24 направлено на продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху після відкриття, у зв`язку з встановленням обставин пропуску строку звернення до суду позивачем.

Ухвала направлена позивачу до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», згідно з даними електронного сервісу лист доставлено 04 червня 2026 року о 21:47.

В той же час, суд звертає увагу на те, що станом на 14 липня 2026 року виявлені недоліки позовної заяви позивачем не усунуто; клопотань про продовження строку на усунення недоліків не подано.

Тобто, судом вчинено усіх можливих дій щодо належного повідомлення позивача про наявність ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною другою статті 44 КАС учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.04.2022 р. у справі №9901/128/21, саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.

Станом на 14 липня 2026 року недоліки позовної заяви не усунуті.

Крім цього, суд зауважує, що згідно з правовою позицію, висловленою Верховним Судом у постановах від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24, від 04.03.2025 у справі №320/10045/24 та від 14.01.2026 у справі №320/10031/24, позивачем пропущено строк звернення до суду і позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Зокрема, наголошено на тому, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом наведених норм підставами для звернення прокурора до суду в порядку представництва інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, відтак строк для такого звернення обчислюється з дня порушення або загрози порушення інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла наступних висновків:

«…за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

…направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.»

У постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24 Верховний Суд, досліджуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду, зробив висновок, що дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржувані у цій справі наказ та дозвіл про видачу третій особі спеціального дозволу на користування надрами були прийняті відповідачем у 2018 році.

Таким чином, порушення закону та інтересів держави, з якими прокурор пов?язує підстави звернення до суду в порядку представництва інтересів держави, мали місце у 2018 році.

Натомість, з адміністративним позовом про скасування прийнятих у 2018 році наказу та дозволу прокурор звернувся з пропуском строку звернення до суду лише в лютому 2024 і поважних підстав пропуску строку звернення до суду не навів.

З часу видачі спірного дозволу і на час звернення до суду повноваження прокурора щодо представництва інтересів держави в суді та підстави такого представництва не змінились, за наявності таких підстав прокурор був вправі звернутись до суду з цим позовом протягом встановленого законом строку, однак не здійснив таких дій без поважних до цього причин.

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та постановили рішення про залишення позову без розгляду.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух позовної заяви, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Тому, зважаючи на достатній час для усунення недоліків позовної заяви та час, наданий судом щодо можливого отримання заяви про виправлення недоліків позовної заяви засобами поштового зв`язку, колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Білоноженко М.А.