Ухвала суду № 138187432, 13.07.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3504/26

Провадження № 2/488/2859/26

Ухвала

Іменем України

"13" липня 2026 р. м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 у зверненні на гарячу лінію Міністерства оборони України (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), а саме: "командир в/ч НОМЕР_2 полковник ОСОБА_3 працює на ворога, косить газони, готує аеродром для ворога".

- Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом направлення письмового повідомлення про ухвалене у справі судове рішення на адресу Міністерства оборони України протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

- Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за розгляд позовних вимог немайнового та майнового характеру.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.

Статті 175 - 177 ЦПК України містять вимоги, яким повинна відповідати позовна заява.

Разом з тим, позовна заява не відповідає вказаним вимогам, зокрема:

- не зазначено повне найменування позивача: адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (за наявністю);

- не зазначено повне найменування відповідача: адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (якщо такі відомості відомі позивачу).

- не зазначено ціну позову.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із позовної заяви, вона містить дві вимоги немайного характеру та одну - майнового.

Позивач у позові посилається на ст. 5 Закону України "Про судовий збір" і вважає себе особою, яка звільнена від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Зокрема, у п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначено, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч.1 ст. 5 Закону "Про судовий збір" викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед них немає пільг щодо звільненням від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Пільги, визначені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, поширюються на учасників бойових дій лише у справах, пов`язаних з їх соціальним захистом (ухвала ВП ВС від 20.01.2025 у справі № 990/205/24).

Тобто сформувалася усталена судова практика Верховного Суду з питання звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, згідно якої судовий збір не стягується з учасників бойових дій тільки у разі, якщо вони звертаються за захистом своїх порушених прав, які пов`язані із питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, як учасників бойових дій.

Враховуючи викладене, предмет спору у справі, судовий збір за звернення з цією позовною заявою належить сплаті на загальних підставах.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового та майнового характеру, та надати суду оригінал квитанції.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн.).

За подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - Миколаїв.ГУК/Корабел.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA318999980313191206000014481; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корабельний районний суд м. Миколаєва (назва суду, де розглядається справа).

Отже в заяві мають місце вказані вище недоліки, які позбавляють суд можливості призначити заяву до розгляду.

Враховуючи викладене, вважаю необхідним дану позовну заяву залишити без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Селіщева