Рішення № 138189611, 14.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. справа № 300/2295/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ящук Діана Віталіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0005692-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно (об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1530,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 33042,39 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0005693-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно (об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1643,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 30765,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 на праві власності належать два об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення (телятник), загальною площею 1643,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1834797126256 та нежитлове приміщення (корівник) загальною площею 1530,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183480226256. Вказує, що 18.02.2025 позивач засобами поштового зв`язку отримав два податкових повідомлення-рішення (надалі, також ППР): №0005693-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно (об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1643,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 30765,06 грн та №0005692-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно (об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1530,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 33042,39 грн. Представник позивач зазначає, що згідно з підпунктом "ж" пункту 266.2.2 частини 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (надалі, також ПК України) не є об`єктами оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Таким чином, на переконання представника позивача оскаржувані ППР є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки нежитлові приміщення, які знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тлумацький р., с. Грушка, вул. Бартки, буд. 56 та Івано-Франківська обл., Тлумацький р., с. Грушка, вул. Бартки, буд. 56а з часу набуття права власності використовуються позивачем в його сільськогосподарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 54,55).

На виконання вимог підпункту 2.3.43 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 згідно Протоколу від 26.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 призначено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 83, 84).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Згідно відзиву Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем у позовній заяві не надано будь-яких доказів того, що належні останньому корівник та телятник, які за своїм прямим призначенням повинні використовуватися в сільськогосподарській діяльності, використовувались (прямо чи побічно) у виробництві сільськогосподарської продукції, як про це стверджує позивач у своїх письмових поясненнях. Відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних доказів використання спірних будівель для здійснення сільськогосподарської діяльності (зберігання зернових, гербіцидів тощо), при тому, що функціональним призначенням спірних будівель є використання їх для перебування тварин та зберігання кормів для них. Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню (а.с. 57-60).

Представник позивача направив до суду відповідь на відзив, згідно якої зазначив, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником і має право на пільги, передбачені абзацом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних ППР і є підставою для їх скасування.

Правом подати заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, судом встановлено наступне.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019 №167539949, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019 №167541768 ОСОБА_1 на праві власності належать, зокрема: нежитлове приміщення, телятник, загальною площею 1643,9 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 1530,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14, 15).

Відповідно інформації Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідницького інституту проектування міст "ДІПРОМІСТО" від 23.12.2024 №Т-29/167 та від 23.10.2024 №Т-29/168 відповідно до чинних державних норм Державного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, нежитлові приміщення, що знаходяться на АДРЕСА_1 , а саме нежитлове приміщення (телятник), загальною площею: 1643,9 м.кв. та АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення (корівник), загальною площею: 1530,6 м.кв., мають код 1271,1 (будівлі для тваринництва (а.с. 20, 21).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.1993 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "РОВЕНЬКИ", співзасновником та керівником якого є ОСОБА_1 (а.с. 25-27).

Видами економічної діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ" є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.24 вирощування зернових і кісточкових фруктів.

Головним управлінням ДПС України в Івано-Франківській області, 17.06.2025 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005692-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно (об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1530,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 33042,39 грн (а.с.17);

- податкове повідомлення-рішення №0005693-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно (об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1643,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 30765,06 грн (а.с.16).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 за №71-VIII (надалі, також Закон №71-VIII), яким викладено у новій редакції статтю 266 ПК України, введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (зі змінами та доповненнями) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За змістом підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За приписами пункту 30.1 статті 30 ПК України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Згідно з підпунктом "г" пункту 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається зокрема шляхом звільнення від сплати податку та збору.

За приписами абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції що застосовувалася до 16.03.2024) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Верховний Суд у постановах від 24.12.2020 у справах №160/9721/18, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 дійшов висновку, що застосування пільги передбаченої підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе лише у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні особи та інші юридичні особи в тому числі нерезиденти та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

У відповідності до абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, що діяла у 2023 році) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Здійснивши аналіз приписів абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, суд дійшов висновку, що застосування зазначеної норми передбачає наявність наступних мов:

нежитлова будівля віднесена до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) ДК 018:2000;

власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) повинен бути сільськогосподарським товаровиробником.

Крім цього будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначене підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно якого сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Статтею 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18.01.2001 №2238-ІІІ (надалі, також Закон №2238-ІІІ) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Обґрунтовуючи наявність всіх умов для застосування пільги встановленої підпунктом "ж" пункту 266.2.2 частини 266.2 статті 266 Податкового кодексу України позивач обґрунтовує використанням об`єктів нерухомості для виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2025 та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.11.1993 Серії А00 №553428 18.11.1993 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "РОВЕНЬКИ" (надалі, також СФГ "РОВЕНЬКИ", співзасновником та керівником якого є ОСОБА_1 (а.с. 22-27).

На підтвердження здійснення сільськогосподарської діяльності, позивач долучив до матеріалів справи: витяги з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску по СФГ "РОВЕНЬКИ" ЄДРПОУ 22176981 за період з 01.01.2022 по 01.05.2025 з яких слідує, що СФГ "РОВЕНЬКИ" у спірний період було нараховано та сплачено до державного бюджету, зокрема, єдиний податок з сільськогосподарський товариств, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75% (а.с.75-77).

Як свідчать Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.03.2025 ОСОБА_1 на праві власності належать, зокрема: нежитлове приміщення, телятник, загальною площею 1643,9 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 1530,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-15).

Суд зазначає, що вищевказані нежитлові приміщення згідно з листами Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідницького інституту проектування міст "ДІПРОМІСТО" від 23.12.2024 №Т-29/167 та від 23.10.2024 №Т-29/168, відповідно до чинних державних норм Державного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 мають код 1271,1 (будівлі для тваринництва (а.с. 20, 21).

У відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що нежитлові будівлі (телятник та корівник) безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ", для зберігання самостійно виробленої власної сільськогосподарської продукції. При цьому суд зазначає, що умовою визначеною підпунктом "ж" пункту 266.2.2 частини 266.2 статті 266 Податкового кодексу України для застосування пільги є саме використання позивачем нежитлових приміщень для виробництва сільськогосподарської продукції.

Матеріалами справи не підтверджується, що позивач у 2023 році займався виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання, тобто є саме товаровиробником як фізична особа чи фізична особа-підприємець. Відтак, не встановлено підстав для застосування приписів податкового законодавства, якими визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку

Будь-яких доказів, що підтверджували б підстави використання іншою юридичною особою, а саме СФГ «Ровеньки» майна позивача суду не надано. Крім цього, докази подані позивачем на підтвердження, що СФГ «Ровеньки» є сільськогосподарським товаровиробником та використовує нежитлові приміщення у своїй господарській діяльності не впливають на висновки суду про відсутність підстав для застосування пільги саме щодо позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано висновків контролюючого органу щодо відсутності підстав для застосування пільги, визначеної абзацом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0005692-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025 та №0005693-2412-0915-UA26040350000024417 від 31.01.2025.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позову, в силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов`язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.