Ухвала суду № 138185779, 14.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення

"14" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/203/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участі секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» про розстрочення виконання рішення у справі №916/203/26 (вх.№2-1333/26 від 08.07.2026)

за позовом: Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса 65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» /ЄДРПОУ 42468456, адреса 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, №31А/

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради / ЄДРПОУ 45839467 , адреса 65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85/

про стягнення заборгованості

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: адвокат Чабан О.О. за ордером;

від третьої особи: не з`явився, повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 26.02.2021р. у розмірі 1 863 156 грн 81 коп., інфляційних втрат у розмірі 114126 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 36 003 грн 26 коп., пені у розмірі 86 017 грн 24 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 р. для розгляду заяви визначено суддю Рогу Н.В.

Ухвалою суду від 02.02.2026р. відкрите провадження у справі № 916/203/26; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2026, вирішено закрити провадження у справі №916/203/26 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» на користь Одеської міської ради заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 26.02.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 26.02.2021 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 12, у розмірі 105 000 грн.; позовну заяву Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз Трейдинг (65011, м.Одеса, вул.Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 45839467) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) за договором оренди землі від 26.02.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 26.02.2021 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 12, заборгованість з орендної плати у розмірі 1 758 156 грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 114 126 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 36 003 грн 26 коп., пеню у розмірі 86 017 грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 191 грн 64 коп.

06.07.2026 року Господарським судом Одеської області видано наказ №916/203/26 про примусове виконання рішення суду, в якому зазначено:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» на користь Одеської міської ради за договором оренди землі від 26.02.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 26.02.2021 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 12, заборгованість з орендної плати у розмірі 1 758 156 грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 114 126 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 36 003 грн 26 коп., пеню у розмірі 86 017 грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 191 грн 64 коп".

08.07.2026 судом від Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» отримано заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/203/26 /вх.№2-1333/26 від 08.07.2026/, згідно з якою відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 року по справі № 916/203/26 про стягнення з ТОВ «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» заборгованості з орендної плати у розмірі 1 758 156 грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 114 126 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 36 003 грн 26 коп., пеню у розмірі 86 017 грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 191 грн 64 коп., терміном на один рік до (на дванадцять місяців) рівними частинами, а саме: зі сплатою в місяць по 168 291,26 грн протягом дванадцяти місяців.

При цьому відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача - Одеської міської ради були обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Бриз Трейдінг» обов`язків за Договором оренди земельної ділянки від 26.02.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 26.02.2021 та зареєстрованим в реєстрі за № 12 (далі- Договір) щодо сплати орендної плати, у зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості за період з 01.04.2024 року по 31.08.2025 року.

Під час розгляду справи ТОВ «БРИЗ -ТРЕЙДІНГ» сплачено 105 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, у зв`язку з чим, рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 року по справі № 916/203/26 закрито провадження у справі № 916/203/26 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдинг» на користь Одеської міської ради заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 26.02.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 26.02.2021 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 12, у розмірі 105 000 грн.

Таким чином, відповідачем активно вживалися заходи щодо погашення існуючої заборгованості за Договором, безпосередньо під час розгляду справи. Разом з цим, ТОВ «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» зазначало суду, що належне та вчасне виконання зобов`язань за Договором ускладнюється скрутним матеріальним становищем Підприємства, що становить загрозу зупинення виробництва. У зв`язку з цим, виникла необхідність клопотати про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 року по справі № 916/203/26 про стягнення з ТОВ «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» 2 019 495 грн 08 коп. (два мільйони дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять грн вісім коп.) заборгованості, терміном на один рік (на дванадцять місяців) рівними частинами, а саме: зі сплатою в місяць по 168 291,26 грн протягом дванадцяти місяців.

Відповідач вказує, що наявність у ТОВ «БРИЗ-ТРЕЙДІНГ» реального та передбачуваного джерела надходження коштів є самостійною обставиною, яка підлягає врахуванню судом при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення відповідно до статті 331 ГПК України, оскільки підтверджує не лише об`єктивну складність одноразового виконання, а й реальність та контрольованість запропонованого графіка поетапного погашення заборгованості.

01 червня 2025 року між ТОВ «БРИЗ-ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ВАНТАЖНО МИТНИЙ КОМПЛЕКС «КАРГСОН» укладено договір оренди № 01/06/25 згідно з яким, ТОВ «БРИЗ-ТРЕЙДІНГ» передало у довгострокову оренду ТОВ «ВАНТАЖНО МИТНИЙ КОМПЛЕКС «КАРГСОН» частину приміщення, загальною площею 141,0 кв. м та відкритий майданчик, загальною площею 3837,0 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 1 Д.

Відповідно до пункту 5.1. Договору оренди № 01/06/25 від 01.06.2025 року плата за оренду приміщення, що здійснюється орендарем складає 170 000,00 (сто сімдесят тисяч грн) за місяць оренди. Таким чином, відповідач щомісяця отримує фіксований дохід у розмірі 170 000,00 грн у вигляді орендної плати за здачу в оренду належного йому майна, що підтверджується договором оренди № 01/06/25 від 01.06.2025 року.

У разі розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців сума боргу, стягнута рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 у справі № 916/203/26 - 2 019 495,08 грн, розподіляється на дванадцять рівних щомісячних платежів, що становить 168 291,26 грн на місяць. Отже, щомісячний дохід відповідача від здачі в оренду нежитлового приміщення та відкритого майданчика за Договором оренди № 01/06/25 від 01.06.2025 у розмірі 170 000,00 грн на місяць, є достатнім джерелом для здійснення кожного щомісячного платежу за пропонованим графіком розстрочення в повному обсязі та без прострочення, що об`єктивно підтверджує реальність, послідовність та контрольованість запропонованого відповідачем способу виконання рішення суду протягом дванадцяти місяців. Зокрема, Підприємством наразі вживаються заходи оптимізації витрат та вибудовується стратегія розвитку, шляхом налагодження відносин з контрагентами з метою побудови стабільних та взаємовигідних господарських відносин з метою отримання прибутку, який першочергово буде направлено на виконання рішення суду. Наведені вище обставини свідчать про наявність реального джерела погашення заборгованості перед стягувачем, а також намір боржника здійснити добровільне погашення суми заборгованості. При цьому відстрочення не порушить баланс інтересів сторін і не сприяє ухиленню від його виконання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 для розгляду заяви визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 09.07.2026 прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/203/26 /вх.№2-1333/26 від 08.07.2026/ та призначено розгляд заяви на « 14» липня 2026 р. на 10:30.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала заяву про розстрочення виконання рішення суду та зазначила, що з урахуванням того, що рішення набрало законної сили більш ніж місяць тому, у відповідача наявна можливість виконання рішення суду відповідачем навіть у випадку часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином, будь-яких заяв до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про розстрочення виконання рішення суду, виходячи з наступного.

За правилами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Отже, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Тобто, перелік «обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення» у національному законодавстві є доволі нечітким. Відповідно, суд, який приймав рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав для надання відстрочки/розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), Вищий господарський суд України у постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 922/796/15 вказує, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку/розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі «Comi№gersoll S. A.» проти Португалії», заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом досліджено надані на підтвердження викладених в заяві про розстрочення виконання рішення доводів відповідача письмові докази, а саме: фінансову звітність мікропідприємства ТОВ «БРИЗ-ТРЕЙДІНГ» станом на 31.01.2025; фінансову звітність мікропідприємства ТОВ «БРИЗ-ТРЕЙДІНГ» станом на 31.12.2025; витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків (Форма №П10); виписки з банків АТ «СЕНС БАНК» та АБ «Укргазбанк»; копії договору оренди № 01/08/22 від 01.06.2023 року з додатками та додатковими угодами, які є невід`ємною частиною договору, та договору оренди № 01/06/25 від 01.06.2025 року.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність доведених обставин, що утруднюють одномоментне виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ст. 331 ГПК України для розстрочення виконання рішення у справі № 916/203/26.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 331 ГПК України, якою визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, суд дійшов висновку про доцільність надання розстрочення на одинадцять місяців, а саме до 09.06.2027 рівними частинами, тобто по 183 590,46 грн щомісячно з дня набрання законної сили ухвалою про розстрочення рішення суду.

На підставі викладеного, заява відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» про розстрочення виконання рішення у справі №916/203/26 (вх.№2-1333/26 від 08.07.2026) підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 254, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» про розстрочення виконання рішення у справі №916/203/26 (вх.№2-1333/26 від 08.07.2026) задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 року по справі № 916/203/26 про стягнення з ТОВ «БРИЗ ТРЕЙДІНГ» заборгованості з орендної плати у розмірі 1 758 156 грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 114 126 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 36 003 грн 26 коп., пеню у розмірі 86 017 грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 191 грн 64 коп., терміном на одинадцять місяців, а саме до 09.06.2027 включно, рівними частинами, зі сплатою в місяць по 183 590,46 грн.

Повна ухвала складена 14.07.2026.

Ухвала набрала законної сили 14.07.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Петренко Наталія Дмитрівна