Рішення № 138186006, 30.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1406/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63544, Харківська обл., с-ще Пролісне, вул. Свободи, б. 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агроальянс ЛТД" (63544, Харківська обл., с-ще Пролісне, вул. Свободи, б. 1, секція Б) про розірвання договору оренди та стягнення 1536,68 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агроальянс ЛТД", в якому просить суд:

- розірвати договір оренди землі №3/03/19 від 13.03.2019 року, укладений між Чкаловською (нині - Пролісненською) селищною радою Чугуївського району Харківської області та ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 35598316, адреса: 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Пролісне (Чкаловське), вул. Свободи (Леніна), буд. 1, секція Б), зареєстрованого 21.03.2019 державним реєстратором Давидовою Катериною Олександрівною, Виконавчий комітет Чкаловської (нині - Пролісненської) селищної ради Чугуївського району Харківської області, номер запису про інше речове право: 30865906, відповідно до умов якого було передано земельну ділянку площею 0,0345 га, кадастровий номер 6325456700:01:000:0607, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Миколаївка, вул. Лісна, 2-Г;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Агроальянс ЛТД», код ЄДРПОУ 35598316, адреса: 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Пролісне (Чкаловське), вул. Свободи (Леніна), буд. 1, секція Б, на користь Чкаловської (нині - Пролісненської) селищної ради Чугуївського району Харківської області заборгованість у сумі 123,04 грн., штрафні санкції у сумі 94,28 грн., пеню за прострочення платежу у сумі 1319,36 грн. за договором оренди землі №3/03/19 від 13.03.2019 року.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6656,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2026 у справі № 922/1406/26 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26 травня 2026 року об 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2026 у справі № 922/1406/26 відкладено підготовче засідання на 02.06.2026 на 11:40.

26.05.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 26.05.2026 без участі позивача та його уповноваженого представника (вх. №12687), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1406/26 до судового розгляду по суті на 30.06.2026 об 11:20.

Позивач у судове засідання 30.06.2026 не з`явився, разом з тим подав заяву про проведення судового засідання без участі позивача та його уповноваженого представника (вх. №15855 від) 30.06.2026.

Відповідач у підготовче засідання 30.06.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: "Ухвала" від 02.06.2026 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд".

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів від 19.09.2024 року (№ 3984-ІХ), селище Чкаловське Чугуївського району Харківської області перейменоване на селище Пролісне. Відповідно Чкаловська селищна рада Чугуївського району Харківської області була перейменована на Пролісненську селищну раду Чугуївського району Харківської області.

Також, відповідно до приписів Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-УІ від 6 вересня 2012 року, Пролісненська (Чкаловська) селищна рада Чугуївського району Харківської області є власником земельної ділянки площею 0,0345 га, кадастровий номер 6325456700:01:000:0607, розташованої за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Миколаївка, вул. Лісна, 2-Г, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2024 року № 390091323.

Так, матеріалами справи встановлено, що 13.03.2019 між Чкаловською (нині Пролісненською) селищною радою Чугуївського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Агроальянс ЛТД» було укладено Договір оренди землі №3/03/19 (далі - Договір), який було зареєстрований 21.03.2019 державним реєстратором Давидовою Катериною Олександрівною, Виконавчий комітет Чкаловської (нині - Пролісненської) селищної ради Чугуївського району Харківської області, номер запису про інше речове право: 30865906.

Відповідно до умов вищенаведеного Договору оренди землі №3/03/19 ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» було передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 0,0345 га, кадастровий номер 6325456700:01:000:0607, яка розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Миколаївка, вул. Лісна, 2-Г.

Відповідно до пункту 9 Договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 31,43 грн. на рік в грошовій формі.

Також, згідно з умовами пункту 10 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється щорічно. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно з положеннями пункту 11 орендна плата вноситься у такі строки: за земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів: за перший рік - у п`ятиденний строк підписання договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 36 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 39 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» не здійснює оплату за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6325456700:01:000:0607 починаючи з 2022 року, у зв`язку з чим, просить суд розірвати договір оренди землі №3/03/19 від 13.03.2019 та стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Агроальянс ЛТД» на користь Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області заборгованість у сумі 123,04 грн., штрафні санкції у сумі 94,28 грн., пеню за прострочення платежу у сумі 1319,36 грн. за договором оренди землі №3/03/19 від 13.03.2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) «Про оренду землі» визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.792 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України до обов`язків землекористувачів віднесено своєчасна сплата земельного податку та орендної плати.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту наведеної норми права вбачається, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним, що є порушенням погодженої між сторонами істотної умови договору.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Згідно з ст. 31 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає підстави припинення договору оренди землі, вказано, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати, тобто два та більше випадки.

Отже підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 р. по справі № 918/391/23.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23 зазначено, що підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом д частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом д частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби. У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту д частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України. Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України. У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту д частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

У даному разі убачається, що відповідач протягом тривалого часу не виконує зобов`язання по сплаті орендної плати, чим порушує одну з істотних умов договорів та значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував, укладаючи договір оренди землі, тобто таке порушення є дійсно істотним.

Зворотного відповідачем під час розгляду даної справи не доведено та позовних вимог зі свого боку не спростовано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема в тому числі, розірвання договору, а відповідальність особи, яка порушила зобов`язання, наступає лише за наявності її вини у формі умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість, добросовісність та розумність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право відношення. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, а також у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок про те, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а Позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

У даному випадку можна прийти до висновку, що оплата орендної плати є істотною умовою договору, а її систематичне не отримання орендодавцем у визначений строк за 2022-2024 роки, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за використання земельної ділянки іншою особою в установлений строк.

Позивач, як на підставу для задоволення своїх вимог, вказує саме на порушення Відповідачем істотних умов договору, яке носить систематичний характер, а саме в частині несплати орендної плати у строки та у розмірах, визначених договорами оренди.

Таким чином, неналежне виконання умов договору щодо обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Чкаловська селищна територіальна громада (за винятком сел. Пролісне, с. Гаврилівка, с. Тракове, с. Іванівка, с. Миколаївка, с. Нова Гнилиця, с. Осиковий Гай, с. Степове, с. Студенок, с. Юрченкове, с. Дослідне, с. Залізничне) з 24.02.2022 по 11.09.2022 включена до Переліку територій, тимчасово окупованих рф.

Село Миколаївка перебувала в окупації з 10.09.2024 по 11.09.2022 рр. З 11.09.2022, тобто з моменту деокупації територій Чкаловської селищної територіальної громади, де знаходиться спірна земельна ділянка, відповідач не здійснив дій, пов`язаних з проведенням обстеження та очищення спірної земельної ділянки від забруднення вибухонебезпечними предметами. Відповідач не звернувся до начальника Чкаловської селищної військової адміністрації, який виступає замовником послуг розмінування та подає необхідне повідомлення до Харківської обласної військової адміністрації (через Департамент цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації), однак відповідач таких дій не здійснив, хоча зобов`язаний використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та докладати зусиль для збереження стану земельної ділянки протягом строку оренди, відповідно до вимог законодавства, з огляду на умови п. 16 розділу «Умови використання земельної ділянки» та п. 31 розділу «Обов`язки орендаря» Договору оренди.

У зв`язку з набранням чинності 15.10.2014 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та відповідно з внесеними змінами до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», рішенням Президії Торгово- промислової палати України (далі - ТПП України) від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат щодо визначення форс-мажорних обставин.

На день подачі позову до суду відповідачем не було надано суду докази того що ним, як суб`єктом господарської діяльності, було отримано Сертифікат, виданий ТПП України, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як того вимагає Закон України «Про Торгово- промислові палати», а отже подальше посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, як то на існування на території України та безпосередньо у Харківській області обставин непереборної сили, що виключило можливість відповідача використовувати об`єкт оренди, відповідно до його цільового призначення, можна вважати безпідставним та недоведеним.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі №3/03/19 від 13.03.2019 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 123,04 грн., 94,28 грн. штрафу та 1319,36 грн. пені, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до розрахунку заборгованості фінансового відділу Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, сума заборгованості відповідача з орендної плати 123,04 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до п. 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначенні цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- справляється пеня у розмірі 2,0 відсотків несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум штрафу та пені, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 123,04 грн., 94,28 грн. штрафу та 1319,36 грн. пені є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позов Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області підлягає задоволенню повністю з підстав, наведених судом вище.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати зі сплати судового збору в розмірі 6656,00 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі №3/03/19 від 13.03.2019 року, укладений між Чкаловською (нині - Пролісненською) селищною радою Чугуївського району Харківської області ( код ЄДРПОУ 04397738) та ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» (63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Пролісне, вул. Свободи, буд. 1, секція Б; код ЄДРПОУ 35598316), зареєстрованого 21.03.2019 державним реєстратором Давидовою Катериною Олександрівною, Виконавчий комітет Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, номер запису про інше речове право: 30865906, відповідно до умов якого було передано земельну ділянку площею 0,0345 га, кадастровий номер 6325456700:01:000:0607, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Миколаївка, вул. Лісна, 2-Г;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Агроальянс ЛТД» (63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Пролісне, вул. Свободи, буд. 1, секція Б, код ЄДРПОУ 35598316) на користь Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63544, Харківська обл., с-ще Пролісне, вул. Свободи, б. 1; код ЄДРПОУ 04397738) - 123,04 грн. заборгованості з орендної плати; 94,28 грн. штрафу; 1319,36 грн. пені та 6656,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "10" липня 2026 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв