Рішення № 138183451, 14.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.2026 Справа № 905/246/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія», м. Покровськ, Донецька область,

про стягнення заборгованості у розмірі 109245,55грн, пені у розмірі 17572,06грн, 15% річних у розмірі 83819,99грн та інфляційних втрат у розмірі 62925,42грн, всього 273563,02грн,

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія», м.Покровськ, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 109245,55грн, пені у розмірі 17572,06грн, 15% річних у розмірі 83819,99грн та інфляційних втрат у розмірі 62925,42грн, всього 273563,02грн.

Позов обґрунтований обставинами невиконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальником «останньої надії» в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії у період споживання січень 2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 109245,55грн. Обставини невиконання відповідачем грошових зобов`язань, на що посилається позивач, також стали підставою для нарахування заявлених до стягнення пені, 15% річних та інфляційних втрат.

Рух справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Донецької області від 17.04.2026 для розгляду справи №905/246/26 визначено суддю Фурсову С.М.

Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 21.04.2026, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Донецької області від 10.06.2026 для розгляду справи №905/246/26 визначено суддю Аксьонову К.І.

Ухвалою від 10.06.2026 суд постановив прийняти до свого провадження справу №905/246/26 зі стадії розгляду справи по суті, розпочавши розгляд справи повторно; розгляд справи здійснений за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомлення сторін про провадження у справі справи суд здійснив шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі від 21.04.2026 та ухвали від 10.06.2026 до електронних кабінетів сторін в системі «Електронний суд».

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк та відсутність клопотання відповідача про продовження цього строку, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на період з 01.01.2019 та на поточний час до 31.12.2026 визначено постачальником «останньої надії».

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ) видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» було приєднано до електричних мереж оператора системи розподілу електричної енергії Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» (діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, зокрема на території Донецької області, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою від 08.11.2018 №1395).

Оператором системи розподілу Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» у січні 2021. Листом від 20.01.2021 № ЕЕЦ-15/47 оператор системи розподілу повідомив Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про отриманням від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр плюс» запиту щодо зміни електропостачальника від 18.01.2021 за №4, з огляду на, що просить внести зміни до переліку споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Українська залізниця» з причини зміни електропостачальника, зокрема з 26.01.2021 споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія».

З огляду на викладене між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» (споживач) укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», у виконання умов якого на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії позивачем складено та підписано зі свого боку акт купівлі-продажу електроенергії №004389 від 31.01.2021 за розрахунковий період січень 2021 про споживання боржником електричної енергії у кількості 25961 кВт*год на суму 109245,55грн.

Обсяг поставки електроенергії боржнику у кількості 25961 кВт*год за період споживання січень 2021 заявник підтверджує звітом щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», який надано оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку) Акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі філії «Енергозбут». Оператором системи розподілу обсяг спожитої боржником електроенергії у січні 2021 визначено, виходячи з показів приладу обліку в розрахунковому періоді та в попередньому періоді.

Позивач виставив відповідачу рахунок №000032897273/29/О01/10201 за січень 2021 від 11.02.2021 на суму 109245,55грн з ПДВ.

Акт та рахунок отримані відповідачем 26.02.2021, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення, доданому до матеріалів справи.

Відомостей щодо підписання акту з боку відповідача або його обґрунтованої відмови від підписання матеріали справи не містять.

Оплату вартості електричної енергії у загальній сумі 109245,55грн з ПДВ за заявлений позивачем період відповідач не здійснив; порушення строків оплати стало підставою для нарахування заявлених до стягнення пені, 15% річних та інфляційних втрат.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до п.137 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальником «останньої надії» є визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Згідно з ст.45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Акціонерне товариство «Укрзалізниця» є оператором системи розподілу електричної енергії, який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, зокрема на території Донецької області, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою від 08.11.2018 №1395.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов`язаний, зокрема, при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальник «останньої надії» отримує всю необхідну інформацію по споживачам підприємства від оператора системи розподілу, який зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері енергетики.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» як оператор системи розподілу листом від 20.01.2021 № ЕЕЦ-15/47 повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про отриманням від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр плюс» запиту щодо зміни електропостачальника від 18.01.2021 за №4, з огляду на, що просить внести зміни до переліку споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Українська залізниця» по причині зміни електропостачальника, зокрема з 26.01.2021 споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» у січні 2021.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч.6 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312, від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7).

27.12.2018 Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальником «останньої надії» на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Згідно з ч.8 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Аналогічні положення містять в п.3.4.4 глави 3.4 ПРРЕЕ.

Відповідно до п.6.2.3 глави 6.2 ПРРЕЕ початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Так, абз. 1 п.1.2.9 глави 1.2 ПРРЕЕ встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до них Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Положеннями п. 3.1.7 глави 3.1 розділу ПРРЕЕ (в редакції, чинній станом на час укладення договору) передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання та укладається зі споживачем за відсутності в останнього договірних відносин з іншим постачальником електричної енергії. Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається укладеним з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Оприлюднені на сайті Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відповідно до вимог законодавства умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції, яка є невід`ємним додатком до договору, приймаються споживачем з початку фактичного постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги) шляхом надання постачальнику «останньої надії» оператором системи розподілу звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Враховуючи обставини віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» до категорії споживачів постачання електричної енергії якому здійснювалось постачальником «останньої надії» (Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»), за інформацією, що була надана Акціонерним товариством «Українська залізниця», яке є оператором системи розподілу електричної енергії, на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку, з 01.01.2021 по 25.01.2021, між відповідачем як споживачем та позивачем як постачальником «останньої надії» був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є публічним договором в розумінні ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України. Заперечень проти обставин укладання договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» боржник не надав.

Відповідно до п.1.1 цього договору договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п.3.1 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Пунктом 3.4 договору визначено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

У відповідності до п.3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.

Оплачений споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача (п.3.8 договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до цього договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з пунктом 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений додатком 1 до договору (комерційною пропозицією), постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ?????. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції (п.5.11 договору).

Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).

В матеріалах справи міститься комерційна пропозиції № 3 від 07.06.2019, в якій погоджено порядок формування та оприлюднення ціни на електричну енергію постачальником «останньої надії», умови здійснення попередньої та остаточної оплати за спожиту електроенергію, порядок визначення фактичних обсягів споживання електроенергії на підставі даних оператора системи розподілу, а також порядок оформлення та обміну рахунками й актами купівлі-продажу електричної енергії між сторонами, у тому числі в електронному вигляді.

За умовами п.4.1 комерційної пропозиції споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п.4.2 комерційної пропозиції).

Пунктом 4.3 комерційної пропозиції встановлено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від оператора системи розподілу. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від оператора системи розподілу постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання скановано версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений. Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі (п.4.4 комерційної пропозиції).

За внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника (п.6.1 комерційної пропозиції).

Згідно з п.13.1 комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.38 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

За умовами п. 4.3 глави 4 ПРРЕЕ відомості, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п.п.4.12, 4.13 глави 4 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Функції адміністратора комерційного обліку з врахуванням положень п. 9, п. 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (ОСП/ОСР).

Як свідчать матеріали справи функції адміністратора комерційного обліку щодо відповідача здійснює оператор системи розподілу Акціонерне товариство «Українська залізниця».

За вимогами п. 9.1.1 глави 9.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311, (далі Кодекс комерційного обліку) обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів.

Пунктом 8.6.1 глави 8.6 Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (у ролі оператора збирання даних) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.п.4.1, 4.2 глави 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюється у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з постачання відповідачу електроенергії у період січень 2021 в обсязі 25961 кВт*год на суму 109245,55грн з ПДВ позивачем складено та підписано зі свого боку акт купівлі-продажу електроенергії №004389 від 31.01.2021 за січень 2021.

Позивач виставив відповідачу рахунок №000032897273/29/О01/10201 за січень 2021 від 11.02.2021 на суму 109245,55грн з ПДВ.

Акт та рахунок отримані відповідачем 26.02.2021, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення, доданому до матеріалів справи.

Відповідачем не надано спростувань факту споживання електроенергії за спірний період в обсягах, які визначені позивачем, як і не надано доказів оскарження вказаних у акті та рахунку постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз`яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у ст.129 Конституції України та ст.ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про доведеність обставин отримання відповідачем акту та рахунку. Заперечень проти цих обставин відповідач не надав.

Відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання акту за договором зумовлює висновок суду про їх прийняття, отже постачання позивачем електроенергії відповідачу за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» надає позивачу законне очікування, що вартість поставленої електроенергії за договором буде оплачена, виходячи з погодженої сторонами вартості.

Разом з тим відповідач не здійснив розрахунку за поставлену позивачем у січні 2021 електричну енергію у сумі 109245,55грн у визначений договором строк протягом п`яти робочих днів з дати отримання рахунку (26.02.2021), тобто за актом за січень 2021 від 31.01.2021 до 05.03.2021 включно, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» у розмірі 109245,55грн.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати вартості поставленої електроенергії є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, з огляду на що відповідач згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості у сумі 109245,55грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію у сумі 109245,55грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 17572,06грн за період прострочення з 19.02.2021 по 19.02.2022, суд виходить з такого.

Як було вказано несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування вартості доставки вугілля є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленої електричної енергії у січні 2021 у встановлений договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» строк, в саме: протягом п`яти робочих днів з дати отримання рахунку (26.02.2021), тобто за актом за січень 2021 від 31.01.2021 до 05.03.2021 включно, у зв`язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строків оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 06.03.2021.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Заявлену до стягнення пеню у сумі 17572,06грн нараховано на підставі п.5.11 договору, за умовами якого у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції, та п.6.1 комерційної пропозиції, за умовами якого за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку пені судом встановлена його невідповідність фактичним обставинам справи в частині неправильного визначення початкової дати періоду нарахування пені.

Здійснивши перерахунок пені за відповідний фактичним обставинам справи період з 06.03.2021 по 19.02.2022 на суму заборгованості 109245,55грн, суд встановив, що належним розміром пені за вказаний період є 17030,33грн, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 17572,06грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 17030,33грн; в решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 15% річних у сумі 83819,99грн за період прострочення з 19.02.2021 по 31.03.2026, а також інфляційних втрат у сумі 62925,42грн за період березень 2021 березень 2026, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом проведеної судом перевірки наданого позивачем розрахунку 15% річних, судом встановлено його невідповідність фактичними обставинам справи в частині невірного визначення початкової дати періоду нарахування.

Здійснивши перерахунок 15% річних за відповідний фактичним обставинам справи період з 06.03.2021 по 31.03.2026 на суму заборгованості 109245,55грн, суд встановив, що належним розміром 15% річних за вказаний період є 83101,44грн, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 15% річних у сумі 83819,99грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 83101,44грн; в решті вимог щодо стягнення 15% річних позов задоволенню не підлягає.

За результатом проведеної судом перевірки розрахунку інфляційних нарахувань за період березень 2021 березень 2026, судом встановлено, що він є арифметично неправильним. Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати за період березень 2021 березень 2026 перевищують суму, заявлену позивачем.

З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 62925,42грн.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є змагальність.

Згідно з ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат сторонами до розподілу не заявлено.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-237, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 130 А, кім.204, код ЄДРПОУ 32897273) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.85, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість у розмірі 109245,55грн, пеню у розмірі 17030,33грн, 15% річних у розмірі 83101,44грн, інфляційні втрати у розмірі 62925,42грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3267,64грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Повне рішення суд склав та підписав 14.07.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суд підписав без його проголошення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова