Ухвала суду № 138184749, 26.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35046/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, студента, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12025141360001902 від 19.11.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави у розмірі 812 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 702 336 (два мільйони сімсот дві тисячі триста тридцять шість) гривень.

В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025141360001902 від 19.11.2025 за підозрою ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, та за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

25.06.2026 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

25.06.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий вказує, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно з ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Звернув увагу слідчого судді на те, що підозрюваний жодних показань у кримінальному провадженні не давав. Окремо акцентував, що документальних доказів фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , у матеріалах кримінального провадження немає; підозрюваний зареєстрований за адресою у м. Борислав Львівської області.

Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання у частині застосування тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_5 свою вину визнає, під час обшуку добровільно надав паролі від мобільного телефону, продемонстрував комп`ютерну техніку, не перешкоджав слідчим діям. На думку захисника, усі матеріальні носії, які могли мати доказове значення, вже вилучені та перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, що усуває ризик знищення, спотворення або приховання речей і документів. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у цьому випадку є надмірно суворим заходом. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю або визначити заставу в розмірі 200 000 грн.

Підозрюваний ОСОБА_5 позицію свого захисника підтримав. Проводив навчання щодо психології продажу, не працював з клієнтами.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025141360001902 від 19.11.2025 за підозрою ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, та за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що не пізніше вересня 2025 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, у тому числі шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, створили організовану групу, до складу якої залучили ОСОБА_5 як «адміністратора» колл-центру, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 як «тім-лідерів», ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб як «операторів». Колл-центр розташовувався в нежитловому приміщенні 9-го поверху прибудови промислового корпусу № АДРЕСА_3. Учасники організованої групи, використовуючи комп`ютерне обладнання, програмне забезпечення IP-телефонії та віртуальних АТС, здійснювали телефонні дзвінки громадянам країн Європейського Союзу та України, представлялись консультантами криптовалютних бірж та інвестиційних компаній, шляхом обману отримували контроль над акаунтами потерпілих і заволодівали їхніми коштами.

У межах діяльності організованої групи в період з вересня 2025 року по червень 2026 року її учасниками вчинено заволодіння коштами ОСОБА_13 на суму 71 727 грн, ОСОБА_14 - 799 873 грн, ОСОБА_15 - 1 270 295 грн, ОСОБА_16 - 64 058 грн, ОСОБА_17 - 412 640 грн, громадянина Республіки Польща ОСОБА_18 - 52 979,55 грн (загалом близько 2,67 млн грн).

ОСОБА_5 як «адміністратору» колл-центру було відведено роль керівництва безпосередніми виконавцями, координації їхніх дій, проведення навчань і тренінгів, контролю за дисципліною працівників, контролю за надходженням коштів, отриманих злочинним шляхом, і звітування організаторам.

25.06.2026 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

25.06.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Правове обґрунтування

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків у місці постійного проживання, у тому числі наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання раніше обраних запобіжних заходів; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Щодо обґрунтованості підозри

Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.

Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:

-показання потерпілого ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 ), які містяться у протоколах його допиту;

-рапорти, складені за результатами опитування потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

-протокол проведення контролю за вчиненням злочину від 13.04.2026, у ході якого зафіксовано, як потерпілий ОСОБА_20 ( ОСОБА_19 ) за вказівками ОСОБА_10 10.04.2026 здійснює перерахування грошових коштів у сумі 670 євро на підконтрольний йому рахунок;

-протокол про проведення НСРД (аудіо- та відеоконтроль особи) ОСОБА_10 від 20.04.2026, у ході якого зафіксовано розмову 10.04.2026 у період 15:03-16:10 год. із потерпілим ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), під час якої ОСОБА_10 шляхом шахрайських дій отримує доступ до акаунта потерпілого в платіжній системі ZEN та виводить звідти 670 євро на підконтрольний йому рахунок;

-протокол про проведення НСРД від 05.03.2026 - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного термінала ОСОБА_8 у ході якого зафіксовано розмову останнього із матір`ю ОСОБА_22 у ході якої вони обговорюють роботу шахрайського колл-центра та суми коштів, зароблених шахрайським шляхом, а також розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у ході якої останні обговорюють роботу шахрайського колл-центру;

-протокол про проведення НСРД від 30.03.2026 - обстеження публічно недоступних місць - приміщення шахрайського колл-центру у ході чого зафіксовано наявність комп`ютерної техніки в інформаційному вмісті якої виявлено бази даних потенційних жертв (т.з. «ліди»);

-протокол про проведення НСРД (аудіо- та відеоконтроль особи) ОСОБА_11 від 20.04.2026, у ході якого зафіксовано, як ОСОБА_11 10.04.2026 надає вказівки ОСОБА_10 щодо правильного спілкування з потерпілим, а також зафіксовано, як вона, перебуваючи в приміщенні кол-центру, проводить тренування з працівниками;

-протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного термінала ОСОБА_12 від 05.03.2026, у ході якого зафіксовано спілкування ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 щодо діяльності кол-центру;

-протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного термінала НОМЕР_1 ОСОБА_23 ;

-протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного термінала ОСОБА_5 у ході якого зафіксовано спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо діяльності кол-центру;

-показання свідка ОСОБА_24 , які містяться у протоколі його допиту;

-протокол огляду від 06.03.2026;

-інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.

Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_5 .

Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.

Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження

У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(І) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У зв`язку із тяжкістю покарання підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти дії з переховування від органів досудового розслідування та суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).

Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).

Слід зауважити, що інкриміновані ОСОБА_5 дії вчинені у складі організованої групи, протягом тривалого часу (з вересня 2025 року до червня 2026 року), із систематичним заволодінням значними сумами коштів громадян кількох іноземних держав та України на загальну суму близько 2,67 млн грн в умовах воєнного стану. Тяжкість можливого покарання у поєднанні з характером діяльності, у якій підозрюється ОСОБА_5 , створює об`єктивні підстави вважати, що він може спробувати ухилитися від подальшого досудового розслідування та судового провадження.

(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 , розуміючи обсяг доказів його винуватості, а також орієнтовне коло осіб, які в подальшому органом досудового розслідування доцільно допитати у процесуальному статусі свідків, може використати цю можливість з метою впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни раніше наданих показань або відмовою від їх надання в подальшому (у разі обрання йому іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою).

Крім того, у межах кримінального провадження повідомлено про підозру іншим учасникам організованої групи - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; коло інших причетних осіб остаточно не встановлено. За інкримінованої ОСОБА_5 ролі «адміністратора» колл-центру останній був безпосередньо пов`язаний із керівництвом виконавцями нижчої ланки, що створює об`єктивну можливість впливу на них з метою узгодження позицій у кримінальному провадженні. Так само не виключається ризик впливу на потерпілого ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_24 .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.

(ІІІ) Ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Зазначені ризики, на які посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя на цій стадії визнає такими, що мають обмежений характер. Захисник у судовому засіданні зазначив, а сторона обвинувачення не спростувала, що під час обшуків органом досудового розслідування вилучено мобільну та комп`ютерну техніку, до якої підозрюваний добровільно надав паролі доступу. Тобто матеріальні носії, які могли мати доказове значення, вже перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення не наведено відомостей про існування інших речей, документів чи електронної інформації, які перебувають у володінні підозрюваного та які він може знищити, приховати або спотворити. Так само не наведено належного обґрунтування існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурор не зазначив жодних обставин, які б свідчили про намір або можливість підозрюваного вчиняти дії, спрямовані на втручання у хід досудового розслідування. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення спростовується, оскільки діяльність організованої групи припинено правоохоронними органами, а технічні засоби, комп`ютерне обладнання, засоби зв`язку та інші предмети, за допомогою яких, за версією сторони обвинувачення, здійснювалася злочинна діяльність, вилучено під час проведення обшуків. За таких обставин зазначене суттєво послаблює ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Натомість ризики переховування та незаконного впливу на учасників кримінального провадження на цій стадії залишаються вираженими і в сукупності обґрунтовують необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_5 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні, в тому числі злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, є особою молодого віку. Останній не має постійного офіційного місця роботи, зокрема, даних про джерела законних доходів у матеріалах клопотання не наведено. Сімейних обов`язків (утриманців, неповнолітніх дітей) не має. Документально підтверджений лише факт реєстрації у м. Борислав; стабільних соціальних зв`язків за місцем фактичного перебування з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

Захисник у судовому засіданні вказав на визнання вини підозрюваним та його співпрацю зі слідством під час проведення обшуку. Прокурор водночас зазначив, що жодних показань у процесуальному порядку ОСОБА_5 не надавав. Слідчий суддя розцінює надання паролів до техніки як обставину, що підлягає врахуванню при визначенні запобіжного заходу та його суворості, проте сама по собі вказана обставина не нівелює ризиків, наведених вище, оскільки основними з них залишаються переховування та можливість впливу на інших учасників кримінального провадження.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про який просить сторона захисту, з огляду на встановлені ризики, не здатні гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного. Домашній арешт передбачає виконання заходів контролю за місцем проживання підозрюваного (ст. 181 КПК України); водночас за відсутності документального підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_5 зазначений запобіжний захід об`єктивно не може забезпечити ефективного контролю за поведінкою підозрюваного.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Щодо розміру застави

Сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 812 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 702 336 (два мільйони сімсот дві тисячі триста тридцять шість) гривень. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв`язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м`якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (ч. 1 ст. 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для «виключного випадку» (ч. 5 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Слідчий суддя зважає на те, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до особливо тяжких. Сторона обвинувачення просить визначити розмір застави поза верхньою межею, передбаченою для особливо тяжких злочинів, - 812 розмірів прожиткового мінімуму (2 702 336 грн), обґрунтовуючи загальною сумою шкоди від діяльності організованої групи у близько 2,7 млн грн.

Такий розмір, на думку слідчого судді, є надмірним щодо ОСОБА_5 з огляду на наступні обставини: інкримінована ОСОБА_5 роль - «адміністратор» колл-центру, а не безпосередній організатор схеми (роль організаторів інкримінована ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ); конкретні відомості про доходи ОСОБА_5 від злочинної діяльності у клопотанні не наведені, обсяг його особистого збагачення стороною обвинувачення не індивідуалізований; ОСОБА_5 є особою молодого віку, без офіційного джерела доходу, не має майна, з яким сторона обвинувачення прямо пов`язувала б розмір застави; підозрюваний продемонстрував елементи процесуальної співпраці зі слідством (надав паролі доступу до мобільної та комп`ютерної техніки під час проведення обшуку).

Виходячи з обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного та необхідності забезпечити можливість виконання застави як альтернативи триманню під вартою, слідчий суддя визначає розмір встановлений у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів, і водночас який не є завідомо непомірним для підозрюваного, що відповідає вимозі ч. 4 ст. 182 КПК України, а саме в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2. не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. докласти зусиль для пошуку роботи;

5. утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також з потерпілим ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ) і свідком ОСОБА_24 ;

6. здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025141360001902 від 19.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання, 25.06.2026, в межах строку досудового розслідування, до 21.08.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот тисяч), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

1.прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2.не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4.докласти зусиль для пошуку роботи;

5.утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також з потерпілим ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ) і свідком ОСОБА_24 ;

6.здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 01.07.2026 о 16:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_25