Рішення № 138181369, 14.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8221/26

Провадження № 2/643/5993/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Афанасьєва В.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Солвентіс» - Лановий Є. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 34295,00 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 19.12.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4306505, відповідно до умов якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» надав відповідачу грошові кошти в сумі 5000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути їх та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом.

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10/2025.

31.10.2025між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4306505 від 19.12.2020 року.

Заборгованість відповідача становить 34295,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн.; заборгованість за процентами 29295,00 грн.

Посилаючись на викладене, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 34295,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 24.04.2026, прийнято вищевказану позовну заяву за підсудністю та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У ході судового розгляду встановлено, що 19.12.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі з ідентифікацією особи за допомогою одноразового ідентифікатора, отриманого ним на мобільний телефон, укладено договір про споживчий кредит № 4306505. Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу 5000,00 грн. в безготівковій формі, шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. За договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку, яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» 02.11.2024 на картку НОМЕР_1 зараховані кошти у розмірі 5000,00 грн.

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10-2025.

Сторони підписали також Реєстр боржників до Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025, відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» передало право вимоги ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» за кредитним договором № 4306505 від 19.12.2020 року.

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025 відповідно до умов якого, відбулося відступлення права вимоги на користь позивача за кредитним договором № 4306505 від 19.12.2020 року.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 31.10.2025, складною ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», заборгованість ОСОБА_1 становить 34295,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн.; заборгованість за процентами 29295,00 грн.

Як вбачається з досліджених судом доказів, заборгованість відповідачем не погашена. Однак, відповідач частково вносила оплату для погашення заборгованості по процентам, зокрема 16.01.2021 у розмірі 2142 грн., що є фактичним визнанням укладення кредитного договору.

Згідно з детального (щоденного) розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4306505 від 19.12.2020 станом на 29.10.2025 нарахування процентів здійснювалось у період з 20.12.2020 по 14.08.2021.

Відповідно до умов договору, сторони погодили, що строк дії кредиту закінчується 15.07.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору. Коли строк дії договору минув або кредитор пред`явив вимогу згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК, правові підстави для подальшого нарахування відсотків і пені зникають.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зазначила: після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК право кредитодавця на нарахування договірних процентів припиняється.

Верховний Суд підтримав ці висновки у постановах від 28.10.2020 у справі № 362/3054/14-ц та від 05.11.2020 у справі № 711/5482/18.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у частині стягнення процентів з відповідача, з огляду на нарахування відсотків після спливу строку дії кредитного договору.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 12 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Оскільки ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме переказало кошти на платіжну картку клієнта, то вимога про стягнення з останнього заборгованості на користь ТОВ «ФК «Солвентіс», яке набуло права вимоги до відповідача за цим договором, підлягає частковому задоволенню: стягнення заборгованості у загальному розмірі 29795,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн.; заборгованість за процентами 24795,00 грн

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 86,98%) судовий збір в розмірі 2315,75 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №43657029/03 від 02.01.2026, укладеного між адвокатом ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Солвентіс», копію акта наданих послуг № б/н від 27.03.2026, відповідно до якого входить: сума наданих послуг відповідно до Договору складає 6000, 00 грн., детальний опис наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026.

За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на надання професійної правничої допомоги, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про часткове задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 4306505 від 19.12.2020 в загальному розмірі 29795 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Солвентіс» судовий збір у сумі 2315,75 грн (дві тисячі триста п`ятнадцять) 75 копійок та витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 4000 (чотири тисячі) 00 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 29-31, код ЄДРПОУ 43657029;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Афанасьєв