Рішення № 138180978, 13.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/766/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Тимошенко Анастасія Андріївна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №1730451 від 02 липня 2024 року у розмірі 20976,40 грн, яка складається з 5000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням, 8576,40 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 1100,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту та 6300,00 грн заборгованості за неустойкою. Також позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1730451, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачці кредит у сумі 5000,00 грн загальним строком на 345 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту відповідно до погодженого графіка платежів. Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор виконав свій обов`язок та 02 липня 2024 року перерахував відповідачці 5000,00 грн на зазначену нею банківську картку.

У подальшому, на підставі договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року, акта приймання-передачі Реєстру боржників та Реєстру боржників від 27 листопада 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №1730451.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов`язань за вказаним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 20976,40 грн, яка складається з 5000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням, 8576,40 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 1100,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту та 6300,00 грн заборгованості за неустойкою.

У зв`язку з цим представник позивача просить задовольнити позов, стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

У позовній заяві представник позивача просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка, будучи двічі належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про її виклик ( 15, 17), у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачки, повідомленої належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, тобто постановляє заочне рішення.

Суд, на підставі частини першої статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1730451.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених договором, надати позичальнику грошові кошти у кредит, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів і виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору сума кредиту становить 5000,00 грн.

За пунктами 1.3 та 1.4 кредитного договору кредит надано загальним строком на 345 днів, починаючи з 02 липня 2024 року, а остаточною датою повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначено 12 червня 2025 року. Повернення кредиту та сплата передбачених договором платежів мали здійснюватися кожні 15 днів відповідно до графіка платежів.

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом становлять 20449,00 грн, денна процентна ставка - 1,19 відсотка, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12720,15 відсотка, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 25449,00 грн.

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1150,00 грн та нараховується одноразово в момент видачі кредиту за ставкою 23 відсотки від суми кредиту.

Згідно з пунктами 1.5.2, 1.5.3 та 1.6 кредитного договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду та решти строку кредитування нараховуються за фіксованою ставкою 511 відсотків річних від фактичного залишку кредиту. Загальний розмір процентів за весь погоджений строк кредитування за умови належного виконання графіка платежів мав становити 19299,00 грн.

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково шляхом їх перерахування на рахунок з використанням банківської картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 2.2.2 кредитного договору комісія за надання кредиту нараховується одноразово в момент видачі кредиту, а проценти за користування кредитом нараховуються з дня, наступного за днем надання кредиту, до дати остаточного погашення заборгованості включно на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом.

Відповідно до графіка платежів відповідачка мала здійснити 23 платежі. Перший платіж у розмірі 1100,00 грн необхідно було сплатити 17 липня 2024 року, а останній 12 червня 2025 року. Платежі мали вноситися кожні 15 днів та включали основний борг, проценти і комісію.

Таким чином, сторони погодили суму кредиту, строк користування коштами, фіксовану процентну ставку, розмір одноразової комісії, періодичність та розміри платежів, кінцеву дату виконання зобов`язання і загальну вартість кредиту для споживача.

Оцінюючи докази укладення договору, суд враховує, що його оформлено в електронній формі, а тому факт його укладення має встановлюватися з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Відповідно до частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом. Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформленою в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, шостої, восьмої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною, вважається укладеним з моменту одержання відповіді про прийняття пропозиції, а електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. За статтею 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктами 6.1-6.7 кредитного договору передбачено, що договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника. Пропозиція кредитодавця приймається шляхом надсилання електронного повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається на мобільний телефон позичальника. На договір також накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Ідентифікація та верифікація позичальника здійснюється через систему BankID НБУ.

З реквізитів кредитного договору вбачається, що відповідачка зазначила свої анкетні та контактні дані, а також реквізити банківської картки, на яку просила перерахувати кредит. Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 956345, а кредитодавцем - електронним підписом із накладенням кваліфікованої електронної позначки часу 02 липня 2024 року о 15 год. 58 хв. Паспорт споживчого кредиту також підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 558878.

Наведені обставини у сукупності підтверджують послідовність дій, необхідних для укладення електронного договору: подання відповідачкою заявки на отримання кредиту, надання персональних та контактних даних, зазначення банківської картки, ознайомлення з умовами кредитування, отримання одноразового ідентифікатора, введення такого ідентифікатора та акцепт умов договору. Введення одноразового ідентифікатора є дією, яка відповідно до закону прирівнюється до підписання договору власноручним підписом.

Тому суд приходить до висновку, що кредитний договір №1730451 від 02 липня 2024 року був укладений між сторонами належним чином у письмовій електронній формі. Доказів несанкціонованого використання персональних даних відповідачки, її номера телефону чи банківської картки, а також доказів оспорення або визнання договору недійсним матеріали справи не містять.

Надання відповідачці кредиту підтверджується платіжним дорученням №37071752, згідно з яким 02 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» перерахувало на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 кошти у сумі 5000,00 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору 1730451».

