Ухвала суду № 138189282, 14.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4951/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної установи "Закарпатська УВП (№9) про визнання протиправним та скасування пункту положення, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулися з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи "Закарпатська УВП (№9) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8 «а», код ЄДРПОУ 08563441), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та нечинним абз. 6 пункт 3.2 «Положення про премiювання осiб з числа рядового i начальницького складу розробляється вiдповідно до (Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України затвердженого вiд 23.03.2018 № 925/5 наказом Міністерства юстиції України» (Додаток 4 до Колективного договору мiж адміністрацією i профспілковим комітетом установи на 2020 - 2025 роки) додаток «Колективного договору укладеного між Державною установою «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» (роботодавцем) та Первинною профспілковою організацією персоналу Закарпатської установи виконання покарань (№9) на 2020 2025 роки, яким передбачено, що премія не виплачується особам рядового і начальницького складу установи, які мають дисциплінарні стягнення (з урахуванням пунктiв 3.1.( абзац 8), 3.3. цього положення), такий що не відповідає вимогам Конституції України, Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України № 925, Кодексу Законів про працю та правової оцінки, наданої судом у цій справі; 2) Застосувати наслідки визнання абз. 6 пункту 3.2 «Положення про премiювання осiб з числа рядового i начальницького складу розробляється вiдповідно до (Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України затвердженого вiд 23.03.2018 № 925/5 наказом Міністерства юстиції України» протиправним та нечинним відповідно до статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України. 3) Стягнути з Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» на користь Позивачів понесені судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, після подання відповідних доказів їх розміру..».

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з документів долучених до позовної заяви позивачами не долучено доказів сплати судового збору.

При цьому в позовній заяві позивачі вказують, що звільнені від сплати судового збору, оскільки заявлені у даній справі позовні вимоги безпосередньо пов`язані зі стягненням належних позивачам виплат, які за своєю правовою природою є складовою заробітної плати, що підлягала виплаті позивачу під час проходження служби та при звільненні.

Відповідно до положень Закон України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі, зокрема оскаржують пункт 3.2 абзац 6 «Положення про преміювання осіб з числа рядового i начальницького складу, що не пов`язане із стягненням заробітної плати, а відтак відсутні підстави для звільнення позивачів від сплати судового збору.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України № 3674-VI у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 грн.

Таким чином, ураховуючи немайновий характер даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2026 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 1331,20 грн.

А відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову за одну позовну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн.

У відповідності до статті 4 частини 2 пункту 3 підпункту 7 Закону України № 1774-VIII ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що позивачами заявлено позовну вимогу немайнового характеру та такий позов подано через систему "Електронний суд", а тому позивачам (кожним позивачем окремим платіжним документом) потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 4 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до приписів статті 160 частини 5 пункту 5 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (стаття 161 частина 4 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (стаття 94 частина 2 КАС України).

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

При цьому суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

З позовної заяви вбачається, що позивачі оскаржують, зокрема, пункт 3.2 абзац 6 Положення про преміювання осіб з числа рядового i начальницького складу, при цьому позивачами не вказано реквізити (номер та дати прийняття) Положення та не було додано належним чином завірені копії оскаржуваного Положення.

Одночасно з позовною заявою, на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача адвоката надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого представник просив, витребувати від Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)»: засвідчену копію Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу із зазначенням дати його затвердження, усіх редакцій та змін; наказ про затвердження Положення; документи, що стали підставою для прийняття пункту 3.2 Положення; протоколи погодження проєкту Положення (за наявності); висновки юридичної служби щодо відповідності Положення законодавству (за наявності); документи щодо погодження Положення з первинною профспілковою організацією (якщо таке погодження здійснювалося); копію Колективного договору, чинного на момент затвердження Положення.

Відповідно до статті 80 частини 1 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таким чином законодавцем встановлено, що клопотання про витребування доказів судом може бути подано учасником справи лише у випадку неможливості самостійно надати такі докази.

Статтею 80 частиною 2 пунктом 4 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що представника позивача, вживав заходи щодо самостійного отримання доказів, про витребування яких просить суд. Також особою, що подала клопотання про витребування судом доказів, не зазначено причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а відтак у клопотанні про витребування доказів, суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно із статтею 79 частиною 2 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Оскільки адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, натомість стаття 79 частина 2 КАС України спонукає та зобов`язує учасників справи до активної участі/ ролі, у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.

Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов`язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає, що останні можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.

А відтак, позивачам для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази на підтвердження обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги (належним чином завірених копій оскаржуваного Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу із зазначенням необхідних реквізитів) або докази неможливості надати такі докази.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивачі, зокрема, просять: «визнати протиправним та нечинним абз. 6 пункт 3.2 «Положення про премiювання осiб з числа рядового i начальницького складу розробляється вiдповідно до (Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України затвердженого вiд 23.03.2018 № 925/5 наказом Міністерства юстиції України» (Додаток 4 до Колективного договору мiж адміністрацією i профспілковим комітетом установи на 2020 - 2025 роки) додаток «Колективного договору укладеного між Державною установою «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» (роботодавцем) та Первинною профспілковою організацією персоналу Закарпатської установи виконання покарань (№9) на 2020 2025 роки».

А відтак, у зв`язку із некоректним складенням прохальної частини позовної заяви, не зрозуміло кількість заявлених позовних вимог позивачами, а тому, позивачам необхідно уточнити зміст позовних вимог з урахуванням їх обґрунтувань, шляхом подачі відповідної позовної заяви з уточненням позовних вимог, а також сплатити судовий збір з врахування уточнених позовних вимог у разі збільшення однієї позовних вимог.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачам необхідно надати суду:

кожним позивачем окремим платіжним документом докази сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірах, установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру (1064,96 грн.);

докази на підтвердження обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги (належним чином завірених копій оскаржуваного Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу із зазначенням необхідних реквізитів) або докази неможливості надати такі докази;

уточнити зміст позовних вимог з урахуванням їх обґрунтувань, шляхом подачі відповідної позовної заяви з уточненням позовних вимог, а також сплатити судовий збір з врахування уточнених позовних вимог у разі збільшення однієї позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної установи "Закарпатська УВП (№9) про визнання протиправним та скасування пункту положення - залишити без руху.

Надати позивачам строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивачів, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачам.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.Є. Гаврилко