Постанова № 138180860, 14.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/801/26

номер провадження 3/546/210/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тараща Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року притягався 29.06.2026 за ч. 4 ст. 122 КУпАП

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 706365 від 29.06.2026 о 20:29:51 год, складеного інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції капітаном поліції Коваленком М.О., 29.06.2026 о 19:56:00 на дорозі М03 Київ-Харків-Довжанський 306 км, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ВЧ НОМЕР_3 , не виконав вимогу поліцейського про зупинення транспортного засобу, яким він керував, яка була подана за допомогою сигнального диска з червоним сигналом та світлоповертачем, вказуючи на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки, і продовжив рух. У подальшому транспортний засіб було зупинено шляхом переслідування на службовому автомобілі за адресою автодорога М03 Київ-Харків-Довжанський 289 км, чим порушив п. 2.4, 8.9б ПДР України порушення вимоги про зупинку поданої поліцейським жезлом або рукою.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4, 8.9б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122-2 КУпАП.

У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначене на 14.07.2026, ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання та шляхом направлення SMS-повістки (а.с.10). Також, про розгляд справи повідомлена належним чином працівником поліції при складанні протоколу, у якому в графі 12 наявний особистий підпис ОСОБА_1 , де зазначено, що розгляд справи відбуватиметься у Решетилівському районному суді Полтавської області 14.07.2026 о 09:30 год (а.с.1).

14.07.2026 на електронну пошту суду подав клопотання у якому просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП (у зв`язку з малозначністю), обмежившись оголошенням усного зауваження, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Клопотання обґрунтоване тим, що правопорушник не заперечує факт того, що транспортний засіб був зупинений не одразу після подання сигналу поліцейським, вважає за необхідне звернути увагу суду на обставини, які, на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Насамперед зазначив, що на момент події є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 та безпосередньо в день події 29.06.2026 повертався після виконання службового (бойового) завдання на службовому авто. Крім цього, дорожня обстановка та погодні умови об`єктивно ускладнювали можливість своєчасного сприйняття сигналу про зупинку транспортного засобу. У зв`язку із втомою після виконання військового завдання його увага була зосереджена виключно на безпечному керуванні автомобілем та дорожній ситуації. Саме сукупність зазначених обставин призвела до того, що він не одразу зрозумів, що працівником поліції подано вимогу про зупинку саме йому. Будь-якого наміру уникнути спілкування з працівниками поліції, переховатися, створити небезпеку для інших учасників дорожнього руху або свідомо проігнорувати законну вимогу у нього не було. Після того як усвідомив, що вимога стосується саме його транспортного засобу, автомобіль було зупинено. Вважає, що Суд може звільнити особу, що від адміністративної притягається до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю, обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право особисто брати участь у розгляді справи, а також користуватися юридичною допомогою.

У той же час, з метою реалізації цього права, процесуальне законодавство не обмежує участь у судовому засіданні лише фізичною присутністю.

Зокрема, відповідно до положень ч. 6 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень Порядку використання засобів відеозв`язку під час судових засідань, затвердженого ДСА України, особа має право звернутися з відповідним клопотанням про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Окрім того, суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи.

З метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Суд враховує, що ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» вказав на те, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Частинною 1 статті 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Згідно з п. 8.9.б ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

Під час розгляду справи судом досліджені наступні докази:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 706365 від 29.06.2026 (а.с.1);

картку обліку адміністративного правопорушення від 29.06.2026 стосовно ОСОБА_1 (а.с.2);

копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7464012 від 29.06.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та на неї накладено штраф у розмірі 1700,00 грн (а.с.3);

довідку Служби автомобільних доріг від 24.07.2017 № 01-02/729 (а.с.4);

довідку УПП в Полтавській області від 30.06.2026 видану в тім, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно Єдиного державного реєстру МВС, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 04.08.2016 категорії В, С (а.с.5);

компакт-диск з написом « ОСОБА_2 29.06.2026 ч. 1 ст. 122-2 Царьов» на якому міститься 2 відеозаписи. На першому відеозаписі, здійсненому за допомогою відеореєстратора, що знаходиться в поліцейському автомобілі, зафіксовано факт керування автомобілем Skoda Octavia, вимогу зупинки здійснену поліцейськими здійснену за допомогою сигнального диска з червоним сигналом та світлоповертачем, вказуючи на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки, невиконання водієм даного авто вимоги про зупинку, подальше переслідування працівниками поліції даного автомобіля. На другому відеозаписі, здійсненому за допомогою нагрудної бодікамери поліцейського, зафіксовано процес спілкування ОСОБА_1 , який знаходився за кермом автомобіля, із працівниками поліції, та процес складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення за фактом перевищення допустимої швидкості. Під час подальшого спілкування, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності було роз`яснено її права, роз`яснено що розгляд справи відбудеться в Решетилівському районному суді Полтавської області 14.07.2026, надано можливість написати пояснення безпосередньо у протоколі (а.с.6);

клопотання ОСОБА_1 про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП (у зв`язку з малозначністю), обмежившись оголошенням усного зауваження, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП (а.с.11-19).

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що посвідчення водія ОСОБА_1 НОМЕР_5 не вилучалося, показано через систему ДІЯ.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП (у зв`язку з малозначністю), обмежившись оголошенням усного зауваження, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Як зазначено у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 по справі К/800/17615/16, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Разом з цим, суд не вбачає, що дана справа може бути віднесена до категорії малозначної, адже судом встановлено, що водій об`єктивно мав можливість розпізнати (побачити) сигнали як вимогу про зупинку авто, та зобов`язаний був виконати таку вимогу, однак продовжував рухатися без зміни швидкості, що вказує про відсутність в нього наміру негайно виконати відповідну вимогу поліцейського про зупинку, згідно п. 2.4 ПДР. Враховуючи зазначені обставини події, доводи спрямовані на доведення малозначності вчиненого правопорушення є недостатніми для застосування ст. 22 КУпАП при розгляді даної справи.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Зокрема, на переконання суду, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доведена повністю поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 33 КУпАП при призначенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення, суд враховує особу правопорушника, його поведінку під час скоєння правопорушення та після цього, відсутність обтяжуючих обставин та приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією статті, вважаючи, що це стягнення є достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись 33, 40-1, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 грн (сто п`ятдесят три гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК Полтав. обл./Полтавська/21081300 Полтавська/21081300 ЄДРПОУ:37959255 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN)UA 048999980313050149000016001Штраф за порушення ПДР.

Реквізити для сплати судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Решетилівський районний суд Полтавської області код ЄДРПОУ суду: 02886137).

Суддя О.О. Романенко