Таким чином, матеріалами справи підтверджено як укладення кредитного договору в електронній формі, так і фактичне надання відповідачці 5000,00 грн шляхом їх безготівкового перерахування на банківську картку, реквізити якої вона зазначила під час оформлення кредиту.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно або сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 та 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статей 610 та 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

24 липня 2024 року відповідачка сплатила 1100,00 грн: 1050,00 грн процентів та 50,00 грн комісії. Інших платежів вона не здійснювала.

Станом на 27 листопада 2024 року заборгованість становила: 5000,00 грн кредиту, 8576,40 грн процентів та 1100,00 грн комісії.

Судом також встановлено, що після виникнення грошового зобов`язання відбулася заміна кредитора.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу відповідно до статті 1077 ЦК України одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Предметом договору факторингу може бути як наявна вимога, строк платежу за якою настав, так і майбутня вимога.

27 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як фактором, було укладено договір факторингу №27112024/1.

За пунктом 1.1 договору факторингу клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників, включаючи вимоги щодо основної суми кредиту, процентів, комісій та неустойки. Відповідно до пункту 1.2 цього договору перехід права вимоги відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 27 листопада 2024 року до договору факторингу №27112024/1 позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1730451 у загальному розмірі 20976,40 грн. Реєстр містить дані відповідачки, номер і дату кредитного договору, склад та загальний розмір переданої заборгованості.

Надані договір факторингу, акт приймання-передачі, Реєстр боржників та інші документи у сукупності підтверджують перехід до позивача права грошової вимоги за кредитним договором відповідачки. Доказів недійсності договору факторингу, припинення переданого права вимоги або його набуття іншою особою матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем у справі та має право вимагати від відповідачки виконання зобов`язань у тому обсязі, в якому вони законно існували на момент переходу права вимоги.

Оцінюючи заявлену до стягнення заборгованість, суд враховує, що розмір основного боргу 5000,00 грн відповідає сумі фактично наданого та не повернутого кредиту, а розмір процентів 8576,40 грн підтверджується детальним розрахунком щоденних нарахувань, здійснених у межах погодженого сторонами строку кредитування за фіксованою процентною ставкою.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Умову про одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 1150,00 грн викладено безпосередньо в індивідуальній частині договору, паспорті споживчого кредиту та графіку платежів. Комісія включена до загальних витрат за кредитом і загальної вартості кредиту, з якими відповідачка ознайомилася та які прийняла під час підписання електронних документів.

З урахуванням сплачених відповідачкою 50,00 грн залишок комісії становить 1100,00 грн. Підстав вважати цю суму платою за послуги, які відповідно до закону повинні надаватися безоплатно, матеріали справи не містять.

Відповідачкою контррозрахунку не подано, доказів повернення кредиту, сплати заявлених процентів та комісії або припинення зобов`язання іншим способом суду не надано. Тому позовні вимоги про стягнення 5000,00 грн основного боргу, 8576,40 грн процентів та 1100,00 грн комісії, а всього 14676,40 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 6300,00 грн неустойки суд виходить з наступного.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії або інших платежів позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення платежу, визначеного графіком, якщо таке порушення триває більше шести днів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором нараховано дев`ять штрафів по 700,00 грн кожний: 24 липня, 08 та 23 серпня, 07 та 22 вересня, 07 та 22 жовтня, 06 та 21 листопада 2024 року, а всього 6300,00 грн.

Водночас відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, за яким позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу або пені за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року. Отже, усі штрафи, заявлені позивачем до стягнення, нараховано під час дії воєнного стану.

Наведені положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України мають імперативний характер, звільняють позичальника від обов`язку сплати штрафу за прострочення та зобов`язують кредитодавця списати таке нарахування незалежно від того, чи передбачений штраф умовами договору.

Таким чином, нарахована у період з 24 липня 2024 року до 21 листопада 2024 року неустойка у розмірі 6300,00 грн не може бути стягнута з відповідачки, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1730451 від 02 липня 2024 року у розмірі 14676,40 грн, яка складається з 5000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням, 8576,40 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 1100,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту. У задоволенні вимоги про стягнення 6300,00 грн неустойки слід відмовити.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви в електронній формі позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №151159 від 27 січня 2026 року.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у загальному розмірі 20976,40 грн, тоді як судом задоволено позовні вимоги у розмірі 14676,40 грн, що становить 69,96625 відсотка від ціни позову.

Таким чином, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1862,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №1730451 від 02 липня 2024 року у розмірі 14676,40 грн (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 40 копійок), яка складається з 5000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням, 8576,40 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 1100,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1862,78 грн (одну тисячу вісімсот шістдесят дві гривні 78 копійок) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вулиця Лісова, будинок 2, місто Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України у формі картки № НОМЕР_3 , виданий 17 січня 2019 року органом 5617.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.