Ухвала суду № 138181801, 13.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/815/26

2-о/703/102/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Шикіра Д.О.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи адвоката Салія С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Сміла Черкаської області справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в :

02.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем Збройних Сил України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язку щодо захисту Батьківщини в ході бойових дій. Встановлення зазначеного факту потрібно їй для отримання виплат, зокрема, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", пунктом 2 якої передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Справа була передана за підсудністю та ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у цивільній справі, призначене судове засідання для розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.05.2026 залучено до участі в справі заінтересованих осіб ОСОБА_3 , щодо якої наявна інформація про здійснення повноважень піклувальника щодо ОСОБА_4 та яку названо адресатом сповіщення про його загибель, а також ОСОБА_2 , в якості законного представника малолітньої ОСОБА_5 , остання є малолітньою дочкою загиблого військовослужбовця та заінтересованої особи, ОСОБА_2

16.06.2026 від представника заінтересованої особи, Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, згідно з якими заперечує проти факту з підстав його недоведеності, просить в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

29.06.2026 представником Міністерства оборони України подане клопотання про залишення заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивоване отриманням від Департаменту соціального забезпечення Міністерства повідомлення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги дочці загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .

З урахуванням наявності інших осіб, на права та інтереси яких вплине рішення по справі, встановлення факту, що має юридичне значення, в даному випадку пов`язане з наступним вирішенням спору про право, тому заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку окремого провадження. Відтак Міністерство оборони України вказує, що встановлення факту у цій справі пов`язане із вирішенням спору про право, а тому наявні підстави відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України для залишення заяви без розгляду.

10.07.2026 представником заінтересованої особи, ОСОБА_2 , адвокатом Салієм С.А. подані письмові пояснення, відповідно до яких з матеріалів заяви та доданих документів не вбачається доведеним факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_4 .

Вказує на ту обставину, що Законом України №3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», яким до кола осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, включено жінку / чоловіка, з якою / з яким загибла особа проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, набрав чинності 29 березня 2024 року.

Станом на 29 листопада 2023 року, тобто на дату смерті військовослужбовця, стаття 16-1 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідній редакції передбачала інше коло осіб, які мали право на отримання одноразової грошової допомоги, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, та утриманці загиблого.

Отже, особа, яка проживала із загиблим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, станом на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не була самостійною категорією отримувачів одноразової грошової допомоги, якщо така особа не довела статус утриманця.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі № 280/1098/25 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого право на одноразову грошову допомогу визначається законодавством, чинним на момент виникнення такого права, тобто на дату смерті військовослужбовця. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що станом на дату смерті військовослужбовця стаття 16-1 Закону № 2011-XII не відносила осіб, які проживали із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до самостійного кола отримувачів одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд також вказав, що встановлений судовим рішенням факт спільного проживання без реєстрації шлюбу може підтверджувати відповідні фактичні обставини, однак не змінює визначеного спеціальним законом кола отримувачів одноразової грошової допомоги.

За таких обставин встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, не створює для неї бажаних правових наслідків.

10.07.2026 від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Шикіра Д.О. надійшли письмові заперечення на пояснення заінтересованих осіб, в яких останній викладає незгоду з викладеними твердженнями, оскільки в справі розглядається не позов про стягнення одноразової грошової допомоги, не спір про розподіл такої допомоги, не спадковий спір і не вимога про позбавлення малолітньої дитини будь-яких належних їй прав. Предметом розгляду є конкретний юридичний факт: чи проживали заявниця та ОСОБА_4 у визначений період однією сім`єю як жінка та чоловік без державної реєстрації шлюбу.

Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким справи про встановлення факту проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства незалежно від мети звернення, зокрема й тоді, коли встановлення факту необхідне для подальшого підтвердження соціального статусу та звернення за одноразовою грошовою допомогою.

Рішення про встановлення факту проживання заявниці та загиблого військовослужбовця лише підтверджуватиме існування певних життєвих обставин у минулому і таке, серед іншого, не позбавляє дитину загиблого права на належні їй виплати.

В судовому засіданні заявниця та її представник наполягали на безпідставності тверджень заінтересованих осіб про наявність спору про право, на задоволенні заяви з огляду на наведені в ній обставини та вимоги, що викладені в письмових запереченнях від 10.07.2026.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник, адвокат Салій С.А. позицію Міністерства оборони України підтримали, вбачали існування спору про право та як наслідок наявність підстав для залишення заяви без розгляду, оскільки задоволення вимог заявниці створює передумови для перерозподілу одноразової грошової допомоги після загибелі військовослужбовця між заявницею та малолітньою дитиною останнього, якій така допомога на даний час призначена.

Решта заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися із невідомих причин, із заявами про його відкладення не зверталися. При цьому представником Міністерства оборони України подане клопотання про проведення судового засідання без її участі.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст. 293 ЦПК України).

За п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

З огляду на це і в позовному, і в окремому провадженнях існування спору про право повинно ставитись в залежність від волевиявлення осіб, права яких можуть зазнати впливу внаслідок прийняття рішення судом. Спір про право в окремому провадженні - це конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем, є встановлення в судовому порядку обставин, зокрема, з метою наступного вирішення питання реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, що по суті визнано в заяві представника, якою ініційоване дане провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» визначено, що сім`ям загиблих осіб (загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

За п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і надалі в редакції, що чинна на час виникнення відповідних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;.

Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За ч. 1, 3 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до частини першої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Ураховуючи наведене, можна зробити висновок, що у таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Відповідно, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки ця заінтересована особа не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, що містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.

При цьому, Міністерство оборони України та заінтересована особа ОСОБА_2 заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 , а в ході судового розгляду встановлено наявність щонайменше одного родича першого ступеня споріднення, малолітньої дочки, право на отримання одноразової грошової допомоги якою визначене ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо та рішення про нарахування та виплату відповідної допомоги на її користь наразі прийняте.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова ВС від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19).

За викладених обставин суд приходить до висновку про існування спору про право на отримання виплат, що належні членам сім`ї/близьким родичам внаслідок загибелі військовослужбовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст. 260, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику та її представнику право подати позов на загальних підставах.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 14.07.2026.

Суддя І.В.Овсієнко