Ухвала суду № 138185093, 25.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19454/26

Провадження № 1-кс/761/12490/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000315 від 16.04.2025,

установив:

16.05.2026 прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вхід № 49342/26 від 19.05.2026) про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000315 від 16.04.2025.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.

Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000315 від 16.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що у період з 2022 року по теперішній час посадові особи та працівники суб`єктів господарської діяльності, зареєстрованих на тимчасово окупованій території Донецької області, разом з іншими особами вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та її окупаційній адміністрації, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів, а також інших активів представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації.

Встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України та тимчасової окупації частини Донецької області, фактичні власники зареєстрованих у м. Донецьку Донецької області ТОВ «ТСБ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31843054), ТОВ «ВЕСИ» (код ЄДРПОУ 20358287), ТОВ «УКРТЕРМІНАЛКОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ - 32743886) громадяни України ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 , реалізуючи вимоги Федерального закону від 21.11.2022 № 451-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону «Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації» (Збори законодавства Російської Федерації, 1994 № 32, ст. 3302) щодо приведення установчих документів юридичних осіб, зареєстрованих на території «Донецької Народної Республіки», у відповідність до законодавства РФ, усвідомлюючи можливість продовження здійснення фінансово-господарської діяльності на вказаній території лише за умови перереєстрації належних їм суб`єктів господарювання згідно чинного законодавства РФ, що призведе до взаємодії з державою-агресором, сплати податкових зборів до федерального бюджету РФ, тобто свідчитиме про вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації, 10.11.2023, 22.11.2023 та 11.12.2023 перереєстрували ТОВ «ТСБ-ІНВЕСТ» на ООО «ТСБ-ИНВЕСТ» (ИНН 9303011375), ТОВ «УКРТЕРМІНАЛКОМПЛЕКС» на ООО «ТЕРМИНАЛКОМПЛЕКС» (ИНН 9303000461) та ТОВ «ВЕСИ» на ООО «ВЕСЫ» (ИНН 9303000461) відповідно до чинного російського законодавства.

Разом з цим, громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , залучили до своєї протиправної діяльності громадянку України ОСОБА_6 , призначивши останню на посаду директора ООО «ТСБ-ИНВЕСТ», ООО «ТЕРМИНАЛКОМПЛЕКС» та ООО «ВЕСЫ», яка, перебуваючи у м. Донецьку, безпосередньо забезпечує ведення фінансово-господарської діяльності вищевказаних підприємств.

Після цього, починаючи з 2023 року по теперішній час, громадяни України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, здійснюють передачу матеріальних ресурсів у вигляді нежитлових приміщень, розташованих у м. Донецьку, на користь представників держави-агресора та її окупаційної адміністрації, зокрема воєнним кореспондентам телеканалу «ЗВЕЗДА», підпорядкованим МО РФ, а також ГУП ДНР «РЕСПУБЛИКАНСКИЙ ОПЕРАТОР СВЯЗИ», чим забезпечують ведення фінансово-господарської діяльності в інтересах держави-агресора на тимчасово окупованій території Донецької області, яка полягає у передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації, що призводить до підтримання оборонного комплексу держави-агресора і відповідного сталого функціонування об`єктів критичної інфраструктури «Донецької народної республіки» та Російської Федерації в цілому.

Згідно з відповіддю на доручення про проведення слідчих (розшукових) дій № 8/5/1-2245 від 05.05.2026 оперативним підрозділом встановлено, що документи, речі та предмети, які можуть підтвердити факт вчинення протиправної діяльності вищевказаних осіб, за місцем фактичного проживання працівника ТОВ «МАРЕСТО Україна» (ЄДРПОУ 41189553) громадянина України ОСОБА_7 , який бере участь у забезпечені фінансування підконтрольних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підприємств на тимчасово окупованій території Донецької області, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

15.05.2026 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання працівника ТОВ «МАРЕСТО Україна» (ЄДРПОУ 41189553) громадянина України ОСОБА_7 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.2025 (справа № 761/17690/26), виявлено та вилучено таке майно:

- мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A54 5G», s/n: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з наявною у ньому сім-картою з мобільним номером НОМЕР_4 , чорного кольору;

- мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A55 5G», s/n: НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , з наявною у ньому сім-картою з мобільним номером НОМЕР_8 , темно-синього кольору.

Постановою слідчого від 15.05.2026 вищезазначені речі та предмети, вилучені під час обшуку, визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

З врахуванням наявних інших матеріалів кримінального провадження, а також результатів уже проведених слідчих дій, на думку прокурора, є достатні підстави вважати, вказані вище предмети, зберегли на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки вивчення вказаних вище речей та предметів дозволить підтвердити факт вчинення особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У зв`язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 16.06.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 17.06.2026 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас на електронну адресу суду надійшла заява прокурора ОСОБА_8 , який входить до групи прокурорів, про розгляд справи без його участі.

Представник власника майна у судове засідання також не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи, що учасники провадження, повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явились, враховуючи, що участь їх не є обов`язковою, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності не з`явившихся осіб.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

Так, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000315 від 16.04.2025.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до протоколу обшуку від 15.05.2026, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києві від 11.05.2026 (справа № 761/17690/26), під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено, зокрема, майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Звернення 16.05.2026 прокурора з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 від 15.05.2026 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, можливе вчинення зазначеного кримінального правопорушення на цій стадії досудового розслідування підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження, долученими до клопотання.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у клопотанні, підтверджують їх та у своїй сукупності, дають наразі підстави для висновку про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Водночас слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, знищення чи відчуження майна, яке визнано речовими доказами постановою слідчого від 15.05.2026, приходить до висновку про наявність на цьому етапі досудового розслідування достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.

На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000315 від 16.04.2025 задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено за місцем проживання громадянина України ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A54 5G», s/n: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з наявною у ньому сім-картою з мобільним номером НОМЕР_4 , чорного кольору;

- мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A55 5G», s/n: НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , з наявною у ньому сім-картою з мобільним номером НОМЕР_8 , темно-синього кольору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_10