Ухвала суду № 138184269, 14.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8937/24

Провадження № 2/752/10504/26

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Слободянюк А.В.,

за участю секретаря Пулинець Л.Ю.,

прокурора Биховцової О.А.,

представника позивача Гомоляко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва заяву представника Київської міської прокуратури про зміну предмету позову, з клопотанням про перехід зі стадії розгляду по суті до стадії підготовчого провадження, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63530793 від 17 лютого 2022 року та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта 2585088880000, номер запису про право власності 46768442, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, площею 0,0952 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0030, розташовану на Столичному шосе, 26 км., ділянка НОМЕР_1 у Голосіївському районі міста Києва, територіальній громаді містка Києва в особі Київської міської ради;

- усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні об`єктом природно-заповідного та водного фонду, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, площею 0,0952 га, розташовану на Столичному шосе, 26 км., ділянка 13 у Голосіївському районі міста Києва з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Вирішити питання про розподіл судових витрат.

10 липня 2026 року від представника Київської міської прокуратури надійшла заява, в якій прокурор просить повернутись до стадії підготовчого провадження для подання прокурором заяви про зміну предмета позову.

Повідомляє, що позов обґрунтований тим, що Київською міською радою незаконно передано земельну ділянку природно-заповідного та водного фондів у приватну власність ОСОБА_2 , якою у подальшому її відчужено на користь відповідача.

Разом з тим, після подання прокурором указаного позову набрала чинності ч. 2 ст. 391 ЦК України, згідно з якою якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі ст. ст. 387 і 388 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи на зміну правового регулювання, ефективним способом захисту порушених прав територіальної громади міста Києва у цій справі є, зокрема, витребування земельної ділянки. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. З огляду на викладене, а також на необхідність подання прокурором заяви про зміну предмета позову, вбачаються підстави для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки вказана процесуальна дія може бути реалізована лише на зазначеній стадії.

У зв`язку з викладеним просить змінити предмет позову, а саме позовні вимоги, викладені у п.п. 1-3 прохальної частини позовної заяви, та ухвалити судове рішення, яким:

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 63530793 від 17 лютого 2022 року та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2585088880000, номер запису про право власності 46768442), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї;

- витребувати з незаконного володіння недобросовісного набувача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь територіальної громади міста Києва земельну ділянку номером 8000000000:90:402:0030 площею 0,0952 га;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0030 площею 0,0952 га на Столичному шосе, 26 км, діл. 13 у Голосіївському районі міста Києва з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

У судовому засіданні прокурор та представник Київської міської ради просили заяву про зміну предмета позову та перехід на стадію підготовчого провадження задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про судовий розгляд повідомлені у спосіб, встановлений ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи доходить наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 статті 197 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до ч. 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак, суд, за наявності вмотивованого клопотання учасника у справі, суд може вирішити порушене питання із урахуванням спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, яким, зокрема, доповнено ст.391 ЦК України частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Закон встановив необхідність зміни способу захисту у справах, де предметом є майно, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб`єкт права приватної власності, з негаторного (ст. 391 ЦК України) на віндикаційний (ст.ст. 387, 388 ЦК України).

Статтею 49 ЦПК України передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2024 року у справі № 914/1986/19, який визнав правомірним повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни предмету або підстави позову у разі зміни законодавства, що визначає способи захисту порушеного права, оскільки за таких умов повернення до стадії підготовчого провадження обумовлено об`єктивними, незалежними від сторін обставинами, не є наслідком недобросовісної поведінки позивача чи зловживання ним процесуальними правами.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя та про справедливий судовий розгляд кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, що мають за мету завадити безладності судового процесу.

Разом з тим ЄСПЛ зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ суттєво впливає на застосування судом та учасниками процесу способу захисту, є виключним фактором і не залежать від волі сторін, прокурора.

Враховуючи викладене, існує необхідність повернення до стадії підготовчого провадження з метою реалізації процесуальних прав позивача щодо остаточного визначення способу судового захисту.

За таких обставин, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просив суд: усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63530793 від 17 лютого 2022 року та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта 2585088880000, номер запису про право власності 46768442, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї; - усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, площею 0,0952 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0030, розташовану на Столичному шосе, 26 км., ділянка НОМЕР_1 у Голосіївському районі міста Києва, територіальній громаді містка Києва в особі Київської міської ради; - усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні об`єктом природно-заповідного та водного фонду, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, площею 0,0952 га, розташовану на Столичному шосе, 26 км., ділянка 13 у Голосіївському районі міста Києва з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

З урахуванням вказаних норм діючого цивільного процесуального законодавства України, враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, суд доходить висновку про доцільність прийняття такої заяви.

На підставі викладеного ст.ст. 2, 4, 49, 189, 197, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Повернутись до розгляду справи за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, на стадію підготовчого провадження.

Вважати судове засідання 14 липня 2026 року підготовчим судовим засіданням.

Прийняти в межах розгляду цивільної справи за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, заяву про зміну предмету позову.

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на заяву про зміну предмету позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали та заяви. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на вказану заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на заяву про зміну предмету позову для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на заяву про зміну предмету позову для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення на заяву про зміну предмету позову або відзиву на неї, які повинні відповідати вимогам частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали та заяви або відзиву.

Інші учасники справи мають право надати відповідь на письмові пояснення третьої особи протягом п`яти днів з дня їх отримання.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк