Рішення № 138180452, 13.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2450/26

381/2759/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради до ОСОБА_1 , Третя особа ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 року представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав відносно його доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 є батьком малолітніх. 19.01.2026 року під час з`ясування обставин подальшого виховання та утримання дітей ОСОБА_1 повідомив, що не забере доньок до себе, так як умови проживання дітей не відповідають нормам. В свою чергу малолітні діти також не виявили бажання проживати разом з батьком, так як наразі проживають у тітки ОСОБА_2 , яка створює для дітей належний догляд та виховання, дбає про матеріальне становище дітей, умови проживання є задовільними.

Вперше родина ОСОБА_6 попала в поле зору 04.05.2020 року, коли до служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради звернулася ОСОБА_7 та повідомила, що четверо дітей залишилися без батьківського піклування (мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 батьку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за ухвалою суду застосовано запобіжний захід тримання під вартою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

За наказом служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради від 05.05.2020 № 330-333 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 було взято на первинний облік дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, як таких що залишилися без батьківського піклування та за заявою ОСОБА_2 тимчасово влаштовано в її родину.

В кінці травня 2025 року до служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради особисто звернувся ОСОБА_1 з повідомленням про своє звільнення з місць позбавлення волі та з`ясуванням питання щодо позбавлення його батьківських прав відносно чотирьох доньок.

З метою з`ясування питання щодо доцільності повернення на виховання батьку, ОСОБА_1 його доньок службою у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради за місцем проживання: АДРЕСА_1 , було направлено відповідний лист для надання ним пояснень щодо виконання своїх батьківських обов`язків. 22.07.2025 ОСОБА_1 з`явився до служби та надав усні та письмові пояснення.

З метою з`ясування питання щодо доцільності поверненя дітей на виховання батьку, було направлено за місцем проживання ОСОБА_1 запит.

27.08.2025 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради було прийнято рішення за № 489 «Про надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 » та підготовлено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його дітей.

Просять позбавити батьківських прав відповідача відносно його доньок та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

28.05.2026 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача надала письмову заяву згідно якої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Просила справу слухати у її відсутність. Проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач подав письмову заяву в якій зазначив, що визнає позовні вимоги та просить справу слухати у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_2 подала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Мати дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 виданого Фастівським міськрайонним відділом ДРАЦС Центрального МУЮ (м.Київ) від 05.05.2020 року.

Згідно рішення Виконавчого комітету Фастівської міської ради № 400-403 від 07.09.2020 року «Про встановлення малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно вироку Фастівського міськрайоннного суду Київської області від 13.10.2020 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради №№ 503-506 встановлено опіку над дітьми, позбавленими батьківського піклування та закріплено право дітей на житло, опіку над їх майном.

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся особисто до служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, з повідомленням про своє звільнення з місця позбавлення волі та з`ясуванням питання щодо позбавлення його батьківських прав відносно чотирьох доньок.

Виконавчим комітетом Фастівської міської ради рішенням № 208 від 20.04.2026 року «Про надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 » складено висновок згідного якого орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і це відповідає інтересам дітей.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення проти позбавлення особи батьківських прав також може свідчити про її інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У рішенні від 16 липня 2015 року справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", заява № 39948/06).

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). […] Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21), від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 (провадження № 61-21461св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Представник позивача в позові послалася на висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

З Висновку органу опіки та піклування вбачаються обставини, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, та ухилення від їх виконання.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України"). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У відповідності зі ст.180 Сімейного Кодексу України та роз`яснення п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з частиною третьою ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини батьків, дочки, сина.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, хоча повинен та має таку можливість, є особою працездатного віку, відомостей про наявність тяжких захворювань або інших вад здоров`я суду не надано, а також не повідомлено будь-які інші обставини, що свідчать про неможливість надавати матеріальну допомогу, а тому суд вважає за необхідне стягнути з нього аліменти на утримання доньок в розмірі 1/2 частини його заробітку до повноліття дітей.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.164-166,180-182 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування ВК Фастівської міської ради, код ЄДРПОУ 36491723 місцезнаходження: Київська область, м. Фастів пл. Соборна, 1 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 29.12.1999, адреса проживання: АДРЕСА_2 , про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь законного представника дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 29.12.1999, адреса проживання: АДРЕСА_2 , аліменти в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, починаючи з 04.05.2026 року.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 судові витрати на користь держави в розмірі 3328 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошено 13.07.2026 року.

Головуючий суддя Г.В. Соловей