Ухвала суду № 138188485, 14.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2026 рокуСправа №160/3288/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 160/3288/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

26.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 160/3288/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3288/23 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсію в сумі 86008,87 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що Рішення у справі № 160/3288/23 набрало законної сили 16.10.2023. Рішення у справі № 160/3288/23 суду було частково виконано відповідачем в добровільному порядку. За період з 01.11.2025 по дату подання цієї заяви Відповідачем було перераховано на користь позивача 7785,00 грн. Залишок невиплаченої Позивачу недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії складає 86 008,87 грн. 07.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 79937352 з примусового виконання рішення у справі № 160/3288/23. Таким чином, станом на дату подання заяви рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3288/23 в повному обсязі не виконане Відповідачем ані в добровільному, ані в примусовому порядку виконання рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2026 року о 08:40 год.

Сторони у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання 08.07.2026 року не прибули.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/3288/23 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково задоволено частково.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі № 160/3288/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/3288/23 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову, а саме:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо виплати ОСОБА_2 недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 104834,91 грн. за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.12.2021, спадкова справі № 237/2021, зареєстровано в реєстрі за № 1751.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_2 недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 104 834,91 грн. за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.12.2021, спадкова справі № 237/2021, зареєстровано в реєстрі за № 1751.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року замінено сторону виконавчого провадження в адміністративній справі № 160/3288/23, а саме ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 .

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0212-8/68524 від 11.07.2025 залишок недоотриманої пенсії, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.12.2021 Дейнека Л.А., приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області, після померлого чоловіка ОСОБА_3 складає 93 793,87 грн.

Судом встановлено, що відповідно до довідки АТКБ «Приватбанк» про рух коштів від 26.06.2026 року № 3Р537GQNV9V5UUBF Пенсійним фондом України було перераховано на користь ОСОБА_1 26.02.2026 року 2595, 00 грн, 11.03.2026 року 2595, 00 грн та 13.04.2026 року 2 595,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, згідно з абзацом першим частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За положеннями частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Судом встановлено, що рішення у цій справі набрало законної сили 16.10.2023 року.

Суб`єктом владних повноважень - відповідачем судове рішення щодо виплатити недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 104834,91 грн. не виконане в повному обсязі.

Зважаючи на тривале невиконання відповідачем судового рішення, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованості з виплати недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 86 008,87грн. на користь ОСОБА_1 .

Також суд зауважує, що відсутність відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат не спростовує висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення, позаяк процесуальна норма щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення про обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат у разі його невиконання протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є імперативною.

Таким чином суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 160/3288/23 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 160/3288/23 задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення суду постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №160/3288/23:

із «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_2 недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 104 834,91 грн. за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.12.2021, спадкова справі № 237/2021, зареєстровано в реєстрі за № 1751»

на:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 86 008,87 грн.».

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков