Рішення № 138182020, 14.07.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1249/26

Провадження № 2/715/592/26

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року с-ще. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

судді Цуркан В.В.

секретар судового засідання Майщук С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Воробець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що він перебував у шлюбі з відповідачкою - громадянкою ОСОБА_3 з 30 серпня 2012 року по 22 грудня 2016 року. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецького району від 22 грудня 2016 року шлюб між ними розірваний. Згідно свідоцтва про народження батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вони сторони по справі.

Вказує, що з 2016 року донька проживає з ним та перебуває виключно на його повному утриманні, та лише він зі своєю теперішньою дружиною займається її вихованням. Згідно висновку органу опіки та піклування від 10 квітня 2023 року, затвердженого виконавчим комітетом Кам`янецької сільської ради від 10 квітня 2023 року, вирішено за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що він, як батько повністю утримує доньку та займається її вихованням, створив всі необхідні умови для проживання дитини. Тривалий час, а саме майже десять років, здійснює опіку над донькою, доглядає та піклується про її стан здоров`я, належне утримання та виховання. Увесь цей час дитина проживає окремо від матері. Матір дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майже 10 років не приймає участі в утриманні їх спільної дитини та проживає окремо в іншому місці, займається своїм життям. Більше того, місце проживання її невідоме ні позивачу, ні їх доньці.

На підставі викладеного, просить суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі частини від всіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. При цьому позивач вказав, що він є батьком чотирьох малолітніх дітей, троє з яких знаходиться на його утриманні. Вказав, що з відповідачкою ОСОБА_3 у нього двоє спільних дітей, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу за домовленістю між ними, донька залишилася проживати з ним, а син з відповідачкою. Згодом у зв`язку з тим, що відповідачка не виконувала свої батьківськи обов`язки орган опіки і піклування звернувся з позовом про позбавлення батьківських прав. Оскільки його син ОСОБА_6 був влаштований у прийомну родину, яка мала намір його усиновити, а він мав вже на утриманні трьох малолітніх дітей, погодився на позбавлення себе батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 .

Відповідачка ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи

Представник третьої особи служби у справах дітей Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Воробець М.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вказала, що дитина ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_1 , який її виховує та утримує. Відповідачка ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні та утриманні своєї доньки, вона викликалася на засідання органу опіки і піклування, проте не з`явилася на засідання. Під час розгляду питання щодо доцільності позбавлення її батьківських прав щодо своєї доньки, вони звернулись до органу опіки і піклування, за місцем проживання відповідачки, звідки вони отримали інформацію, що остання веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями та відповідачка була позбавлена батьківських прав відносно двох дітей.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача його представника, пояснення представника третьої особи, покази свідка, з`ясувавши думку дитини та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається одинакові відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками значаться ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ці обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецького району від 22 грудня 2016 року, шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 30 серпня 2012 року у виконавчому комітеті Кам`янської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 17 розірвано.

Згідно висновку органу опіки та піклування від 10 квітня 2023 року, затвердженого виконавчим комітетом Кам`янецької сільської ради від 10 квітня 2023 року, вирішено за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки сімейного лікаря № 1195 від 30 березня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку в Кам`янській АЗПСМ, на профілактичні огляди та огляди з приводу захворювання з дитиною приходив тільки батько. Мати з дитиною ніколи не приходила та здоров`ям її не цікавилась.

Згідно довідки № 73 від 06.04.2026 року, виданої Глибоцьким ліцеєм Глибоцької селищної ради, ОСОБА_4 навчається в Глибоцькому ліцеї у 8-В класі.

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 № 33 від 06.04.2026 року, виданої Глибоцьким ліцеєм Глибоцької селищної ради, ОСОБА_7 має високий рівень пам`яті, образного мислення, стійкості та концентрації уваги. За час навчання проявила себе як старанна, дисциплінована, здібна учениця. Батько постійно підтримує зв`язок з класним керівником. Цікавиться навчанням і приділяє належну увагу вихованню дитини, на відміну від матері, яка за роки навчання у школі не проявляла інтересу та турботи за доньку. Завдяки старанням тата забезпечена всім необхідним шкільним приладдям та речами.

Як вбачається із довідок психіатра № 118 та довідки нарколога № 73, ОСОБА_1 на «Д» обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , 04 листопада народився ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_9 . Їх батьками значаться ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Як вбачається з військово облікового документу з «Резерв+», ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до довідки-характеристики виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області № 01-50/313 від 31.08.2022 року на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання народилася в м. Вінниця проте зареєстрована в АДРЕСА_2 з січня 2017 року. З 2012 року проживала в с. Кам`янка Глибоцького району Чернівецької області, де була одружена. 22 грудня 2016 року заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області, шлюб було розірвано та ОСОБА_3 переїхала в Людавку без чоловіка з двома дітьми: ОСОБА_5 , 2014 року народження, та донька ОСОБА_4 , 2012 року народження, але зважаючи на зловживання алкоголем матері дітей, згодом родичі чоловіка забрали доньку ОСОБА_11 на проживання до батька, дитина там була зареєстрована, тому і на даний час вона проживає та зареєстрована в селі Кам`янка. Разом з ОСОБА_3 залишився жити син ОСОБА_6 . В 2021 році народився син ОСОБА_12 , за яким ОСОБА_3 оформлена як одинока мати. ОСОБА_3 дуже часто зловживає алкоголем, залишає дітей (була відсутня по декілька днів) на батька, який неспроможний здійснювати догляд за дітьми в силу свого віку та постійного алкогольного сп`яніння. В будинку, де проживає ОСОБА_3 , часто бувають особи, в тому числі співмешканець, з якими вона вживає спиртні напої, на що надходили усні повідомлення від сусідів та інших громадян, в тому числі, зверталась увага на недогляд за дітьми зі сторони вищевказаних осіб. ОСОБА_3 не приділяє достатню увагу дітям, не прислухається до порад, які направлені на покращення її соціального статусу, має схильність до обману.

Згідно рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 30 серпня 2022 року, вирішено негайно відібрати у громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 130/1897/22 від 16 лютого 2023 року громадянка ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказала, що вона являється дружиною позивача, одружені вони з 2017 року. Повідомила, що першу дружину свого чоловіка вона не знає. З моменту одруження з позивачем, відповідачка до своєї рідної дитини ОСОБА_4 , не приходила, не телефонувала та не цікавилася її життям.

В судовому засідання малолітня дитина ОСОБА_4 , за участю законного представника та представника органу опіки і піклування суду повідомила, що останній раз з мамою спілкувалася коли їй було чотири роки, тоді мама їй сказала, що привезе їй цукерки та забере її. Разом з тим, з того часу вона мама їй жодного разу не подзвонила, не приходила до неї, не присилала подарунки. Вона живе з батьком і хоче з ним бути, до мами не хоче та не бажає з нею спілкуватися.

Підстави для позбавлення батьківських прав передбачені статтею 164 СК України.

Так, згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Вказаний захід впливу підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16жовтня 2019 року у цивільній справі № 753/1233/15-ц (провадження №61-12938св19).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач посилається на те, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 18.05.2026 року, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з тим, що вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки в ході розгляду справи належними, достатніми та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_3 повністю не виконує свої батьківські обов`язки, з 2016 року жодного разу до дитини не навідувалась, не цікавилась життям дитини, її розвитком та здоров`ям, матеріально не допомагає дитині, не виявляла до дитини батьківської турботи і уваги, що свідчить про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

При цьому з урахуванням негативних характеризуючих даних на відповідачку, у якої внаслідок неналежного виконання батьківських обов`язків було відібрано двох дітей, а в подальшому була позбавлена батьківських прав відносно них, суд вважає, що в даному випадку застосування до неї такого заходу впливу як попередження про необхідність змінити ставлення до дітей, без позбавлення батьківських прав не дасть позитивного результату, а тому є недоцільним.

Крім цього, в силу частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення їх повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 2 статті 184 СК України гарантовано, що розмір аліментів, стягнутих на дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 191 СК України суд ухвалює про присудження аліментів від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 191 СК України суд ухвалює про присудження аліментів від дня пред`явлення позову.

З огляду на викладене, з огляду на те, що відповідачка ОСОБА_3 не приймає участь в утриманні доньки, суд вважає, що з відповідачки підлягають стягненню аліменти на дитину до досягнення нею повноліття, проте не в тому розмірі який просить позивач.

Керуючись ст.ст.150, 155, 164, 170, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.6, 14, 141, 263-265, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.04.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: