Рішення № 138181761, 14.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4291/26

Номер провадження2/711/2674/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 41391,50 грн та судові витрати (вхідний №17845, а.с.1-7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 16.07.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №3761100 (далі Кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно умов Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця наступного за днем підписання договору.

Також умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. У якості підтвердження підписання Кредитного договору (вчинення електронного правочину), надання кредиту позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про кредитодавця, основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»; Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» розміщені на сайті кредитодавця: https://alexcredit.ua, за посиланням: https://alexcredit.ua /umovi.

У зв`язку з цим позивач констатує, що відповідач уклав кредитний договір № 3761100 від 16.07.2020 із ТОВ «Алекскредит» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000 грн.

Проте, як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин: ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України.

Щодо переходу права вимоги за Кредитним договором до позивача, то представник позивача у позові зазначає, що 29.10.2025 ТОВ «Алекскредит» (клієнт) та ТОВ «Секвоя Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 29/10-2025 (далі Договір факторингу №1).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 29.10.2025 до Договору факторингу №1 ТОВ «Секвоя Капітал» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 41 391,50 грн.

Надалі 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) та ТОВ «ФК «Солвентіс» (фактор) укладено договір факторингу № ДФ-31102025 (далі Договір факторингу №2).

Згідно Витягу з реєстру боржників від 31.10.2025 до Договору факторингу №2 ТОВ «Секвоя Капітал» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 41 391,50 грн.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 41 391,50 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3761100 від 16.07.2020, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн та 2662,40 грн витрат на сплату судового збору.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 14 липня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.64-65).

Представник позивача Лановий Є.М. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Ланового Є.М. у підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 05.06.2026 (а.с.67 зворот, 68 зворот). Водночас, у п.6-7 прохальної частини позовної заяви від 24.04.2026, представник позивача Лановий Є.М. просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.6 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 14 липня 2026 року о 08 год 30 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на неявку у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 16 липня 2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №3761100 (далі Кредитний договір) (а.с.22-23).

Пунктами 1.1 1.7.4 Кредитного договору передбачено, що визначення понять і термінів, які містяться у цьому договорі, тлумачаться відповідно до цього договору та розділу 2 правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (далі - Правила), що розміщені на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua.

За цим договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Сума кредиту складає 7 000,00 гривень.

Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

За цим договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Розрахунок зобов`язань (п. 2.18. Правил) позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів у договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: 1) у випадку використання кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12. Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту; 2) у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Кредитного договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 29 календарних днів з 16.07.2020 до 14.08.2020 (включно) (базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (акційна ставка (п. 2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 9 943,50 грн, у тому числі основна сума кредиту 7 000,00 грн, проценти за користування кредитом 2 943,50 грн

При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: 1) в базовий період з 16.07.2020 до 14.08.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); 2) в спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 15.08.2020 до 10.02.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 10 456,40 грн.

Використання базової процентної ставки у базовому періоді, нарахування процентів у спеціальному періоді за спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

У пунктах 3.1 - 3.2 Кредитного договору сторони обумовили строк дії договору (п. 2.41. Правил), який встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. Правил) 16.07.2020 і діє до кінцевої дати виконання договору 10.02.2021 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Датою укладення договору є дата підписання договору (акцептування позичальником оферти (п. 2.30. Правил) кредитодавця) та надання кредиту позичальнику.

Для належного виконання зобов`язань або повного погашення заборгованості за договором позичальник має сплатити основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитодавця або іншим способом, передбаченим договором та визначеним на сайті кредитодавця (п. 2.39. Правил) (п.4.1 Кредитного договору).

Кредит вважається простроченим при наявності заборгованості після закінчення кінцевої дати виконання договору, зазначеної в п. 3.1. цього договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення додаткової угоди (п.4.7 Кредитного договору).

Пунктом 7.9 Кредитного договору передбачено, що сторони погодили, що договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти (пропозиції укласти електронний договір), яка відповідно до п. 2.30. Правил містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. Правил).

Із розділу 8 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 підписав Кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме: PS3761100.

Із Графіка платежів як Додатку №1 до Кредитного договору суд встановив, що сторони означеного правочину погодили розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником кредитодавцю протягом всього строку Кредитного договору, а саме: з 16.07.2020 до 14.08.2020, зокрема ОСОБА_1 мав би сплатити проценти за користування кредитними коштами ТОВ «Алекскредит» в сумі 2943,50 грн.

Також Додаток №1 до Кредитного договору, яким є Графік платежів, містить загальні умови кредитування, зокрема з призми базового та спеціального періодів, а саме: базовий період розпочинається 16.07.2020 та закінчувався 14.08.2020, а спеціальний період розпочинався 15.08.2020 і закінчувався 10.02.2021. Додаток №1 до Кредитного договору підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме: PS3761100 (а.с.24).

Також суд встановив, що 16.07.2020 ТОВ «ФК «Вер Фор Пей» здійснило трансакцію на замовлення ТОВ «Алекскредит» про перерахування ОСОБА_1 7000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , код авторизації: 510103, номер транзакції в системі WayForPay: НОМЕР_2 (а.с.42).

Згідно безпосередньо дослідженого судом детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 29.10.2025, що підготовлений ТОВ «Алекскредит», суд встановив, що означеним товариством як кредитодавцем 16.07.2020 надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 7000 грн та цього ж дня позичальником сплачено кредитодавцю грошові кошти в сумі 1500 грн, що розподілені наступним чином: 992,50 грн у рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту), та 507,50 грн у рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно означеного засобу доказування суд встановив, що відсотки кредитодавцем ТОВ «Алекскредит» позичальнику ОСОБА_1 нараховувалися наступним чином:

1)у період часу з 17.07.2020 до 14.08.2020 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 102,13 грн з призми відсоткової ставки на рівні 1,7%/день;

2)у період часу з 15.08.2020 до 10.02.2021 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 180,23 грн з призми відсоткової ставки на рівні 3,0%/день.

Також із означеного засобу доказування суд встановив, що позичальник ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за Кредитним договором (а.с.15-17).

Крім того з Паспорту споживчого кредиту суд встановив, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 , підписавши його одноразовим ідентифікатором PS3761100, виявив волю на отримання кредиту в ТОВ «Алекскредит» на наступних умовах: сума кредиту: 7000 грн; строк кредитування: за лояльними (покращеними) умовами кредитування - 29 днів, а за загальними умовами кредитування - 180 дні; тип процентної ставки фіксована для кожного періоду, а саме: за лояльними (покращеними) умовами кредитування до 14.08.2020 1,45%, за загальними умовами кредитування: до 14.08.2020 1,7%, до 10.02.2021 3%; загальні витрати за кредитом: за лояльними (покращеними) умовами кредитування 2943,50 грн, за загальними умовами кредитування 3456,40 грн (а.с.47-48).

Суд, дослідивши договір факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 (а.с.25-29), встановив, що 29.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (фактор) та ТОВ «Алекскредит» (клієнт) укладено означений правочин, відповідно до п.1.1-1.2 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Наступне відступлення фактором права вимоги третім особам за відповідним реєстром прав вимог до цього договору допускається не раніше дати відступлення права вимоги клієнтом та після повного виконання фактором свого зобов`язання щодо сплати клієнту 100% ціни придбання.

Факт оплати ТОВ «Секвоя Капітал» ТОВ «Алекскредит» грошових коштів за договором факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 судом встановлено з дослідженої в судовому засіданні платіжної інструкції №339 від 30.10.2025, зі змісту якої встановлено, що ТОВ «Секвоя Капітал» сплатило ТОВ «Алекскредит» 2000000 грн (а.с.49).

Із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 судом встановлено, що ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) згідно умов кредитного договору №3761100 від 16.07.2020 у розмірі 41 391,50 грн, з яких: 6007,50 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 35 384 грн сума заборгованості за відсотками.

Також із договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 (а.с.32-36) суд встановив, що 31.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (фактор) та ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) укладено означений правочин, відповідно до п.1.1-1.2 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Наступне відступлення фактором права вимоги третім особам за відповідним реєстром прав вимог до цього договору допускається не раніше дати відступлення права вимоги клієнтом та після повного виконання фактором свого зобов`язання щодо сплати клієнту 100% ціни придбання.

Факт оплати ТОВ ФК «Солвентіс» ТОВ «Секвоя Капітал» грошових коштів за договором факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 судом встановлено з дослідженої в судовому засіданні платіжної інструкції №1118 від 05.11.2025, зі змісту якої встановлено, що ТОВ «ФК «Солвентіс» сплатило ТОВ «Секвоя Капітал» 2 071 261,13 грн (а.с.50).

Із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 судом встановлено, що ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) згідно умов кредитного договору №3761100 від 16.07.2020 у розмірі 41 391,50 грн, з яких: 6007,50 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, та 35 384 грн сума заборгованості за відсотками.

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 у редакції, чинній на день укладення Кредитного договору (далі Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675 у редакції, чинній на день укладення Кредитного договору).

Статтею 12 Закону №675 у редакції, чинній на день укладення Кредитного договору, визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675 у редакції, чинній на день укладення Кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 у взаємозв`язку з договором факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025.

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на умовах, викладених у цьому правочині.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Алекскредит» грошових коштів у сумі 7000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору в строки, передбачені цим правочином.

Водночас, матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.3 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором ТОВ «Алекскредит» як первинному кредитодавцю, так і ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» як правонаступникам первинного кредитодавця у спірних правовідносинах, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 6007,50 грн (з урахуванням сплачених позичальником грошових коштів у сумі 992,50 грн) в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 35 384 грн, суд зазначає про таке.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Пунктами 1.7 1.7.4 Кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: 1) у випадку використання кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12. Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту; 2) у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Кредитного договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 29 календарних днів з 16.07.2020 до 14.08.2020 (включно) (базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (акційна ставка (п. 2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 9 943,50 грн, у тому числі основна сума кредиту 7 000,00 грн, проценти за користування кредитом 2 943,50 грн

При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: 1) в базовий період з 16.07.2020 до 14.08.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); 2) в спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 15.08.2020 до 10.02.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 10 456,40 грн.

Використання базової процентної ставки у базовому періоді, нарахування процентів у спеціальному періоді за спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

Як встановлено судом, відповідач як позичальник не здійснив повне повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 29 календарних днів з дня укладення Кредитного договору, тобто з 16.07.2020 до 14.08.2020 включно. Таким чином, суд встановив, що відповідач не здійснив використання лояльних (покращених) умов кредитування, параметри яких обумовлені в п.1.7.2 Кредитного договору. У зв`язку з цим, для визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами ТОВ «Алекскредит» як первинний кредитодавець, керуючись п.1.7.3 Кредитного договору, здійснило нарахування позичальнику відсотків за користування кредитними коштами, розмір яких сторонами Кредитного договору обумовлений при використанні позичальником загальних умов кредитування.

Таким чином, розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником у період дії Кредитного договору з призми використання позичальником загальних умов кредитування (п.1.7.3 Кредитного договору) є наступним:

1)за період з 17.07.2020 (оскільки кредитодавцем не здійснено нарахування відсотків позичальнику за 16.07.2020, а.с.15) до 14.08.2020 включно (базовий період) розмір відсотків складає 2 961,77 грн: 6007,50 грн х 0,017 = 102,13 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 102,13 грн х 29 днів (кількість днів між 17.07.2020 та 14.08.2020) = 2 961,77 грн));

2)за період з 15.08.2020 до 10.02.2021 (спеціальний період) розмір відсотків складає 32 441,4 грн: 6007,50 грн х 0,03 = 180,23 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 180,23 грн х 180 днів (кількість днів між 15.08.2020 та 10.02.2021) = 32 441,4 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем первинному кредитодавцю ТОВ «Алекскредит», за період з 17.07.2020 до 10.02.2021, згідно положень Кредитного договору, складав 35 403,17 грн (2961,77 грн + 32441,4 грн), а з урахуванням сплачених позичальником грошових коштів у сумі 507,50 грн (16.07.2020), що первинним кредитодавцем зараховані у рахунок погашення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, загальний розмір заборгованості зі сплати відсотків складає 34 895,67 грн (35 403,17 грн 507,5 грн).

Також відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню в розмірі 34 895,67 грн.

Також суд звертає увагу учасників справи на те, що ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1 ст.5 ЦК України).

Частиною 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Здійснивши аналіз означених правових норм, суд звертає увагу учасників справи, що встановлення процентної ставки у розмірі як 1,7%/день, так і 3,0%/день, що передбачені умовами Кредитного договору, мало місце до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, а тому кредитодавцем ТОВ «Алекскредит», під час укладення з позичальником ОСОБА_1 . Кредитного договору, дотримано положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (укладення Кредитного договору).

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.4 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/4291/26, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової допомоги №43657029 від 02 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Солвентіс» та адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери (далі - АБ «Анна Литвин і партнери») (а.с.19-22); 2) акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги №3761100 від 27.03.2026 (а.с.11); 3) детального опису робіт від 27.03.2026 (а.с.18); 4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2050 від 16.11.2005, яким документована адвокат Литвин А.О. (а.с.51).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АБ «Анна Литвин і партнери» у справі щодо стягнення боргу за Кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості в розумінні положень ст.12,81 ЦПК України.

З аналізу статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24).

За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті 13, частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.13, 137 ЦПК України викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №361/10208/23 (провадження № 61-12269св24) та 25.03.2026 у справі №703/1666/22 (провадження № 61-13533св23), що судом застосовуються з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 заперечень щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу та/або клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю не подав.

Водночас, ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивачем були пред`явлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 41 391,50 грн, які судом задоволені частково в розмірі 40 903,17 грн, що складає 98,82% від ціни позову (40 903,17 грн / 41 391,50 грн), тому суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин принципу пропорційності визначення судових витрат, визначивши розмір витрат на правничу допомогу, що надана позивачу, в розмірі 97,68%, що відповідає розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з цим, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що у грошовому виразі складає 5 929,2 грн (6000 грн (розмір витрат на правничу допомогу, що визнаний судом співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та узгоджується з орієнтовним розрахунком суми судових витрат) х 0,9882 (розмір задоволених позовних вимог)).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що саме 5 929,20 грн підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача як витрати на правничу допомогу, що останньому надавались професійним адвокатом.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви від про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №3761100 від 10.04.2026 (а.с.41).

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором обгрунтованими і задовольнив їх на суму 40 903,17 грн (6007,50 грн заборгованості за тілом кредиту, та 34 895,67 грн заборгованість за відсотками), що складає 98,82% від ціни позову (40 903,17 грн / 41 391,50 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 630,98 грн, тобто 98,82% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 х 0,9882).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвіентіс» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 40 903,17 грн, з яких: 6007,50 грн заборгованості за тілом кредиту, та 34 895,67 грн заборгованість за відсотками. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 630,98 грн - судового збору, та 5929,20 грн витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 516, 527, 530, 549, 610, 626-628, 634, 638, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту №3761100 від 16 липня 2020 року в розмірі 40 903 (сорок тисяч дев`ятсот три) гривні 17 (сімнадцять) копійок, з яких: 6007 (шість тисяч сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 34 895 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» 2630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок судового збору та 5929 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього 8560 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 14 липня 2026 року.

Сторони в справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПУО: 43657029, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко