Рішення № 138187700, 14.07.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1058/26

Провадження № 2/485/690/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (далі- ТОВ "Юніт Капітал") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 березня 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит" (далі - ТОВ "Макс Кредит") було укладено у формі електронного документа договір кредитної лінії №00-10271133, відповідно до умов якого останній отримав кошти в розмірі 6000,00 грн., строком до 16 березня 2026 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,94% денної процентної ставки, одноразової комісії у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 1200,00 грн.

За договором факторингу від 17 жовтня 2025 року ТОВ "Макс Кредит" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Юніт Капітал".

Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 15 березня 2026 року становить 11 814,80 грн. з яких: 6800,00 грн. - заборгованість по кредиту, 3214,80 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 1800,00 грн. - заборгованість за штрафами.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 10 014,80 грн. та судові витрати.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача Хлопкова М. у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи заперечень немає.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, конверт повернуто поштою з відміткою у трекері R067195833106 "адресат відсутній" та через оголошення, опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 березня 2025 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10271133 у формі електронного документа, підписано паспорт споживчого кредиту з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора /а.с.49-53, 66-67/.

Відповідно до п.п. 1.2-1.9. договору умови надання кредиту є наступними: сума кредиту - 6000,00 грн; строк - 360 календарних днів. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби. Дата повернення кредиту - 16 березня 2026 року; Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто 15 квітня 2025р. та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.3. цього Договору; кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00 відсотків від суми кредиту, що складає 1200 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити; денна процентна ставка за Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1,00% та розраховується- (21504,00/6000,00)/360/100%; Орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення договору становить 3189,90%; Орієнтовна загальна вартість Кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення договору становить 27 504,00 грн.. Загальні витрати за кредитом за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення договору становлять 21 504 грн.

Договір підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора: 46679.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ "Макс Кредит", клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладено договір №00-10271133 від 21 березня 2025 року, ідентифікований ТОВ "Макс Кредит". Одноразовий ідентифікатор: 46679, час відправки: 21.03.2025, номер телефону: НОМЕР_1 /а.с.68/.

Кредитор свої зобов`язання відповідно до вказаного кредитного договору виконав у повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ "ПРОФІТГІД", додатком №1 Підтвердження успішних переказів грошових коштів від платника ТОВ "Макс Кредит", зокрема на маску картки клієнта № НОМЕР_2 у сумі 6000,00 грн. /а.с.69-70/.

Згідно з повідомленням АТ КБ "Приват Банк" №20.1.0.0.0/7-260609/152578-БТ від 12 червня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Окрім цього, на вказаний банківський рахунок ОСОБА_1 було зараховано 6000,00 грн. від 21 березня 2025 року /а.с.86-87/.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-10271133 від 21 березня 2025 року заборгованість відповідача за період з 21 березня 2025 року по 17 жовтня 2025 року становить 11 814,80 грн. з яких: 6000,00 грн заборгованість за сумою кредиту, 3214,80 грн заборгованість за нарахованими процентами, 800,00 грн заборгованість за комісією, 1800,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями /а.с.36-37/. Згідно вказаного розрахунку, відповідачем 15 квітня 2025 року було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 1810 грн.

17 жовтня 2025 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №17102025-МК/Юніт Капітал, відповідно до умов якого ТОВ "Юніт Капітал" зобов`язується передати (сплатити) ТОВ "Макс Кредит" суму фінансування, а ТОВ "Макс Кредит" зобов`язується відступити ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. /а.с.27-29/.

Згідно п.2.2.Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 13 Договору факторингу передбачено, що одним із додатків до нього є Реєстр боржників.

Як зазначено у наданому позивачем витягу з Реєстру боржників до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10271133, загальна сума заборгованості - 10 014,80 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 6 800,00 грн., заборгованість за відсотками 3214,80 грн. /а.с.33-34/.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У своїй постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 Верховний Суд зробив висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивач включив заборгованість за комісією в заборгованість за тілом кредиту. Заборгованість за комісією позивач з відповідача стягнути не просив. Заборгованість за тілом кредиту складає 6000, 00 грн.

Враховуючи вище зазначене, у суду відсутні підстави стягувати на користь позивача заборгованість за тілом кредита у розмірі 6800,00 грн., оскільки сума кредиту, яку отримав відповідач складає 6000,00 грн., що відповідає розрахунку заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором частково обґрунтовані та підлягають до задоволення частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000,00 грн., 3 214,80 грн. - заборгованості за процентами, що у загальному розмірі складає 9 214,80 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між стронами, суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного з Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери", та копію протоколу погодження вартості послуг до нього; копію Додаткової Угоди №25771392655 від 21 січня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, зокрема якою передбачено надання юридичної допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року витрати на професійну правничу допомогу по даній справі складаються: складання позовної заяви 2 год. - 5000 грн., вивчення матеріалів справи 2 год.- 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту 1 год. - 500 грн., підготовка та подача клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год. - 500 грн. /а.с.38-41/.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та не потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу (з урахуванням часткового задоволення позовних вимог).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 214,80 грн., з яких 6000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3 214,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками.

Крім того, оскільки позов задоволено на 92,01% з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 6 449,67 грн., з яких 2 449,67 грн. витрат зі сплати судового збору та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-10271133 від 21 березня 2025 року в загальному розмірі 9 214,80 грн. (дев"ять тисяч двісті чотирнадцять грн. 80 к), з яких 6 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3 214,80 грн заборгованість за процентами, а також 6 449,67 грн. (шість тисяч чотириста сорок дев"ять грн. 67 к) судових витрат, з яких 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2 449,67 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог та витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 14.07.2026.