Рішення № 138187113, 13.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36175/25

Провадження № 2-о/127/669/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.

за участю секретаря Поляруш І.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Вінницька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 із заявою до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила суд встановити факт проживання однією сім`єю з 2009 року тобто не менше п`яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивувала заявлені вимоги тим, що ОСОБА_1 була опікуном та троюрідною сестрою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя вона та спадкодавець проживали спільно за адресою АДРЕСА_1 з 2009 року. Після його смерті залишилося спадкове майно на частку житлового будинку та земельної ділянки. Вказану спадщину вона не має змоги отримати оскільки наразі неможливо підтвердити родинні зв`язки між нею та спадкодавцем. Оскільки документи зберігаються в державному архіві у Білорусії.

Ухвалою суду від 21.11.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.05.2026 витребувано з Першої вінницької державної нотаріальної контори копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала просила заяву задовольнити. Суду пояснила, що вона та ОСОБА_4 являються троюрідними братом та сестрою. Коли померла мати ОСОБА_4 , тітка заявниці, то вона зі сім`єю переїхали до нього, адже він потребував сторонньої допомоги. ОСОБА_4 через свій психічний стан не міг у повному обсязі розуміти значення своїх дій, тому перебував на обліку у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної Ради», рішенням суду був визнаний недієздатним. Заявниця була призначена його опікуном. Вона здійснювала опіку над ним, готувала їжу, відводила до лікарів на обстеження, купувала одяг. Інших спадкоємців немає. Станом на дату смерті ОСОБА_4 вона була зареєстрована за іншою адресою.

Представник заявниці у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила заяву задовольнити.

Представник ВМР у судовому засіданні при винесенні рішення суду покладалася на надані докази та на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є сусідкою заявниці, адже такою проживає по АДРЕСА_1 . Вона неодноразово була у гостях у ОСОБА_4 та заявниці. Вона була свідком як ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно проживали. Заявниця здійснювала догляд за ним, адже через його психічний стан він не міг повністю розуміти значення своїх дій, та керувати ними. Заявниця готувала йому їжу, купувала ліки, опікувалася ним. Вона знає, що заявниця та ОСОБА_4 спільно проживали з 2008 року.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що заявниця є її рідною матір`ю, проте вона бажає свідчити. Суду повідомила, що у зв`язку із смертю матері ОСОБА_4 вона, мати та батько були вимушені переїхати до ОСОБА_4 з метою здійснення за ним догляду. Вони спільно проживали у будинку по АДРЕСА_1 , вели спільно господарство, мати готувала ОСОБА_4 , купувала йому ліки, одяг. ОСОБА_4 за станом свого здоров`я не здійснював особистий догляд, тому заявниця йому в цьому допомагала.

Судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці 22.01.2009 року ОСОБА_1 призначена опікуном ОСОБА_4 , який згідно з рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.08.1994 визнаний недієздатним.

Посвідчення №19, видане Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, підтверджує, що ОСОБА_1 була опікуном ОСОБА_4 та його майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), його поховання здійснила ОСОБА_1 .

За життя ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належали 1/2 частка у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0911, кадастровий номер 0510136600:02:025:0131, розташована по АДРЕСА_1 , перейменована відповідно до рішення Вінницької міської ради №1231 від 30.09.2022р.), 11, в м. Вінниці, а також 1/2 частка у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 (попередня назва О.Невського, перейменована відповідно до рішення Вінницької міської ради №1231 від 30.09.2022 в м. Вінниці).

З червня 2008 року заявниця проживала з ОСОБА_4 як його опікун на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає по даний час, що підтверджується довідкою Комітету мікрорайону «Корея-1» №147 від 23.04.2025.

Після смерті ОСОБА_4 заявниця подала заяву до Першої вінницької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після його смерті.

Проте заявник отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №413/02-31 від 28.02.2025 з огляду на те, що заявником не надано доказів родинних відносин, в розумінні п.4.2 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, за яким доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний Витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили про встановлення факту родинних та інших відносин.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Відповідно до п.1 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 2 Постанови №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що звернути увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Суд дослідивши надані докази та вислухавши пояснення свідків прийшов до висновку про задоволення заявлених вимог з наступних підстав. Суд вважає, що заявницею доведено факт її постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , перейменована відповідно до рішення Вінницької міської ради №1231 від 30.09.2022 в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 . Вказана обставина доведена достатніми, достовірними доказами. Також суд врахував, що встановлення даного факту необхідно для захисту прав та законних інтересів заявниці, як належної спадкоємиці ОСОБА_4 , тобто виникнення у неї майнових прав. В тому числі судом враховано, що встановлення вказаного факту не порушує нікого прав та інтересів, спір про право відсутній.

На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю з 2009 року тобто не менше п`яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за заявницею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявниця: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Заінтересована особа: Вінницька міська рада, вул. Соборна, 50, м. Вінниця.

Повний текст рішення суду складено 13.07.2026

Суддя: