Вирок № 138183253, 14.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13635/26

Провадження №: 1-кп/752/2123/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження № 22026101110000378 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

так, постановою Верховної Ради України №129-VIII від 27.01.2015 року російську федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Кабінет Міністрів України приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дії держави-агресора та/або держави-окупанта без дотримання вимог частин четвертої - дев`ятої цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1076 від 27.09.2022 встановлено заборону на вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є Російська Федерація.

Так, 10.06.2016 року зареєстровано ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІНКОМ ТЕХНІКА», код ЄДРПОУ 40557454, юридична адреса: м. Київ, вул.Степана Рудницького, буд. 2-Б, офіс 2, основний вид діяльності: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, директор: Особа 1 (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження), кінцеві бенефіціарні власники: Особа 1 та Особа 2.

Так, Особа 1, який з 21.06.2016 року є керівником ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІНКОМ ТЕХНІКА», достовірно знаючи з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про повномасштабне вторгнення рф в Україну, за попередньою змовою з невстановленими особами у період з червня 2022 року по грудень 2025 року, усвідомлюючи, що продукція ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІНКОМ ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 40557454): гірничо-шахтне обладнання та запасні частини до нього першочергово орієнтована на споживачів країн СНД, найбільший ринок збуту - рф, налагодив протиправний механізм постачання продукції, виробленої на підконтрольному йому підприємстві ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІНКОМ ТЕХНІКА», з метою подальшого постачання через треті країни на територію рф, який полягав у так званому «перерваному транзиті», коли формально за документами кінцевим пунктом призначення виступає третя країна, але вантаж після перетину державного кордону України направляється через Республіку Казахстан до рф.

Так, з червня 2022 року по грудень 2025 року, точний час встановити не виявилося за можливе, Особа 1, будучи керівником ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІНКОМ ТЕХНІКА» за попередньою змовою з невстановленими особами, використовуючи підконтрольну компанію ТОО «Инком Техника» (БИН 120740011391, Казахстан), з якою був чинний контракт № 3/2019 від 10.06.2019 року на поставку товарів, забезпечив укладення низки додаткових угод до нього, на підставі яких гірничо-шахтне обладнання та запасні частини до нього, а саме: частини до прохідницького комбайну П-110, зокрема гідравлічні силові установки, ланцюги з чорних металів та елементів передач, панелі керування та пультів управління, силові установки лінійної дії, клапани контролю маслогідравлічних силових трансмісій, двигуни гідравлічні силові та інших комплектуючі, транспортувались через територію Республіки Казахстан на адресу підконтрольного російського суб`єкта господарювання ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА» (рф, м. бєлгород, ОГРН: 1183123027560).

В свою чергу, ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА» (рф, м. бєлгород, ОГРН: 1183123027560) також здійснювало поставки гірничо-шахтного обладнання та запасних частини до нього для потреб підсанкційних та державних підприємств вуглевидобної галузі держави агресора, зокрема ООО «Московский метрострой Интернэшнл» (ООО «ММС ИНТЕРНЭШНЛ», ІПН рф 7704304569), яка через АО «МОСИНЖПРОЕКТ» (ІПН рф 7701885820) на 100% належить «Правительству Москвы» в особі Департаменту міського майна м. москва.

Таким чином, Особа 1 з червня 2022 року по грудень 2025 року, достовірно знаючи, що російська федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 року та постанови правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 року з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, здійснював постачання через ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ІНКОМ ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 40557454) гірничо-шахтного обладнання та запасних частин до нього підприємству держави агресора, а саме ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА».

Водночас встановлено, що Особа 1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, з метою легалізації майна одержаного злочинним шляхом, переслідуючи мету приховування та маскування джерела походження грошових коштів, отриманих від ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА» через підконтрольну компанію ТОО «Инком Техника» (БИН 120740011391, Казахстан), залучив до протиправної діяльності ОСОБА_3 , який є фізичною особою-підприємцем, повідомивши останньому про свої протиправні наміри, не повідомляючи інформацію, щодо реального джерела походження грошових коштів шляхом укладення з ним фіктивних правочинів на виконання робіт.

За вказаних обставин, Особа 1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, вирішує вчиняти дії спрямовані на приховування та маскування джерела походження грошових коштів, отриманих від ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА», використовуючи підконтрольну компанію ТОО «Инком Техника» (БИН 120740011391, Казахстан), з метою уникнення подальшої можливої конфіскації таких грошових коштів.

Так, Особа 1, маючи на меті приховування та маскування джерела походження грошових коштів, отриманих від ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА», залучив до протиправної діяльності ОСОБА_3 , який є фізичною особою-підприємцем, повідомивши останньому про свої протиправні наміри, не повідомляючи інформацію щодо реального джерела походження грошових коштів. На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодився.

У подальшому 20.02.2023 між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інком Техніка» як замовником та ФОП « ОСОБА_3 » як виконавцем було укладено договір про виконання робіт № 20/02-23. Відповідно до умов договору ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інком Техніка» доручило ОСОБА_3 виконання робіт з обробки виробів, виготовлення деталей, зборки продукції з давальницької сировини відповідно до специфікацій. На виконання умов договору ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інком Техніка» передавали ОСОБА_3 відповідну давальницьку сировину (деталі, заготовки, комплектуючи тощо), а останній відповідно мав на замовлення виготовити певні деталі, обладнання тощо.

ОСОБА_3 за усною домовленістю із Особа 1 повинен проводити фіктивні операції щодо виготовлення виробів на виконання умов договору № 20/02-23 з метою подальшого перерахування на його рахунки грошових коштів, які отримано від ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА» з рахунку ТОВ «НВП «Інком Техніка», маючи на меті приховування та маскування джерела походження грошових коштів з метою уникнення подальшої можливості їх конфіскації.

Упродовж 2023-2025 років Особа 1 та ФОП ОСОБА_3 складено низку фіктивних актів приймання виконаних робіт, до яких було внесено недостовірні відомості про виготовлення ФОП « ОСОБА_3 » для ТОВ «НВП «Інком Техніка» металевих ланцюгів скребкових, зазначені акти стали підставою для перерахування грошових коштів ТОВ «НВП «Інком Техніка» на рахунок ФОП « ОСОБА_3 ».

Разом із цим, металеві ланцюги скребкові не виготовлялись та фактично не поставлялись ТОВ «НВП «Інком Техніка».

Таким чином, упродовж 2023-2025 років на підставі фіктивних актів перераховано на рахунок ФОП « ОСОБА_3 » грошові кошти на загальну суму 4 420 840 грн., які в подальшому обготівковувалися шляхом зняття з банківського рахунку у відділенні банку АТ «ПУМБ» за адресою: вул. Васильківська, 34, м. Київ, та за посередництва невстановлених осіб, які не були обізнані щодо вчинення кримінального правопорушення, передавались Особі 1, тим самим, приховувалося та маскувалося реальне джерело походження вказаних грошових коштів, які були отримані від ООО «ИНКОМ ТЕХНИКА», використовуючи підконтрольну компанію ТОО «Инком Техника» (БИН 120740011391, Казахстан) за поставки матеріальних ресурсів у вигляді гірничо-шахтного обладнання та запасних частин до нього підприємству держави агресора з метою уникнення подальшої можливої конфіскації таких грошових коштів.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 209 КК України, а саме вчинення дій спрямованих на приховування та маскування джерела походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені особою, яка повинна була знати, що таке майно опосередковано одержано злочинним шляхом.

26.05.2026 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вищевказаному злочині, сторони погодили покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної власності на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України погодили звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України у зв`язку із наявністю кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме: повне і беззастережне визнання вини, щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у зобов`язанні надати викривальні показання щодо злочинних дій осіб, причетних до вчинення злочину, в якому він обвинувачується, активна волонтерська діяльність у вигляді добровільного перерахування коштів у розмірі 150000,00 грн. на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗС України, враховуючи, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, з урахуванням особи винного, який критично оцінює свою злочинну поведінку, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває та раніше не судимий.

ОСОБА_3 роз`яснені вимоги ч. 2 ст. 473, 476 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, щодо тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, дослідивши надані документи, що характеризують його особу, з`ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_3 , що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_3 , яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної власності строком на 3 роки, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 1 ст.209 КК України.

При цьому суд також враховує, що сторони угоди узгодили між собою можливість застосування судом ст. 75 КК України щодо можливості звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а тому вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України.

Крім того, враховуючи вищевикладене, суд, керуючись ст. 77 КК України не призначає ОСОБА_3 додаткове покарання, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України у виді конфіскації майна.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, суд вважає за доцільне скасувати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави та повернути її заставодавцю ОСОБА_7 .

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.05.2025 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22026101110000378.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної власності строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази:

мобільний телефон «One Plus5T», чорного кольору без захисного чохла IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , ноутбук «Lenovo ideaPad 320-15isk» та зарядний пристрій до нього, блокнот з чорновими записами, документальні матеріали щодо реалізації виробленої продукції на 45 арк., документи щодо оренди індивідуального сейфу на 11 арк., що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області - повернути власнику ОСОБА_3 .

Запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_3 - скасувати.

Заставу, у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , справа №760/6943/26; внесену 16.03.2026 року на рахунок №UA128201720355259002001012089 в якості застави (провадження 1-кс/760/3757/26) згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2026 за квитанцією № ПН156032 від 16.03.2026 року АТ "Кристалбанк" - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Заставу, у розмірі 823000 (вісімсот двадцять три тисячі) гривень 00 копійок, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , справа № 760/6943/26; внесену 16.03.2026 року на рахунок №UA128201720355259002001012089 в якості застави (провадження 1-кс/760/3757/26) згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2026 за квитанцією № ПН1083 від 16.03.2026 року АТ "Комінбанк" - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Заставу, у розмірі 41000 (сорок одна тисяча) гривень 00 копійок, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , справа №760/6943/26; внесену 16.03.2026 року на рахунок №UA128201720355259002001012089 в якості застави (провадження 1-кс/760/3757/26) згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.03.2026 за квитанцією № 281610008 від 16.03.2026 року АТ "Асвіо Банк" - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1