Рішення № 138189743, 13.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ справа №320/59175/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні технології будівництва»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерні технології будівництва» (далі позивач, ТОВ «Інтехбуд») з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №01013480701 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2914938,00 грн та застосовано штраф у розмірі 679884,00 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 3594822,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №01013490701 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1448874,00 грн та застосовано штраф у розмірі 362219,00 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 1811093,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №01413340701 від 09.12.2024, яким застосовано адміністративний штраф на суму 7140,00 грн за несвоєчасне подання Повідомлення ф №20-ОПП;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №01013510701 від 09.09.2024, яким до застосовано штраф 540,35 грн за затримку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №10124624025 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 10837,89 грн та застосовано штраф у розмірі 2709,47 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 13547,36 грн;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №10133124025 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 158601,64 грн і застосовано штраф 39650,41 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 198 252,05 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про нереальний характер взаємовідносин ТОВ «Інтехбуд» із контрагентами не відповідають фактичним обставинам справи, що підтверджується первинними документами, складеними в ході їх виконання, а також посилався на наявність інформації про закриття кримінальних проваджень, де фігурували деякі з контрагентів. Стосовно продажу транспортного засобу за ціною, нижчою за ринкову вказав на те, що продаж здійснено за вартістю, визначеною в акті експертної оцінки. Позивач посилався на незаконність висновків про порушення несвоєчасне подання повідомлення ф. №20-ОПП, оскільки нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що в період з 24.02.2022 по 01.08.2023 санкції за такі порушення не застосовуються. Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування, отриманих від постачальника, ТОВ «Інтехбуд» зазначило, що такі розрахунки несвоєчасно були подані контрагентами, а тому позивач не мав технічної можливості зареєструвати їх вчасно, при цьому він не має нести відповідальність, адже порушення спричинене бездіяльністю контрагентів.

Представником відповідача позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Посилався на відсутність реального характеру взаємовідносин позивача із контрагентами, оскільки не підтверджено факт реалізації товарів (робіт, послуг) від контрагентів у ланцюгу постачання, що свідчить про здійснення правочинів без мети настання реальних наслідків. Також зазначив про порушення позивачем строків подання податкової звітності та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних. Крім того, вказав на те, що акт експертної оцінки транспортного засобу не може бути прийнятий як доказ, оскільки особа, яка його склала, не перебуває у трудових відносинах із юридичною особою, від імені якої складено цей акт. Транспортний засіб відчужено фізичній особі за ціною, значно нижчою за ринкову, а тому різниця у вартості є додатковим благом, у зв`язку із чим позивачем як податковим агентом мали бути нараховані і утримані податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 (Суддя Донець В.А.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову від 13.01.2025, у якій просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №01413340701 від 09.12.2024, видане податковим органом замість податкового повідомлення-рішення №01013500701 від 09.09.2024, скасованого в адміністративному порядку.

Відповідачем подано письмові пояснення та відзив на позов, у яких він заперечив проти задоволення позовних вимог та наполягав на законності дій та рішень контролюючого органу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 09.10.2025 суд, керуючись приписами статті 194 КАС України, ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Інженерні технології будівництва», за результатами якої складено акт від 13.08.2024 №96603/ж5/26-15-07-01-01-20/32978907.

Відповідно до висновків даного акта перевіркою встановлено наступні порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20; пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пункт 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2914938 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1448874 грн;

- пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, а саме відображено податкові накладні з порушенням граничних термінів реєстрації в ЄРПН;

- пункту 63.3 статті 63 ПК України шляхом несвоєчасного подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням абзацу «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5, підпунктів 168.4.4, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, абзацу «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України занижено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 158 601,64 грн та несвоєчасної сплати (перерахування) до відповідного бюджету утриманих сум податку на загальну суму 2652,71 грн;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, абзацу «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.4.4, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, абзацу «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України, в результаті чого встановлено заниження зобов`язання з військового збору, в періоді що перевірявся, на загальну суму 10837,89 грн, та несвоєчасної сплати (перерахування) до відповідного бюджету утриманих сум податку на загальну суму 87,36 грн;

- пункту 51.1 статті 51, пункту 70.16 статті 70, абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, у сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та наказу від 19.05.2021 №278 несвоєчасне подання податкового розрахунку (форма №4ДФ).

Позивач подав заперечення від 03.09.2024 №2-541/24 на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акта залишені без змін, про що платника податків повідомлено листом від 09.09.2024 №26109/ж12/26-15-07-01-01-27.

В подальшому Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №01013480701 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2914938,00 грн та застосовано штраф у розмірі 679884,00 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 3594822,00 грн;

- №01013490701 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1448874,00 грн та застосовано штраф у розмірі 362219,00 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 1811093,00 грн;

- №01013500701 від 09.09.2024, яким застосовано адміністративний штраф 8160,00 грн за несвоєчасне подання Повідомлення ф. №20- ОПП;

- №01013510701 від 09.09.2024, яким до застосовано штраф 540,35 грн за затримку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних;

- №10124624025 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 10837,89 грн та застосовано штраф у розмірі 2709,47 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 13547,36 грн;

- №10133124025 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 158601,64 грн і застосовано штраф 39650,41 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 198 252,05 грн.

За результатом адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень Державна податкова служба України рішенням від 28.11.2024 №35789/6/99-00-06-01-01-06 скасувала податкове повідомлення-рішення №01013500701 від 09.09.2024 в частині неподання повідомлення про об`єкт оподаткування або об`єкт пов`язаний з оподаткуванням, або через який проводиться діяльність, за формою 20-ОПП у сумі 1020 грн, в іншій частині дане рішення, а також податкові повідомлення-рішення від 09.09.2024 №01013480701, №01013490701, №01013510701, №10124624025, №10133124025 залишені без змін, а скарга без задоволення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги, контролюючим органом прийнято повідомлення-рішення №01413340701 від 09.12.2024, яким застосовано адміністративний штраф на суму 7140,00 грн за несвоєчасне подання Повідомлення ф №20-ОПП.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Положеннями статті 77 ПК України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу. Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Як встановлено вище, відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Інтехбуд», за результатами якої складено акт від 13.08.2024 №96603/ж5/26-15-07-01-01-20/32978907.

В подальшому, на підставі висновків акта перевірки та рішення про результати розгляду скарги податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2024 №01013480701, №01013490701, №01013510701, №10124624025, №10133124025, від 09.12.2024 №01413340701, які є предметом оскарження в даній справі.

Щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 09.09.2024 №01013480701 про донарахування податку на прибуток, №01013490701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Підпунктами "а", "б", пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, у справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту.

З матеріалів справи встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ «Інтехбуд» мало ряд господарських взаємовідносин із суб`єктами господарювання ТОВ «Імпорт люкс буд» (код ЄДРПОУ 40703869), ТОВ «Басарі груп» (код ЄДРПОУ 41314408), ТОВ «Ультратрейдінг» (код ЄДРПОУ 42487573), ТОВ «НВП «Укрстрой» (код ЄДРПОУ 42315397), ТОВ «БК «Марсал» (код ЄДРПОУ 41387099), ТОВ «Гідробуд компані» (код ЄДРПОУ 42161104), ТОВ «Будівельна група «Перспектива» (код ЄДРПОУ 42767416), ТОВ «Чойз сервіс груп» (попередня назва ТОВ «Ейлін гранд») (код ЄДРПОУ 42124979), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та правомірності відображення їх у бухгалтерському обліку, позивачем надано копії відповідних договорів та складених на їх виконання первинних документів.

ТОВ «Імпорт люкс буд» постачало позивачу блоки, що оформлено видатковими накладними №27 від 25.06.2018 на суму 171288,00 грн та №28 від 27.06.2018 на суму 128712,00 гривень. Постачальником складені податкові накладні №1 від 25.06.2018 та №1 від 27.06.2018. Розрахунок відбувся шляхом укладання договору про відступлення права вимоги від 02.07.2018 б\н. В акті перевірки зазначено, що відповідно до бухгалтерського обліку позивача, заборгованість за цими операціями відсутня. Згідно із поясненнями позивача, транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника.

Контролюючий орган зазначив, що в базі даних ІС «Податковий блок» свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Імпорт люкс буд» анульоване 06.12.2019 у зв`язку із неподанням податкових декларацій, остання звітність подана за червень 2018 року. Аналізом податкових накладних даного товариства податковим органом встановлено неспівпадіння номенклатури товарів з придбання і реалізації, які в подальшому реалізовані на адресу позивача.

Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини між позивачем і ТОВ «Імпорт люкс буд» відбувались у червні 2018 року і, за даними відповідача, за цей період контрагент подав податкову звітність. Податкові накладні також були зареєстровані, що контролюючий орган не заперечує.

Висновки про нереальних характер взаємовідносин ТОВ «Імпорт люкс буд» та ТОВ «Інтехбуд» ґрунтуються виключно на аналізі інформації з ІС «Податковий блок», при цьому податковим органом не ініційовано проведення зустрічної звірки для перевірки реальності спірної господарської операції.

За наведених обставин, суд вважає висновки відповідача про нереальний характер господарських взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом передчасними і такими, що не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Із ТОВ «Басарі груп» позивач здійснював фінансово-господарські взаємовідносини у 2017 та 2018 роках, на підтвердження чого до матеріалів справи надані відповідні первинні документи.

Позивач наголосив на тому, що у контролюючого органу відсутні зауваження до операцій з ТОВ «Басарі груп» у 2017 році та січні 2018 року, а питання виникли лише до поставки кварцового піску на суму 336613,60 грн, що оформлено видатковою накладною №7 від 22.02.2018 та податковою накладною від 22.02.2018 №2.

На підтвердження обґрунтованості сумнівів у реальності даної поставки відповідач посилався на інформацію з ІС «Податковий блок», а саме: анулювання свідоцтва платника ПДВ 25.10.2019, подання останньої податкової звітності за квітень 2018 року, не встановлення місцезнаходження ТОВ «Басарі груп», згідно із листом оперативного управління Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.04.2018 №399/10-06-21-03, неспівпадіння номенклатури товару у ланцюгу постачання, відсутність трудових і виробничих активів.

Разом з тим, наведені доводи відповідача не можуть бути беззаперечними доказами нереальності поставки товару за видатковою накладною №7 від 22.02.2018, зважаючи на те, що контролюючий орган не заперечував реальність попередніх операцій з постачання ТОВ «Басарі груп» на адресу позивача будівельних матеріалів.

Факт анулювання свідоцтва платника ПДВ постачальника через значний проміжок часу після спірної господарської операції не може апріорі вказувати на сумнівність такого правочину, як і подальше не виявлення платника податків за адресою реєстрації. Натомість доказів неможливості здійснення контрагентом поставки товару позивачу саме у спірний період відповідач не надав.

Із ТОВ «Ультратрейдінг» позивач уклав договір поставки №2019/08-11-12 від 08.11.2019, відповідно до якого 11.12.2019 передано товар (фарба, клей, ламінат, утеплювач), що оформлено видатковими накладними №379/1112-85 та №379/1112-86. Постачальником зареєстровані податкові накладні №383 та №384, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних. Розрахунок здійснено у безготівковій формі, відповідно до платіжних доручень та банківської виписки. Перевезення товару здійснювалось транспортом позивача, що оформлено подорожнім листом від 11.12.2019.

Відповідач визнав такий правочин сумнівним з огляду на те, що зазначений договір датований 08.11.2019, а в реквізитах сторін вказаний номер рахунку UA623065000000026000300006946, який був відкритий 18.11.2019, тобто після укладання договору.

Разом з тим, з інших первинних документів слідує, що поставка здійснювалась у грудні 2019 року, а оплата за поставлені товари здійснена у січні 2020 року. Таким чином, у даті договору імовірно допущена описка, і така обставина не може розцінюватись як доказ нереальності господарської операції, здійсненої коли такий рахунок вже був відкритий.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Інтехбуд» із ТОВ «НВП «Укрстрой» суд встановив, що між цими товариствами укладено договір поставки №2019/04-11-4 від 08.11.2019, на виконання якого здійснено поставку товару, що оформлено видатковими накладними №№362/0612-86, 362/0612-84, 362/0612-85, 362/0612-87, 362/2801-33 д 28.01.2020 poкy i 362/2801-32. Постачальником зареєстровано податкові накладні №№1096, 1097, 1098, 1099 від 06.12.2019 та №1620 від 28.01.2020. Оплату здійснено у безготівковій формі,, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідач, обґрунтовуючи нереальність правочинів позивача із ТОВ «Ультратрейдінг» та ТОВ «НВП «Укрстрой» посилався на узагальнюючу податкову інформацію ГУ ДПC y Харківській області №461/20-40-05-17-05/42487573 від 28.07.2020 та №227/20-40-05-11-11/42315397, з яких вбачається ризиковість господарських операцій ТОВ «Ультратрейдінг» та ТОВ «НВП «Укрстрой», вказано також про відсутність даних товариств за місцезнаходженням і анулювання свідоцтв платника ПДВ.

Крім того, контролюючий орган зазначив про наявність інформації про участь даних юридичних осіб та їх контрагентів у кримінальних провадженнях, відповідно до яких дані підприємства формують проводять безтоварні операції з метою створення податкового кредиту для суб`єктів господарювання реального сектору економіки.

Суд такі доводи відповідача відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявна копія листа Харківської обласної прокуратури від 08.11.2024 №08-3163-20, направленого у відповідь на адвокатський запит, де зазначено, що кримінале провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до документів, які відповідно до закону подані для проведення державної реєстрації ряду підприємств, у тому числі ТОВ «Ультратрейдінг» та ТОВ «НВП «Укрстрой», пособництва в умисному ухиленні від сплати податків підприємствами реального сектору економіки та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом було закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Додатково повідомлено, що моніторингом відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань інших кримінальних проваджень стосовно ТОВ «Ультратрейдінг» та ТОВ «НВП «Укрстрой» не виявлено.

Доводи відповідача про нереальний характер господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Ультратрейдінг» та ТОВ «НВП «Укрстрой» не підтверджуються належними і допустимими доказами, в свою чергу позивач надав первинні документи, що свідчать про виконання спірних господарських операцій.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «БК «Марсал», ТОВ «Гідробуд компані», ТОВ «БК «Перспектива» та ТОВ «Чойз сервіс груп», суд встановив наступне.

З матеріалів справи слідує, що з ТОВ «БК «Марсал» позивач уклав договори на виконання робіт від 01.11.2018 №53 та від 01.11.2018 №54, предметами яких було виконання робіт з відновлення бетонних поверхонь оглядової галереї в м. Вишгород Київської області вартістю 545296,20 грн та влаштування монолітної прогонової будови на об`єкті «Капітальний ремонт автодорожного переходу через греблю Канівської ГЕС» вартістю 602126,64 гривень.

На підтвердження виконання цих договорів, позивач надав до матеріалів справи копії договірної ціни, актів приймання виконаних робіт податкових накладних з квитанціями про їх реєстрацію, платіжних доручень, листів-вимог від виконавця про надання будівельних матеріалів, складські документи щодо руху матеріальних цінностей.

Контролюючий орган зазначив, що ТОВ «БК «Марсал» за даними ІС «Податковий блок» не мали фізичної можливості виконати роботи за договорами, укладеними із позивачем, оскільки не має основних фондів, виробничих і трудових ресурсів.

Позивач, в свою чергу зазначив про те, що на момент спірних господарських операцій ТОВ «БК «Марсал» мало необхідні трудові ресурси та основні фонди. Посилався на наявність у даного товариства ліцензій на виконання будівельних робіт. Крім того, ТОВ «БК «Марсал» відповідно до інформації з сайту Прозоро було учасником трьох тендерів, два з яких виграло.

Із ТОВ «Гідробуд компані» позивачем укладено договори на виконання робіт (договори підряду) від 22.11.2019 №76/2019, від 03.12.2019 №79/2019, від 30.01.2020 №2/2020. В ході їх виконання складені договірні ціни, акти приймання виконаних робіт, запити на погодження проєктів виконання робіт, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, платіжні доручення.

Відповідач зазначив, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Гідробуд компані» анульоване 19.05.2021, остання податкова звітність подана за березень 2020 року. За даними ІС «Податковий блок» товариство не мало фізичної можливості виконати роботи за договорами, укладеними із позивачем, оскільки не має основних фондів, виробничих і трудових ресурсів., не підтверджується поставка по ланцюгу постачання.

Позивач наполягав на реальності спірних правочинів та вказав на те, що інформація з сайту Прозоро свідчить, що ТОВ «Гідробуд компані» успішно реалізує будівельні проєкти, має відповідні ліцензії та дозволи на будівельні роботи.

Між ТОВ «Будівельна група «Перспектива» та ТОВ «Інтехбуд» укладено договір на виконання будівельних робіт (договір підряду) №78/2019 від 03.12.2019, предметом якого є «Будівельні роботи на автодорожному переїзді в м. Канів». В матеріалах справи наявні копії договірної ціни, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних з квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжних доручень, листа про необхідність надання локації утилізації сміття для його вивозу із зони виконання робіт, вимог-накладних щодо руху товарів на складах позивача.

Контролюючий орган визнав господарські операції позивача із даним контрагентом сумнівними, посилаючись на податкову інформацію щодо ТОВ «БК «Перспектива», а саме невідповідність груп придбання товарів (робіт, послуг), відсутність основних засобів, трудових ресурсів, анулювання свідоцтва платника ПДВ 14.04.2021 (остання звітність подана за лютий 2020 року).

Натомість позивач заперечив такі висновки відповідача та вказав на те, що ТОВ «БК «Перспектива» на момент спірних господарських операцій мало ліцензії на будівельну діяльність. Крім того, в адміністративних справах №520/1147/2020, №640/11655/20,C №160/19460/22 ТОВ «БК «Перспектива» було контрагентом суб`єктів господарювання виконуючи роботи та судами встановлено, що кількість працівників цього товариства за 2019 рік 6, а за 2020 рік - 9.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість виконання робіт ТОВ «БК «Перспектива» ґрунтується виключно на припущеннях і спростовується встановленими судом обставинами.

Із ТОВ «Чойз сервіс груп» (попередня назва ТОВ «Ейлін Гранд») 10.12.2018 позивач уклав договір поставки №25, на виконання якого у грудні 2018 року, січні та липні 2019 року поставлено сантехнічне обладнання та будівельні матеріали. Господарські операції зафіксовані у видаткових накладних, податкових накладних. Розрахунки здійснені в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що в провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №62019100000000046 від 17.01.2019, відповідно до якого ТОВ «Чойз сервіс груп» (ТОВ «Ейлін Гранд») створене з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у штучному (незаконному) формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Представником позивача зроблено адвокатський запит, на який Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві надало відповідь листом від 08.11.2024 №43804-24/к/11-02-18372/24, де зазначено, що кримінальне провадження №62019100000000046 закрито (т. І, а.с. 209-210).

Щодо взаємовідносин ТОВ «Інтехбуд» із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), матеріали справи свідчать між зазначеними суб`єктами господарювання укладені договори про надання послуг від 05.02.2019 №57/1/2019 (підготовка будівельного майданчика м. Канів), від 04.03.2019 №60/2/2019 (будівельно-монтажні роботи м. Канів), від 19.08.2019 №58/1/2019 (підготовка будівельного майданчика м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 1), від 09.09.2019 №64/2/2019 (підготовка будівельного майданчика м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 1). Позивач надав копії актів надання послуг, фотознімки будівельних майданчиків. Оплата не здійснена у зв`язку із отриманням листа від ФОП ОСОБА_1 з проханням затримати оплату у зв`язку із непередбачуваними обставинами, сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 30.12.2019 заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_1 становить 7500900,00 (т. ІІ, а.с. 130, 131).

Відповідач зазначив, що за даними ІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи, декларує відсутність найманих працівників за 2019 рік, загальна сума доходу за 2019 рік складає 642524,09 гривень.

Разом з тим, акт перевірки не містить інформації про проведення зустрічної звірки для встановлення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 як з позивачем так і з іншими контрагентами. Адже відсутність штатних працівників не може свідчити про неможливість виконання робіт, до яких могли бути залучені як особи за цивільно-правовими договорами так і із залученням субпідрядників.

Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Імпорт люкс буд» (код ЄДРПОУ 40703869), ТОВ «Басарі груп» (код ЄДРПОУ 41314408), ТОВ «Ультратрейдінг» (код ЄДРПОУ 42487573), ТОВ «НВП «Укрстрой» (код ЄДРПОУ 42315397), ТОВ «БК «Марсал» (код ЄДРПОУ 41387099), ТОВ «Гідробуд компані» (код ЄДРПОУ 42161104), ТОВ «Будівельна група «Перспектива» (код ЄДРПОУ 42767416), ТОВ «Чойз сервіс груп» (попередня назва ТОВ «Ейлін гранд») (код ЄДРПОУ 42124979), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем виконано передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та декларування витрат.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Крім того, зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в вказаній постанові акцентувала увагу також на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум витрат та податкового кредиту, є підставною для врахування таких при формування доходів та одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, суд визнає безпідставним, оскільки, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні положень до норм чинного законодавства.

Водночас, у акті перевірки податковий орган не наводить доводів, що позивачем самостійно внесено до первинних документів недостовірну інформацію щодо придбання робіт (послуг) та/або щодо його виконавців (агентів).

Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з придбання позивачем робіт (послуг) у зазначених вище контрагентів ґрунтується виключно на аналізі фінансово-господарської діяльності вказаних контрагентів позивача, а також інших суб`єктів господарювання у ланцюгу постачання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №01013480701 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2914938,00 грн та застосовано штраф у розмірі 679884,00 грн і №01013490701 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1448874,00 грн та застосовано штраф у розмірі 362219,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо підстав прийняття податкового повідомлення-рішення №01013510701 від 09.09.2024, яким до застосовано штраф 540,35 грн за затримку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, суд встановив наступне.

Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Інтехбуд» граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- розрахунок коригування №6 від 04.05.2022 зареєстровано 17.08.2022, затримка на 34 дні;

- розрахунок коригування №1526899/76 від 18.07.2022 зареєстровано 18.08.2022, затримка на 3 дні;

- розрахунок коригування №2 від 30.03.2023 зареєстровано 19.04.2023, затримка на 1 день;

- розрахунок коригування №1 від 17.03.2023 зареєстровано 19.04.2023, затримка на 1 день;

- розрахунок коригування №1 від 05.01.2024 зареєстровано 19.02.2022, затримка на 14 днів.

В усіх перелічених розрахунках коригування до податкових накладних контрагентами-постачальниками позивача була зменшена сума компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Згідно із пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача-платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Законом № 2876-IX, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування та зменшено розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При цьому, слід врахувати, що отримувач-платник податку має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Таку правову позицію Верховний Суд виклав у постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16 та від 03.03.2023 у справі №300/1765/19.

У постановах від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24 та від 12.03.2025 у справі №160/12120/24 Верховний Суд вказав, що строки реєстрації розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

В розвиток наведених підходів та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі № 380/3834/24 зазначив, що для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання відповідного розрахунку коригування.

У постанові від 03.07.2026 у справі №320/25851/24 Верховний Суд зазначив, що формулювання «з дня отримання», що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли розрахунок коригування надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства розрахунок коригування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання розрахунку коригування продавцем та на факт його надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації розрахунків коригування саме з дати їх отримання.

Оскільки розрахунок коригування є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

Отже, строк для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження розрахунку коригування до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Суд встановив, що наведені вище розрахунки коригування складені до податкових накладних, виписаних на отримувача-платника податку на додану вартість, та якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Для таких розрахунків коригування граничний строк реєстрації визначається не датою їх складання, а датою отримання відповідного розрахунку покупцем, від якої і обчислюється 15 або 18-денний строк відповідно до пункту 201.10 статті 201/пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Як зазначено вище, ТОВ «Інтехбуд» є отримувачем (покупцем) товарів/послуг у податкових накладних та розрахунках коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, відтак його обов`язок щодо реєстрації розрахунків коригування виникає лише після складення та надіслання таких постачальниками.

Дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки коригування до податкових накладних №6 від 04.05.2022, №1526899/76 від 18.07.2022, №2 від 30.03.2023, №1 від 17.03.2023, №1 від 05.01.2024, квитанції про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, протоколи руху документа (т. І а.с. 240-254), суд встановив, що ТОВ «Інтехбуд» реєструвало отримані розрахунки коригування або в день отримання або протягом наступних 3 днів.

При цьому, з акту перевірки слідує, що контролюючий орган не досліджував дати отримання позивачем відповідних розрахунків коригування, а обраховував термін пропуску строку реєстрації від дати складання таких розрахунків коригування.

Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач не допустив порушення приписів статті 201 ПК України, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням №01013510701 від 09.09.2024 є протиправним.

Досліджуючи правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №01413340701 від 09.12.2024, яким застосовано адміністративний штраф на суму 7140,00 грн за несвоєчасне подання Повідомлення ф №20-ОПП, суд встановив наступне.

В ході перевірки контролюючий орган встановив, що ТОВ «Інтехбуд» не подано (несвоєчасно подано) повідомлення форми 20-ОПП щодо власних та орендованих основних засобів (об`єктів оподаткування), а саме:

1). договір найму (оренди) транспортного засобу від 28.02.2018 з ТОВ «Дніпробудком» про оренду вантажного транспортного засобу ISUZU NQR 71P, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Транспортний засіб передається в оренду строком на 3 роки;

2). договір оренди нежитлового приміщення з ТОВ «Ком рент» №09/06/128 від 08.10.2018 на оренду приміщення, яке знаходиться за адресою: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд.68, оф. 233

3). договір купівлі-продажу №91856/12/18 від 26.12.2018 з ТОВ «Саміт Моторз Україна» на купівлю транспортного засобу LEXUS RX 300, вартістю 1500607 гривень;

4). договір поставки з ТОВ «Констракшн Машинері» №8907 від 24.12.2019 на купівлю екскаватора-навантажувача JСВ 3CX SITEMASТER, Акт приймання передачі обладнання N8907 від 24.12.2019;

5). договір найму (оренди) транспортного засобу 28.02.2020 з ТОВ «Дніпробудком» на оренду вантажного транспортного засобу ISUZU NQR 71P, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Транспортний засіб передається в оренду строком на 3 роки, ;

6). набуття ТОВ «Інтехбуд» власності на нежитлове приміщення, площею 204,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Радистів, будинок 14, приміщення 112. (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з 04.12.2020);

7). договір оренди нежитлового приміщення з ТОВ «Ком рент» №09/06/128 від 12.07.2021 на оренду приміщення, яке знаходиться за адресою: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд.68, оф.233;

8). договір найму (оренди) транспортного засобу 04.01.20223 ТOB «Дніпробудком» на оренду вантажного транспортного засобу ГА3 3302, номер шасі НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 . Транспортний засіб передається в оренду строком на 1 рік.

Відповідно до пункту 63.1 статті 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Таким чином, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року № 1588 (далі - Порядок №1588).

За приписами пункту 8.1 Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку № 1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Згідно з пунктом 8.4 Порядку № 1588 заява про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

За неподання (несвоєчасне подання) ТОВ «Інтехбуд» повідомлення ф №20-ОПП за перелічені вище вісім об`єктів, контролюючий орган застосував штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням №01013500701 від 09.09.2024 на суму 8160,00 гривень.

В результаті адміністративного оскарження Державна податкова служба України рішенням від 28.11.2024 №35789/6/99-00-06-01-01-06 скасувала податкове повідомлення-рішення №01013500701 від 09.09.2024 в частині неподання повідомлення про об`єкт оподаткування або об`єкт пов`язаний з оподаткуванням, або через який проводиться діяльність, за формою 20-ОПП у сумі 1020 грн, в іншій частині дане рішення залишене без змін. Підставою скасування стало те, що штрафна санкція застосована період, яких виходить за межі строків позовної давності.

ТОВ «Інтехбуд» зазначило, що лише частково не погоджується із даним податковим повідомленням-рішенням, а саме в частині застосування штрафної санкції за несвоєчасне подання повідомлення за формою 20-ОПП за наступні операції:

- укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу №13/03/2023-1 від 13.03.2023 на продаж транспортного засобу LEXUS RX 300;

- укладення договору найму (оренди) від 22.03.2023 транспортного засобу LEXUS RX 300 з ОСОБА_2 ;

- укладення договору найму (оренди) транспортного засобу №01/07/2023 від 03.07.2023 з ТОВ «Дніпробудком».

Свою позицію позивач обґрунтував тим, що з 24.02.2022 по 01.08.2023 не застосовувалась відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання повідомлення форми 20-ОПП відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Суд вважає позовні вимоги ТОВ «Інтехбуд» в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №01413340701 від 09.12.2024 безпідставними, оскільки з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій слідує, що стосовно перелічених позивачем об`єктів штрафна санкція не застосувалась, натомість санкції застосовані щодо інших сім об`єктів, перелік яких наведено вище.

Щодо податкових повідомлень-рішень №10124624025 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 10837,89 грн та застосовано штраф у розмірі 2709,47 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 13547,36 грн та №10133124025 від 09.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 158601,64 грн і застосовано штраф 39650,41 грн, а загалом збільшено зобов`язання на 198 252,05 грн, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «Інтехбуд» (продавець) уклало із ОСОБА_2 (покупець) договір купівлі-продажу легкового автомобіля від 13.03.2023 №13/03/2023-1.

Об`єктом договору є легковий автомобіль LEXUS RX300, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 .

За цим договором транспортний засіб відчужено за 300505,90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, актом приймання-передачі легкового автомобіля, видатковою накладною, податковими накладними.

Контролюючий орган під час перевірки направив лист до Міністерства економіки України від 26.07.2024 №22917/5/26-15-24-02-05-05 про надання інформації щодо ринкової вартості легкового автомобіля LEXUS RX300, 2018 року випуску, середній пробіг на момент продажу 325550, дата продажу ІІ квартал 2023 року. На цей лист Міністерство економіки України надало відповідь від 05.08.2024 №3822-06-57331-06, де зазначило, що середньоринкова вартість даного автомобіля складає 1023031,70 грн (т. І а.с. 300).

Враховуючи отриману інформацію, відповідач дійшов висновку, що даний автомобіль проданий фізичній особі за ціною нижчою середньоринкової вартості з різницею у сумі 722525,80 гривень. Така сума, на переконання податкового органу, є додатковим благом, отриманим фізичною особою покупцем і на неї мав бути нарахований податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, однак ТОВ «Інтехбуд» як податковий агент не здійснив нарахування і сплату відповідних сум податків і зборів.

Позивач заперечував продаж автомобіля за ціною, нижчою за середньоринкову, в обґрунтування чого посилався на акт експертної оцінки від 23.02.2023 №103, виданого ТОВ «Експертна оцінка майнових прав», підписаного експертом автотоварознавцем О.В. Пархоменком (т. І а.с. 231). Також позивач надав копію сертифіката оціночної діяльності від 25.06.2021 №494/21, виданого Фондом державного майна України ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» та копію посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 05.02.2020, видане Фондом державного майна України ОСОБА_3 .

Відповідно до акта експертної оцінки дійсна ринкова вартість транспортного засобу LEXUS RX300 на 23.02.2023 складає 300000,00 гривень.

Додатково позивач зазначив, що автомобіль був несправному стані, а саме після залиття автомобіля водою, не зважаючи на просушування салону, були проблеми в електроніці, автомобіль видавав помилки, які не вдавалось усунути тривалий час. На підтвердження пошкодження автомобіля позивач надав акт надання послуг з ремонту транспортного засобу.

Податковий орган поставив під сумнів таку експертну оцінку, посилаючись на те, що детальною перевіркою виконавця експертної оцінки виявлено, що ОСОБА_3 не обліковувався як працівник за основним та неосновним місцем роботи за ознакою 101 та не відбувалися розрахунки як з фізичною особою-підприємцем. Разом з тим, належних і допустимих доказів відсутності у ОСОБА_3 повноважень на складання акта експертної оцінки суду не надано.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткове благо це дохід, наданий платнику податку податковим агентом, який не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням трудових чи цивільно-правових зобов`язань.

Згідно із підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Абз.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Згідно з пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 173.1 статті 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначені Законом України від 12.07.2001 №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі Закон № 2658).

Відповідно до статті 7 Закону №2658 проведення оцінки майна є обов`язковим, зокрема, у випадку оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Статтею 173 ПК України встановлено порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об`єктів рухомого майна.

Відповідно до положень пунктів 173.1-173.2 статті 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів. мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу у (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринковоп вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Зі змісту наведених норм випливає, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі продажу (міни), але або не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу, або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як зазначено вище, ринкова вартість автомобіля LEXUS RX300 на 23.02.2023 складає 300000,00 грн, відповідно до акта експертної оцінки. Позивачем відчужено даний транспортний засіб за 300505,90 грн, тобто не нижче вартості, визначеної експертом.

При цьому, доводи відповідача, що експерт не працевлаштований на товаристві, яке видало акт експертної оцінки та не отримував доходу від цієї юридичної особи, не спростовують дійсність такого акта.

Положення підпунктів 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, абзацу 2 пункту 164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статті 165 Податкового кодексу України передбачають, що юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу така юридична особа не є податковим агентом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №826/15481/18, аналіз положень податкового законодавства доводить, що юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу таке товариство не є податковим агентом.

Дослідивши зазначене в взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні для донарахування ТОВ «Інтехбуд» як податковому агенту сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору за результатом проведеної операції з продажу транспортного засобу.

Оскільки податкові повідомлення-рішення №10124624025 від 09.09.2024, №10133124025 від 09.09.2024 ґрунтуються на помилковому визначенні наявності у позивача відповідного податкового обов`язку, вони не відповідають вимогам податкового законодавства.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У даній справі заявлені позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 5625394,76 грн, судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 5618254,76 грн, в частині вимог на суму 7140,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 30280,00 грн, а тому з урахуванням пропорційності до розміру задоволених позовних вимог, відшкодуванню підлягає судовий збір у сумі 30260,00 гривень.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивачем заявлено про намір подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, рішення щодо витрат на правничу допомогу буде прийнято у разі подання відповідних доказів у встановлений нормами КАС України строк.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення №01013480701 від 09.09.2024, №01013490701 від 09.09.2024, №01013510701 від 09.09.2024, №10124624025 від 09.09.2024, №10133124025 від 09.09.2024.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні технології будівництва» (02232, м. Київ, вул. Червоної Калини, буд. 68, оф.233, код ЄДРПОУ 32978907) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 260 (тридцять тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код з ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.