Рішення № 138180698, 13.07.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2428/22

Провадження № 2/553/32/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.07.2026м. Полтава

Подільський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Ткачука Ю.А.,

за участі: секретаря судового засідання Чоповди А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Державний реєстратор Печенізької районної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ёё

14.07.2022 року ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Державний реєстратор Печенізької районної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 29.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № 2008/1207/55-013 «Споживчий кредит під заставу житлової нерухомості» (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 90000 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти, сплатити відсотки та комісійну винагороду за користування ними в строки та розмірах, визначені Договором.

На забезпечення виконання основного зобов`язання за Кредитним договором 29.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та майновим поручителем ОСОБА_5 ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір № 2008/1207/55-013-Z-1 (далі Іпотечний договір), за умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку належну їй на праві власності кв. АДРЕСА_1 . Окрім того, сторони погодили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права кредитора за Кредитним договором та права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

25.11.2014 року, на виконання Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц, яким задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором у сумі 649131,85 грн та по 1827,00 грн судового збору з кожного, відкрито виконавчі провадження: ВП № 45608853, ВП № 45608732, боржником за якими є ОСОБА_5 , а також ВП № 45608622, ВП № 45608795, боржником за якими є ОСОБА_3 .

У подальшому 19.10.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 919/К, за умовами якого до останньої перейшли права вимоги за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року, а також Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, на підставі якого ОСОБА_7 набула прав іпотекодержателя за Іпотечним договором № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року.

05.12.2018 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшли права вимоги за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року, а також Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 2008/1207/55-013-Z-1, на підставі якого ОСОБА_4 набув прав іпотекодержателя за вказаним Іпотечним договором.

25.01.2019 року в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором ОСОБА_4 задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме на: кв. АДРЕСА_1 , на підставі рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45215165 від 25.01.2019 року. Підставами для державної реєстрації права власності на спірну квартиру стали: Договір про внесення змін та доповнень № 1 від 16.10.2009 року, Договір про відступлення права вимоги від 05.12.2018 року та Іпотечний договір № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказала, що відповідачем не дотримано встановленого Законом України «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання від іпотекодержателя вона не отримувала, у тому числі матеріали реєстраційної справи не містять належних доказів її направлення, вручення та спливу тридцятиденного строку, у зв`язку з чим, на її думку, відповідач не набув права на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, квартира, зі слів позивача, є постійним місцем мешкання її сім`ї, водночас жодних звернень від іпотекодержателя або суб`єкта оціночної діяльності щодо надання доступу до квартири для проведення її огляду та оцінки не надходило; серед документів, на підставі яких за відповідачем та державним реєстратором зареєстровано право власності, відсутній документ, що підтверджує визначення вартості предмета іпотеки, з огляду на викладене, на переконання позивача, оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, яка передує набуттю іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки та є його обов`язковою умовою, не проводилась. Натомість ОСОБА_3 було ініційовано проведення відповідної оцінки та відповідно до Висновку про вартість оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 , ринкова вартість спірної квартири станом на 25.01.2019 року становила 5261200 грн.

Разом з тим, позивач наголосила на тому, що під час проведення державної реєстрації права власності державним реєстратором не перевірено відповідність поданих документів вимогам законодавства, не встановлено наявність та розмір заборгованості за Кредитним договором, її безспірність, факт невиконання боржником основного зобов`язання, а також співмірність вимог іпотекодержателя, у рахунок погашення яких було здійснено набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим вважала, що державний реєстратор за наявності передбачених законом підстав був зобов`язаний відмовити у проведенні державної реєстрації права власності на спірну квартиру.

З огляду на викладене, позивач ОСОБА_3 вважала, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просила визнати протиправним та скасувати відповідне рішення державного реєстратора, а також припинити право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру.

14.07.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано на розгляд судді Високих М.С.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Високих М.С. від 03.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.09.2022 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Темнюкової М.І. надійшов відзив на позовну заяву. Цього ж дня до матеріалів справи повторно долучено ідентичний за змістом відзив (в матеріалах справи наявні два ідентичні відзиви). Так, зі змісту відзиву на позовну заяву слідує, що представник відповідача у задоволенні позовних вимоги прохала відмовити в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначила наступне. Так, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.12.2020 року у справі № 646/9283/18 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав, відступлення прав вимоги за іпотечним договором - недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було задоволено, однак постановою Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. На думку представника відповідача, обставини, встановлені постановою апеляційного суду, зокрема що стосуються факту укладення між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 договорів про відступлення права вимоги за договорами, повідомлення ОСОБА_7 боржників про відступлення права вимоги відповідачу, а також те, що останній на підставі іпотечного застереження та надісланої боржникам вимоги про усунення порушення зобов`язання за Кредитним договором зареєстрував право власності на предмет іпотеки, є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню при розгляді цієї справи.

Разом з тим представник відповідача вважала доводи позивача про відсутність оцінки предмета іпотеки припущеннями та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами з огляду на клопотання позивача про витребування матеріалів реєстраційної справи з метою встановлення документів, що були подані державному реєстратору для проведення державної реєстрації, у тому числі чи містили вони документ щодо вартості предмета іпотеки, однак всупереч цьому, за твердженням представника, відповідачем проведено відповідну оцінку предмета іпотеки, що підтверджується Висновком про вартість майна № 28/01/2019 від 21.01.2019, складеним ФОП ОСОБА_9 , відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , станом на 21.01.2019 становила 2498300,00 грн.

Безпідставними, на переконання представника відповідача, є також доводи про те, що під час державної реєстрації права власності не було встановлено наявності та розміру заборгованості за Кредитним договором, її безспірності, факту невиконання боржником основного зобов`язання, а також відповідності вимог іпотекодержателя, у рахунок погашення яких було здійснено набуття права власності на предмет іпотеки. У тому числі, на її думку, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації, визначено вичерпний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації, який не передбачав обов`язку державного реєстратора перевіряти безспірність заборгованості чи здійснювати оцінку правильності її розміру під час проведення відповідних реєстраційних дій. Крім того, постановою Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року встановлено загальний розмір заборгованості АТ «Дельта Банк» за Кредитним договором, який станом на 19.10.2018 року складав 2737944,07 грн, з яких: 62336,05 дол. США тіло кредиту; 29808,46 дол. США нараховані відсотки; 154520,97 грн пеня, що на переконання представника відповідача свідчить, що сума заборгованості встановлена судовим рішенням і не потребує додаткового встановлення та доказування.

Окремо представник відповідача наголосила на тому, що враховуючи, що в провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 646/4350/21 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_7 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Носова О.В., ОСОБА_5 , про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності, на її думку, наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. При цьому, заявлені позивачем вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані, на переконання представника відповідача, з повторним зверненням до суду з аналогічним позовом, який, на її думку, не підлягає судовому розгляду, є безпідставними та не підтверджені відповідними доказами їх понесення. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.09.2022 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Темнюкової М.І. окремо надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, за вищевказаних підстав. Разом із тим, 11.12.2023 року в підготовчому судовому засіданні попереднім складом суду заяву про закриття провадження у справі залишено без розгляду у зв`язку з відмовою від неї, з огляду на зміну позовних вимог у цивільній справі № 646/4350/21, яка перебуває в провадженні Основ`янського (Червонозаводського) районного суду м. Харкова.

08.11.2022 року до суду від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Колеснікова А.Г. надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечував проти доводів представника відповідача, зазначивши, що цивільна справа № 646/4350/21, яка перебуває у провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова, не є тотожною цій справі. Крім того, безпідставними є також доводи представника відповідача про преюдикційність постанови Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 у справі № 646/9283/18, оскільки у межах зазначеної справи судом надавалась правова оцінка лише дійсності договору № 919/К від 19.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 , а також пов`язаних із ним правочинів та реєстраційних дій, натомість предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності відповідача на спірну квартиру, а підставами - недотримання іпотекодержателем позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та здійснення державної реєстрації права власності державним реєстратором всупереч вимогам законодавства, у зв`язку з чим, на думку представника позивача, підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Крім того, спростовуючи доводи про преюдиційність постанови Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року, представник позивача зазначив, що питання дотримання іпотекодержателем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, проведення оцінки предмета іпотеки, наявності документів, які підтверджують розмір забезпеченої іпотекою заборгованості, а також питання правомірності державної реєстрації права власності не були предметом судового розгляду у справі № 646/9283/18, тому не знайшли свого відображення у постанові Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року. Додатково представник позивача посилався на відповідь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луніної Т.А. на адвокатський запит від 25.10.2022 року, якою надано копії документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру, вважаючи, що саме зазначені документи підтверджують недотримання іпотекодержателем процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та порушення державним реєстратором вимог законодавства під час проведення державної реєстрації права власності. На підставі викладеного, представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

10.11.2022 року до суду від третьої особи ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких останній підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі, просив їх задовольнити та погодився з викладеними у позовній заяві фактичними обставинами і правовими доводами.

15.11.2022 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Темнюкової М.І. надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких остання повторно підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо преюдиційності постанови Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року та правомірності проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру. Крім того, представник відповідача стверджувала, що позивач одночасно звернувся до різних судів із позовами, в яких займає взаємовиключні правові позиції щодо спірних правовідносин, у зв`язку з чим, на її думку, зловживає процесуальними правами

17.03.2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Колеснікова А.Г. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому останній просив витребувати у відповідача розрахунки заборгованості за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року, а у Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи, на підставі якої 25.01.2019 року проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру.

27.03.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Темнюкової М.І. надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник просила долучити до матеріалів справи копію позовної заяви ОСОБА_3 , поданої до Червонозаводського районного суду м. Харкова, на підставі якої розглядається цивільна справа № 646/4350/21.

27.04.2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Колеснікова А.Г. надійшла заява, у якій представник повторно послався на відмінність предмета та підстав позову у справі № 646/4350/21 і у даній справі та просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

16.10.2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Колеснікова А.Г. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому представник додатково зазначав, що звернення позивача до різних судів із різними позовними вимогами було зумовлене введенням в Україні воєнного стану, зміною територіальної підсудності судових справ та необхідністю захисту її житлових і майнових прав, а відтак не свідчить про зловживання процесуальними правами.

11.12.2023 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Високих М.С. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Колеснікова А.Г. про витребування доказів та витребувано у ОСОБА_4 розрахунок заборгованості за Кредитним договором №2008/1207/55-013, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_5 29.12.2007 року із зазначенням відповідних нарахувань та погашень за: основною заборгованістю за тілом кредиту; заборгованістю за нарахованими простроченими відсотками за кредитом; заборгованість за нарахованими до сплати строковими відсотками; нарахованими штрафними санкціями (штрафом, пенею), комісіями, здійснений станом на дату 25.01.2019 року, тобто до набуття відповідачем прав власності на предмет іпотеки, у тому числі актуальний розрахунок заборгованості за вказаним Договором, здійснений станом на дату 18.02.2023 року. У тому числі, витребувано в Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи, що містить документи на підставі яких 21.01.2019 року державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45215165 від 25.01.2019 року та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30005285.

11.01.2024 року на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 11.12.2023 року до суду надійшов лист Департаменту реєстрації Харківської міської ради, яким надано належним чином засвідчену копію реєстраційної справи № 1750572763101 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

15.01.2024 року до суду від представника відповідача адвоката Темнюкової М.І. надійшло клопотання, в якому представник відповідача, посилаючись на встановлені постановою Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року у справі № 646/9283/18 обставини та правові висновки Верховного Суду, виклала доводи щодо визначення розміру заборгованості за Кредитним договором № 2008/1207/55-013.

01.03.2024 року до суду від представника позивача адвоката Колеснікова А.Г. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначав, що відповідач, всупереч ухвалі суду, не надав витребуваних розрахунків заборгованості за Кредитним договором, фактично обмежившись посиланням на постанову апеляційного суду у справі № 646/9283/18 , яка водночас містить різні суми заборгованості, а саме: 649131,85 грн визначену рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц; 2362328,61 грн відповідно до листа АТ «Дельта Банк» від 02.08.2018 року станом на 01.07.2018 року; 2737944,07 грн відповідно до розрахунку АТ «Дельта Банк» станом на 19.10.2018 року. При цьому, на думку представника позивача, суд апеляційної інстанції не досліджував обґрунтованість жодної із зазначених сум, оскільки це не входило до предмета доказування у справі № 646/9283/18, та не встановлював загального розміру заборгованості за Кредитним договором. Представник позивача вважав, що єдиною належно підтвердженою сумою заборгованості є 649131,85 грн, визначена рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц, яке набрало законної сили, оскільки саме кредитор визначив зазначений розмір заборгованості та погодився з його стягненням.

Окрім того, додатково вказав, що відповідачем не надано повного звіту про оцінку предмета іпотеки, а наявність в матеріалах справи копії висновку про вартість майна унеможливлює перевірку правильності дій оцінювача, застосованих ним методів оцінки та дотримання вимог законодавства під час її проведення. Посилаючись на положення ст. 37 Закону України «Про іпотеку», представник позивача зазначав, що з урахуванням вартості предмета іпотеки, визначеної висновком про вартість майна, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 станом на 25.01.2019 року у розмірі 5 261 200,00 грн, та суми заборгованості, встановленої рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц, перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог становить 4 085 948,15 грн, яку, на його думку, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу.

04.03.2024 року до суду від представника відповідача адвоката Темнюкової М.І. надійшли додаткові пояснення, в яких остання заперечувала проти доводів представника позивача щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором виключно у сумі 649131,85 грн, зазначаючи, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 646/3304/14-ц заборгованість визначена як у гривневому еквіваленті, так і в іноземній валюті, а тому посилання позивача лише на гривневий еквівалент не відповідає змісту зазначеного судового рішення. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилалася на правові висновки ВП ВС щодо виконання грошових зобов`язань, виражених в іноземній валюті, та зазначала, що належним виконанням рішення суду і зобов`язання за кредитним договором є сплата коштів саме в розмірі валютної заборгованості, яка визначена судовим рішенням. До пояснень представником відповідача були долучені копія рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року та довідка про розмір заборгованості.

04.03.2024 року до суду від представника позивача адвоката Колеснікова А.Г. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначав, що наявні в матеріалах реєстраційної справи копії вимог від 07.12.2018 року, адресовані позичальнику ОСОБА_5 та іпотекодавцю ОСОБА_3 , не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та умовам Іпотечного договору, зокрема не містять стислого змісту порушених зобов`язань, назви Кредитного договору, валюти кредиту, суми наявної заборгованості із зазначенням усіх її складових, а також інших обов`язкових відомостей, передбачених законом для повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання.

Водночас представник позивача зазначав, що визначена у письмових вимогах заборгованість у розмірі 154520,97 грн, всупереч умовам Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у доларах США, не містить жодного розрахунку та не відповідає ані розміру заборгованості, визначеному рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц, ані сумі 2 737 944,07 грн, на яку відповідач посилався, обґрунтовуючи її постановою Харківського апеляційного суду, у зв`язку з чим, посилаючись на розрахунок, наведений у Додатку № 1 до Договору № 919/К від 05.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , висловлював припущення, що зазначена сума могла становити неустойку, штраф або пеню, при цьому звертаючи увагу, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц вимоги про стягнення неустойки не заявлялися та судом не задовольнялися, а відтак, на його думку, наведена у письмових вимогах сума не може вважатися належним підтвердженням розміру існуючої заборгованості. Окремо представник позивача зазначав, що витребувані матеріали реєстрації справи не містять належних доказів направлення та отримання позичальником та іпотекодавцем вимог відповідача про усунення порушення основного зобов`язання, враховуючи, що відповідно до умов Договору іпотеки та правових висновків Верховного Суду, належними доказами направлення такої вимоги є опис вкладення разом із розрахунковим документом поштового відділення, а факт її отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Зокрема відсутні розрахункові документи (квитанції, чеки) із зазначенням дати відправлення вимог, наявні копії описів вкладення не містять підписів відправника, працівника поштового зв`язку та відбитка штампу, а копії повідомлень про вручення не містять особистих підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Повторно представник відповідача наголосив на наявності у матеріалах справи виключно копії висновку про вартість майна до такого звіту, при цьому суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 не звертався до позивача з приводу проведення огляду квартири та фактично її не оглядав.

Відтак, представник позивача зазначав, що рішення державного реєстратора № 45215165 від 25.01.2019 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 суперечить відомостям, які містяться у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших витребуваних судом документах, що вказує, на його думку, на допущення державним реєстратором порушень вимог законодавства під час проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

05.04.2024 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Високих М.С. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників справи.

14.06.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Темнюкової М.І. надійшла заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у якій остання зазначала, що позовну заяву позивач направила до суду засобами поштового зв`язку лише 08.07.2022 року, тоді як, на переконання представника відповідача, з матеріалів справи № 646/9283/18, зокрема копії заяви (повідомлення) ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 30.01.2019 року, вбачається, що вже станом на зазначену дату позивачу було відомо про прийняття оспорюваного рішення щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 . У зв`язку з цим представник відповідача вважала, що перебіг позовної давності розпочався не пізніше 30.01.2019 року, а трирічний строк позовної давності сплив 31.01.2022 року, тобто до звернення позивача до суду з даним позовом, у зв`язку з чим просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.06.2024 року до суду від представника позивача адвоката Колеснікова А.Г. надійшла заява, в якій останній заперечував проти доводів, викладених у заяві представника відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності та зазначив, що хоча відповідач посилається на обізнаність позивача про оспорюване рішення державного реєстратора ще 30.01.2019 року, перебіг позовної давності був продовжений на строк дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 року, яким внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з огляду на що, на його переконання, перебіг трирічного строку позовної давності, який розпочався 31.01.2019 року, був продовжений, а тому станом на день звернення позивача до суду 08.07.2022 року строк позовної давності не сплив, у зв`язку з викладеним прохав відмовити у задоволенні вказаної заяви.

28.02.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату Ленінського районного суду м. Полтави № 69 від 28.02.2025 року було здійснено повторний автоматизований розподіл цивільної справи № 553/2428/22 та визначено головуючим суддю Ткачука Ю. А..

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 04.03.2025 року справу прийнято до провадження судді Ткачука Ю.А., вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом учасників справи.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 року № 4273-IX, з 25.04.2025 року змінене найменування Ленінського районного суду м. Полтави на Подільський районний суд міста Полтави.

08.10.2025 року до суду від представника позивача адвоката Колеснікова А.Г. надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній просив долучити до матеріалів справи копію постанови Полтавського апеляційного суду від 03.08.2023 року у справі № 646/3304/14-ц про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання, призначене на 03.07.2026 року, позивачка ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилася. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала.

Представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Колесніков А.Г. у судовому засіданні додатково звернув увагу на те, що досліджені судом матеріали справи, зокрема копії витребуваної реєстраційної справи № 1750572763101, на його переконання, підтверджують допущення відповідачем та державним реєстратором численних порушень вимог законодавства під час позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Зокрема, зазначав, що у матеріалах справи відсутні касові чеки, квитанції чи інші розрахункові документи, видані оператором поштового зв`язку, які б підтверджували факт та дату направлення вимог від 07.12.2018 року позичальнику та іпотекодавцю. При цьому наявні у матеріалах справи документи, які стосуються направлення та вручення таких вимог, на його думку, не підтверджують дотримання іпотекодержателем передбаченого законом та Іпотечним договором порядку повідомлення боржника й іпотекодавця, оскільки описи вкладення не містять належного підтвердження їх прийняття оператором поштового зв`язку, а на зворотних повідомленнях про вручення відсутні особисті підписи позичальника та іпотекодавця. Крім того, на переконання представника позивачки, вимоги від 07.12.2018 року не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 11 Іпотечного договору, оскільки не містять детального розрахунку заборгованості із зазначенням її складових, назви Кредитного договору, валюти кредиту, а також інших відомостей, необхідних для належного повідомлення боржника та іпотекодавця про зміст порушеного основного зобов`язання.

Представник позивача наголошував, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц, яке набрало законної сили, остаточно встановлено розмір заборгованості за Кредитним договором у сумі 649131,85 грн. Водночас сума 154520,97 грн, зазначена у вимогах до позичальника та іпотекодавця від 07.12.2018 року, на його думку, не відповідає розміру заборгованості, встановленому зазначеним судовим рішенням, не містить жодного розрахунку та не дає можливості встановити її складові. При цьому звертав увагу, що фактично за визначеної у письмових вимогах суми 154520,97 грн відповідач набув право власності на квартиру, ринкова вартість якої, відповідно до поданого позивачкою звіту про оцінку майна, становила 5261200,00 грн. Окремо представник позивачки зазначав, що відповідач не виконав ухвалу суду про витребування детального розрахунку заборгованості, у зв`язку з чим, на його переконання, відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України обставини щодо розміру заборгованості, на який відповідач посилався як на підставу позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, є недоведеними. Крім того, зазначав, що сторона позивача була позбавлена можливості надати власний розрахунок заборгованості, оскільки навіть після витребування судом відповідних доказів відповідач як кредитор не надав розрахунків, на підставі яких було визначено суму заборгованості, тоді як її розмір уже був встановлений судовим рішенням.

Щодо оцінки предмета іпотеки представник позивачки зазначав, що як матеріали судової справи загалом, так і копії реєстраційної справи № 1750572763101 не містять звіту про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_11 станом на дату державної реєстрації права власності, натомість стороною відповідача надано лише копію висновку про вартість майна, що, на його думку, унеможливлює перевірку виконаних процедур оцінки, застосованих методичних підходів та дотримання вимог законодавства під час визначення вартості предмета іпотеки. Крім того, зазначав, що ані іпотекодержатель, ані ФОП ОСОБА_11 до позивачки з приводу проведення огляду квартири не зверталися та фактично такого огляду не проводили. Також представник позивача вказував, що інформація зі звіту про оцінку майна не була включена до Єдиної бази даних звітів про оцінку, а тому, на його переконання, такий звіт не міг підтверджувати належне проведення оцінки. Водночас звертав увагу, що позивачкою до матеріалів справи подано повний звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , станом на 25.01.2019 року становила 5261200,00 грн.

З урахуванням викладеного представник позивачки звертав увагу на протиправність рішення державного реєстратора № 45215165 від 25.01.2019 року, зазначаючи, що у тексті зазначеного рішення державна реєстрація права власності вказана за суб`єктом «Місник Олександр», хоча фактично право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 . Крім того, зазначав, що заява, яка міститься у матеріалах витребуваної судом реєстраційної справи та на підставі якої проведено державну реєстрацію права власності, не містить підпису заявника, а також відомостей про документи, на підставі яких державним реєстратором встановлено особу заявника та проведено відповідну державну реєстрацію. На переконання представника позивачки, всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор не перевірив повноту та належність поданих документів, їх відповідність вимогам законодавства і відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами, тоді як за належного виконання покладених на нього законом повноважень спірна державна реєстрація права власності не могла бути проведена.

Представник позивачки додатково зазначав, що доводи сторони відповідача щодо участі ОСОБА_4 в електронному аукціоні не стосуються предмета даного спору, оскільки останній не був учасником такого аукціону, а право вимоги набув вже після його проведення, від ОСОБА_12 . Крім того, заперечив можливість надання суду власного розрахунку заборгованості за відсутності розрахунків, які відповідач, незважаючи на ухвалу про витребування відповідних доказів, так і не надав суду. З огляду на викладене представник позивачки просив позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора, припинити право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Темнюкова М.І. у судовому засіданні заперечувала проти доводів позивачки та її представника, вважаючи їх безпідставними, та зазначила, що матеріали справи містять належні докази направлення позивачці письмових вимог, які були повернуті відправнику у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, а тому, на її переконання, доводи про їх неотримання свідчать про зловживання процесуальними правами. Також зазначала, що посилання сторони позивача на наявну різницю між сумою заборгованості, зазначеною у договорі відступлення права вимоги, та сумою, визначеною у письмовій вимозі, є спробою штучно створити спір щодо законності позасудового звернення стягнення, оскільки така різниця, на її думку, зумовлена нарахуванням процентів, штрафних санкцій та пені відповідно до умов Кредитного договору. При цьому наголошувала на тому, що позивачем не надано суду власного контррозрахунку заборгованості, не спростовано правильності здійснених відповідачем нарахувань та не доведено відсутності заборгованості за Кредитним договором.

Окремо представник відповідача зазначала, що чинне законодавство не містить заборони для фізичної особи брати участь у торгах з продажу майнових прав банку, який перебуває у процедурі ліквідації, на підтвердження чого посилалася на практику Верховного Суду, відтак, з огляду на вказане, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. У поданих до суду письмових поясненнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити та розгляд справи проводити за його відсутності.

Третя особа державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, у судове засідання не з`явився. Будь-яких заяв, пояснень чи клопотань до суду не подав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір № 2008/1207/55-013, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 90000,00 дол. США, на строк дії кредиту до 29.12.2017 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 11,90% річних за весь час фактичного користування кредитом, а позичальник зобов`язався на умовах, визначених кредитним договором, повернути отримані грошові кошти і сплатити відсотки та комісійну винагороду за користування ними в строки та розмірах, передбачених кредитним договором, окрім того відповідно до п. 5.2 передати об`єкт нерухомості в іпотеку Банку відповідно до умов п. 2.1 Договору.

Так, за змістом п. 2.1 Договору слідує, що забезпеченням виконання зобов`язання позичальника по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування ним, оплати комісій, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості, відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов даного Договору та інших витрат, виступає іпотека об`єкта нерухомості, зокрема кв. АДРЕСА_1 . Сторонами в Кредитному договорі встановлено, що умови передачі об`єкта нерухомості в іпотеку та звернення стягнення на предмет іпотеки регулюються чинним законодавством України та Іпотечним договором, що укладається між банком та позичальником.

Відповідно до умов Кредитного договору позичальник зобов`язується передати банку оригінали документів, що підтверджують право власності на предмет іпотеки протягом 5 банківських днів з моменту отримання від банку вимоги. При цьому позичальник та члени його родини, у випадку звернення стягнення на об`єкт нерухомості, зобов`язуються звільнити його протягом одного місяця з дня отримання вимоги банка про звільнення. У тому числі, позичальник ОСОБА_5 зобов`язувався забезпечити укладання іпотекодавцем ОСОБА_3 договору поруки за цим Кредитним договором (пп. 5.9-5.10, 5.12) (т.1 а.с. 24-28).

На забезпечення виконання основного зобов`язання 29.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір № 2008/1207/55-013-Z-1, за умовами якого іпотекою забезпечувалось належне виконання ОСОБА_5 вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору та додаткових угод до нього, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань, а також відшкодування будь-яких витрат і збитків іпотекодержателя, у тому числі пені, штрафів, витрат, пов`язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, а також витрат на його утримання та збереження (т. 1 а.с. 31-33).

Предметом іпотеки відповідно до п. 2 Іпотечного договору визначено кв. АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 12.04.2006 року Червонозаводською районною радою м. Харкова за рішенням виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова від 23.03.2006 року № 183. Право власності ОСОБА_3 зареєстровано у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 19.04.2006 року за реєстраційним № 14537560, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10447481 (т.1 а.с. 20-21).

Відповідно до п. 5 Договору сторони погодили вартість предмета іпотеки, яка становила 746188 грн. У тому числі положеннями Договору сторони погодили взаємні права та обов`язки, у тому числі щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, контролю за його станом та реалізації прав іпотекодержателя у випадках, передбачених договором та законом.

Пунктом 11 Іпотечного договору сторони визначено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання позичальником основного зобов`язання повністю або частково, у тому числі якщо останній не повернув суму кредиту, проценти за користування ним, пеню, іншу заборгованість, комісійні платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового порушення основного зобов`язання (як основного боргу, так і процентів за ним). При настанні вказаних випадків іпотекодержатель надсилає позичальнику письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та застереження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати процедуру стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору.

Сторони за взаємною згодою встановили, що тридцятиденний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка видається іпотекодержателю відділенням зв`язку при відправленні іпотекодавцю та позичальнику листа з вимогою про усунення порушення основного зобов`язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена в листі, що отриманий іпотекодавцем та позивальником особисто у іпотекодержателя.

Відповідний порядок задоволення вимог іпотекодержателя та способи звернення стягнення на предмет іпотеки сторони визначили в п. 12 Договору. Так, за рішенням іпотекодержателя застосовується один із визначених сторонами способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, у тому числі згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, де задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Так, у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої у вищевказаному підпункті (п. 12.3.) Договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

При цьому, вважається, що предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття ним рішення про обрання передбаченого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності. При цьому Сторони домовляються, що кандидат суб`єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. При оцінці Предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які будуть передбачені чинним законодавством на момент оцінки.

Якщо фактичний розмір заборгованості позичальника за основним зобов`язанням менший за вартість, за якою визначено вартість предмета іпотеки суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель зобов`язується перерахувати різницю на поточний рахунок позичальника протягом 60 робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

Окрім того, сторони засвідчили, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п. 12.3. цього Договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця та/або позичальника, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем та/або позичальником в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основне зобов`язання.

Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Одночасно з нотаріальним посвідченням даного Договору накладається заборона відчуження предмету іпотеки. Договір діє до виконання позивальником основного зобов`язання чи настання одного з випадків, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Усі зміни та доповнення до цього Договору дійсні за умови, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (т. 1 а.с. 31-33).

29.07.2007 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Носова О.В., на підставі ст. 37 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням Іпотечного договору № 2008/1207/55-013-Z-1, зареєструвала заборону відчуження зазначеної в Договорі кв. АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , до припинення Іпотечного договору (т. 1 зв.арк. 33).

Відповідно до Договору внесення змін та доповнень № 1 від 16.10.2009 року до Кредитного договору №2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року кредитодавець ПАТ «Сведбанк» та позичальник ОСОБА_5 домовились про зміну дати закінчення погашення кредиту до 29.12.2022 року включно та щодо щомісячного погашення кредиту та сплати процентів щомісячно у сумі 1014,84 дол. США (т. 1 а.с. 34).

Крім того 16.10.2009 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_5 укладено Договір про внесення змін та доповнень № 2 до Кредитного договору, відповідно до умов якого слідує, що з метою проведення реструктуризації заборгованості позичальника за Кредитним договором сторони домовилися, що починаючи з 10.11.2009 року позичальник, додатково до суми ануїтетного платежу, визначеної п. 3.1.1 Кредитного договору, здійснює погашення заборгованості за Кредитним договором у сумі 130,00 дол. США 10 числа кожного місяця до 10.04.2010 року включно. Інші умови Кредитного договору сторони залишено без змін (т. 1 а.с. 30).

16.10.2009 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Іпотечного договору № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року, відповідно до якого сторони визначили строк повернення кредиту до 29.12.2022 року (абз. 2 п. 1); погодили вартість предмета іпотеки у розмірі 850141,32 грн, що за курсом Національного банку України на дату укладення договору становить еквівалент 106534,00 дол. США та передбачили право іпотекодержателя у разі зміни кон`юнктури ринку без укладення додаткової угоди змінити вартість предмета іпотеки на підставі акта (звіту) оцінки (п. 5); встановили обов`язок іпотекодавця у разі загибелі, пошкодження або зменшення вартості предмета іпотеки протягом 14 банківських днів надати інше забезпечення виконання основного зобов`язання (п. 9.4). Всі інші положення Договору Іпотеки залишились без змін (т.2 а.с. 39).

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» відступило, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло на себе зобов`язання за Кредитним та Іпотечним договорами, що також підтверджується копією Заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року у справі № 646/3304/14-ц, яким задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором у сумі 649131,85 грн та по 1827,00 грн судового збору з кожного. 25.11.2014 року на виконання вказаного рішення відкрито виконавчі провадження: ВП № 45608853, ВП № 45608732, боржником за якими є ОСОБА_5 , а також ВП № 45608622, ВП № 45608795, боржником за якими є ОСОБА_3 (т. 3, а.с. 180).

19.10.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6 укладено Договір № 919/К купівлі-продажу майнових прав, укладений за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2018-08-01-000106-b від 20.09.2018 року, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність майнові права, що виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема права вимоги до боржників та фінансових поручителів за укладеними договорами, права оскарження недійсності або припинення прав вимоги, права звернення до державних органів, установ та організацій, а також інші права, пов`язані або такі, що випливають із прав вимоги.

Згідно з Додатком № 1 до Договору № 919/К до ОСОБА_7 перейшли майнові права за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року, укладеним із ОСОБА_5 , а також за Іпотечним договором № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року, укладеним із ОСОБА_3 . Зі змісту Додатку також слідує, що загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 станом на дату відступлення права вимоги становив 2737944,07 грн, з яких: заборгованість за кредитом 1747693,83 грн, що еквівалентно 62336,05 дол. США; заборгованість за нарахованими відсотками - 835729,27 грн, що еквівалентно 29808,46 дол. США; пеня та інші платежі 154520,97 грн (т.2 а.с. 40-41).

19.10.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» передав, а ОСОБА_7 прийняла усі права та обов`язки за Іпотечним договором з усіма змінами та доповненнями до нього. Договором передбачено, що предметом відступлення є всі без винятку права та обов`язки первісного іпотекодержателя, передбачені іпотечним договором та чинним законодавством, а моментом переходу таких прав визначено момент нотаріального посвідчення договору відступлення права вимоги. На підставі укладеного договору відступлення права вимоги за іпотечним договором №2008/1207/55-013-Z-1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на користь ОСОБА_7 зареєстроване обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно та змінено відомості іпотекодержателя (т. 2 а.с. 42).

05.12.2018 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 919/К, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_7 передала, а ОСОБА_4 набув у власність майнові права, що виникли та/або можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року та Іпотечним договором № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року, укладеними відповідно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а також усі права, що є їх невід`ємною складовою. Майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п.1.3) (т.2 а.с.43).

Як убачається з Додатку № 1 до Договору, станом на дату відступлення права вимоги строк дії Кредитного договору визначено до 29.12.2022 року, а загальна заборгованість за договором становила 2737944,07 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1747693,83 грн (62336,05 дол. США), заборгованість за нарахованими процентами 835729,27 грн (29808,46 дол. США), пеня 154 520,97 грн (т.2 а.с.44).

Крім того, 05.12.2018 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 2008/1207/55-013-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., та відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель передав (відступив), а новий іпотекодержатель набув право вимоги за Іпотечним договором. Моментом переходу права вимоги за договором іпотеки є момент підписання сторонами договору та його нотаріального посвідчення, при цьому до нового іпотекодержателя переходять усі права та обов`язки первісного іпотекодержателя, передбачені законом та Договором іпотеки (т. 2 а.с. 45).

На підставі укладених договорів між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено зміни щодо іпотекодержателя на ОСОБА_4 .

Так, із матеріалів Реєстраційної справи № 1750572763101 вбачається, що ОСОБА_4 направив ОСОБА_5 як позичальнику та ОСОБА_3 як іпотекодавцю Письмові вимоги, датовані від 07.12.2018 року, які за змістом є ідентичними, та з яких вбачається, що ОСОБА_4 , враховуючи, що умовами Кредитного договору на позичальника покладено обов`язок забезпечувати своєчасну сплату ануїтетних платежів, передбачених Договором, шляхом забезпечення наявності на рахунку грошових коштів у сумі, достатній для здійснення таких платежів до настання строку їх сплати, та з огляду на те, що своєчасне та повне погашення кредиту разом із нарахованими процентами за фактичний час користування кредитними коштами не відбулося, як новий кредитор та іпотекодержатель має відповідне право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, зі змісту Вимог слідує, що станом на 19.10.2018 року за Кредитним договором утворилася непогашена заборгованість у розмірі 154520,97 грн, у зв`язку з чим відповідач вимагав від позичальника та іпотекодавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відповідної вимоги сплатити вказану суму заборгованості за зазначеними у вимозі відповідними реквізитами. Крім того, у письмових вимогах міститься попередження про намір іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання реалізувати передбачене ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та Іпотечним договором право на задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. До матеріалів реєстраційної справи також долучено копії поштових документів щодо направлення зазначених вимог (т. 3 а.с. 116-118).

25.01.2019 року ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року реалізував передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 12.3 Іпотечного договору спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на кв. АДРЕСА_2 .

Як убачається з наявної у матеріалах реєстраційної справи Заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 53654414 (т.3, а.с. 9195), тобто останніх, актуальних відомостей, що містяться в сформованих на її основі Інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 319337250 та № 319347799 від 30.12.2022 року, право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Підставою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав є Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45215165 від 25.01.2019 року, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем. Як підстави державної реєстрації права власності у Державному реєстрі зазначено: Договір про внесення змін та доповнень № 1 від 16.10.2009 року до Іпотечного договору № 2008/1207/55-013-Z-1, Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 05.12.2018 року та Іпотечний договір № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року (т. 3, а.с. 106109).

Так, матеріали реєстраційної справи містять Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32270114, зареєстровану 21.01.2019 року о 12 год 55 хв 31 сек, у зв`язку з розглядом якої було прийнято вказане рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, де з-поміж іншого заявником зазначено ОСОБА_4 . Друковану форму заяви сформовано державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. (т. 3, а.с. 110).

При цьому до матеріалів справи також долучено відповідне Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45215165 від 25.01.2019 року, зі змісту якого вбачається, що державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. за результатами розгляду вищевказаної Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32270114, зареєстрованої 21.01.2019 року о 12 год 55 хв 31 сек, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за заявником ОСОБА_5 (т. 3, а.с. 126).

Матеріали справи також містять Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовані 25.01.2019 року о 12 год 46 хв 30 сек, о 16 год 03 хв 10 сек та о 16 год 09 хв 09 сек, зі змісту яких вбачається послідовна зміна відомостей щодо спірної квартири, зокрема щодо зареєстрованого права власності та особи заявника під час проведення відповідних реєстраційних дій, які підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі (т. 3, а.с. 127129).

Разом з тим матеріали реєстраційної справи містять Висновок про вартість майна до Звіту № 28/01/2019 від 21.01.2019 року, складений ФОП ОСОБА_11 , який діяв на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 1259/17 від 29.12.2017 року, та зі змісту якого вбачається, що замовником оцінки кв. АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 (іпотекодержатель), власником об`єкта оцінки ОСОБА_3 . Метою оцінки є визначення ринкової вартості об`єкта для продажу. Оцінку проведено та звіт складено 21.01.2019 року, вид вартості ринкова, підхід до оцінки порівняльний, а ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ визначена у розмірі 2498300,00 грн (т. 1, а.с. 168).

На підтвердження повноважень та кваліфікації оцінювача до матеріалів реєстраційної справи долучено копії: сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 1259/17, виданого 29.12.2017 року Фондом державного майна України на ім`я ФОП ОСОБА_11 ; свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 8941 від 2011 року, виданого Фондом державного майна України; кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 1056 від 15.05.2004 року, виданого Фондом державного майна України та Міжнародним інститутом бізнесу на ім`я ОСОБА_11 ; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 394-ПК від 23.07.2019 року, виданого Фондом державного майна України та ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр АСБО» (т. 1, а.с. 169).

Окрім того, судом досліджений наявний в матеріалах справи Звіт про оцінку майна, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 на підставі укладеного між ним та позивачкою ОСОБА_3 договору № 10/02-2022 від 10.02.2022 року щодо оцінки нерухомого майна, а саме: кв. АДРЕСА_1 , та відповідно до Висновку про вартість майна слідує, що власником майна є ОСОБА_4 , офіційний курс НБУ на дату оцінки становив 27,786528 грн за/дол. США, а застосованим підходом до оцінки визначено порівняльний підхід.

З-поміж іншого, Звіт про оцінку майна містить:

відомості про документи, які використовувались при проведенні оцінки, зокрема копії: свідоцтва про право власності, технічного паспорту на квартиру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запити адвоката (т.2 а.с.26-27).;

визначення нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка, а саме: ЗУ «Про оцінку майна» від 12.07.2001 року, ЗУ «Про іпотеку» від 05.05.2003 року, Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» від 10.09.2003 року за № 1440, Національний стандарт № 1 «Оцінка нерухомого майна» від 28.10.2004 року за № 1442, Міжнародні стандарти оцінки (в редакції 2005 року), Роз`яснення Фонду державного майна України, надане листом від 09.03.2005 року №10-36-2562 до НСО №2;

характеристики району та об`єкта оцінки, зокрема квартира, загальною площею 146,1 кв.м. (житлова площа 96,5 кв.м.) знаходиться на 6-у поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку, має три житлові кімнати, кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор і лоджії; розташована на найстарішій вулиці центра м. Харкова, навколо зосереджені пам`ятки архітектури, місця для відпочинку, набережні рік, собори; розвинена інфраструктура, оснащена прилегла територія будинку. Огляд квартири проведено на дату фактичного виконання звіту, у тому числі за твердженням замовника стан квартири не зазнав змін за період із січня 2019 року. Стан приміщень визначено як добрий, у квартирі виконано ремонт із використанням сучасних будівельних та оздоблювальних матеріалів, наявні центральні комунікації: електропостачання, водопостачання, каналізація, центральне опалення, газ;

аналіз продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки та аналіз ринку вторинної нерухомості м. Харкова станом на січень 2019 року;

відомості щодо здійснення оцінювачем порівняння об`єктів, де за результатами розрахунку середнє значення вартості одиниці порівняння визначено у розмірі 36011 грн без ПДВ, а вартість квартири 5261207,1 грн, із заокругленням до 5261200,00 грн (т. 2 а.с. 26-27).

У розділі «Узгодження результатів оцінки» оцінювач дійшов висновку, що ринкова вартість квартири на дату оцінки 25.01.2019 року становить 5261200,00 грн без урахування ПДВ (т.2 а.с. 13-23).

На підтвердження повноважень та кваліфікації оцінювача до звіту додано копії: кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 3256 від 19.02.2005 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 3479-ПК від 28.08.2020 року, Копію свідоцтва № 4290 від 16.10.2014 року про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а також копію сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 113/21, виданого 16.02.2021 року Фондом державного майна України.

Окрім того, Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.11.2020 року заяву ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 в розмірі 649131,85 грн та 1827,00 грн судового збору з кожного, задоволено та замінено стягувача на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого на підставі Заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року по справі № 646/3304/14-ц. При цьому, постановою Харківського апеляційного суду від 10.02.2022 року у справі № 646/3304/14 апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_3 задоволено, ухвалу суду І інстанції скасовано та постановлено нову, якою заяву ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого на підставі Заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 по справі № 646/3304/14-ц.

У тому числі, Постановою Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року у справі № 646/9283/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав, відступлення права вимоги за іпотечним договором, купівлі-продажу майнових прав, відступлення права вимоги за іпотечним договором - недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.01.2019 року у вигляді арешту на квартиру шляхом заборони її відчуження та заборони іншим осо вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 , в тому числі: здійснювати реєстрацію місця проживання, місця перебування чи зняття з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі будь-яких осіб, чи їхнього виселення (т. 3, а.с. 181186).

Крім того, Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.07.2021 року у справі № 646/4350/21, якою відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., треті особи: ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_6 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Носова О.В., про визнання договорів недійсними, скасування рішення про реєстрацію права власності та припинення права власності (т.2 а.с. 116). Водночас, судом встановлено, що в рамках судового розгляду даної справи позовні вимоги змінено, зокрема заявлено вимоги про визнання недійсними; Іпотечного договору № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року, Договору купівлі-продажу майнових прав від 19.10.2018 року № 919/К, Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 19.10.2018 року, Договору купівлі-продажу майнових прав від 05.12.2018 року та Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 05.12.2018 року, а також ухвалу суду про прийняття зазначеної заяви до розгляду (т. 2 а.с.113-114).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи 03.08.2023 року постановою Полтавського апеляційного суду у справі № 646/3304/14-ц за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_4 , Основ`янсько-Слобідський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено та ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 20.03.2023 року скасовано. Визнано виконавчий лист № 646/3304/14-ц, виданий 13.11 2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 ) заборгованості за кредитним договором в сумі 649131,85 грн,- таким, що не підлягає виконанню (т.4 а.с. 176-182).

Разом з цим, судом встановлено, що Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.04.2023 року у справі № 646/4704/21 за позовом ОСОБА_3 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , про визнання протиправним та скасування рішення щодо зняття з реєстрації місця проживання, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо зняття з реєстрації ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_13 з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2, а.с. 116118).

Згідно з довідкою АТ «Дельта Банк» від 13.03.2014 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_5 за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 станом на 13.03.2014 року у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України становив 649131,85 грн (т.3 а.с. 167).

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази у їх сукупності, суд виходить із того, що у межах даного спору підлягають перевірці дотримання іпотекодержателем вимог законодавства та умов Іпотечного договору при позасудовому зверненні стягнення на предмет іпотеки, а також правомірність дій державного реєстратора та наявність передбачених законом підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем.

Зі змісту постанови Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року у справі № 646/9283/18 вбачається, що у зазначеній справі судом надано оцінку обставинам щодо укладення договорів відступлення права вимоги та переходу до ОСОБА_4 прав кредитора й іпотекодержателя, суд враховує їх як такі, що мають преюдиційне значення та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України повторному доказуванню не підлягають. Водночас суд констатує, що встановлені апеляційним судом обставини не охоплюють обставин доказування у даній справі, а саме: дотримання процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та законності проведення державної реєстрації права власності, а відтак суд відхиляє доводи представника відповідача про поширення преюдиційності зазначених обставин на предмет доказування у даній справі.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, способи задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора поділяються на: 1) судовий (на підставі рішення суду); 2) позасудовий (на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), кожен з яких має власний правовий механізм реалізації.

Для реалізації іпотекодержателем своїх прав на задоволення вимог шляхом позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду на підставі застереження в іпотечному договорі або в окремому договорі, укладеному сторонами в порядку досудового врегулювання.

Кредитні правовідносини за своєю правової природою є договірними правовідносинами, тому на них у повній мірі розповсюджуються вимоги цивільного законодавства, зокрема неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, принципи свободи договору; свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судового захисту цивільного права та інтересу; справедливості, добросовісності та розумності, які передбачені ст. 3 ЦК України.

Зазначені вимоги повною мірою вимагають від учасників правовідносин діяти при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії з наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживанням правом в інших формах; додержуватися моральних засад суспільства тощо (ст. 13 ЦК України). Водночас особа не може бути примушена до дій, що не є обов`язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Зазначені норми законодавства, які містять принципи цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, у межах законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи.

Судом встановлено, що кредитор (іпотекодержатель) ОСОБА_4 реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування позасудового способу урегулювання спору, передбаченого ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (набуття права власності на предмет іпотеки), на підставі іпотечного застереження, закріпленого у пункті 11 Іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частина 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», зараз і надалі у редакції, яка діяла на момент здійснення реєстраційної дії, передбачала, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, пунктом наведено перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічні умови договору сторони погодили й у п. 11 Іпотечного договору № 2008/1207/55-013-Z-1 від 29.12.2007 року, відповідно до якого реалізація іпотекодержателем права на позасудове звернення стягнення можлива лише після направлення позичальнику та іпотекодавцю відповідної письмової вимоги та спливу встановленого договором строку.

До матеріалів реєстраційної справи долучені копії письмових вимог від 07.12.2018 року, адресовані ОСОБА_5 як позичальнику та ОСОБА_3 як іпотекодавцю, відтак суд, оцінює докази їх направлення позичальнику та іпотекодавцю, оскільки саме з моментом належного направлення або отримання такої вимоги закон та положення Іпотечного договору пов`язують можливість реалізації іпотекодержателем права на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з п. 11 Іпотечного договору, сторони погодили, що тридцятиденний строк для усунення порушення, що починає відліковуватися з дати, зазначеної на квитанції, виданій відділенням поштового зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення, або з дати, зазначеної у листі, отриманому іпотекодавцем та позичальником особисто.

Отже, для підтвердження дотримання встановленої законом та договором процедури недостатньо самого факту складення письмової вимоги, а необхідним є також підтвердження її належного направлення, можливість визначення дати початку перебігу тридцятиденного строку для її виконання та факту спливу такого строку до моменту звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом із тим долучені до матеріалів реєстраційної справи копії поштових документів не дають змогу встановити факт належного направлення письмових вимог позичальнику та іпотекодавцю, адже із їх змісту неможливо встановити, які саме поштові відправлення були здійснені, чи були вони вручені адресатам, повернуті відправнику або залишилися неврученими, а також дату, з якої розпочався перебіг тридцятиденного строку, передбаченого ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 11 Іпотечного договору. При цьому суд враховує, що саме на іпотекодержателя покладається обов`язок довести дотримання процедури позасудового звернення стягнення, водночас відповідачем не надані до суду належні докази на підтвердження дотримання передбаченої законом процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того, зі змісту письмових вимог від 07.12.2018 року, адресованих ОСОБА_5 як позичальнику та ОСОБА_3 як іпотекодавцю, вбачається, що кредитор (іпотекодержатель) ОСОБА_4 , посилаючись на невиконання умов Кредитного договору, зазначив про наявність станом на 19.10.2018 року заборгованості у розмірі 154520,97 грн та запропонував погасити її протягом 30 (тридцяти) календарних днів, попередивши, що у разі невиконання вимоги зверне стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та умов Іпотечного договору.

Зі змісту ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що письмова вимога про усунення порушення повинна містити стислий зміст порушених зобов`язань, вимогу про їх виконання у строк не менше тридцяти днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги.

Разом із тим судом встановлено, що зазначені письмові вимоги не містять відомостей про структуру визначеної суми заборгованості, її розрахунок або ж підстави визначення, у зв`язку із чим не дають можливості встановити, які саме складові забезпеченого іпотекою зобов`язання підлягали виконанню.

Водночас суд звертає увагу, що предметом розгляду даної справи не є визначення чи розрахунок розміру заборгованості за Кредитним договором № 2008/1207/55-013 від 29.12.2007 року, натомість суд перевіряє, чи були дотримані іпотекодержателем встановлені законом та умовами Іпотечного договору вимоги при реалізації позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, а також чи підтверджували подані державному реєстратору документи наявність передбачених законом підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем. Відтак обов`язок належного підтвердження розміру забезпеченої іпотекою вимоги та розкриття її складових покладається на іпотекодержателя, який ініціював позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки та звернувся за проведенням державної реєстрації права власності.

Так, згідно з додатками до договорів купівлі-продажу майнових прав від 19.10.2018 року та 05.12.2018 року загальний розмір заборгованості за Договором становив 2737944,07 грн, з яких: 1747693,83 грн заборгованість за тілом кредиту, 835729,27 грн заборгованість за процентами та 154520,97 грн пеня, тоді як із довідки АТ «Дельта Банк» від 13.03.2014 року вбачається, що загальний розмір заборгованості за цим самим Кредитним договором у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України становив 649131,85 грн, що також було встановлено заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року.

При цьому письмові вимоги відповідача ОСОБА_4 від 07.12.2018 року, адресовані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , не містять жодних пояснень походження суми в розмірі 154520,97 грн, її співвідношення із загальним розміром заборгованості та підстав визначення саме такого розміру до сплати.

У тому числі відповідачем, всупереч ухвалі суду від 11.12.2023 року, не надано витребуваних розрахунків заборгованості за Кредитним договором, натомість лише зазначено про суму заборгованості у розмірі 2737944,07 грн із посиланням на постанову Харківського апеляційного суду від 25.05.2021 року у справі № 646/9283/18, висновок про вартість майна та власне тлумачення зазначених документів. При цьому, під час судового розгляду представник відповідача також не навела будь-яких обґрунтованих пояснень щодо походження вказаної суми, її співвідношення із загальним розміром заборгованості за Кредитним договором.

За таких обставин, відсутність вказаних відомостей позбавляє іпотекодавця ОСОБА_3 та позичальника ОСОБА_5 можливості належним чином оцінити зміст пред`явлених вимог, перевірити правильність визначення суми заборгованості та реалізувати право на добровільне усунення порушення до застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п. 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

З огляду на викладене, Порядок № 1127 не передбачав, що звіт про оцінку предмета іпотеки входить до переліку документів, необхідних для подання державному реєстратору. Вимога щодо подання державному реєстратору такого звіту була доповнена до Порядку № 1127 лише 26.02.2020 року.

Втім, виходячи із принципу lex superior, «у разі суперечності застосовуються норми, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу», хоч Порядком № 1127 не було передбачено обов`язкового надання оцінки предмета іпотеки, проте така вимога містилася у частині 3 ст. 37 Закону № 898-IV, що має вищу юридичну силу.

Зокрема, ч. 3 ст. 37 Закону № 898-IV визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Отже, іпотекодержатель, станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, не міг набути у власність предмет іпотеки без визначення вартості такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.

Зазначене обґрунтовується, зокрема і тим, що згідно із другим реченням ч. 3 ст. 37 Закону у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У постановах від 23.01.2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) та від 20.03.2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні.

У зазначених постановах Суд однозначно сформулював правові висновки щодо обов`язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. До таких порушень належить, зокрема й відсутність експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження.

Так, судом встановлено, що на підтвердження визначення вартості предмета іпотеки представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву долучено Висновок про вартість майна до Звіту № 28/01/2019 від 21.01.2019 року, складений ФОП ОСОБА_11 , відповідно до якого ринкова вартість квартири визначена у розмірі 2498300,00 грн. Разом із тим матеріали витребуваної судом реєстраційної справи не містять Звіту про оцінку майна № 28/01/2019 від 21.01.2019 року, до якого складено зазначений висновок

Оскільки державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_4 була проведена 25.01.2019 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, у редакціях, чинних станом на дату проведення державної реєстрації (16.01.2016 року та 15.04.2015 року).

Так, відповідно до ст. 12 зазначеного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Пунктом 56 Національного стандарту № 1 передбачено, що звіт про оцінку майна може складатися у повній або стислій формі. При цьому як звіт, складений у повній формі, так і звіт, складений у стислій формі, повинен містити відомості про проведені процедури оцінки, використані вихідні дані, застосовані методичні підходи та іншу інформацію, необхідну для перевірки обґрунтованості визначеної вартості майна. Водночас відповідно до п. 60 Національного стандарту № 1 висновок про вартість майна є лише складовою звіту про оцінку майна та містить узагальнені відомості про об`єкт оцінки, мету оцінки, використані методичні підходи та визначену вартість майна.

За таких обставин надання представником відповідача під час розгляду справи копії Висновку про вартість майна до Звіту № 28/01/2019 від 21.01.2019 року саме по собі не підтверджує подання державному реєстратору Звіту про оцінку майна, який був підставою для визначення вартості предмета іпотеки. При цьому, суд констатує, що матеріали витребуваної реєстраційної справи Звіту про оцінку майна № 28/01/2019 від 21.01.2019 року не містять. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 30.09.2025 року підтвердила, що під час проведення державної реєстрації права власності зазначений Звіт державному реєстратору не подавався.

При цьому суд бере до уваги, що позивачем під час розгляду справи надано повний Звіт про оцінку майна, виконаний ФОП ОСОБА_8 , відповідно до якого ринкова вартість спірної квартири станом на 25.01.2019 року становить 5261200,00 грн, тоді як відповідно до Висновку про вартість майна до Звіту № 28/01/2019 від 21.01.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_11 , вартість цього ж об`єкта визначена у розмірі 2498300,00 грн. Предметом розгляду даної справи не є встановлення ринкової вартості квартири або перевірка правильності висновків того чи іншого суб`єкта оціночної діяльності, однак суд констатує, що істотна різниця між визначеною вартістю одного й того самого об`єкта нерухомого майна свідчить про те, що визначення вартості предмета іпотеки мало істотне значення для спірних правовідносин та потребувало належного документального підтвердження саме Звітом про оцінку майна, який мав бути покладений в основу державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 10 Закону № 1952-IV визначено, що державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У наведених нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора під час її проведення, і ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.03.2023 року по справі № 310/681/18.

Судом встановлено, що підставою для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності стала Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32270114, зареєстрована 21.01.2019 року о 12 год. 55 хв. 31 сек., у якій заявником зазначений ОСОБА_4 . Разом із тим, з огляду на її зміст, заява не містить персональних даних заявника, які б давали можливість його ідентифікувати, а також його особистого підпису у відповідній графі, що підтверджував би звернення із зазначеною заявою саме відповідача. Крім того, у заяві відсутній перелік документів, поданих для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Незважаючи на викладене, за результатами розгляду зазначеної заяви державним реєстратором Печенізької районної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45215165 від 25.01.2019 року про державну реєстрацію права власності на належну на праві власності ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 153921725, сформований 25.01.2019 року о 12 год 46 хв 30 сек., відповідно до якого право власності на спірну квартиру зареєстровано саме за ОСОБА_5 .

Водночас згодом, зокрема 25.01.2019 року: о 16 год 03 хв 10 сек. та о 16 год 09 хв 09 сек., у Витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 153976318 та № 153977801, містяться вже відомості про реєстрацію права власності на цей самий об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_4 , при цьому підставою формування зазначених витягів вказано Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32270114 та Рішення державного реєстратора індексний номер 45215165 від 25.01.2019 року.

Таким чином, зміст Рішення державного реєстратора, відомості, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та сформовані на їх підставі Витяги не є взаємоузгодженими, з огляду наявність в межах однієї реєстраційної процедури різних відомостей про особу, за якою зареєстровано право власності на спірну квартиру.

Отже, суд доходить висновку, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 проведена за відсутності належного документального підтвердження дотримання передбачених законом та Іпотечним договором умов позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому державним реєстратором не перевірено наявність усіх необхідних документів, їх відповідність вимогам законодавства, не усунуто наявні між поданими документами суперечності та, як наслідок, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності без належних правових підстав.

Щодо доводів представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 год 00 хв 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 року №540-IX набрав чинності 02.04.2020 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022 року, відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст.257, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Відповідно по п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону№ 3450-IX від 08.11.2023 року вбачається, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Зазначений пункт був виключений з прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 04.09.2025 року на підставі Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ від 14.05.2025 року.

Отже, враховуючи, що на всій території України було запроваджено карантин до 30.06.2023 року, під час дії якого строки, визначені ст. 257 ЦК України, були продовжені, а також враховуючи запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався, та під час якого строки позовної давності були зупинені до 04.09.2025 року, а позивачем позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв`язку 08.07.2022 року, тобто в межах строку позовної давності.

За таких обставин підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК України, відсутні.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 992,40 грн (т. 1 а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Державний реєстратор Печенізької районної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45215165 від 25.01.2019 року, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Зоткіним Сергієм Володимировичем стосовно об?єкту нерухомого майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1750572763101) та припинити право власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду безпосередньо або через Подільський районний суд міста Полтави, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Державний реєстратор Печенізької районної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, код ЄДРПОУ 23147527, адреса: 62801, Харківська область, Печенізський район, смт. Печенегі, вул. Незалежності 48.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук