Ухвала суду № 138183402, 14.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

14.07.2026 Справа № 904/4486/22

За позовом: Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам`янське Дніпропетровської області

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БЛОК ЛТД", м. Кам`янське Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

Про: стягнення 28 749 393,16 грн., -

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Вязовська К.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Поршик М.В.;

Від відповідача: Ясир С.А., Машталер Д.В.;

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Кам`янська міська рада ( позивач ) в листопаді 2022р. звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД» про стягнення 28 749 393,16 грн. збитків у вигляді безпідставно збережених коштів за безоплатне користування двома земельними ділянками , розташованими за адресою : м. Кам`янське , вул. Широка, 351 , площею 79,0291га та 4,0000 га , без оформлення документів на землекористування в період з 17.07.15р. по 16.07.18р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.24р., залишеним без змін постановою ЦАГС суду від 17.12.25р. у задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25.03.26р. касаційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області задоволено частково, постанову ЦАГС від 17.12.25р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.24р. у справі № 904/4486/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи попередні судові рішення по цій справі Верховний Суд поміж іншим вказав наступне : «…Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем не доведено розміру заявленої до стягнення недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем за спірний період, оскільки в основу розрахунку позивачем застосовано нормативну грошову оцінку згідно з листом відділу у м. Кам?янське міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам?янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.05.2018 № 4-0192-211/122-18 (далі Лист). За висновками судів, Лист хоч і виданий компетентним органом, однак він не є ані витягом, ані довідкою із Державного земельного кадастру та не може підтверджувати відомості щодо нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земель міста Кам?янське Дніпропетровської області з урахуванням категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки.

Утім, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів та вважає їх передчасними, виходячи з наступного. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.28 постанови від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, на яку посилається заявник касаційної скарги, виснувала, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі. Тому помилковими висновки судів, які застосовують приписи статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач до позовної заяви долучив Лист, згідно з яким, він здійснив розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем за спірний період. Отже, враховуючи положення статті 86 ГПК України судам належало надати оцінку змісту Листа, дослідити, чи містяться у ньому відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, чи можуть наведені у ньому відомості бути використані для цілей повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору. Натомість, суди аргументи позивача по суті не перевірили, та зробили передчасний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому належить дослідити доводи відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

За таких обставин, висновки судів про відмову у задоволенні позову, не можна визнати обґрунтованими та законними. Колегія суддів зазначає, що всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення...».

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 справу №904/4486/22 передано на розгляд судді Васильєву О.Ю.

Ухвалою суду від 13.04.26р. справу було прийнято свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 28.04.26р. о 10:00 год., сторонам запропоновано надати письмові пояснення щодо позову з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 25.03.26р. по справі 904/4486/22.

23.04.26р. Кам`янська міскрада ( позивач ) через систему «Електронний суд» направив до суду пояснення з урахуванням постанови ВС від 25 березня 2026 року.

До підготовчого засідання 28.04.26 р. з`явився представник позивача, відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили. 27.04.26р. через систему «Електронний суд» від ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД» ( відповідач ) надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з тим, що 28.04.26р. у представника відповідача - адвоката Ясира С.А. призначено судове засідання по іншій справі, та продовження відповідачу строку надання пояснень щодо позову з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 25.03.26р. по справі 904/4486/22.

Ухвалою суду від 28.04.26 р. задоволено клопотання представника відповідача та розгляд справи відкладено у підготовчому засіданні на 14.05.26р.

13.05.26р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначав ,що площа спірних земельних ділянок змінилася з 2013р. та по цей час ; їх розмір не може визначатися актами обстеження, складеними представниками позивача без геодезичної зйомки ; розрахунок збитків здійснений позивачем на підставі недостовірних відомостей про НГО земельних ділянок ( лист відділу у м. Кам`янське міскрайоного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.05.18р.). Отже , звертає увагу суду , що згідно з висновками , що містяться у постанові Верховного Суду у цій справі , під час нового розгляду справи суду слід дослідити насамперед площу земельних ділянок та розмір нормативної грошової оцінки землі.

До підготовчого засідання 14.05.26 р. з`явився представник позивача, відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили. Позивач надав клопотання про відкладення судового засідання.

З метою дотримання принципу рівності сторін та надання розумного (достатнього) строку для вчинення певних процесуальних дій, суд задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 14.05.26 р. відклав розгляд справи на 28.05.26 р.

26.05.26 р. на адресу суду від Кам`янської міськради надійшли пояснення ,в яких позивач виклав рішення міськради ,на підставі яких визначалася нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок , документи ( докази ) , на підставі яких визначалася площа цих земельних ділянок ; наведено обґрунтований розрахунок стягуваної суми по періодах часу та з урахуванням фактично сплачених відповідачем коштів за користування земельними ділянками, тощо.

До судового засідання 28.05.26 р. з`явився представник позивача, відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили , від відповідача 28.05.26 р. на адресу суду надійшло клопотання про відкладання розгляду на іншу дату , обґрунтоване посилання на зайнятість адвоката в іншій справі.

Ухвалою суду від 28.05.26 р. задоволено клопотання відповідача та розгляд справи відкладено на 16.06.26 р.

15.06.26 р. на електронну адресу суду від ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД» надійшло клопотання про призначення по справі комплексної судової оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою , на вирішення якої відповідач пропонував поставити наступне запитання : «Яким є розмір нормативної грошової оцінки 1 кв.м. спірних земельних ділянок за адресою : м. Кам`янське ,вул.. Широка,351 , станом на 01.01.15р., 01.01.16р. , 01.01.17р. , 01.01.18 р.?» В обґрунтування цього клопотання відповідач послався на невірне на його думку застосування позивачем під час розрахунку НГО спірних земельних ділянок коефіцієнту , який характеризує використання земельної ділянки , в розмірі 2,0 ( при цьому не вказавши, який саме коефіцієнт слід застосовувати ) ,окрім того , послався на ту обставину , позивач застосував під час розрахунку нормативно-правовий документ , який ще не набрав чинності на певний період часу ; та на математичну похибку при розрахунку.

Під час судового засідання 16.06.26р. за участю представників позивача та відповідача , представник ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД» - адвокат Ковирєв М.В. наполягав на задоволенні цього клопотання про призначення судової експертизи , представник позивача заперечував проти цього. Після обговорення цього клопотання зі сторонами , суд не знайшов достатньо правових підстав для його задоволення станом на цей час та запропонував відповідачу повернутися до цього питання у разі , якщо розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок неможливо буде визначити на підставі наявних у справі документів . Про що було відображено у протоколі судового засідання. Ухвалою суду від16.06.26 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів , відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 30.06.26 р.

29.06.26р. на адресу суду від Кам`янської міськради надійшли заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи , в яких позивач навів рішення міськради , на підставі яких розраховувалася нормативно грошова оцінка земельних ділянок , висловив незгоду з твердженнями відповідача про арифметичну похибку в розрахунках та навів відповідне обґрунтування , послався на постанову Верховного Суду по цій справі , яка не містила вказівок про проведення по справі судової експертизи ; вважав , що це клопотання заявлено виключно з метою затягування розгляду справи.

Під час судового засідання 30.06.26 р. за участю представників позивача та відповідача суд повторно заслухав позицію сторін стосовно призначення по справі судової експертизи ( з урахуванням наданих позивачем пояснень ) та за результатами обговорення прийшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для призначення по справі такої експертизи ( про що було відображено в протоколі судового засідання ).

Ухвалою суду від 30.06.26 р. було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи , закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні 09.07.26р.

09.07.26 р. на адресу суду від ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД» надійшло клопотання про відкладання розгляду справи , обґрунтоване посиланням на неотримання відповіді на запит відповідача від 08.07.26 р. до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області стосовно надання інформації про категорію за функціональним використанням та коду цільового призначення спірних земельних ділянок .

До судового засідання 09.07.26 р. з`явилися представник позивача та два представники відповідача Ясир С.А. та Машталер Д.В. Після оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочався розгляд справи по суті. Представником відповідача Ясирем С.А. було підтримане клопотання про відкладання розгляду справи з підстав не отримання відповіді на адвокатський запит стосовно інформації про категорію за функціональним використанням та коду цільового призначення спірних земельних ділянок . Представник позивача заперечував проти задоволення цього клопотання , вважаючи його безпідставним , оскільки в матеріалах справи наявні відповідні докази , які дозволяють визначити категорію земельних ділянок та код їх цільового призначення . Представник відповідача Машталер Д.В. підтримав це клопотання , окрім того заявив власне клопотання про відкладання розгляду справи , обґрунтоване тією обставиною, що з ним як з адвокатом лише 09.07.26 р. укладено договір про надання правової допомоги з ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД», а йому необхідно ознайомитися з матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину , що справа розглядається вже вдруге (оскільки попередні судові рішення по ній були скасовані ) , а новий розгляд справи триває вже з 13.04.26 р. , розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представників сторін та неявкою до судових засідань представників відповідача та третьої особи , строк підготовчого провадження по справі було продовжено за власною ініціативою суду на 30 днів , справа перебуває на стадії розгляду по суті , за весь час нового розгляду справи інтереси ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД» представляли три адвокати ; ознайомитися з матеріалами справи можливо через систему «Електронний суд» ; представники сторін будуть приймати участь у дослідженні доказів під час судових засідань по справі ; у разі необхідності додання до матеріалів справи додаткових доказів ( які мають значення для встановлення всіх фактичних обставин справи ) сторони не позбавлені можливості заявити таке клопотання , яке може бути задоволено судом у разі доведеності , що вони об`єктивно не мали можливості надати такі докази раніше ; суд не знайшов достатньо правових підстав для задоволення цих клопотань ( про що було відмічено в протоколі судового засідання ).

Після чого представник відповідача адвокат Машталер Д.В. заявив усне клопотання про відвід судді Васильєва О.Ю. На запитання головуючого , чи готовий він обґрунтувати це клопотання , та чи має суд розглянути усне клопотання про відвід безпосередньо в цьому судовому засідання , Машталер Д.В. заявив , що суду не слід розглядати це клопотання в цьому судовому засіданню та просив надати йому строк для подачі письмового обґрунтованого клопотання про відвід судді. Це клопотання було задоволено та по справі було оголошена перерва до 12год.00 хв. 14.07.26 р. , про що було повідомлено учасників судового засідання по справі та зроблено відповідний запис в протоколі судового засідання.

13.07.26р. через систему «Електронний суд » від ТОВ фірма «Блок ЛТД» за підписом Машталера Д.В. надійшла письмова заява про відвід судді Васильєва О.Ю. , обґрунтована посиланням на незгоду з процесуальними діями судді : відмову в призначенні судової експертизи з метою визначення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок , намаганням головуючого «прискорити розгляд справи» , створенням відповідачу перешкод для збору і подачі доказів , порушення принципу змагальності сторін ; що на його переконання свідчить про «системні дії суду з нехтування процесуальними правами відповідача з підлаштуванням існуючих у справі доказів до заздалегідь сформованої позиції і формальним підведенням її до зауважень, викладених Верховним Судом у постанові по цій справі , а не на повний та всебічний розгляд справи» . На думку відповідача , внаслідок таких дій відповідач фактично позбавлений можливості реалізувати процесуальні права , передбачені статтями 42,74,80,81 та 182 ГПК України. Наведені процесуальні дії суду створює у відповідача сумніви щодо забезпечення судом принципів змагальності , рівності сторін та безсторонності судового розгляду та породжують у заявника сумніви у неупередженості суду.

Оскільки ця заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ( менш ) ніж за три робочі дні до наступного засідання ( яке призначено на 14.07.26р. ) , ця заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішено судом, що розглядає справу.

Під час судового засідання 14.07.26р. представники відповідача Машталер Д.В. та Ясир С.А. підтримали заявлений відвід судді , обґрунтовуючи його тим, що після низки процесуальних дій судді ( відмова в призначенні по справі судової експертизи з метою визначення НГО спірних земельних ділянок ; відмова у відкладанні розгляду справи до часу отримання відповідачем відповіді на його адвокатський запит стосовно категорії спірних земельних ділянок ( направлений 08.07.26р. ), відмова у відкладанні розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи нового представника відповідача адвоката Машталера Д.В.) у них виникли сумніви у неупередженості суду.

Представник позивача проти задоволення заяви про відвід судді заперечував та вказав , що розцінює подачу цієї заяви виключно як намагання представників відповідача затягнути розгляд справи , повідомив , що представники ТОВ фірма «Блок ЛТД» застосовували подібну практику під час попереднього розгляду цієї справи та пов`язаних з нею справ ; вважав , що суд надає однакову можливість обом сторонам надавати докази по справі та висловлювати свою правову позицію.

Відповідно до приписів ст.35 ГПК України : 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст.38 ГПК України : з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Порядок розгляду заявленого відводу регламентовано ст.39 ГПК України : питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому випадку положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

ЄСПЛ у рішенні від 03.05.2007 у справі «Бочан проти України» вказав, що ЄСПЛ далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

В рішенні у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 ЄСПЛ зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 № 1012/2020 для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття ( постанова ОП КГС ВС від 15.11.24р. у справі № 910/21039/20 ).

Враховуючи приписи чинного законодавства України та правову позицію з цього питання Верховного Суду , ЄСПЛ , Бангалорських принципів поведінки суддів , висновки Венеційської Комісії від 11.12.2020 № 1012/2020 ; мотиви заявленого відводу ( суть якого зводиться до незгоди із процесуальними діями судді під час розгляду справи ) та ту обставину , що представники відповідача не позбавлені можливості в установленому законом порядку надати будь-які докази навіть на стадії розгляду справи по суті ( у разі , якщо доведуть , що не мали об`єктивної можливості подати їх в установлений чинним ГПК України строк ), та у разі , якщо суд визнає , що дійсно існували такі об`єктивні причини неможливості подання стороною таких доказів на стадії підготовчого провадження , суд має можливість повернутися до стадії підготовчого провадження для залучення цих доказів до матеріалів справи ; що по справі підчас попереднього розгляду вже призначалася аналогічна судова експертиза за клопотанням саме відповідача ( яка не надала відповіді на поставлені питання ) ; що представник відповідача адвокат Машталер Д.В. починаючи з 09.07.26 р. та по цей час не звертався до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи ані в письмовому , ані в електронному вигляді , має можливість ознайомитися з ними як в перерві між судовими засіданнями по справі ,так під час судових засідань по справі на стадії дослідження доказів ; суд дійшов висновку про його необґрунтованість , а відтак ця заява про відвід підлягає відхиленню.

На підставі вищевикладеного , керуючись приписами ст.ст. 35, 39, 216, 234 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заявлений 13.07.26р. представником ТОВ фірма «Блок ЛТД» ( відповідач ) - адвокатом Машталер Д.В. відвід судді Васильєву О.Ю. у справі №904/4486/22 визнати необґрунтованим та відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Васильєв О.Ю.