Рішення № 138188099, 13.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6517/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії в разі втрати годувальника з моменту звернення із заявою 26.01.2023 та нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 26.01.2023 по 14.09.2023;

2) зобов`язати призначити пенсію в разі втрати годувальника з 26.01.2023;

3) зобов`язати здійснити нарахування та виплату пенсії в разі втрати годувальника з 26.01.2023 - з моменту звернення із заявою, по 14.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 26.01.2023 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області для переведення з пенсії по інвалідності по Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у разі втрати годувальника по Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як син померлої - ОСОБА_2 .

Однак, пенсію в разі втрати годувальника призначено лише з 14.09.2023 та здійснено відповідні виплати.

Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивач вважає протиправними.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представник позивача у відповіді на відзив від 05.06.2026 не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву від 08.06.2026 представник відповідача 1 позовних вимог не визнала та просила у їх задоволенні відмовити повністю, з посиланням на відсутність спору між сторонами, вказуючи на те, що позивач не звертався до відповідача 26.01.2023 з питань по суті позовних вимог. Крім того, зазначила, що пенсію по втраті годувальника позивачу призначено 14.09.2023 (з дати звернення) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 залучено до участі у справі як відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

30.06.2026 від представника відповідача 2 надійшов відзив, в якому вона вказала на те, що заява позивача від 14.09.2023 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за результатом якої винесено відповідне щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058 за померлу матір (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 14.09.2023 (з дати звернення), з врахуванням страхового стажу годувальника 23 роки 11 місяців 4 дні.

Отже, Головне управління діяло правомірно, в межах наданих повноважень та відповідно не порушувало вимог чинного законодавства.

Представник позивача у відповіді на відзив від 02.07.2026 не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

07.07.2026 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 AAB №714858 позивача вперше визнано особою з інвалідністю з дитинства 2 групи 26.01.2023, тобто після досягнення 18-річного віку. Відповідно до висновку про час настання інвалідності від 13.09.2023, №34, виданого Волинською обласною МСЕК, позивача визнано особою з інвалідністю до досягнення 18 років.

ОСОБА_1 14.09.2023 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області для переведення з пенсії по інвалідності по Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

При опрацюванні заяви від 14.09.2023 за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника з дати звернення 14.09.2023.

Не погодившись з датою призначення пенсії в разі втрати годувальника та відмовою здійснити нарахування та виплату пенсії в разі втрати годувальника з 26.01.2023 - з моменту звернення із заявою по 14.09.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (далі Закон №1058 ).

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2002 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (в редакції постанови Пенсійного фонду України від 16.12.2020 за № 25-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961 (далі-Порядок №22-1).

Згідно пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 з 01.04.2021 при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.

Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій (пункт 4.8 IV Порядку № 22-1).

Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10 IV Порядку № 22-1).

Як встановлено судом, позивач 14.09.2023 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунків) пенсії прийнятого відповідно до Закону №1058 зазначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Разом з тим, розгляд документів та винесення рішення про призначення пенсії /відмову в призначенні пенсії здійснюється за принципом екстериторіальності шляхом автоматизованого розподілу до структурного підрозділу органу, що призначає пенсію. Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Таким чином, принцип екстериторіальності застосовується при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

З вищезазначеного вбачається, що заява позивача від 14.09.2023 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за результатом якої винесено відповідне щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058 за померлу матір (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 14.09.2023 (з дати звернення).

Суд зауважує, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд повинен з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення таких.

Під порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому, особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Разом з тим, відсутність порушеного права є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі № 917/664/19 зазначив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Судом встановлено, що позивач не звертався 26.01.2023 із заявою про призначення пенсії до органів ПФУ, також, жодного рішення про відмову в призначенні пенсії в разі втрати годувальника з 26.01.2023 органами ПФУ не приймалось.

Крім того, ОСОБА_1 не надає доказів звернення із заявою від 26.01.2023, в матеріалах справи містяться докази звернення позивача із заявою від 14.09.2023 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На час звернення позивача у цій справі із позовом до суду спору щодо не здійснення нарахування та виплати пенсії в разі втрати годувальника з 26.01.2023 - з моменту звернення із заявою по 14.09.2023 не існувало, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук