Рішення № 138183269, 21.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22408/21

Провадження № 2/752/164/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.04.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді - Мазур Ю.Ю.

при секретарі судового засідання - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, щоІНФОРМАЦІЯ_4 близько 17 годин 25 хвилин, в місті Києві, на проїзній частині вул. Васильківська неподалік будинку № 1, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , 1990 р.н., здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з подальшим наїздом на пішохода автомобілем марки «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , 1981 р.н. Внаслідок даної ДТП ОСОБА_4 від отриманих травм помер на місці події.

За фактом вищевказаної ДТП слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві 04.02.2019 відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100000000119 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. За результатами досудового розслідування старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві Остапенком О.Г. винесено Постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як вбачається із висновку судового-медичної експертизи № 012-43-580-2019 від 03.05.2019, що описується у змісті Постанови, пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які утворились від дії тупого (-их) предмета (-ів), характер та локалізація, ознака струсу тіла вказують на утворення їх при автомобільній травмі - зіткненні автомобілів із пішоходом. Смерть пішохода настала від закритої травми грудей та живота з множинними переломами кісток, ушкодженням внутрішніх органів. Окрім цього, будь-яких тілесних ушкоджень, що утворились за інших умов не виявлено.

Оскільки позивачам, по відношенні до загиблого - ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_2 (донька), спричинена значна та непоправна шкода у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , яка проявилася у моральній шкоді, у понесених витратах на поховання та у шкоді, пов?язаної із втратою годувальника для дружини.

Відповідальність водія ОСОБА_3 , 1990 р.н., що керував автомобілем марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_3 , була застрахована у відповідача - в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка» за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент настання ДТП станом на 04.02.2019, поліс - АК8600692.

У зв?язку із цим, ПрАТ «СК «Уніка», як страховик, є зобов?язаним суб?єктом перед особами, яким він повинен виплатити страхове відшкодування, пов?язане із смертю фізичної особи, замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Враховучи те, що цивільно-правова відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, застрахована, то позивач звернувся по відповідача, як до страховика, із повідомленням про ДТП та заявами на виплату страхового відшкодування, до яких долучив необхідний перелік документів, відповідно до вимог Закону України ««Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які підтверджують, що смерть пішохода ОСОБА_6 відбулась саме внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та позивачам належить страхове відшкодування, відповідно до п. 27.1. - 27.5., ст. 27 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»

08.12.2020 відповідач, здійснив виплати страхового відшкодування в наступних розмірах: 10077,79 грн. - відшкодування моральної шкоди на користь позивача - 1, що становить 50 % від мінімального встановленого розміру страхового відшкодування, передбаченого ст. 27.3. Закону України «Про ОСЦПВВНТ3», з урахуванням утримання податку; 10077,79 грн. - відшкодування моральної шкоди на користь позивача - 2, що становить 50 % від розміру страхового відшкодування, передбаченого ст. 27.3. Закону України «Про ОСЦПВВНТ3», з урахуванням утримання податку; 4822,61 грн. - відшкодування витрат на поховання на користь позивачки - 1.

З огляду на те, що відповідач здійснив часткове відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, внаслідок ДТП, то позивачі звертаються до суду з метою захисту свого порушеного права на відшкодування шкоди, пов?язаної із втратою годувальника, моральною шкодою та витратами, понесеними позивачем - 1 на поховання у повному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 33, ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» представником по довіреності 22.10.2020 було надано Приватному акціонерному товариству «СК «УНІКА» повідомлення про ДТП та заяви на виплату страхового відшкодування із необхідними документами.

Серед заявлених позивачами до відшкодування вимог, містились: 9645,22 грн. - відшкодування, пов?язане із витратами позивачем - 1 на поховання; 25038,00 грн. - відшкодування пов?язане із моральною шкодою (1/2 частки, що належить позивачці - 1); 25038,00 грн. - відшкодування пов?язане із моральною шкодою (1/2 частки, що належить позивачу - 2); 150228,00 грн. - відшкодування пов?язане із втратою годувальника для позивача - 1.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого. «Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі якщо шкоду завдано здоров`ю особи» (постанови Верховного Суду у справах: № 751/8121/17 від 14 січня 2019; № 500/2095/15-ц від 10 січня 2019; № 757/59802/16-ц від 05 грудня 2018; № 126/1439/17 від 01 лютого 2018).

При виплаті позивачам страхового відшкодування, пов?язаного із моральною шкодою в розмірі 25038,00 грн. відповідачем, із зазначеної суми, було утримано 18% податку на дохід з фізичної особи та 1,5 % військового збору і виплачено лише 20155,58 грн., що суперечить чинному законодавству. Під час здійснення виплат страхового відшкодування потерпілим внаслідок ДТП, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором не здійснюється.

Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв?язку зі смертю є позивачі - донька ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_1 .

На день настання страхового випадку, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173,00 грн.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 50076,00 грн. (з розрахунку 4173,00*12 = 50076,00 грн.), що виплачується рівними частинами між донькою та дружиною. Частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди, дорівнює 25038,00 грн. (з розрахунку 50076,00/2 =25038,00 грн.)

07 лютого 2019 позивач - 1 понесла витрати на суму 9645,22 грн. на проведення поховання, що підтверджується квитанцією серії АА № 720387 від 07.02.2019, фіскальними чеками від 06.02.2019 на загальну суму 9645,22 грн., договорами-замовлення на надання послуг від 06 лютого 2019, свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП.

Станом на дату ДТП, загиблий ОСОБА_4 , досягнув пенсійного віку, та отримував пенсію за віком, розміром 6000,00 грн. щомісячно.

Довідкою від 30.05.2019 року про дохід ОСОБА_4 за період з лютого 2018 по лютий 2019, підтверджується, що загиблий був офіційно працевлаштований у Корпорації «Украгроєнергозбереження» та отримував заробітну плату у розмірі 1762,00 грн. щомісячно.

Позивач-1 разом із загиблим, спільно проживала та перебувала на утриманні у останнього, оскільки її дохід був меншим, ніж необхідні витрати. Факт перебування на утриманні проявлялось у наданні матеріальної підтримки в грошовій натуральній формі, підтверджується актом про засвідчення факту перебування на утриманні.

Мінімальний гарантований розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою позивачем годувальника становить 150228,00 грн. (з розрахунку 4173,00*36=150228,00).

Просив стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» на користь позивача-1 ОСОБА_1 14960,21 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого; 4822,61 грн. страхового відшкодування витрат на поховання; 150228,00 грн. страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника. Стягнути з відповідача ПрАТ «СК «УНІКА» на користь позивача-2 ОСОБА_2 14960,21 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Ухвалою судді ОСОБА_10. Голосіївського районного суду м. Києва від 13.09.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

В січні 2022 до суду від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - Крюк Ю.А. надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору або співвідповідача.

Разом з заявою до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Положення ст. 1193 ЦК про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність. Саме по собі перебування у нетверезому стані не є прикладом грубої необережності, якщо при цьому не було порушено Правила дорожнього руху.

Відповідно до Постанови у висновку проведеної автотехнічної експертизи № 12-1/1738 від 02.09.2019 експертом встановлено:

В даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 , з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів: 12.2; 12.3 ПДР України не вбачається.

В даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 , з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_7 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів: 12.2; 12.3 ПДР України не вбачається.

З технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є виникнення небезпеки для руху, водію автомобіля «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 на відстані, меншій необхідної для зупинки керованого ним транспортного засобу в умовах місця пригоди.

Отже, настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 не міг відвернути (не мав можливості) відповідно до ОСОБА_6 позивачам було завдано внаслідок непереборної сили, що є підставою для звільнення від відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Саме груба необережність, що проявилась у порушенні правил дорожнього руху в стані легкого алкогольного сп?яніння потерпілого ОСОБА_4 стала причиною виникнення шкоди.

За таких обставин представник відповідача приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 не порушував будь-яких Правил дорожнього руху, тобто в його діях немає протиправності, для настання цивільно-правової відповідальності немає підстав.

Варто зауважити, пошкодження, що призвели до смерті пішохода ОСОБА_6 завдано автомобілем «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 , водія вищевказаного джерела підвищеної небезпеки, було застраховано в АТ «СГ «ТАС», відповідно до Полісу АМ/7 134229. Проте, даний факт чомусь свідомо ігнорується позивачами.

Протоколом огляду та перегляду цифрового носія інформації від 27.07.2019 р., з якого здійснено запуск відеофайлу «10.9.17.64_метро Голосіївська_Облачное хранилище - С1954ROP2098_17-40-00_17-50-59» зафіксовано, що контакт автомобіля «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 відбувся лише «правим дзеркалом заднього виду», а вже в подальшому наїзд вчиняє інший автомобіль внаслідок чого пішохода відкидає вперед в середню смугу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 012-43-580-2019 від 03.05.2019: «одразу після первинного контакту, без падіння потерпілого на автомобіль, сталося падіння потерпілого на дорожнє покриття задньою поверхнею тіла. Після чого, при знаходженні потерпілого у горизонтальному положенні відбувся контакт наступного автомобіля в праву очну частину тіла з ударом, стисненням тіла потерпілого між виступаючою передньою частиною автомобіля та дорожнім покриттям..».

Отже, у даній дорожньо-транспортній пригоді травми, що призвели до смерті померлому було нанесено транспортним засобом «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_5 Автомобіль «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_3 лише зачепив пішохода правим дзеркалом заднього виду.

Протиправність дій та вина встановлена лише відносно самого пішохода, ОСОБА_4 , а тому відшкодування, або має відшкодовуватись ОСОБА_5 водієм «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 , або його страховою компанією.

Так як, за відшкодуванням моральної шкоди звернулися двоє осіб, що мають право на таке відшкодування (позивачі ОСОБА_1 - мати загиблого та ОСОБА_2 - дочка загиблого), тому розмір страхового відшкодування розраховувався наступним чином: 4173,00 грн. (мінімальна заробітна плата) * 12 = 50076,00 грн. - 50% (взаємодія декількох осіб) = 25 038 грн. / 2 = по 12519,00 грн. кожному.

При цьому, з суми моральної шкоди страховиком того ж дня було утримано та перераховано до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Просив в задоволенні позову позивачів до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» відмовити у повному обсязі. Витребувати у Слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві копії матеріалів кримінального провадження № 12019100000000119. Залучити до розгляду справи АТ «СГ «ТАС» у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, або співвідповідача та зобов?язати надати пояснення, щодо того, чи зверталися позивачі з заявами про виплату страхового відшкодування, яке рішення було прийнято у зв?язку з ДТП від 04.02.2019, чи виплачене страхове відшкодування по полісу АМ/7134229.

Разом з тим позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування недосягнутого страхового відшкодування за понесені витрати на спорудження надгробного пам`ятника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок вищевказаної ДТП ОСОБА_1 , яка є дружиною загиблого завдано також і матеріальну шкоду, пов`язану з понесеними витратами на спорудження надгробного пам`ятника.

Дорожньо-транспортна пригода трапилась 04.02.2019, розмір мінімальної заробітної плати на цей момент становив 4173,00 грн. Таким чином, загальний розмір відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника може становити до 50076,00 грн. (4173,00 х 12 = 50076,00 грн).

Вказані витрати пов`язані з придбанням надгробного пам`ятника в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується замовленням від 22.05.2021 та накладною від 22.05.2021 виданою ФОП ОСОБА_8 ; на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 20000,00 грн. Загальна сума витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника становить 40000,00 грн., що не перевищує розмір 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, а саме - 50076,00 грн.

Просить стягнути з відповідача 40000,00 грн. страхового відшкодування понесених витрат на спорудження пам`ятника та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою судді Шевченко Т.М. Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Шевченко Т.М. Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2022 цивільну справу № 752/3353/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування об`єднати в одне провадження з цивільною справою № 752/22408/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування. Присвоїти цій справі № 752/22408/21 та передати дану цивільну справу на розгляд судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіній О.О.

Ухвалою судді ОСОБА_10. Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2023 клопотання представника відповідача про залучення третьої особи до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення несплаченого страхового відшкодування задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення несплаченого страхового відшкодування в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «СГ «ТАС».

Ухвалою судді ОСОБА_10. Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2023 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення несплаченого страхового відшкодування закрито.

В липні 2023 в системі «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , сформовано відповідь на відзив.

Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 1229 від 15.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_10.

У січні 2024 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

Ухвалою судді Мазур Ю.Ю. Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2024 справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення несплаченого страхового відшкодування прийнято до провадження. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

В жовтні 2024 від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшли клопотання про залучення співвідповідача та про витребування доказів.

Ухвалою судді Мазур Ю.Ю. Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2024 клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_9 про залучення співвідповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ: 30115243, міспезнаходження: 03026, просп. Перемоги, буд. 65). Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_9 про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16): довідку про доходи пенсіонера ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКІПІ НОМЕР_6 , за період з лютого 2018 року по лютий 2019 року. Витребувані документи зобов`язано направити до Голосіївського районного суду м. Києва за адресою м. Київ, вул. Виставкова, 14-А (суддя Мазур Ю.Ю.) в строк до 13 лютого 2025 року.

В лютому 2025 до суду надійшла витребувана у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідка про доходи пенсіонера ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКІПІ НОМЕР_6 , за період з лютого 2018 року по лютий 2019 року.

Ухвалою судді Мазур Ю.Ю. Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2025 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи - закрити.

В жовтні 2025 представником позивачів в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони.

В лютому 2025 представником відповідача Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Синельніковим М.О.в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в позові позивачів до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», в зв`язку з тим, що у водія ОСОБА_5 відсутня вина в смерті померлого, а також пропущено строк звернення до страховика.

В лютому 2026 представником позивачів в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про прискорення розгляду справи.

Позивачі в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 04.02.2019 близько 17 годин 25 хвилин, в місті Києві, на проїзній частині вул. Васильківська неподалік будинку № 1, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , 1990 р.н., здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з подальшим наїздом на пішохода автомобілем марки «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , 1981 р.н. Внаслідок даної ДТП ОСОБА_4 від отриманих травм помер на місці події.

За фактом вищевказаної ДТП слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві 04.02.2019 відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100000000119 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. За результатами досудового розслідування старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві Остапенком О.Г. винесено Постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як вбачається із висновку судового-медичної експертизи № 012-43-580-2019 від 03.05.2019, що описується у змісті Постанови, пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які утворились від дії тупого (-их) предмета (-ів), характер та локалізація, ознака струсу тіла вказують на утворення їх при автомобільній травмі - зіткненні автомобілів із пішоходом. Смерть пішохода настала від закритої травми грудей та живота з множинними переломами кісток, ушкодженням внутрішніх органів. Окрім цього, будь-яких тілесних ушкоджень, що утворились за інших умов не виявлено.

Позивачі, по відношенні до загиблого - ОСОБА_1 є його дружиною та ОСОБА_2 , яка є його донькою.

Відповідальність водія ОСОБА_3 , 1990 р.н., що керував автомобілем марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_3 , була застрахована у відповідача - Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка» за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент настання ДТП станом на 04.02.2019, поліс - АК8600692.

08.12.2020 відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», здійснило виплати страхового відшкодування в наступних розмірах: 10077,79 грн. - відшкодування моральної шкоди на користь позивача - 1, що становить 50 % від мінімального встановленого розміру страхового відшкодування, передбаченого ст. 27.3. Закону України «Про ОСЦПВВНТ3», з урахуванням утримання податку; 10077,79 грн. - відшкодування моральної шкоди на користь позивача - 2, що становить 50 % від розміру страхового відшкодування, передбаченого ст. 27.3. Закону України «Про ОСЦПВВНТ3», з урахуванням утримання податку; 4822,61 грн. - відшкодування витрат на поховання на користь позивачки - 1.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 , водія автомобіля «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 , було застраховано в АТ «СГ «ТАС», відповідно до Полісу АМ/7 134229.

Позивачі із заявами про виплату страхового відшкодування до АТ «СГ «ТАС» не звертались.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ч. 5 ст. 1187 ЦК України визначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювана шкоди.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року справі № 601/1304/15- ц (провадження № 61-33216св18).

Суд зазначає, що представником відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» не доведено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок умислу потерпілого або непереборної сили, а тому володілець джерела підвищеної небезпеки за встановлених обставин зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Відповідач як страховик за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, здоров`ю, майну третьої особи, в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Даним Законом встановлено порядок отримання страхового відшкодування особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, та строки прийняття страховиком рішення про здійснення або відмови у здійсненні страхового відшкодування регламентовано ст.ст. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, згідно п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 35.2. ст. 35 Закону до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивачки про те, що нею було понесено витрати на поховання ОСОБА_4 , загальний розмір яких становить - 9645,22 грн., що підтверджено товарними чеками та квитанціями долученими до позовної заяви.

Окрім витрат на поховання ОСОБА_1 було також понесено витрати: на придбання надгробного пам`ятника в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується замовленням від 22.05.2021 та накладною від 22.05.2021 виданою ФОП ОСОБА_8 ; на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується Договором № 1 від 22.04.2021, та Актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 18 липня 2021 виданого ФОП ОСОБА_8 .

Що стосується позову в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, суд вважає, що позовні вимоги представника позивачів в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з огляду на те, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_1 , відповідальність якого була застрахована відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» була завдана як матеріальна, так і моральна шкода, яка полягає у втраті близької людини - чоловіка та батька позивачів.

Положення ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України визначає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди суд вважає за доцільне зазначити, що заявлений позивачами розмір моральної шкоди не є завищеним та підлягає відшкодуванню.

При цьому суд зауважує, що часткові виплати відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» вже були здійснені ще 08.12.2020. Зауваження представника про те, що виплати були зроблені помилково та після розгляду цієї справи будуть звертатись за поверненням сум не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

При цьому суд не погоджується з доводами представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», що у даній дорожньо-транспортній пригоді травми, що призвели до смерті померлому було нанесено транспортним засобом «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_2 , відповідно водієм ОСОБА_5 , а автомобіль «Volkswagen Jetta», д.р.н. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_3 лише зачепив пішохода правим дзеркалом заднього виду. Так, як саме після цього маневру ОСОБА_4 впав та потрапив під наїзд другого автомобіля. Суд погоджується з доводами відповідача АТ «СГ «ТАС», що ці два наїзди на пішохода не стались одночасно, а відбувались один за одним, в такому випадку, якщо не було б першого наїзду, з великою вірогідністю не було б і другого.

Таким чином відшкодування шкоди заподіяної смертю особи підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка».

Отже, законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). (Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 10.01.2019, справа № 751/8121/17. провадження № 61-39326св18 та в Постанові Верховного суду від 15.08.2019 у справі №75б/16649/13-й. провадження № 61-26702св18.)

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Зазначена стаття Сімейного кодексу України не містить визначення, за яких обставин особа може вважатися такою, що потребує матеріальної допомоги.

При цьому судом встановлено, що відповідно до довідки про доходи, а саме відомості про пенсію ОСОБА_4 з лютого 2018 по січень 2019 пенсія складала 6046,35 грн. щомісячно. Разом з тим останній був працевлаштований в Корпорації «Украгроенергозбереження» з загальним доходом з лютого 2018 по лютий 2019 у розмірі 21857,73 грн.

Крім того, аналіз положень ч. 1 ст. 1200 Цивільного кодексу України свідчить про те, що право на відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого мають як ті непрацездатні особи, що перебували на утриманні потерпілого, так і ті, які мали право на одержання від нього утримання.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 у справі № 643/207/16-ц, від 06 травня 2020 у справі № 742/554/19-ц, від 07 жовтня 2020 у справі № 742/637/19-ц, від 08 вересня 2021 у справі № 577/1316/20.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є непрацездатною (пенсіонер), з грудня 2018 по лютий 2019 розмір її пенсії становив 3531,95 грн., з березня 2019 по травень 2019 становив 4097,81 грн., проживала разом з чоловіком ОСОБА_4 , суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що вона була на утриманні померлого, розмір пенсії, яку отримує ОСОБА_1 , є очевидно недостатнім особі для забезпечення її нормального життя і придбання найнеобхіднішого.

Враховуючи наведене вище правове регулювання, практику Верховного Суду, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 150228,00 грн. (з розрахунку 4173,00*36=150228,00).

Відповідно до п.п. 164.2.14 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю чи здоров`ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним зобов`язання; в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або інших сум бюджетного відшкодування; г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; ґ) виплати з державного бюджету, пов`язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Отже, страхові відшкодування належні позивачу, не підлягають оподаткуванню.

Окрім вищевикладеного, оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом 4 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), згідно з пп. «в» п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика - резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі, якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати. А саме норми зазначеного підпункту поширюються на суму страхового відшкодування, яка виплачується безпосередньо страховиком - резидентом фізичній особі (вигодонабувачу).

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно положень ст. 165 Кодексу, страхове відшкодування - є доходом, який не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а тому не підлягає оподаткуванню з доходів фізичних осіб та здійснюється виключно в порядку та на умовах встановлених Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ».

Отже, при прийнятті рішення про перерахунок коштів ПАТ «СК «Уніка» допущено помилку при визначені об`єкта, оподаткування.

Загальні засади і порядок відшкодування моральної шкоди врегульований ЦК України. Однак в даній справі мова йде про виплату саме страхового відшкодування, яке регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04, який є спеціальним щодо вказаних правовідносин.

За змістом Закону (ст.ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Так, відповідно до п. 22.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Оскільки, дія п.п. 164.2.14 ПК України не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами чи страхування, відповідачем було неправомірно стягнено податки з страхового відшкодування.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що ПрАТ СК «Уніка» безпідставно при виплаті позивачу страхового відшкодування здійснило оподаткування, чим порушені права позивачів і вони отримали меншу суму, тому кошти у вигляді податку слід стягнути з відповідача на користь позивачів.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказане з ПрАТ СК «Уніка» підлягає стягненню14960,21 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди завданої смертю чоловіка, 4822,61 грн. недоплаченого страхового відшкодування витрат на поховання, 40000,00 грн. витрат на придбання та встановлення надгробного пам`ятника, 150228,00 грн., страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, 14960,21 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди завданої смертю батька, що в загальному розмірі становить 224971,03 грн.

При цьому, суд зазначає, що заявлена позивачами сума до стягнення перевищує ліміт страхового відшкодування, таким чином суд зменшує суму до 200000,00 грн. загального страхового відшкодування відповідно для кожного позивача з урахуванням вже здійсненої відповідачем суми відшкодування у розмірі 24978,19 грн. Виходячи з зазначеного загальна сума стягнення не може перевищувати 175021,81 грн. (200000,00 грн. (ліміт страхового відшкодування) - 24978,19 грн. (виплачена сума страхового відшкодування)). Таким чином коефіцієнт задоволених вимог 175021,81/24978,19 = 0,778.

Щодо решти доводів сторін суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 «Про судовий збір» у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, позивачі від сплати судового збору звільняються.

Враховуючи, що позивачі звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 1750,21 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 - В, ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) загальну суму відшкодування в розмірі 163384 (сто шістдесят три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 17 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 - В, ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 11637 (одинадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 64 коп. недоплаченої суми страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди завданої смертю батька.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 - В, ЄДРПОУ 20033533) на користь держави судовий збір у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 21 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Текст рішення виготовлений 18.06.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур