Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/18020/25
Провадження № 2/761/2329/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 травня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Дибань А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потьомкіна Тетяна Вікторівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
02.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ ПФУ в м.Києві про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію померлого чоловіка, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 62289,55 грн. (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок) та її стягнення. Свої вимоги позивачка обґрунтовала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки. Спадкодавець за життя отримав рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/18547/18, яким позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м.Києві було задоволено. Згідно з цим рішенням, ПФУ зобов`язали здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією, та зобов`язано нарахувати та виплатити 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання судового рішення ПФУ нараховував суму в розмірі 62289,55 грн., проте виплату не здійснив у зв`язку зі смертю пенсіонера ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відповідач відмовив позивачці (дружині та єдиній спадкоємиці) у виплаті цих коштів, пропонуючи позивачці звернутися до процедури заміни стягувача, та одночасно посилаючись на невизначений час виконання свого обов`язку.
Ухвалою від 07.05.2025 відкрито провадження у справі, в порядку загального позовного провадження та призначено справу в підготовче засідання.
Ухвалою від 11.11.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання з`явилась представник позивачки, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в судове засідання свого представника не направив, поважності причин неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов стороною відповідача не подавався.
Третя особа про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, в судове засідання представників не направила, до судового засідання на адресу суду надійшла заява з проханням здійснювати розгляд справи у відсутність представника третьої особи.
Оскільки, сторона відповідача повідомлялася належним чином про розгляд справи, свого представника до суду не направила, відзиву не надала, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, тому відповідно до ст.ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №13188 від 29.06.2022.
13.08.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потьомкіною Т. В. відкрито спадкову справу № 3/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 , спадкоємцем за законом на все майно померлого є ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла.
За життя ОСОБА_2 30.04.2020 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/18547/18 було задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м.Києві. Згідно з цим рішенням ГУ ПФ України у м. Києві зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією, та зобов`язано нарахувати та виплатити 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 06.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві за вих. №2600-0505-8/129297 на запит державного нотаріуса повідомлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України № 2262 від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, ГУ ПФУ в м. Києві посилаючись на ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повідомило, що кошти, які не були нараховані померлому за життя, не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією). За таких умов, зазначені кошти не підлягають виплаті членам сім`ї померлого в порядку, встановленому ст. 61 зазначеного Закону.
Листом від 26.11.2024 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивачці, що виплата недоотриманої у зв`язку зі смертю стягувача суми коштів, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюється на підставі рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішеннями суду.
Водночас позивачку повідомлено, що згідно з матеріалами архівної пенсійної справи ОСОБА_2 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №640/18547/18, Головним управлінням у грудні 2020 року було проведено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням, та здійснено нарахування коштів за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 в сумі 62 289, 55 грн., вказана різниця пенсії підлягала виплаті в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Відтак, у відповідача існує заборгованість з невиплаченої пенсії ОСОБА_2 в сумі 62289,55 грн.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022р. у справі №243/13575/19, провадження №61-11268сво20 зазначив, що тлумачення ст.1227 ЦК України доводить, що: цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат.
Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум.
Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця.
Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця.
Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями.
Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст.1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст.1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст.1281 ЦК України).
Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом, право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум.
Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати.
Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст.1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в ч.1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у ч.1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у ч. 1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч.2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні.
Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Положення ч.ч.2, 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
В даному випадку позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, а відповідач фактично незаконно перешкоджає позивачеві в реалізації його прав, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020р. у справі №428/6685/19 та постанові від 23 лютого 2022р. у справі №428/10113/20.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п.5 ч.2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.
У відповідності до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Суд зазначає, що свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивачка набула всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже, право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Члени сім`ї, зазначені в ч.1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у ч.1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у ч. цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч. 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом ст.1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право приватної власності є непорушним.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 р., ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 р. № 37-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 р., визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
Доказами, відповідно до ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно зі ст.79 ЦПК України.
У свою чергу положеннями ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За викладених обставин, суд встановивши, що позивач має право на спадкове майно - пенсію ОСОБА_2 та з урахуванням досліджених доказів, приходить висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману її чоловіком ОСОБА_2 пенсію за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, яка належить спадкодавцю в сумі 62289, 55 грн., а також стягнути з ГУПФ України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нараховану та недотриману пенсію за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, яка належить її покійному чоловіку в сумі 62289, 55 грн.
??Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
? Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потьомкіна Тетяна Вікторівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів - задовольнити.
? Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, яка належить спадкодавцю в сумі 62289 (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 55 копійок.
? Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 62289 (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 55 копійок нараховану та недотриману пенсію за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Судове рішення № 138185052, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 04.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/18020/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: