Рішення № 138180895, 14.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1602/26

Провадження № 2/548/860/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначила, що згідно заповіту, посвідченого 10 жовтня 2013 року секретарем виконавчого комітету Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області Квачко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №688, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Гирино Хорольського району Полтавської області, мешканка села Садове Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла в селі Садове Хорольського району Полтавської області, про що 18 серпня 2016 року виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області складено відповідний актовий запис №13 що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_2 .

З довідки, виданої виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області Вихідн. № 09-08/4/135 від 18 червня 2026 року, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована в господарстві одна до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 від 18 серпня 2016 року) за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто на земельну ділянку загальною площею 2, 76 га, кадастровий номер: 5324884600:00:002:0013, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Полтавської області, Лубенського району ( колишній Хорольський район), бувшої Петрівської сільської ради, та належала останній згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №019100, виданого 03 вересня 2004 року на підставі розпорядження Хорольської районної державної адміністрації від 03 листопада 2003 року №371.

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Горбань В.В. за Вих. № 89/01-16 від 18.06.2026 року, вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не відкривалась.

У звязку з тим, що позивачкою пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 ЦК України, їй було розяснено необхідність звернутись з відповідною заявою до суду, який може визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

26.06.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, але в позовній заяві прохає суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.Норми права, застосовані судом.

Згідно заповіту, посвідченого 10 жовтня 2013 року секретарем виконавчого комітету Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області Квачко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №688, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Гирино Хорольського району Полтавської області, мешканка села Садове Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла в селі Садове Хорольського району Полтавської області, про що 18 серпня 2016 року виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області складено відповідний актовий запис №13 що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_2 .

З довідки, виданої виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області Вихідн. № 09-08/4/135 від 18 червня 2026 року, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована в господарстві одна до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 від 18 серпня 2016 року) за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто на земельну ділянку загальною площею 2, 76 га, кадастровий номер: 5324884600:00:002:0013, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Полтавської області, Лубенського району ( колишній Хорольський район), бувшої Петрівської сільської ради, та належала останній згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №019100, виданого 03 вересня 2004 року на підставі розпорядження Хорольської районної державної адміністрації від 03 листопада 2003 року №371.

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Горбань В.В. за Вих. № 89/01-16 від 18.06.2026 року, вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не відкривалась.

У звязку з тим, що позивачкою пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 ЦК України, їй було розяснено необхідність звернутись з відповідною заявою до суду, який може визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Згідно статті 1235 ЦК України позивачка , ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Позивачка, ОСОБА_1 , дійсно пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , з поважних причин, оскільки на початку червня 2026 року прибираючи в старому житловому будинку в АДРЕСА_1 випадково знайшла серед давніх фотографій та старих документів заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Гирино Хорольського району Полтавської області, мешканки села Садове Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала позивачці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю, а також правовстановлюючі документи на спадкове майно, тому вважала, що таким чином фактично прийняла її спадщину.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правові висновки щодо вказаних норм Закону, та які не змінювались законодавчою владою, надані Верховним Суд України в постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Верховний Суд України також зробив висновок, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Зокрема, при вирішенні цивільно-правового спору суд також має враховувати, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004року №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року справа № 6-1320цс17.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Як указано Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 року (справа № 521/8988/17) поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі зазначеного, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини, відповідно до норм вітчизняного законодавства, міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивачки були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що позивачеві для звернення до нотаріальної контори буде достатньо двох місяців з дня набрання законної сили цього рішення суду.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ: 22528612, адреса знаходження: м. Хорол, вул. Соборності буд. 4, Лубенського району Полтавської області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , терміном 2 / два / місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14.07.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод