Рішення № 138187531, 13.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/8064/25 провадження №2/489/277/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

в присутності:

представника відповідача Ротар А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У жовтні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № ССNG-630694721 від 25.07.2017 у розмірі 43798,82 грн., 2422,40 грн. судового збору та 16000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що між Акціонерним товариством Альфа-Банк» (далі АТ «Альфа-Банк»), яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі АТ «Сенс Банк»), та відповідачем був укладений кредитний договір №ССNG-630694721 від 25.07.2017, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 200000,00 грн. , а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 25.07.2018 та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 35,99 відсотків річних.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання, але не зважаючи на це відповідач свого обов`язку не виконав та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» (далі ТОВ «ФК «Флексіс») укладено договір № 2 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №ССNG-630694721 від 25.07.2017.

18.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» на підставі договору № 18-05/2021 право вимоги за кредитним договором №ССNG-630694721 від 25.07.2017 відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал»).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №ССNG-630694721 від 25.07.2017.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №ССNG-630694721 від 25.07.2017.

Станом на дату формування позовної заяви заборгованість відповідачем не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 43798,82 грн., з яких 31364,93 грн. заборгованість по кредиту, 9587,27 грн. по процентам та 2846,62 за пенею та/або штрафами.

Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Відповідач 21.10.2025 надав відзив на позов в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити через їх безпідставність.

У відзиві відповідач вказав, що 25.07.2017 між ним та АТ «Альфа-Банк» було укладено Угоду про обслуговування дебітної картки та викриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до Банк відкрив йому рахунок в гривні № НОМЕР_1 та видав міжнародну платіжну картку MC DEBIT WORLD терміном дії до 03.03.2020 та встановив на рахунок ліміт в розмірі 32050,00 грн. Максимальний кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн. не встановлювався. Тому, вказані у позові номер угоди №ССNG-630694721, розмір кредиту 200000,00 грн. і строк його повернення до 25.07.2018 не відповідають підписаним між ним і АТ «Альфа-Банк» документам.

Також в додатках до позовної заяви вказана угода №ССNG-630694721 від 25.07.2021, яка фактично відсутня.

Протягом 2019 року по ініціативі Банку ним поступово було оформлено три кредитних угоди з метою погашення попередньої заборгованості, а саме угода про надання кредиту № 501119989 від 12.03.2019, кредитна угода № 501166248 від 24.07.2019, кредитна угода № 500824985 від 10.12.2019.

По останній кредитній угоді № 500824985 від 10.12.2019 АТ «Альфа-Банк» в 2021 році подав до Ленінського районного суду міста Миколаєва позов про стягнення заборгованості в сумі 102341,85 грн. Протягом серпня вересня 2021 він повністю погасив заборгованість перед Банком. Тому, станом на 16.09.2021 заборгованості по кредитним або іншим угодам перед АТ «Альфа-Банк» у нього відсутня. Ніяких нових угод з Банком він не укладав.

Також вказав, що по угоді від 25.07.2017 закінчився строк позовної давності, так як строк дії кредитної картки закінчився в березні 2020 року.

Представник позивача через систему «Електронний суд» 28.10.2025 надав до суду відповідь на відзив, в якому вказав на безпідставність доводів відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

08.07.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Ротар А.Л. надала до суду письмові пояснення в яких підтримала доводи викладені відповідачем у відзиві та додатково вказала, що після одержання права вимоги за кредитним договором позивач самостійно змінив розмір заборгованості в цілому і її складових, таких як тіло кредиту, відсотки та комісію.

Позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, зокрема математичного розрахунку заявлених до стягнення сум, що надало б можливість перевірити правильність наданого позивачем розрахунку.

Матеріали справи також не містять підтверджень того, що договір про банківське обслуговування осіб в АТ «Альфа-Банк» був чинним на дату укладення сторонами угоди, його розумів відповідач, ознайомився і погодився з ним, підписуючи оферту.

Позивач не є банківською, а тому згідно статті 12 Закону України «про споживче кредитування» продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Із розрахунку позивача вбачається, що він просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею та/або штрафами в розмірі 2864,62 грн., але ні анкета-заява, ні оферта не містять умов щодо нарахування комісій, як і неустойки (штрафу/пені), яку просить стягнути позивач.

Також, представник відповідача не погодилася з заявленими до стягнення позивачем витратами на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн. та з цього приводу заявила клопотанням про їх зменшення.

У заяві від 09.07.2026 представник позивача з доводами представника відповідача не погодився та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 02.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 03.11.2025 за клопотанням представника позивача здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача, який згідно ухвали суду 17.12.2025 приймає участь в розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв`язку, для участі в судовому засіданні до відеоконференції не під`єднався, причину неможливості участі в розгляді справи не повідомив, що не перешкоджає проведенню судового засідання за його відсутності.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав наведених у відзиві на позов та її письмовій заяві, а також просила зменшити витрати на правничу допомогу у разі якщо суд дійде висновку про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 25.07.2017 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із Анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», яка містить персональні данні позичальника, заяву на відкриття рахунку, зразки підписів тощо.

25.07.2017 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем було підписано Угоду на використання аналогу власноручного підпису.

Цього ж дня, ОСОБА_1 підписав Оферту на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

В оферті запропонував Банку відкрити йому рахунок № НОМЕР_1 та випустити міжнародну платіжні картку MC DEBIT WORLD строком дії 3 роки з моменту її виписку, та запропонував надати кредит в виді встановлення відновлювальної кредитної лінії, максимальний розмір якого не може перевищувати 200000,00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 35,99 % річних (пункти 2, 3.1, 3.2 оферти).

Пунктом 9 оферти сторони узгодили, що позовна давність за спорами, що випливають з Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, включаючи але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойки (штрафів) тощо, становить 50 (п`ятдесят) років в разі, якщо прострочена заборгованість не буде повернута протягом 5-ти календарних днів з моменту її виникнення.

Оферта відповідача акцептована Банком, що підтверджується акцептом пропозиції на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до умов пункту 3.1 акцепту, ліміт відновлювальної кредитної лінії встановлено в розмірі 200000,00 грн. Сума кредиту, що є доступною клієнту на момент укладення Угоди складає 35050,00 грн.

Строк кредитування, процентна ставка, порядок погашення кредиту і сплати процентів, строк позовної давності та інші умови кредитування акцептовані Банком на умовах запропонованих відповідачем.

Випискою по рахунку з кредитною карткою за період з 25.07.2017 по 12.10.2023, сформованою АТ «Сенс Банк» підтверджується встановлення 25.07.2017 відповідачу кредитного ліміту в розмірі 32050,00 грн., який 20.02.2018 збільшено на 5000,00 грн., а також користування кредитним лімітом відповідачем.

Із виписки вбачається, що за вказаний у виписці період витрати по рахунку складають 115491,53 грн., а надходження 74053,37 грн.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

При цьому, виписка з рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Таким чином, укладення відповідачем кредитного договору, встановлення йому кредитного ліміту та користування кредитними коштами підтверджуюються дослідженими судом доказами, що спростовує доводи відповідача та його представника про недоведеність вказаних обставин.

Набуття права грошової вимоги до відповідача позивач підтвердив:

- договором факторингу № 2 від 17.05.2021, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс», відповідно до додатку № 1 якого ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №ССNG-630694721, заборгованість якого на дату укладення договору факторингу становила 31364,93 грн.;

- договором факторингу № 18-05/21, укладеним між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до додатку № 1 якого ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №ССNG-630694721, заборгованість якого на дату укладення договору факторингу становила 31364,93 грн.;

- договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, з змінами і доповіданням внесеними додатковою угодою №6 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», відповідно до додатку №1 якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №ССNG-630694721, заборгованість якого на дату укладення договору факторингу становила 43798,82 грн., яка складається із 31364,93 грн. заборгованості по основному зобов`язанню (кредиту); 9587,27 грн. по процентам; 2846,62 грн. пені.

Заборгованість відповідача по кредитному договору підтверджена позивачем відповідними розрахунками.

Так, згідно розрахунку первісного кредитора (АТ «Сенс Банк», до зміни найменування АТ «Альфа-Банк») станом на 17.05.2021 заборгованість відповідача по кредитному договору становила 34211,55 грн., з якої 31364,93 грн. заборгованість по тілу кредиту та 2846,62 грн. по процентам. Розрахунком підтверджується, що відповідач здійснював часткову оплату на погашення заборгованості, які первісним кредитором були зараховані на погашення тіла кредиту, процентів та заборгованості по іншим платежам, передбаченим кредитним договором.

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача по кредитному договору становить 43798,82 грн., з яких 31364,93 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9587,82 грн. по процентам та 2846,62 грн. по пені. Із цього розрахунку вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» до заборгованості попереднього кредитора здійснило нарахування заборгованості за період з 18.05.2021 по 23.03.2022.

Згідно розрахунку позивача станом на 24.09.2025 заборгованість відповідача становить 43798,82 грн., з яких 31364,93 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9587,82 грн. по процентам та 2846,62 грн. по пені.

Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі, право вимоги якої ним набуто на підставі договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023.

Також розрахунком заборгованості позивач підтвердив, що стягненню з відповідача підлягає пеня, оскільки в позові конкретний вид відповідальності відповідача позивач не вказав.

Правове обґрунтування та мотиви суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За вимогами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Підписанням оферти відповідач підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення перед укладення договору та отримання кредиту; з нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ, які йому роз`яснені, зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно частини першої статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем по кредитному договору №ССNG-630694721 від 25.07.2017.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 08.05.2024 у справі № 381/1647/21 провадження № 61-4504св23).

Як встановлено судом, до позовної заяви додано виписку по рахунку відкритому відповідачу, з якої вбачається надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості.

Заборгованість відповідача позивач також підтвердив відповідними розрахунками.

При цьому, доводи представника відповідача про те, що вказані розрахунки не містять детального розрахунку заборгованості, суд спростовуються матеріалами справи. Крім того, відповідачем та його представник не спростовали заборгованості заявленої позивачем власним контррозрахунком.

Твердження відповідача про те, що ним було укладено три угоди, на виконання яких він отримував кредити для погашення заборгованості, що утворилася по передній угоді, суд вважає безпідставними, суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються умовами договору №ССNG-630694721 від 25.07.2017 та наданою позивачем випискою по рахунку відповідача.

Не підтверджує вказаних обставин і додана до відзиву ухвала Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.09.2021 по справі №489/4596/20 про закриття провадження у справі за позовом АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500824985 від 10.12.2019, так як умови цього договору не передбачають надання кредиту для погашення заборгованості за попереднім кредитним договором. З цього приводу, судом було досліджено матеріали цивільної справи №489/4596/20.

Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач не спростував належними і допустимими доказами факту укладення вищевказаного договору та отримання ним кредитних коштів, а відтак позивачем доведено укладення відповідачем спірного кредитного договору та порушення останнім взятих зобов`язань, а тому вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості є обґрунтованими.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд вважає доведеною заборгованість відповідача по кредитному договору в частині заборгованості по тілу кредиту, яка становить 31364,93 грн., та по відсоткам - 9587,27 грн.

При вирішенні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пені та/або штрафами в розмірі 2846,62 грн. то суд виходить з наступного.

Пунктом 3.4.1 договором його сторони узгодили, що у випадку якщо клієнтом не будуть виконані умови підпунктів (і) (іііі) цього пункту починаючи з дня, що йде за днем призначення для сплати обов`язкового мінімального платежу Банк має право нараховувати та стягувати штрафи та пеню (у випадку їх наявності) за невиконання умов Договору.

Відповідно до пункту 9 договору за повне або часткове прострочення сплати обов`язкового платежу клієнт зобов`язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі 50,00 грн. за кожний прострочений обов`язковий платіж та додатково 150,00 грн. в разі якщо прострочена заборгованість не буде повернута протягом 5- ти календарних днів з моменту її виникнення.

Отже, сторонами договору узгоджено нарахування штрафу.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею та/або штрафами, без зазначення конкретного виду відповідальності і без підтвердження детальним розрахунком утворення такої заборгованості.

При цьому, до позову додав розрахунок в якому, без наведення детального розрахунку, вказав лише на суми заборгованості по тілу кредиту, процентам та пені. Тобто, не вказуючи на заборгованість по штрафу.

Частинами першою - третьою статі 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що штраф та пеня є відмінними за своєю правовою природою та порядком їх нарахування.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, та те, що розрахунком заборгованості позивачем підтверджено нарахування пені, яка не передбачена кредитним договором, суд не вбачає для стягнення з відповідача такої заборгованості в сумі 2846,62 грн.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності то підстав для цього суд не вбачає, так як відповідно до умов пункт 9 кредитного договору строк позовної давності становить 50 років, а відтак такий строк позивачем не пропущено.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку із наведеним, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 40952,20 грн., з яких 31364,93 грн. заборгованості по тілу кредиту та 9587,27 грн. по процентам.

Так як позов задоволено частково, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі в сумі 2264,94 грн. (2422,40 х 93,50%).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 16000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та критерії розумності і співмірності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, часткове задоволення позовних вимог та заявлення відповідачем клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №ССNG-630694721 від 25.07.2017 та в розмірі 40952,20 грн. (сорок тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 20 коп.), а також судовий збір в сумі 2264,94 грн. (дві тисячі двісті шістдесят чотири гривні 94 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.)

У іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» , код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 13.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко